Рішення

від 17.06.2015 по справі 908/2198/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/89/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 Справа № 908/2198/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача за первісним позовом - Грабовська Т.В., довіреність від 20.03.2015 р.; відповідача за первісним позовом - Коломієць І.О., довіреність № ББУ/ДУ264/ББ/14 від 16.12.2014 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2198/15-г,

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзалізпостач" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, буд. 36, офіс 32, скорочено ТОВ "Промзалізпостач");

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропільвугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1А, скорочено ТОВ "ДТЕК Добропільвугілля");

про стягнення 157046,81 грн.,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1А);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзалізпостач" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, буд. 36, офіс 32);

про стягнення суми,

Сутність спору:

ТОВ "Промзалізпостач" заявлено позовні вимоги до ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення заборгованості за договором № ДУ-2014/428-КП від 12.09.2014 р. в розмірі 157046,81 грн., з яких: 132237 грн. основного боргу, 12745,46 грн. пені, 956,45 грн. 3 % річних та 11107,90 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2198/15-г, присвоєно справі номер провадження 34/89/15, розгляд якої призначено на 13.05.2015 р.

13.05.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзалізпостач" штрафу за не поставку продукції у строки, передбачені договором № ДУ-2014/428-КП від 12.09.2014 р. в розмірі 4492,80 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2015 р. зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" прийнята судом для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзалізпостач" у справі № 908/2198/15-г, призначено її до розгляду в засіданні господарського суду на 13.05.2015 р.

13.05.2015 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 29.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення даного спору по 17.06.2015 р. В судовому засіданні 29.05.15 р. оголошено перерву до 17.06.15 р.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з п. 1.1. договору № ДУ-2014/428-КП від 12.09.2014 р. ТОВ «ПРОМЗАЛІЗПОСТАЧ» здійснило поставку ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» продукції/устаткування відповідно до специфікацій від 12.09.2014 р. та від 09.10.2014 р., що підтверджується видатковими накладними № 84 від 19.09.2014 року та № 95 від 29.10.2014 року відповідно. Продукція згідно специфікації від 12.09.2014 р. на загальну суму 42381 грн. з ПДВ була поставлена покупцю 19.09.2014 року, згідно специфікації від 09.10.2014 р. на загальну суму 89 856,00 грн. з ПДВ - 29.10.2014 року. Згідно п. 5.3. Договору розрахунки за поставлену продукцію за Договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок Постачальника на 60 календарний день з моменту постачання відповідної партії продукції, якщо інший більший строк відстрочення оплати не обумовлений у відповідній Специфікації. Специфікаціями від 12.09.2014 р. та від 09.10.2014 р. до Договору не встановлений інший строк для проведення розрахунків. Отже, покупець повинен був здійснити розрахунок за вказану продукцію 29 грудня 2014 року. Станом на сьогоднішній день розрахунки не проведені. З вищевикладеного вбачається, що весь товар в будь-якому разі повинен був оплачений не пізніше 29 грудня 2014 р. За порушення грошових зобов'язань первісному відповідачеві нараховано: 12745,46 грн. пені, 956,45 грн. 3 % річних та 11107,90 грн. інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 1, 2, 9, 61 та розділ 8 Господарського процесуального кодексу України, статті 15, 16, 525, 526, 610, 611, 612, 624, 625, 629, 853, 854 Цивільного кодексу України,

В судовому засіданні 17.06.15 р. ТОВ "Промзалізпостач" подано додаткові пояснення по справі, які суд оцінює як заяву про зменшення позовних вимог, оскільки в ній міститься новий розрахунок і розмір вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що статтею 22 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту , а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

За змістом п. 3.12. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 2 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З огляду на викладене, в судовому засіданні прийнято ухвалу про повернення заяви про зменшення позовних вимог без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки первісним позивачем не надано доказів направляння вказаної заяви первісному відповідачеві, що порушує принцип змагальності та рівноправності сторін, та з урахуванням закінчення строку розгляду спору позбавляє права ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" перевірити вказаний розрахунок.

Отже, в судовому засіданні 15.06.15 р. розглядаються позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № ДУ-2014/428-КП від 12.09.2014 р. в розмірі 157046,81 грн., з яких: 132237 грн. основного боргу, 12745,46 грн. пені, 956,45 грн. 3 % річних та 11107,90 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні доводи первісного позову підтримав, просив позов задовольнити.

У відзиві на первісний позов відповідач вказує, що прострочка виконання зобов'язання з оплати повинна відраховуватись з дати, яку представник покупця вкаже на видаткових накладних про приймання товару. З доданих до позовної заяви видаткових накладних не вбачається такої дати. Для розрахунку суми позову позивач використав не дату, яка повинна бути зазначена представником покупця, а дату видаткової накладної, що не передбачено договором. Немає підстав вважати відповідача боржником, що прострочив виконання зобов'язання.

ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" також подано зустрічний позов про стягнення 4492 грн. 80 коп. штрафу на підставі п 6.2 договору № ДУ-2014/428-КП. Зустрічний позов мотивовано тим, що Специфікацією від 09.10.2014 р. до договору № ДУ02014/428-КП від 12.09.2014 р. постачальник взяв на себе зобов'язання поставити до 20.10.2014 р. підкладку костильного скріплення у кількості 780 шт. на загальну суму 89 856 грн. з ПДВ на умовах DDP (м. Павлоград). Згідно із датою видаткової накладної - 29.10.2014 р., наданою постачальником, ТОВ «Промзалізпостач» не виконало свої зобов'язання у строки передбачені специфікацією від 09.10.2014 р. до договору № ДУ02014/428-КП. Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди щодо сплати постачальником покупцю штрафу у розмірі 5% вартості продукції у разі не поставки продукції у строки, передбачені договором або відповідною специфікацією. Таким чином, штраф за не поставку продукції у строки передбачені специфікацією від 09.10.2014р. до договору №ДУ02014/428-КП від 12.09.2014р. складає: 89 856,00 х 5% = 4 492,80 грн. Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" посилається на ст. ст. 12, 54, 60, 61, 83 ГПК України, ст. ст. 611, 612 ЦК України.

В судовому засіданні 13.05.15 р. ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення справи № 904/2198/15-г. Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що відповідач подав позовну заяву до господарського суду Дніпропетровської області про тлумачення умов договору №ДУ-2014/428-КП від 12.09.2014 р. відносно визначення дати поставки продукції. Встановлення цієї обставини впливає на оцінку доказів та пов'язане із справою №908/2198/15-г про стягнення заборгованості за продукцію та штрафних санкцій за порушення строків оплати за продукцію по договору. Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки 20.05.15 р. господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення по вказаній справі, доказів апеляційного оскарження суду не надано, відповідно воно набрало законної сили, що свідчить про відсутність підстав для застосування ст. 79 ГПК України.

Крім того, в судовому засіданні 17.06.15 р. ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи з питання: «чи є завершеною господарська операція з постачання товару з огляду на відсутність у видаткових накладних передбаченої п. 4.4 договору дати поставки товару, яку вказує представник покупця?». Клопотання мотивовано наступним. Видаткова накладна є первинним документом, на підставі якого здійснюються записи в бухгалтерському обліку. Нормативним документом, який регулює порядок внесення таких записів є Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995 р. (з наступними змінами). Оскільки у органу податкової інспекції виникає сумнів щодо факт постачання продукції ТОВ «Промзалізпостач» та господарським судом Дніпропетровської області 20.05.2015р. прийнято рішення по справі №904/3748/15 про тлумачення саме дати постачання продукції, яка відсутня на видаткових накладних,

Судом вказане клопотання відповідача відхилено з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань , господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» передбачено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання , вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, встановлення обставин прострочення оплати, що є підставою для стягнення заборгованості за грошовими зобов'язаннями, відповідно дати поставки, стосується оцінки судом доказів, зокрема змісту видаткових накладних, тому питання чи є завершеною господарська операція є правовим питанням, і призначення по ньому експертизи є неприпустимим.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг", для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер VKZ909044924F23.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2014 року ТОВ «ДТЕК Допропіллявугілля» (покупець) та ТОВ «Промзалізпостач» (постачальник) укладено договір № ДУ-2014/428-КП від 12.09.2014 р. (далі договір № ДУ-2014/428-КП).

Згідно п. 1.1 договору № ДУ-2014/428-КП в порядку та умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (у подальшому - Продукцію), в асортименті, кількості, та в строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід'ємними частинами до цього договору.

У відповідності до п. 5.2. договору № ДУ-2014/428-КП ціни на продукцію, що постачається постачальником згідно договору, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Пунктом 4.1 договору № ДУ-2014/428-КП встановлено, що поставка продукції проводиться партіями в кількості, по цінам, з якісними характеристиками та у строки, погоджені сторонами в специфікаціях до договору.

Згідно з п. 4.4 договору № ДУ-2014/428-КП датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником, про приймання продукції.

Пунктом 5.3 договору № ДУ-2014/428-КП передбачено, що розрахунок за поставлену продукцію відбувається шляхом перерахування грошових коштів на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідної партії продукції, якщо інший більший строк відстрочення оплати не обумовлений у відповідній специфікації.

Строк дії договору № ДУ-2014/428-КП встановлено до 31.12.14 р. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.1 договору № ДУ-2014/428-КП).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором купівлі-продажу.

Продукція та устаткування згідно специфікації від 12.09.2014 р. на загальну суму 42381 грн. з ПДВ було поставлене покупцю за видатковою накладною № 84 від 19.09.14 р. Продукцію прийнято уповноваженою ТОВ «ДТЕК Допропіллявугілля» особою - Овсянніковою Л.К. за довіреністю від тієї ж дати - 19.09.14 р. № 1123.

Продукція згідно специфікації від 09.10.2014 р. на загальну суму 89 856,00 грн. з ПДВ була поставлена покупцю за видатковою накладною № 95 від 29.10.14 р. Продукцію прийнято уповноваженою ТОВ «ДТЕК Допропіллявугілля» особою - Козловою Ю.В. за довіреністю від тієї ж дати - 29.10.14 р. № 1221.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2 специфікацій від 12.09.2014 р. та від 29.10.14 р. передбачено строк оплати товару - на 60 календарний день з дати поставки товару.

Отже, покупець повинен був здійснити розрахунок за вказану продукцію/устаткування 18 листопада 2014 року та 29 грудня 2014 року відповідно.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів повної оплати поставленого товару, не висунув заперечень з приводу якості чи кількості поставленого товару та розрахунку позивача, вимога позивача про стягнення 132237 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Заперечення ТОВ «ДТЕК Допропіллявугілля» щодо ненастання строку оплати товару внаслідок відсутності дати поставки, вказаної особисто представником відповідача на видатковій накладній суд відхиляє.

Як вже зазначалося спірний товар прийнято уповноваженими представниками покупця без зауважень та заперечень. В судовому засіданні судом оглянуто оригінали видаткових накладних № 84 від 19.09.14 р. та № 95 від 29.10.14 р., що зафіксовано протоколом судового засідання від 29.05.15 р. При їх огляді встановлено, що єдиними датами видаткових накладних є 19.09.14 р. і 29.10.14 р. Вказані дати представником ТОВ «ДТЕК Допропіллявугілля» не викреслено, не перекреслено, та не встановлено іншої дати видаткової накладної. Таким чином, суд вважає, що представник покупця особисто погодив дати видаткових накладних 19.09.14 р. і 29.10.14 р., оскільки не відмовився від їх підписання та не виправив дату поставки.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції , а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення .

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" також встановлено, що первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання ; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, датами поставки є дати видаткових накладних - 19.09.14 р. і 29.10.14 р. особисто погоджені представником ТОВ «ДТЕК Допропіллявугілля» в момент їх складення.

Позиція первісного відповідача з приводу того, що дата поставки є визначеною тільки з того моменту, коли в майбутньому представник ТОВ «ДТЕК Допропіллявугілля» проставить дату погодження видаткової накладної зводиться до односторонньої відмови від виконання зобов'язання, яке недопустимо в силу ст. 525 ЦК України, оскільки проставлення такої дати в майбутньому може і не відбутись взагалі, що свідчить про зловживання правом.

Не приймає до уваги суд і посилання первісного позивача на складські штампи про оприбуткування, внутрішнє переміщення товару, оскільки вказані штампи є внутрішньою справою ТОВ «ДТЕК Допропіллявугілля» щодо ведення обліку товару.

Також суд враховує, що господарським судом Дніпропетровської області 20.05.2015 р. прийнято рішення по справі № 904/3748/15 про тлумачення п. 4.4 договору № ДУ-2014/428-КП, і в резолютивній частині рішення вказано: «датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником, про прийняття продукції в момент передачі продукції» . Дата поставки у вказаному рішенні судом не встановлювалась, оскільки ця обставина не входила в предмет доказування по справі № 904/3748/15.

Фактично ж датами поставки, як зазначалось, є 19.09.14 р. і 29.10.14 р., оскільки в момент передачі продукції представником ТОВ «ДТЕК Допропіллявугілля» іншої дати прописано не було, накладні були підписані та оформлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ "Промзалізпостач" заявлено до стягнення 956,45 грн. 3 % річних за період: з 30.12.14 р. по 26.03.15 р. та 11107,90 грн. інфляційних втрат за січень-лютий 2015 року.

За підрахунками суду інфляція складає 11325,17 грн., тому стягується заявлений розмір втрат. 3 % річних пораховано невірно, за заявлений період стягується 945,59 грн.

Крім того, первісний позивач просить стягнути 12745,46 грн. пені за період: з 30.12.14 р. по 27.03.15 р. (88 днів згідно розрахунку позивача).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.7. договору №ДУ-2014/428-КП від 12.09.2014р. у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості, неоплаченої продукції.

За підрахунками суду правильним розміром є 12745,47 грн., тому стягується заявлена сума - 12745,46 грн. пені.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо зустрічного позову.

Специфікацією від 09.10.2014 р. до договору № ДУ-2014/428-КП від 12.09.2014 р. постачальник взяв на себе зобов'язання поставити до 20.10.2014 р. підкладку костильного скріплення у кількості 780 шт. на загальну суму 89 856 грн. з ПДВ на умовах DDP (м. Павлоград).

Як вказує сам зустрічний позивач згідно із датою видаткової накладної - 29.10.2014 р., наданою постачальником, ТОВ «Промзалізпостач» не виконало свої зобов'язання у строки передбачені специфікацією від 09.10.2014 р. до договору № ДУ02014/428-КП.

Поставка прострочена на 9 днів.

Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди в п. 6.2 договору № ДУ-2014/428-КП щодо сплати постачальником покупцю штрафу у розмірі 5% вартості продукції у разі не поставки продукції у строки, передбачені договором або відповідною специфікацією.

Таким чином, штраф за не поставку продукції у строки передбачені специфікацією від 09.10.2014р. до договору №ДУ02014/428-КП від 12.09.2014р. складає: 89 856,00 х 5% = 4 492,80 грн.

З огляду на викладене, зустрічний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропільвугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1А, ідентифікаційний код: 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзалізпостач" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, буд. 36, офіс 32, ідентифікаційний код: 38360611) 132237 (сто тридцять дві тисячі двісті тридцять сім) грн. основного боргу, 12745 (дванадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 46 коп. пені, 11107 (одинадцять тисяч сто сім) грн. 90 коп. втрат від інфляції, 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 59 коп. 3% річних, 3140 (три тисячі сто сорок) грн. 72 коп. судового збору.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзалізпостач" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, буд. 36, офіс 32, ідентифікаційний код: 38360611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропільвугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1А, ідентифікаційний код: 37014600) 4492 (чотири тисячі дев'яносто дві) грн. 80 коп. штрафу, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.06.2015 р.

Суддя А.О. Науменко