Рішення

від 22.06.2015 по справі 913/119/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

22 червня 2015 року Справа № 913/119/15

Провадження № 16/913/119/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвент Груп», м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдеталь-Д», м. Луганськ

про стягнення 126823,47 грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання Антонова І.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача: Уколова М.В, довіреність від 14.01.2015;

від відповідача: представник не прибув,

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 88030,82 грн., інфляційних втрат в сумі 36180,67 грн. за період з травня 2014 року по березень 2015 року, 3% річних в сумі 2611,98 грн. за період з 21.04.2014 року по 16.04.2015 року за договором на постачання товару від 21.02.14 №21-02В.

Позивач, посилаючись на норми статей 11,509,525,526,530,610-612,625,655,692,712 ЦК України, ст.ст.265 ГК України обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором на постачання товару від 21.02.14 №21-02В на суму 88030,82 грн.

Відповідач не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, витребуванні судом документи не надав. Про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином, про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет (а.с.4) та телефонограми від 18.05.15. № 913\119\15, яку прийняв директор ТОВ «Спецдеталь-Д» Алімов Д.С.

Представник позивача надав до справи докази звернення до директора ТОВ «Спецдеталь-Д» Алімова Д.С. в телефонному режимі за № 0990595376, який вказано у відповіді Міністерства юстиції України на запит суду, і по зв'язку електронною поштою.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав. Неприбуття відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами у справі укладено договір постачання товару від 21.02.14 №21-02В (далі - договір), на підставі якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця товар, в асортименті, якості та строки, передбачені вказаним договором, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначених даним договором.

До вказаного договору укладено додаткову угоду - специфікацію №1746.

Відповідно до умов п.4.3 договору оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 88030,82 грн., а відповідач отримав продукцію за вказаним договором, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не оплатив товар, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору в частині оплати товару і просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 88030,82грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків по договору, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 36180,67 грн. за період з травня 2014 року по березень 2015 року, 3% річних в сумі 2611,98 грн. за період з 21.04.2014 року по 16.04.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором поставки товару від 21.02.14 №21-02В, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості поставленої продукції.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 88030,82 грн., що належним чином - в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України - підтверджено матеріалами справи. Так, згідно видатковій накладній від 21.03.14 № ПРН+У559619 позивач поставив, а відповідач отримав оливу технічну на суму 88030,82 грн. Тобто, позивач довів суду факт поставки товару відповідачу на вказану суму грошей. Таким чином, позивач, у відповідності до умов договору та вимог закону, має право на стягнення боргу з відповідача в заявленій сумі 88030,82 грн.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних слід задовольнити на підставі ст.625 ЦК України також повністю, виходячи з суму боргу у розмірі 88030,82 грн., який відповідач зобов'язаний був оплатити до 20.04.14 року, оскільки товар поставлено 21.03.14 (по накладній) і 30 денний строк (календарних днів) відстрочки оплати спливає 20.04.14 (пункт 4.3 договору). Інфляційні нарахування підлягають задоволенню в сумі 36180,67 грн. за період з травня 2014 року по березень 2015 року, 3% річних в сумі 2611,98 грн. за період з 21.04.2014 року по 16.04.2015 року.

Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю: з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 88030,82 грн., інфляційні втрати в сумі 36180,67 грн. за період з травня 2014 року по березень 2015 року, 3% річних в сумі 2611,98 грн. за період з 21.04.2014 року по 16.04.2015 року за договором на постачання товару від 21.02.14 №21-02В.

Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст.265-267, 625, 629, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдеталь-Д», м. Луганськ, вул. А. Линьова, буд.79, квартира 132, ід. код 38946451 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвент Груп», м. Маріуполь Донецької області, Володарське шосе, 1, ід. код 33320092 заборгованість в сумі 88030,82 грн., інфляційні нарахування в сумі 36180,67 грн., 3% річних в сумі 2611,98 грн., витрати на судовий збір в сумі 2536,47 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 23.06.2015.

Суддя Р.М. Шеліхіна