Рішення

від 23.06.2015 по справі 903/315/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2015 р. Справа № 903/315/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-плюс", м.Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг", Луцький р-н, с.Маяки

про стягнення 15 426,60грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Харчук Л.В. -довіреність від 29.04.2015р.; Мартинюк С.І., Книш С.В. - довіреність вих. №25 від 08.06.2015р.

від відповідача: Кацевич С.І. - довіреність №153 від 25.05.2015р.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Плюс" звернувся із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" та просить стягнути 15 426,60грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч.: основного боргу - 8 282,78грн., інфляційних втрат - 6 075,92грн., пені - 709,96грн. та 3% річних - 357,94 грн.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки №К-00000029 від 13.03.2013р., видаткові накладні № К-00000640 від 10.09.2013р., № К-00000641 від 10.09.2013р., № К-00000065 від 18.02.2014р., № К-00000066 від 18.02.2014р., довіреність №322 від 10.09.2013р. та №33 від 18.02.2014р., акт звірки розрахунків станом на 31.12.2014р., платіжні доручення 3645 від 06.09.2013р., №544 від 23.09.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні подав наступні документи:

- клопотання за вх. №01-54/5985/15 від 23.06.2015р., яким долучив до матеріалів справи витяг з реєстру юридичних осіб ТзОВ «Волиньагрохолдинг»;

- заяву за вх. №01-64/184/15 від 23.06.2015р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 8 282,78грн. - основного боргу, 357,94 грн. - 3% річних, 6 074,76грн. - індексу інфляції, 707,09грн. - пені, а всього 15 422,57грн.

Крім того просить стягнути судові витрати по справі в повному об'ємі, а саме 1 827грн. - судового збору та 3 500грн. - витрат за послуги адвоката.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі збільшення або зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 422,57грн. заборгованості в т.ч.: основного боргу - 8 282,78грн., інфляційних втрат - 6 074,76грн., пені - 707,09грн. та 3% річних - 357,94 грн. підтримав в повному обсязі.

Отже, із уточнених позовних вимог і вирішується спір.

Представник відповідача в судовому засіданні та в запереченнях за вх. №01-54/5815/15 від 17.06.2015р. в задоволенні позову про стягнення 12 823,81грн. просить відмовити, а заяву позивача про збільшення позовних вимог від 09.06.2015р. та заяву про зменшення позовних вимог від 09.06.2015р. залишити без розгляду.

Вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного:

Довіреність №322 від 10.09.2013р. не відповідає наступним вимогам:

- в довіреності відсутня назва посади особи, яка відповідальна за здійснення господарської операції;

- уповноважена особа на отримання матеріальних цінностей згідно даної довіреності Самчук Б.А. є директором товариства, підписи директора товариства і зразок підпису особи яка одержала довіреність різні. Вважає, що дана обставина підтверджує про те, що товар згідно даної довіреності по видаткових накладних № К-00000641, №К-00000640 від 10.09.2013р. отримала невідома особа, а не представник відповідача;

- в довіреності не вказано назви підприємства, яке її видало та відсутня печатка;

- не вказано за яким документом (номер і дата наряду) потрібно отримати матеріальні цінності;

За доводами відповідача відсутність обов'язкових реквізитів на довіреності робить її не дійсною.

Крім цього, зауважив, що факт відсутності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується витягом акта звірки за 01.04.2014р. - 11.06.2015р. по клієнту ТзОВ «Комфорт Плюс» від 11.06.2015р. з програми 1С-бухгалтерія.

З врахуванням викладеного, відповідач в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

13 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-плюс" (постачальник) та Фермерським господарством "Волиньагрохолдинг" (покупець) укладено договір поставки № К-00000029 (а.с.8-9).

У п. 1.1. вказаного договору постачальник зобов'язався поставити (передати) товар у власність покупця, для використання останнім його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити таку продукцію.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.4. договору поставка здійснюється на умовах EXW відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс». Отримання товару за кількістю та якістю проводиться на складі постачальника.

Згідно п.4.2. договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору поставки №К-00000029 поставив товар відповідачу Фермерському господарству "Волиньагрохолдинг" на загальну суму 9 506,78грн., що підтверджується видатковими накладними №К-00000640 від 10.09.2013р., №К-00000641 від 10.09.2013р., №К-00000065 від 18.02.2014р., №К-00000066 від 18.02.2014р.(а.с.10-11,13-14). З них покупцем оплачена частково в сумі 1 224,00грн.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

28 грудня 2013р. Рішенням №1 засновника Фермерського господарства «Волиньагрохолдинг» було вирішено про зміну організаційно-правової форми господарства шляхом його перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг».

Згідно з витягу з ЄДРПОУ Фермерське господарство «Волиньагрохолдинг» як юридична особа припинена шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" (дата державної реєстрації: 30.06.2006р., дата запису: 29.04.2014р., номер запису: 11871450000001894).

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" є правонаступником Фермерського господарства «Волиньагрохолдинг».

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки № К-00000029 від 13.03.2013р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 8 282,78 грн. основної заборгованості підставна та підлягає до задоволення в повному об'ємі.

Водночас, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення оплати послуг.

Нарахована позивачем пеня на підставі п.6.4 договору поставки №К-00000029 від 13.03.2013р. та згідно до заяви про зменшення позовних вимог в розмірі 263,62грн. за період з 24.09.2013р. по 24.03.2014р. та 443,47грн. за період з 04.04.2015р. по 02.10.2014р., а всього 707,09грн. підлягає до задоволення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, нараховані позивачем 3% річних за період з 24.09.2013р. по 09.06.2015р. в сумі 209,39 грн. та за період з 04.04.2014р. по 09.06.2015р. в сумі 148,55грн., а разом 357,94грн. підлягають до задоволення.

Індекс інфляції згідно до заяви про зменшення позовних вимог за період з 24.09.2013р. по 09.06.2015. в сумі 3 144,71грн. та за період з 04.04.2014р. по 09.06.2015р. в сумі 2930,05грн., а всього 6 074,76грн. нараховані підставно та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за договором поставки №К-0000029 від 13.03.2013р. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає задоволенню в сумі 15 422,57 заборгованості, в т.ч.: 8 282,78грн. - основного боргу, 6 074,76грн. - інфляційних втрат, 357,94грн. - 3% річних та 707,09грн. - пені.

Доводи відповідача про відсутність реквізитів, підпису директора та печатки в довіреності судом не взяті до уваги, оскільки відсутність таких реквізитів не тягне за собою підстав для визнання довіреності недійсною. Відтиск печатки Фермерського господарства «Волиньагрохолдинг», наявність основних реквізитів довіреності, здійснення часткової оплати за отриманий товар дають суду підстави дійти висновку про те, що відповідач товар отримав, однак розрахунок за нього не здійснив. Доводи відповідача зводяться до зловживань з боку посадових осіб Фермерського господарства «Волиньагрохолдинг», однак належних доказів в підтвердження даних обставин в процесі розгляду справи суду надано не було.

В заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог від 09.06.2015р. та в заяви про зменшення позовних вимог від 23.06.2015р. позивач просив стягнути 3 500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

При цьому, щодо розміру суми, яка підлягає відшкодуванню за послуги адвоката судом враховано приписи абзацу 2 п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначено, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Крім пояснень, щодо підготовки, оформлення та подання позовної заяви, формування пакета документів, надання на вимогу суду додаткових письмових доказів, які не впливають на складність справи, участь в судових засіданнях, адвокат Книш С.В. не надав жодних доказів щодо тих обставин, які б охарактеризували справу як дуже складну та таку, що розглядалася тривалий період.

Позивач у справі оплату послуг адвоката підтвердив договором про правову допомогу №08/06/15-1 від 08.06.2015р., прибутковим касовим ордером №08/06/15-1/1 від 08.06.2015. та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №277 від 28.04.2004р. №6.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі не більше 1 000,00грн.

Оскільки, розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 1 827,00 грн. та витрати на послуги адвоката на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про підставність заявлених позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 144, 193Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг» (45630, Волинська обл., Луцький р-н, с.Маяки, вул. Бригадний Двір,16, код ЄДРПОУ 34557127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Плюс» (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Володимирська,3, код ЄДРПОУ 23251220) 15 422,57грн. заборгованості, в т.ч.: 8 282,78грн. - основного боргу, 6 074,76грн. - інфляційних втрат, 357,94грн. - 3% річних , 707,09грн. - пені, 1 827, 00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору та 1 000,00грн. - судових витрат пов'язаних з послугами адвоката.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

24.06.2015р.

Суддя В. М. Дем`як