Постанова

від 24.06.2015 по справі 922/5882/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 922/5882/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М., суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі), розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року та ухвалуГосподарського суду Харківської області від 03.03.2015 року у справі№ 922/5882/14 за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альказар-К" проВизнання недійсним договору,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"- Семеняка В.В.

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та ТОВ "Альказар - К" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.11.2012р. нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 181, укладеного між ФОП ОСОБА_5 в особі арбітражного керуючого Жулинського В.Б. та ТОВ "АЛЬКАЗАР-К" та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саврасовою І.О. за реєстровим № 2683.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.15 року (суддя Присяжнюк О.О.) провадження у справі № 922/5882/14 припинено, оскільки зазначені спори не підлягають розгляду у окремому позовному провадженні.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2015 року (судді: Могилєвкін Ю.О.- головуючий, Пушай В.І., ОСОБА_10В.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 03 березня 2015 року у справі № 922/5882/14 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 03 березня 22015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2015 року та повернути матеріали справи № 922/5882/14 до місцевого господарського суду на новий розгляд. Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 17, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 43, 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасника судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Господарського суду Харківської області від 06.02.2012р. у справі № 5023/10186/11 фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_11, а ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2012р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ФОП ОСОБА_5 та до реєстру вимог кредиторів боржника включено вимоги кредиторів на загальну суму вимог у розмірі 27 710 961,59 грн., в тому числі грошові вимоги АТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 22 026 603,70 грн., з них 3 809 993,24 грн. неустойки, які забезпечені заставою.

Судами встановлено, що 19.11.2012р. товарною біржею "Українсько-Російською товарною біржею" на замовлення ліквідатора ФОП ОСОБА_5 - арбітражного керуючого ОСОБА_11 були проведені відкриті торги (аукціон) із реалізації нерухомого майна банкрута, що знаходиться в іпотеці АТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно з договором іпотеки № 011/02/3-1161/1-06 від 29.06.2006р. зі змінами та доповненнями; договору наступної іпотеки № 7154-07 від 24.10.2007 та № 010-2/07/1-422/1-07 від 10.04.2007р., а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 3 059,9 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 181, за результатами яких складено протокол про проведення відкритих торгів (аукціону).

20.11.2012р. між ФОП ОСОБА_5 в особі ліквідатора ОСОБА_11 та ТОВ "Альказар-К" було укладено договір купівлі-продажу із реалізації нерухомого майна банкрута на підставі проведених відкритих торгів, оформлених протоколом від 19.11.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Саврасовою І.О. Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 2683.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції погодився з висновком, що оскаржуваний договір купівлі-продажу від 20.11.2012 року був укладений за результатом проведення відкритих торгів (аукціон) із реалізації нерухомого майна банкрута під час ліквідаційної процедури, а відтак такі спори вирішуються у межах відповідної справи про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

Це пов'язано з тим, що Закон про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Порядок продажу майна боржника, включеного до ліквідаційної маси останнього, врегульований нормами, зокрема, ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і такий продаж здійснюється у ліквідаційній процедурі у межах справи про банкрутство, спори про визнання недійсними відповідних торгів з продажу майна банкрута з підстав, передбачених нормами діючого законодавства, та з підстав порушення, у тому числі згаданої статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вирішуються у межах відповідної справи про банкрутство, оскільки такі спори безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в цій справі.

У даному випадку предметом судового розгляду є спір стосовно майна боржника - відповідача 1, яке вибуло зі складу ліквідаційної маси внаслідок відчуження. Таким чином, даний спір стосується питань щодо формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство, у зв'язку з чим такий спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.

Судами правомірно враховано, що питання визнання недійсними угод, укладених у межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, наслідком яких є вибуття майна боржника з ліквідаційної маси, тобто таких угод, які безпосередньо пов'язані з процедурою банкрутства, є виключною компетенцією господарського суду, який розглядає справу про банкрутство.

Аналогічні висновки щодо порядку розгляду вимог, безпосередньо пов'язаних зі справою про банкрутство, зроблені в ухвалі Верховного Суду України від 15.09.2010 р. у справі № 6-26077св09 , яка згідно зі ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно припинив провадження у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у даному випадку помилкове застосування судом апеляційної інстанції ст. 44 Закону про банкрутство не вплинуло на прийняття законного судового рішення.

Враховуючи визначені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2015 року та ухвала Господарського суду Харківської області від 03 березня 2015 року прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 80, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2015 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 03 березня 2015 року у справі № 922/5882/14 залишити без змін.

Головуючий: Б.М. Поляков

Судді: В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич