Постанова

від 03.11.2015 по справі 904/3369/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2015 року Справа № 904/3369/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Березкіної О.В.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, договір про надання правової допомоги у господарських справах б/н від 05.10.15;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №94 від 02.06.15;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 року у справі № 904/3369/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012", м. Донецьк

до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

про стягнення заборгованості

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.10.2015 року по 03.11.2015 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 року (суддя Мартинюк С.В.) з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" стягнуто 103534 грн. 68 коп. основного боргу, 2263 грн. 58 коп. 3% річних, 35855 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 7050грн. витрат за послуги залізниці та 2974 грн. 08 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" зазначає, що виставлення відповідачу рахунку від 31.07.2014 року на відшкодування послуг залізниці не передбачено ні договором, ні будь-яким іншим нормативним актом, посилаючись при цьому на правила Інкотермс. Крім того публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" посилається на те, що 10.06.2015 року, до винесення рішення господарським судом, відповідач сплатив суму основного боргу, що підтверджується долученим до апеляційної скарги платіжним дорученням від 10.06.2015 року № 11069, де в призначенні платежу зазначено «оплата за отриману вугільну продукцію по рах. СФ-000038-зал., -3, -4, -5 - част. від 08.05.2015 року по дог. 12-2310-02 від 17.12.13р. у т.ч. ПДВ 20% - 266666, 67 грн.».

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що у довідці АТ «ОСОБА_3 МКБ» від 08.05.2015 року № 15/235 щодо зарахування платежів на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" від контрагента - публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" (а.с. 54), відображено, що з моменту подання позовної заяви до суду і на момент розгляду справи відповідачем жодних платежів не здійснювалося. Товариство з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" вважає, що за весь період дії договору, з урахуванням того, що умовами попередніх специфікацій також передбачалися умови постачання СРТ, саме на підставі п. 4.6 договору відповідачем завжди відшкодовувались послуги залізниці, що підтверджується довідкою банку, з якої вбачається здійснення платежів відповідачем за послуги залізниці, та актами передачі послуг залізниці.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

17.12.2013 року між публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" (покупець, відповідач) і товариством з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" (постачальник, позивач) укладено договір поставки вугільної продукції № 13-2310-02.

За п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити на умовах, які викладені в договорі, вугільну продукцію, якість, марка, кількість та ціна якої вказана у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору та які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.

Предметом поставки є продукція з найменуванням, зазначеним у специфікаціях до даного договору (п.1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору загальна кількість продукції, яка підлягає поставці, одиниці виміру, асортимент, кількість, номенклатура визначаються специфікаціями за згодою сторін.

Пунктами 5.1, 5.2 договору поставки встановлено, що умови, строки поставки продукції, та, у випадку необхідності, перелік вантажовідправників, вантажоотримувачів та виробників зазначаються у специфікаціях до договору. Постачальник поставляє продукцію на умовах, зазначених у специфікаціях до цього договору.

Датою поставки продукції вважається дата календарного штемпеля станції призначення, яка вказується у залізничній накладній, та визначено у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 5.3 договору).

У відповідності з п. 3.1, 3.2. договору ціна продукції за одиницю та по позиціях встановлюється в гривнях та зазначається у специфікаціях до договору.

Загальна сума договору складається з суми всіх специфікацій, які оформлені до даного договору.

Шляхом підписання специфікацій сторони узгодили найменування, кількість, ціну продукції, строк та умови поставки, умови оплати та інші умови поставки продукції.

Сторонами підписано 13 специфікацій до договору поставки від 17.12.2014 року № 13-2310-02 (а.с. 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 19, 20).

Заборгованість за поставлену продукцію, з приводу стягнення якої виник даний спір, виникла по специфікаціям №№12,13, згідно яких позивач зобов'язався поставити відповідачу 1200 т. вугілля марки АШ (фракція 0-3 м) для використання в якості ПУТ на обертових печах №№ 1.2 ОПИиИКЦ на загальну суму 1635840 грн., а саме:

- за специфікацією від 26.06.2014 року № 12 на загальну суму 817920 грн.;

- за специфікацією від 26.06.2014 року № 13 на загальну суму 817920 грн.

У п. 5 специфікацій від 26.06.2014 року №№12,13 зазначені умови поставки, а саме: СРТ, станція Правда Придніпровської залізниці (відповідно ІНКОТЕРМС 2010). Код ст. Правда - 451701, код ПАО В«Дніпровський меткомбинатВ» -3128.

Строком поставки, згідно п.7 вищезазначених специфікацій, визначено липень 2014 року.

У відповідності з п.4.1. договору порядок оплати зазначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

У п.6 специфікацій №№12,13 сторони узгодили умови оплати за поставлену вугільну продукцію, а саме: 50% - передоплата від вартості кожної партії, а залишок - по факту поставки протягом 7-ми календарних днів з дня приймання продукції відділом технічного контролю ПАТВ«ДМКДВ» .

Відповідно п.4.3. договору у випадку здійснення передоплати, оплата здійснюється на підставі рахунку на передоплату. Після передоплати поставка здійснюється протягом 3-х календарних днів з наданням покупцю податкової накладної на суму отриманої передоплати.

На виконання умов договору та специфікацій товариство з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" виставило публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" рахунок-фактуру від 01.07.2014 року № СФ-000036 на суму 817920 грн. (а.с. 21).

Як зазначає позивач у позовній заяві, публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" в порушення умов договору передоплату здійснено не було.

15.07.2014 року постачальник здійснив поставку 109,300 т. вугілля на суму 148997 грн. 76 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000023 від 15.07.2014 року, залізничними накладними від 15.07.2014 року №№51094548, 51094290 та актом приймання-передачі вугільної продукції від 15.07.2014 року, який підписаний представниками обох сторін без будь-яких претензій та зауважень (а.с.22,24,25, 26).

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" виконало свої зобов'язання по поставці товару на суму 148997 грн. 76 коп., втім відповідач, в порушення умов договору, товар оплатив частково у сумі 45463 грн. 08 коп., у зв'язку з чим прострочив виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару на суму 103534 грн. 68 коп.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.02.2015 року № 12/п, в якій, у зв'язку з простроченням терміну оплати вартості продукції, вимагав здійснити оплату 112232 грн. 28 коп. заборгованості (з урахуванням 8697 грн. 60 коп. витрат на послуги залізниці) та попередив, що у разі невиконання грошового зобов'язання підприємство буде змушено звернутись до суду щодо стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також судових витрат на послуги адвоката (а.с.29-30). Ця вимога разом з актом звірки взаєморозрахунків була направлена на адресу відповідача 13.02.2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чека від 13.02.2015 року та опису вкладення у цінний лист від 13.02.2015 року (а.с. 32).

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" отримало претензію позивача 16.02.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32), однак відповіді на неї не надало.

Доказів погашення заборгованості за поставлене вугілля у сумі 103534 грн. 68 коп. при розгляді справи у суді першої інстанції публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" надано не було.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що 10.06.2015 року (до прийняття рішення у справі) останнім сплачено суму основного боргу, що підтверджується долученим до апеляційної скарги платіжним дорученням від 10.06.2015 року № 11069 на суму 1600000 грн. з призначенням платежу «оплата за отриману вугільну продукцію по рах. СФ-000038-зал., -3, -4, -5 - част. від 08.05.2015 року по дог. 12-2310-02 від 17.12.13р. у т.ч. ПДВ 20% - 266666, 67 грн.» (а.с. 107).

В силу ст. 101 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не приймається надане публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" разом із апеляційною скаргою платіжне доручення від 10.06.2015 року № 11069, оскільки заявник не обґрунтував неможливість подання вищезазначеного документу до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Як вбачається із судового рішення, у засіданні суду 15.06.2015 року брав участь представник публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" ОСОБА_4, який не був позбавлений можливості надати документи на підтвердження оплати боргу за договором поставки від 17.12.2013 року № 12-2310-02, але цього не зробив.

Апеляційна скарга не містить жодного обґрунтування причин неможливості подання платіжного доручення від 10.06.2015 року № 11069 суду першої інстанції, що унеможливлює прийняття додаткових доказів, які були у відповідача на час розгляду справи у господарському суді.

Лист від 17.07.2015 року, наданий відповідачем в підтвердження оплати позивачеві боргу у сумі 103534 грн. 68 коп., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки містить посилання на справу № 904/3364/15, а отже не може бути належним доказом у даній справі.

Статтями 32, 33, 34 Господарськог процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки доказів погашення решти заборгованості у сумі 103534 грн. 68 коп. публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" до суду першої інстанції не надано, останній дійшов обґрунтованого висновку про стягнення вищезазначеної суми боргу на користь позивача.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просив стягнути з відповідача за період прострочення з 22.07.2014 року по 13.04.2015 року 3% річних у сумі 2263 грн. 58 коп. (а.с. 11) та за період прострочення з липня 2014 року по березень 2015 року інфляційні втрати у сумі 36237 грн. 14 коп.

За результатами проведеного апеляційним господарським судом перерахунку за період прострочення оплати основного боргу з 22.07.2014 року по 13.04.2015 року з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" підлягає стягненню 2263 грн. 58 коп. 3% річних.

Судом першої інстанції при розрахунку інфляційних втрат не враховано п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", де зазначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У відповідності з ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У зв'язку з вищезазначеним та з урахуванням того, що строки оплати поставленої продукції, згідно умов специфікацій №№ 12,13, настали у липні 2014 року - 22.07.2014 року, розрахунок інфляційних втрат повинен був здійснюватись з серпня 2014 року.

Після перерахунку інфляційних втрат, проведеного судом апеляційної інстанції за період з серпня 2014 року по березень 2015 року, стягненню з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" підлягає 35300 грн. 62 коп.

З огляду на вищезазначене рішення господарського суду в частині стягнення інфляційних втрат підлягає зміні.

Крім того товариство з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" у позовній заяві просило стягнути з відповідача 8697 грн. 60 коп. витрат на послуги залізниці.

У відповідності з п. 4.6. договору при відвантаженні продукції вагонами державних підприємств, які знаходяться під оперативним керуванням ДП В«УТЛЦВ» , покупець відшкодовує витрати на транспортування продукції у розмірі вартості залізничного тарифу, який застосовується для вагонів інвентарного парку, встановленого "Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та послуг, пов'язаних з ним".

Покупець відшкодовує вартість транспортування вантажу на свою адресу на підставі рахунку, акта та докладного транспортно - експедиторського звіту, який надається експедиторською компанією, що здійснювала перевезення вантажу.

Відвантаження вугільної продукції відбувалось вагонами ДП «УТЛЦ», що вбачається з п.13 залізничних накладних від 15.07.2014 року №№ 51094548, 51094290.

Між сторонами складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000006, відповідно якого товариством з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012" були надані послуги залізниці по договору від 17.12.2013 року № 13-2310-02 на суму 8697 грн. 60 коп. (з ПДВ) (а.с. 27). Зазначений акт був підписаний директорами підприємств без будь-яких претензій та зауважень.

31.07.2014 року позивач виставив відповідачеві рахунок-фактуру від 31.07.2014 року № СФ-000039 на суму 8697 грн. 60 коп. ( у тому числі ПДВ).

Посилання відповідача на те, що виставлення рахунку від 31.07.2014 року на відшкодування послуг залізниці не передбачено ані договором, ані будь-яким іншим нормативним актом, не є підставою для звільнення покупця від сплати витрат на залізничні послуги, передбачених п.4.6 договору

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги той факт, що згідно наявних у матеріалах справи залізничних накладних сума, сплачена відправником, складає 3624 грн. (а.с. 24) та 3426 грн. (а.с. 25), а отже доведеною є сума 7050 грн., яка і підлягає стягненню.

З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського", наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 року у справі № 904/3369/15 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

В«Стягнути публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", м. Дніпродзержинськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАК-СТОКС 2012", м. Донецьк 103534 грн. 68 коп. основного боргу, 2263 грн. 58 коп. 3% річних, 35300 грн. 62 коп. втрат від інфляції, 7050грн. витрат за послуги залізниці та 2962 грн. 98 коп. судового збору, видавши наказ.

В решті позовних вимог відмовити В» .

Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Дніпропетровської області.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя О.В. Березкіна

повний текст постанови виготовлений 05.11.15р.