Постанова

від 24.06.2015 по справі 23/25

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 23/25 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М., суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі), розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 року та ухвалуГосподарського суду Полтавської області від 04.03.2015 року у справі№ 23/25 за заявоюПублічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" доЗакритого акціонерного товариства "Конкорд" пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Укртранснафта"- Шевчук Д.Б.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04 березня 2015 року (суддя Ореховська О.О.) з поміж іншого, відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" щодо визнання поточних вимог до боржника.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2015 року (судді: Гетьман Р.А.- головуючий, Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04 березня 2015 року у справі № 23/25 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2015 року та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04 березня 2015 року в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" щодо визнання поточних вимог до боржника. Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-2 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, до Вищого господарського суду надійшов відзив арбітражного керуючого Бончака С.А., яким останній заперечує проти вимог касаційної скарги з підстав, викладених у ньому, та просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2015 року та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04 березня 2015 року залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасника судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 07 грудня 2010 року постановою Господарського суду Полтавської області визнано банкрутом Закрите акціонерне товариство "Конкорд"; відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ЗАТ "Конкорд" арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича з наданням йому повноважень відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ліквідатора зобов'язано здійснити ліквідацію підприємства-банкрута, представити суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в процесі ліквідаційної процедури листом від 31.03.2011р. за № 31-03 ліквідатор ЗАТ "Конкорд" - арбітражний керуючий Бончак С.А., враховуючи те, що ЗАТ "Конкорд" знаходиться на території ГП "Кленовий лист" філії "ПДМН" ВАТ "Укртранснафта", звернувся до ВАТ "Укртранснафта" в особі РБУ Філії "ПДМН" з проханням прийняти на зберігання по охоронному периметру опломбовану будівлю цеху по виготовленню шурупів та саморізів, що знаходяться за адресою: м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9, в якій знаходяться інші майнові активи банкрута - ЗАТ "Конкорд" .

У відповідь на дане звернення ВАТ "Укртранснафта" в особі РБУ Філії "ПДМН" листом від 31.03.2011р. за № 587 повідомило ліквідатора про прийняття на зберігання майнових активів ЗАТ "Конкорд" (цех по виготовленню шурупів та саморізів), що знаходяться на адресою: м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9, та зазначеним засвідчило прийняття їх на зберігання.

В подальшому ліквідатор Бончак С.А. листом від 21.05.2012 р. за № 21-05 повідомив скаржника про реалізацію у грудні 2011 року майнового активу ЗАТ "Конкорд", а саме будівлі цеху по виготовленню шурупів та саморізів, що знаходяться за адресою: м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9, у зв'язку з чим просив припинити надання послуг по зберіганню майна ЗАТ "Конкорд" з 01.06.2012 р.

Разом з тим, судами встановлено факт відсутності у ЗАТ "Конкорд" поточної заборгованості за надані послуги зі зберігання майна за період з 31.03.2011р. по 31.05.2012р.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції погодився з останнім про необґрунтованість заявлених вимог - заявник не довів факту завдання ЗАТ "Конкорд" йому збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою ЗАТ "Конкорд" та заявленою до стягнення сумою збитків.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону про банкрутство (в редакції, яка діяла на час порушення провадження у справі) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 1 ст. 224 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Судами встановлено, що місцевим господарським судом було зобов'язано заявника - ПАТ "Укртранснафта" в особі РБУ Філії "ПДМН" надати суду рахунки на оплату послуг та акти виконаних робіт зі збереження майнових активів ЗАТ "Конкорд", в т.ч. виставлених останньому за період з червня 2012р. по березень 2013р., однак, заявник цю вимогу суду не виконав.

Водночас, суди дослідили, що свої вимоги скаржник обґрунтовує актом ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укртранснафта" за період з 01.07.2010р. по 01.04.2013р. від 18.07.2013 р. № 05/21/170, в зв'язку з чим під час ревізії виявлено порушення ЗАТ "Конкорд" з непогашення понесених витрат РБУ Філії "ПДМН" із збереження майнових активів банкрута (витрати на зберігання по охоронному периметру будівлі цеху, витрат з освітлення території та з оплати водовідведення атмосферних опадів) у період з червня 2012 р. по березень 2013 р., чим завдано ПАТ "Укртранснафта" матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 32 885,42 грн.

Однак, відхиляючи зазначені доводи, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що довідка державної фінансової інспекції чи акт ревізії може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами та не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

За таких обставин судом першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" щодо визнання поточних вимог до боржника.

Враховуючи вищевикладене, доводи касаційної скарги необґрунтовані та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини 2 статті 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову апеляційного господарського суду з наступних підстав.

Вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" полягали у скасуванні ухвали суду першої інстанції від 04 березня 2015 року в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" щодо визнання поточних вимог до боржника.

Суд апеляційної інстанції переглянув ухвалу суду першої інстанції лише в зазначеній частині, при цьому в резолютивній частині постанови суд зазначив про залишення ухвали суду першої без змін у цілому.

Залишення без змін ухвали в цілому порушує права учасників справи про банкрутство на її оскарження в інших частинах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни постанови суду апеляційної інстанції з метою приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства та залишення без змін ухвали суду першої інстанції тільки в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" щодо визнання поточних вимог до боржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2015 року у справі № 23/25 змінити, виклавши абзац 2 її резолютивної частини в наступній редакції:

"Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04 березня 2015 року у справі № 23/25 в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" щодо визнання поточних вимог до боржника залишити без змін.

Головуючий: Б.М. Поляков

Судді: В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич