Рішення

від 21.06.2015 по справі 904/3369/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.15р. Справа № 904/3369/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Будика С.Л. - директор - протокол №1 загальних зборів від 18.07.2012 року

від відповідача: Кузьменко Ю.М. - представник, довіреність №29 від 29.01.2015 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012", м. Донецьк звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ про стягнення заборгованості в розмірі 103 534,68 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 2263,58 грн., інфляційний в розмірі 36 237,68 грн. та 8697,60 грн. витрат за послуги залізниці.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконання відповідачем умов договору поставки вугільної продукції №13-2310-02 від 17.122.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що виставлення відповідачу рахунку №СФ -000039 від 31.07.2014 року на відшкодування послуг залізниці не передбачено ні договором, ні будь-яким іншим нормативним актом. Також в залізничних накладних №51094548 та №51094290 не визначено за перевезення яких саме вагонів нарахована сума 8697,60 грн.

В порядку ст. 77 ГПК України в судових засіданнях оглушувались перерви з 19.05.2015 року до 26.05.2015 року, з 26.05.2015 року до 15.06.2015 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" (далі- позивач) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського" (далі-відповідач) було укладено договір поставки вугільної продукції №13-2310-02 від 17 грудня 2013 року (далі-Договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити на умовах, які викладені в Договорі, вугільну продукцію, якість, марка, кількість та ціна якої вказана у специфікаціях оформлених у вигляді додатків до договору та які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених у Договорі.

У п.5.2 Договору зазначено, що Постачальник поставляє Продукцію на умовах, зазначених у Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору порядок оплати зазначається у специфікаціях, які є

невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 5 Специфікацій №12, №13 від 26.06.2014 року, зазначені умови поставки, а саме: СРТ, станція Правда Придніпровської залізниці (відповідно ІНКОТЕРМС 2010). Код ст. Правда - 451701, код ПАО «Дніпровський меткомбинат» -3128.

Відповідно до п.6 Специфікацій зазначені умови оплати за поставлену вугільну продукцію. а саме:50% передоплата від вартості кожної партії, а залишок по факту поставки протягом 7-ми календарних днів з дня приймання продукції відділом технічного контролю ПАТ«ДМКД».

Пунктом 7 вищезазначених специфікацій визначено строк поставки, а саме: липень 2014 року.

Відповідно до п.4.3. Розділу 4 у випадку здійснення передоплати, оплата здійснюється на підставі рахунку на передоплату.

На виконання умов договору позивач 01 липня 2014 року виставив рахунок №СФ000036 на попередню оплату вугільної продукції.

Проте покупець у порушення умов Договору не здійснив передоплату.

15 липня 2014 р. Постачальник здійснив поставку вугілля марки АШ 0-3 у кількості 109,3 т на суму 148997,76 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000023 від 15.07.2014 р. та залізничними накладними №№51094548,51094290 від 15.07.2014 р. (а.с.22,24-25).

Покупець прийняв зазначену продукцію, що підтверджується актом приймання-передачі від 15.07.2014.р., копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.26,27)

18.07.2014 року Покупець здійснив часткову оплату в сумі 45 463,08 грн., непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 103534,68 грн.

Позивачем на адресу відповідач було направлено претензію №12/п від 12.02.2015 року, з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с.29).

Доказів повного розрахунку на момент розгляду справи сторонами не надано .

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи те, що Відповідач порушив вимоги чинного законодавства України і договору, та не оплатив вартість товару, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 103 534,68грн., позовні вимоги частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.6. Договору при відвантаженні продукції вагонами державних підприємств, які знаходяться під оперативним керуванням ДП «УТЛЦ» Покупець відшкодовує витрати на транспортування продукції в розмірі вартості залізничного тарифу, який застосовується для вагонів інвентарного парку, встановленого "Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та послуг пов'язаних з ним".

Покупець відшкодовує вартість транспортування вантажу на свою адресу на підставі рахунку та акта та транспортно - експедиторського звіту, який надається експедиторською компанією, яка здійснювала перевезення вантажу.

31.07.2014 р. Постачальником виставлений рахунок №СФ 000039 на суму 8697,60 грн.

Як вбачається з наданих позивачем залізничних накладних сума сплачена відправником складає 3624грн. та 3426грн., що відповідно складає 7050 грн., яка і підлягає стягненню.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 2263,58 грн. та інфляційні в розмірі 36237,68 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 2263,58 грн. за період з 22.07.2014 року по 13.04.2015 року та інфляційні втрати за період з липня2014 року по березень 2015 року в розмірі 35 855,96 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з присудженням до стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 103 534,68 грн., 3% річних в розмірі 2263,58 грн., інфляційних в розмірі 35855,96 грн. та витрат за послуги залізниці в розмірі 7050,00грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18 Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАК-Стокс 2012" (83049, м. Донецьк, вул. Олімпієва, б. 222, кімн. 8, код ЄДРПОУ 38310424) суму основного боргу в розмірі 103 534,68 грн., 3% річних в розмірі 2263,58 грн., інфляційних в розмірі 35855,96 грн. та витрат за послуги залізниці в розмірі 7050,00грн. та судовий збір в розмірі 3055,80 грн.

В решті позовних вимог -- відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.06.2015 року.

Суддя С.В. Мартинюк