cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2015 р. Справа№ 910/18790/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Сухового В.Г.
секретар судового засідання Данилік Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх. №09-08.1/2612/15) публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року
у справі № 910/18790/14 (суддя - Паламар П.І.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Фінростбанк»
до публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео»
про визнання дій незаконними та стягнення безпідставно набутих коштів, ціна позову 29 720 529,82 грн
за участю представників:
від позивача: Баранов О.В., довіреність №31 від 15.04.2015 року,
від відповідача: Беседін В.І., довіреність №010-01/7331 від 06.11.2014 року,
Никеруй Т.М., довіреність №010-01/2032 від 01.04.2014 року,
Гриненко І.В., довіреність №010-04/9085 від 14.12.2009 року
від третьої особи: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
02.09.2014 року публічне акціонерне товариство «Фінростбанк» (позивач у справі) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (відповідач у справі) про визнання дій незаконними та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 29 720 529,82 грн (а.с. 2-8).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» всупереч приписам ст. ст. 572, 585, 589, 590 Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умов укладеного між сторонами договору застави №27111Z30 від 30.06.2011 року здійснив безпідставне списання грошових коштів позивача у розмірі 29 720 529,82 грн, розміщених ним на рахунку відповідача за договором банківського вкладу №21911В5 від 30.06.2011 року, в рахунок виконання грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» перед відповідачем за кредитним договором №27111К29 від 30.06.2011 року. Позивач стверджує, що оскільки строк повернення кредитних коштів у товариства з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» не настав, підстав, передбачених кредитним договором, для вимоги дострокового повернення кредитних коштів не було, відтак у відповідача не було правових підстав здійснювати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави, а саме за рахунок права вимоги грошових коштів з депозитного рахунку публічного акціонерного товариства «Фінростбанк».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі (а.с. 115-119).
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач, публічне акціонерне товариство «Фінростбанк» 21.11.2014 року надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у справі №910/18790/14 повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» повернута скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року у справі №910/18790/14 скасовано, а справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2014 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Суховий В.Г. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 20.04.2015 року.
20.04.2015 року розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з перебуванням судді Сухового В. Г. у відпустці, відповідно до абзацу 2 підпункту 2.3.50, підпункту 2.3.52 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18790/14.
Згідно Протоколу про повторний автоматизований розподіл справи між суддями від 20.04.2015 року для розгляду справи №910/18790/14 визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Жук Г. А., судді: Мальченко А. О., Чорногуз М. Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів: головуючий суддя - Жук Г. А., судді: Мальченко А. О., Чорногуз М. Г. та призначено розгляд апеляційної скарги на 18.05.2015 року.
20.04.2015 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив б/н від 20.04.2015 року на апеляційну скаргу, в якому публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» заперечує проти доводів позивача, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представників третьої особи розгляд справи було відкладено на 22.06.2015 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року у зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, та формування постійного складу судової колегії, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у справі №910/18790/14 передано до розгляду колегії суддів: головуючий суддя - Жук Г. А., судді: Мальченко А. О., Суховий В.Г. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Фінростбанк» прийнято визначеною колегією суддів.
У судовому засіданні 22.06.2015 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у справі №910/18790/14 повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача у судовому засіданні 22.06.2015 року заперечили проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просили рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Третя особа, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання 22.06.2015 року не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
30.06.2011 року між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (відповідач у справі, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» (третя особа у справі, позичальник за договором) був укладений кредитний договір №27111К29 (а.с. 74-93), відповідно до п. 3.1. якого банк відкрив позичальникові невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.
Ліміт кредитної лінії, згідно п. 3.2.1. в редакції Додаткового договору №27111К29-1 від 17.12.2012 року (а.с. 94-96), був встановлений в розмірі 29 600 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.2.2. зі змінами внесеними Додатковою угодою №27111К29-2 від 17.06.2014 року (а.с. 97-99) кінцевий термін погашення кредиту був визначений - 17 грудня 2015 року.
30.06.2011 року між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (банк-зберігач за договором) та публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (банк-вкладник за договором) був укладений договір банківського вкладу №21911В5 (а.с. 12-14), згідно п. 2 якого (в редакції Договору про внесення змін №2 від 17.06.2014 року а.с. 16) позивач з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника - ТОВ «Біт-Стерео» (код ЄДРПОУ 35682690) перед банком-зберігачем за кредитним договором розмістив в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» депозит в сум 30 000 000,00 грн (депозитний рахунок №16135010054564). Право вимоги коштів в сумі 30 000 000,00 грн, розміщених згідно з цим договором на вкладному рахунку банка-вкладника, є предметом застави за договором застави від 30.06.2011 року №27111Z30.
З метою забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» зобов'язань за кредитним договором №27111К29, 30.06.2011 року між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (відповідач у справі, заставодержатель за договором) та публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (позивач у справі, заставодавець за договором) укладений договір застави №27111Z30 (а.с. 17-18), згідно п. 1.2. якого з урахуванням змін, внесених договорами від 17 грудня 2012 р. та 17 червня 2014 р., заставодавець заставив майнові права, а саме: право вимоги коштів з депозитного рахунку №16135010054564, відкритого заставодавцю заставодержателем, у розмірі 30 000 000,00 грн, з терміном одержання депозиту 28.12.2015 року включно.
За змістом п. 1.3 договору застави з моменту невиконання боржником (третьою особою у справі) зобов'язань по кредитному договору та в інших випадках невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору та порушень заставодавцем зобов'язань по цьому договору заставодавець (позивач у справі) уступає заставодержателю (відповідачеві у справі) право вимоги коштів з депозитного рахунку, доручає останньому здійснити погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок коштів, що обліковуються на вказаному депозитному рахунку.
Згідно п. 2.1.3. договору застави, позивач у справі, як заставодержатель за договором, має право звернути стягнення на предмет застави або його частину згідно вимог чинного законодавства України у випадку: якщо в момент настання терміну виконання боржником зобов'язання (в тому числі і по сплаті будь-яких платежів, які повинні бути здійснені відповідно до кредитного договору), забезпеченого заставою, воно не буде виконане; виникнення у заставодержателя права вимагати дострокового погашення боргу та/або дострокового виконання боржником зобов'язань за кредитним договором; інших випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.
У п. п. 5.1.1. кредитного договору №27111К29 від 30.06.2011 року передбачено, що позичальник (ТОВ «Біт-Стерео») зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі погашати банкові заборгованість за кредитом, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом (строк сплати яких згідно п.8 Додаткового договору №27111К29-1 від 17.12.2012 року - останній банківський день кожного місяця, за який сплачуються проценти) та інші платежі за цим договором. Згідно п. 5.3.1. кредитного договору позичальник (ТОВ «Біт-Стерео») щоквартально не пізніше 25-го числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним, а за результатами року - до 20 лютого року, наступного за звітним, повинен надавати до банку (ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») завірені копії фінансової звітності, розшифровки своєї дебіторської і кредиторської заборгованості, довідки про наявність заборгованості за кредитами в інших банках, довідки про рух грошових коштів в інших банках, звіт з екологічних та соціальних питань за формою, наведеною у додатку №2 до договору.
Сторонами кредитного договору було узгоджено, що подіями невиконання зобов'язань є:
- п.6.1.1. несплата позичальником банкові у строк платежів з погашення кредиту чи будь-яких сум, належних до сплати згідно договору, або не виконання будь-яких інших умов та/або зобов'язань за цим договором;
- п. 6.1.3. виникнення у позичальника та/або поручителя будь-якої простроченої заборгованості за будь-якими укладеними з банком договорами;
- п. 6.1.5. погіршення фінансового стану позичальника або настання інших несприятливих обставин, що з точки зору банку, не сприятиме спроможності позичальника виконати будь-яке із визначених положеннями договору зобов'язань;
- п. 6.1.8. не надання позичальником інформації та документів, що їх підтверджують, надання яких передбачається цим договором.
Відповідно до п. 6.2. якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань (до яких відносяться події зазначені вище), банк повідомляє позичальника про те, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню.
Таким чином, у випадку настання подій, передбачених п. 6.1. кредитного договору у банка (відповідача у справі) виникає право вимоги дострокового повернення кредиту разом з нарахованими процентами за користування кредитом, а також іншими платежами, нарахованими згідно з цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №1 від 14.07.2014 року (а.с. 100) товариство з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» повідомило відповідача у справі про відсутність у нього оборотних коштів для сплати відсотків і просило зупинити нарахування відсотків за кредитним договором у зв'язку з неможливість їх сплати.
В подальшому, публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» здійснив договірне списання коштів з депозитного рахунку позивача - заставодавця (публічного акціонерного товариства «Фінростбанк») у сумі 29 720 529,82 грн з метою погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, а саме: строкової заборгованості за кредитом - 29 600 000,00 грн, строкової заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованих за період з 01.07.2014 року по 17.07.2014 року у розмірі 118 811,11 грн та строкової заборгованості за комісією за управління кредитом в сумі 1 718,71 грн.
Про списання 29 720 529,82 грн з рахунку публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» з метою погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Біт-стерео» відповідач у справі повідомив позивача, як заставодавця та третю особу, як боржника, листом №040-02/3186 від 21.07.2014 року (а.с. 21).
Апелянт в апеляційній скарзі заперечує правомірність списання зазначеної суми коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом, посилаючись на те, що строк повернення кредиту не настав, а за товариством з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» не існувало заборгованості ні зі сплати процентів за користування кредитом, ні за іншими платежами згідно кредитного договору, відтак підстав згідно договору застави №27111Z30 від 30.06.2011 року для звернення стягнення на предмет застави - а саме грошові кошти, у відповідача не було. Однак, з такими твердженнями позивача, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Як вбачається з вищезазначених положень (п.п. 5.3.1, 6.1.1., 6.1.3., 6.1.5., 6.1.8., 6.2) кредитного договору №27111К29 від 30.06.2011 року, у відповідача виникає право вимагати дострокового повернення суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами не лише у зв'язку з невиконанням позичальником (ТОВ «Біт-Стерео») грошових зобов'язань щодо сплати суми кредиту, нарахованих процентів та комісії, але і у зв'язку з іншими порушеннями товариством з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» умов договору, зокрема, у випадку неподання документів, надання яких передбачено договором, а також у випадку погіршення фінансового становища позичальника.
З пояснень відповідача, які не заперечені позивачем та третьою особою належними та допустимими доказами, вбачається, що з часу укладення кредитного договору товариством з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» не подавалася визначена п. 5.3.6 кредитного договору звітна документація. Крім того, листом № 1 від 14 липня 2014 р. третя особа повідомила про погіршення свого фінансового становища та настання несприятливих обставин для неї (місцезнаходження якої є м. Донецьк), які впливають на спроможність виконання прийнятих за кредитним договором зобов'язань.
Таким чином, враховуючи існування обставин невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» зобов'язань за кредитним договором №27111К29 від 30.06.2011 року у відповідача - публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» виникло право вимагати дострокового повернення суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та сплати інших передбачених договором платежів.
Разом з цим, п. 1.5. договору застави №27111Z30 від 30.06.2011 року визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником відповідних положень кредитного договору або неналежного виконання заставодавцем цього договору, заставодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.
Право звернення стягнення на предмет застави заставодержатель (відповідач у справі) має у випадку виникнення у нього права вимагати дострокового погашення боргу та/або дострокового виконання боржником зобов'язань за кредитним договором (п. 2.1.3.).
З вищезазначеного вбачається, що заставою майнових прав публічне акціонерне товариство «Фінростбанк» забезпечив належне виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» положень кредитного договору, а не лише належне виконання грошового обов'язку з повернення суми кредиту та сплати відповідних процентів за користування кредитними коштами, у випадку порушення яких відповідач у справі отримував право звернути стягнення на предмет застави. Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що право звернення стягнення на предмет застави згідно п. 2.1.3. виникло у відповідача з моменту виникнення у нього права вимагати дострокового погашення боргу, при цьому сторони договору застави не передбачили обов'язкового повідомлення заставодавця - публічне акціонерне товариство «Фінростбанк», про звернення стягнення на предмет застави.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною 2 ст. 590 ЦК України унормовано, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом, аналогічні положення закріплені ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу».
Враховуючи вищенаведене та положення укладеного сторонами договору застави, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» як кредитора за договором кредиту та заставодержателя за договором застави, виникло право звернення стягнення на предмет застави, а саме грошові кошти у сумі 30 000 000,00 грн, розміщені публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» за договором банківського вкладу №21911В5 від 30.06.2011 року.
Згідно п. 4.1. договору застави звернення стягнення на предмет застави та порядок реалізації предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Так, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 26 наведеного Закону, обтяжувач має право на власний розсуд обрати позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до яких серед іншого належить переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 33 Закону вимоги статті 27 цього Закону («Порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання») не застосовуються при зверненні стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є гроші, боргові цінні папери, строк платежу за якими настав або які підлягають сплаті на вимогу. Обтяжувач, який звертає стягнення на такий предмет обтяження, зобов'язаний надіслати повідомлення про це боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна.
У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача здійснюється шляхом переказу йому грошової суми, достатньої для повного задоволення цієї вимоги. Такий переказ може здійснюватися банком у порядку договірного списання.
Згідно ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.
Статтею 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачена процедура звернення стягнення на предмет застави, яким є належне заставодавцю право вимоги до певного боржника, а оскільки згідно укладеного між публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» та публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» договору застави №27111Z30 від 30.06.2011 року у заставу передавались грошові кошти, які розміщені на рахунку позивача, а не майнове право вимоги ПАТ «Фінростбанк» до якогось боржника, то відповідно порядок звернення стягнення на грошові кошти, передані у заставу, регулюється приписами саме ст. 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яка виключає обов'язковість застосування ст. 27 Закону, зокрема, щодо реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а передбачає порядок договірного списання таких коштів.
При цьому, згідно п. 6.2.3. договору банківського вкладу банк-зберігач (відповідач у справі) має право здійснювати договірне списання з рахунку ПАТ «Фінростбанк», на користь банка-зберігача у розмірі заборгованості ТОВ «Біт-Стерео» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором у випадках визначених кредитним договором та/або договором застави.
Пунктом 12.3 договору банківського вкладу в редакції Договору про внесення змін №2 від 17.06.2014 року (а.с. 16) сторонами погоджено, що ПАТ «Фінростбанк» (як вкладник) доручає ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (як банку-зберігачу), а останній має право при настанні терміну виконання грошових зобов'язань перед банком, що існуватимуть у боржника - ТОВ «Біт-Стерео» за кредитним договором та/або банка-вкладника за цим договором (у тому числі у випадках початку періоду, встановленого для погашення відповідних зобов'язань, або прострочення їх виконання), а також до настання такого терміну здійснювати (необмежену кількість разів) договірне списання грошових коштів з рахунка на користь банка-зберігача для здійснення за рахунок таких коштів погашення відповідних грошових зобов'язань боржника та/або банка-вкладника перед банком-зберігачем (з урахуванням усіх витрат, що можуть виникнути при погашенні цих зобов'язань). Розмір коштів, що списуватимуться у вказаному випадку, визначається банком-зберігачем виходячи з розміру відповідних грошових зобов'язань боржника та/або банка-вкладника перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», що погашатимуться за рахунок таких коштів, та з розміру усіх витрат, що можуть виникнути при погашенні цих зобов'язань.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про існування у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» підстав для звернення стягнення на предмет застави шляхом договірного списання грошових коштів у розмірі 29 720 529,82 грн з рахунку ПАТ «Фінростбанк» в рахунок сплати суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісії, належних до сплати товариством з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео». Зазначене також узгоджується із роз'ясненням наданим Національним банком України листом №18-112/63369 від 31.10.2014 року (а.с. 70) на запит публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» щодо договірного списання коштів.
Позивач в обґрунтування безпідставності стягнення спірної суми грошових коштів посилається також на порушення відповідачем вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки на момент списання грошових коштів , а саме 18.07.2014 року, ПАТ «Фінростбанк» вже був віднесений до категорії неплатоспроможних банків.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.07.2014 року Національним банком України прийнято постанову №409 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі даної постанови Національного банку України, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.07.2014 року прийнято рішення №55 «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Фінростбанк», згідно якого було вирішено з 16.07.2014 року розпочати процедуру виведення ПАТ «Фінростбанк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на три місяці з 16.07.2014 року по 16.10.2014 року.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Як визначено п. 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Тобто, вищевказаною правовою нормою передбачена заборона на вчинення примусових дій зі стягнення коштів чи майна банку, до яких не можна віднести позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, а саме договірне списання грошових коштів на підставі укладеного між сторонами договору банківського вкладу та договору застави.
Окрім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.
Таким чином, використання грошових коштів, переданих позивачем у заставу відповідачу, інакше, ніж для задоволення вимог відповідача, законом не передбачене.
Разом з цим, апеляційний господарський суд звертає увагу, що в силу загальних засад цивільного законодавства України, задовольнивши вимогу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (як кредитора у зобов'язаннях з товариством з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео»), публічне акціонерне товариство «Фінростбанк» набуває прав кредитора у зобов'язанні з третьою особою, зокрема, права вимоги від товариства з обмеженою відповідальністю «Біт-Стерео» списаних з рахунку позивача грошових коштів у розмірі 29 720 529,82 грн.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у справі №910/18790/14 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, та звільнення апелянта від сплати судових витрат, судовий збір за подання апеляційної скарги з відповідача не стягуєтсья.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у справі №910/18790/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року у справі №910/18790/14 залишити без змін.
3. Справу №910/18790/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді А.О. Мальченко
В.Г. Суховий
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2015 |
Оприлюднено | 30.06.2015 |
Номер документу | 45459685 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Жук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні