Рішення

від 24.06.2015 по справі 924/759/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2015 р.Справа № 924/759/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області м. Хмельницький

до 1. Фермерського господарства "Тавія" с. Великий Скнит, Славутського району

2. Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Лопуха Віктора Андрійовича

про визнання незаконним і скасування розпорядження голови Славутської РДА №389-р від 15.08.2007р.;

про визнання недійсним договору оренди землі від 17.08.2007р., який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007 за №040776000002;

про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 04.08.2008р. за №040876000553;

про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 25.09.2009р. за №040976000008;

про повернення земельної ділянки державної форми власності, площею 78,6848 га, до земель державної власності в розпорядження держави в особі управління Держземагенства у Хмельницькій області

Представники сторін:

від прокуратури: Олійник І.О. прокурор відділу прокуратури Хмельницької області, посв. №031297 від 12.01.2015р.

від позивача: Парасин А.В. довіреність від 12.01.15р. (присутній в судовому засіданні 15.06.2015 р.)

від відповідача 1: Мазуркевич О.С. (договір про надання правової допомоги від 28.05.2015р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №717), Лопух В.А. - директор (присутній в судовому засіданні 15.06.2015 р.)

від відповідача 2: не з'явився

третьої особи: Мазуркевич О.С. (договір про надання правової допомоги від 15.06.2015р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №717), Лопух В.А. (присутній в судовому засіданні 15.06.2015 р.)

Повне рішення складено 24.06.2015р.

Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області м. Хмельницький звернувся з позовом до Фермерського господарства "Тавія" с. Великий Скнит, Славутського району, Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконним і скасування розпорядження голови Славутської РДА №389-р від 15.08.2007р.; про визнання недійсним договору оренди землі від 17.08.2007р., який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007 за №040776000002; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 04.08.2008р. за №040876000553; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 25.09.2009р. за №040976000008; про повернення земельної ділянки державної форми власності, площею 78,6848 га, до земель державної власності в розпорядження держави в особі управління Держземагентства у Хмельницькій області.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що розпорядженням Славутської районної державної адміністрації №389-р від 15.08.2007р. затверджено проект землеустрою та надано Лопуху Віктору Андрійовичу у довгострокове користування на умовах оренди, терміном на 30 років, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 78,6848 га, для ведення фермерського господарства за рахунок земель резервного фонду, які знаходяться на території Великоскнитської сільської ради за межами населеного пункту.

17.08.2007р. між Славутською районною державною адміністрацією та Лопухом Віктором Андрійовичем укладено договір оренди землі, строком на 30 років, площею 78,6848 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Великоскнитської сільської ради.

В подальшому між сторонами укладались угоди про внесення змін до вказаного договору оренди в частині орендної плати та в частині орендаря, зокрема орендарем слід вважати Фермерське господарство "Тавія" в особі голови Лопуха Віктора Андрійовича.

За твердженнями прокурора, вказані розпорядження, договір оренди землі та угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки суперечать вимогам земельного законодавства, у зв'язку з чим підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Зокрема, прокурор з посиланням на норми законодавства, зазначає, про обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з метою визначення розміру орендної плати.

Натомість, спірні розпорядження та договір оренди землі прийняті без проведення нормативно-грошової оцінки землі, а в договорі визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки державної власності, площею 78,6848 га не проведена.

Таким чином, прокурор вважає, що розпорядження голови Славутської районної державної адміністрації видане з порушенням вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим є протиправним, то і укладений в подальшому договір оренди та угоди до нього, з метою реалізації права наданого вказаним розпорядженням, де розмір орендної плати встановлено з порушенням вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", мають бути визнані недійсними, а спірна земельна ділянка - повернута до земель державної власності.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов прокурора підтримує у повному об'ємі.

Представник відповідача 1 у судове засідання з'явився, надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає. Зокрема зазначає, що спірне розпорядження Славутської РДА №389-р від 15.08.2007р. є законним і прийняте на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Стосовно проведення грошової оцінки земельної ділянки, то відповідач посилається на те, що на момент виникнення спірних правовідносин, грошова оцінка проводилась Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, а відповідно до ст. 27 Закону України "Про плату за землю" - контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, здійснюється органами державної податкової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1724 "Деякі питання оренди земель" затверджено форми розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена. Саме відповідно до даної постанови і був проведений розрахунок орендної плати за земельну ділянку, додаток до розпорядження голови адміністрації від 15.08.2007р. №389-р.

Щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1724 "Деякі питання оренди земель" Державною Податковою Адміністрацією України листом від 15.01.2007р. №341/7/15-0217 було дано роз'яснення, що п.2 Постанови затверджено форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, згідно з додатками 1 і 2.

Також зазначає, що розрахунок орендної плати по договору, що є предметом спору був зроблений на підставі нормативної грошової оцінки земель в Автономній Республіці Крим, областях та адміністративних районах, яка надавалась Управлінням Держземагентства у Славутському районі і проведений відповідно до наказу Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11.

Додатково відповідач зазначає, що про некоректність посилання позивача на договір оренди земельної ділянки ТОВ "Подільський господар - 2004", оскільки позивачем не враховано, що на земельних ділянках, які передані ТОВ "Подільський господар - 2004" знаходяться об'єкти нерухомого майна, земельні ділянки передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що суттєво впливає на розмір нормативної грошової оцінки і те, що даному підприємству встановлено максимальний розмір орендної плати в розмірі 12%.

Також не вірним є посилання прокурора на правову позицію, викладену в Постанові Вищого господарського суду України від 02.12.2014р. (справа №916/2287/14) та в Постанову Верховного суду України від 08.04.2015р. (справа №3-41гс15), оскільки в зазначених постановах спір стосується договорів, що укладалися після набрання чинності Податкового кодексу України, в зазначених постановах розглядається спір щодо земельних ділянок іншого цільового використання земельних ділянок, а саме передбачалась зміна цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, розрахунок орендної плати в спірних договорах прив'язувалась не до грошової оцінки, а до земельного податку.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, однак надіслав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та вказує, що на момент укладення договорів оренди землі проведення нормативної грошової оцінки землі було не обов'язковим.

Третя особа в судове засідання з'явився та заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на підстави заявлені відповідачем 1 у відзиві на позов.

15.06.2015 р. Відповідачем 1 подано клопотання про залучення Лопуха Віктора Андрійовича у справі в якості відповідача, належного відповідача. Обґрунтовуючи тим, що розпорядження та договір оренди укладалися з вказаною фізичною особою.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання.

В задоволенні даного клопотання суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у статті 16 Цивільного кодексу України.

Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Крім того, згідно частини 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Зазначена стаття встановлює механізм вирішення питання про можливість розгляду справи у випадках, коли відповідач, що зазначений позивачем у позові, не повинен відповідати за цим позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в позові не зазначена як відповідач.

За таких обставин, суд, залучивши іншого відповідача, змінить підстави позову, з огляду на те, що позовні вимоги до іншого відповідача Лопуха В.А. позивачем та прокурором не заявлялись (аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ від 08.12.2009р. у справі №22/5190).

Згідно ст. 24 ГПК України, залучення до участі у справі іншого відповідача - це право, а не обов'язок суду.

Звертається увага, що в разі залучення іншого відповідача - а саме фізичну особу, суд штучно змінить підвідомчість даного спору, при цьому до інших відповідачів суд у будь-якому випадку зобов'язаний буде вирішити спір.

Окрім того, задоволення клопотання відповідача 1 щодо заміни на належного відповідача є неможливим, оскільки позивач та прокурор категорично заперечують проти вказаної дії, однак за змістом статті 24 ГПК України, заміна належного відповідача здійснюється лише за згодою позивача.

Представником відповідача 1 подано письмове клопотання про відкладенні розгляду справи на іншу дату в зв'язку неможливістю явки Лопуха В.А. в дане судове засідання, окрім того, усно зауважено, що в судове засідання не з'явився представник позивача.

В задоволенні даного клопотання суд відмовляє оскільки останнє не обґрунтоване та суперечить нормам ст. 77 ГПК України. Зокрема, в даному судовому засіданні присутній належний представник як третьої особи, так і відповідача 1, а явка самої третьої особи судом не визнавалась обов'язковою. Також дата судового засідання погоджувалась судом безпосередньо з третьою особою 15.06.2015 р. Окрім того, всі належні докази та пояснення були надані представником позивача в судовому засіданні 15.06.2015 р.

Приймається до уваги п. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., стосовно правв кожного на розгляд справи упродовж розумного строку.

Також звертається увага на п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., де зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Представником відповідача 1 заявлено усне клопотання про витребування доказів від позивача та відповідача 2 стосовно нормативно-грошової оцінки.

Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання оскільки, останнє не обґрунтовано, як того вимагає ст. 38 ГПК України. Так, відповідачем 1 не вказано який саме доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави з яких випливає, що даний доказ має підприємство чи організація. При цьому враховується, що в судовому засіданні 15.06.2015 р. представник позивача зазначив, що також підтверджено листом від 25.12.2014 р. №05-20/2392, про те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки не була проведена. Про вказаний факт також свідчить зміст спірного договору, а також пояснення присутніх представників сторін в судових засіданнях 02.06.2015 р. та 15.06.2015 р., в т.ч. відзиви на позов (відповідача 1 та відповідача 2).

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.

Розпорядженням Славутської районної державної адміністрації №389-р від 15.08.2007р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. Лопуху Віктору Андрійовичу на території Великоскнитської сільської ради Славутського району Хмельницької області. Надано гр. Лопуху Віктору Андрійовичу в довгострокове користування на умовах оренди терміном 30 років земельну ділянку площею 78,6848 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель резервного фонду Великоскнитської сільської ради, які знаходяться за межами населеного пункту. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.

Додатком до розпорядження голови райдержадміністрації від 15.08.2007р. №389-р затверджено розрахунок розміру орендної плати, де зазначено, що нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по області станом на 01.07.1995р. становить 4096,18 грн.

17.08.2007р. між Славутською районною державною адміністрацією Хмельницької області (Орендодавець) та Лопухом Віктором Андрійовичем (Орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту за рахунок земель резервного фонду Великоскнитської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 78,6848 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена . Договір укладено на 30 років (п.п. 2, 5, 8 Договору).

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 31,35 грн. за 1 га в рік, що становить річну суму 2466,80 грн., щомісячна плата складає - 205,56 грн.

Договір підписаний сторонами, скріплений печаткою адміністрації та зареєстрований у Славутському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що вчинено запис 03.09.2007р. за №040776000002.

За актом приймання-передачі Славутська районна державна адміністрація передала, а Лопух Віктор Андрійович прийняв земельну ділянку площею 78,6848 га для ведення фермерського господарства.

04.08.2008р. між сторонами укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., зокрема орендарем за вказаним договором зазначено Фермерське господарство "Тавія" в особі голови Лопуха Віктора Андрійовича.

01.09.2009р. між сторонами укладено угоду про зміну договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р. в частині розміру орендної плати, зокрема орендна плата вноситься Орендарем у формі грошової оплати в розмірі 90 грн. за 1 га в рік, що становить суму у розмірі 7475,06 грн. щорічно, тобто 622,92 грн. щомісячно.

З наявного в матеріалах справи листа Управління Держземагентства у Славутському районі Хмельницької області від 25.12.2014р. №05-20/2392 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 78,6848 га для ведення фермерського господарства "Тавія" не проводилась.

Крім того, прокурор стверджує, що по договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих також за межами населених пунктів Великоскнитської сільської ради нормативна грошова оцінка яких проведена, укладеному між Славутською РДА та ТОВ "Подільський господар - 2004", розмір орендної плати за 1 гектар в рік становить на 1022 гривні більше, ніж по спірному договору оренди землі, нормативно-грошова оцінка яких не проведена. На підтвердження зазначеного прокурором надано в матеріали справи договір оренди землі від 03.05.2012р.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурор зазначає, що не проведення нормативно-грошової оцінки земель призвело до істотного заниження орендної плати за використання земель державної власності та ненадходження коштів до бюджету.

Таким чином, вважаючи, що розпорядження Славутської районної державної адміністрації від 15.08.2007р. № 389-р видане з порушенням вимог земельного законодавства, та укладений в подальшому договір оренди землі з додатковими угодами до нього з порушенням вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

Пунктами 1.2.1, 1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції на 2007 рік) Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації (ч. 1 ст. 8 вказаного Закону).

За приписами статті 2 Земельного кодексу України, земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За змістом ч.1, 4 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

За змістом ст. 93 Земельного кодексу України відповідач набуває право використовувати земельну ділянку та обов'язок сплачувати орендну плату не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу цієї ділянки в оренду, а з моменту укладення договору оренду землі.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. № 18/15/21/11, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006р. за № 388/12262.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду від 19.11.2013р. № 01-06/1657/2013 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами прокурора, що розпорядження Славутської райдержадміністрації №389-р від 15.08.2007р. прийняте з порушенням, так як на момент видачі даного розпорядження нормативна грошова оцінка земельних ділянок, переданих в оренду не була розроблена. При цьому вказане розпорядження видано неправомірно саме особою - органом місцевого самоврядування, яка зазначена відповідачем 2 у даному позові.

Доводи відповідача 1 про те, що Податковий кодекс був прийнятий пізніше, ніж спірне розпорядження, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки на час прийняття вказаного акту існували норми Закону України "Про оцінку земель", які також визначали випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок, в т.ч. для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Останнє також спростовує твердження відповідача 2 викладені у відзиві на позов.

Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як на час укладання договору оренди земельної ділянки, так і на час виникнення спору, обов'язковим елементом визначення розміру орендних платежів є нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель"), яка у відповідності до положень статті 18 цього закону, проводиться не рідше як один раз у 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7 - 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею.

Отже, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності (аналогічна позиція в Постанові Верховного Суду України від 08.04.2015р. справа №3-41гс15, постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 р. по справі №916/2294/14, постанові Вищого господарського суду України по справі №916/2287/14 від 02.12.2014 р., постанові Рівненського апеляційного господарського суду України від 28.05.2015 р. по справі № 924/178/15).

З наведених вище положень вбачається, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно регульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням з порушенням умов та порядку, передбачених чинним законодавством; дотримання порядку визначення орендної плати відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки є чинником економічного регулювання земельних відносин, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевих бюджетів та можливості подальшої індексації відповідних надходжень, виконання вимог статті 627 Цивільного кодексу України щодо справедливості укладеного договору шляхом забезпечення застосування рівного підходу при визначенні орендної плати незалежно від особи - учасника правовідносин; порушення цього порядку суперечить частині 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель".

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 02.12.2014р. у справі №916/2287/14).

Відповідач стверджує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1724 "Деякі питання оренди земель", якою затверджено форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і був проведений розрахунок орендної плати за земельну ділянку, про що свідчить додаток до розпорядження голови адміністрації від 15.08.2007р. №389-р.

Разом з цим судом враховується, що в додатку до розпорядження містяться відомості щодо нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по області станом на 1 липня 1995р. (4096,18 грн.), не дивлячись на те, що згідно ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше як один раз у 5 - 7 років. Крім того незрозумілим є посилання в додатку до розпорядження на те, що розрахунок розміру орендної плати здійснений за земельну ділянку водного фонду , тоді як гр. Лопуху В.А. передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Окрім того, відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Проте з наданого в матеріали справи розпорядження, так і з спірного договору, не вбачається здійснення розрахунку розміру орендної плати з врахуванням нормативно грошової оцінки, яка проводилась юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Згідно з ч. 2 ст. 20 цього Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Згідно ст.23 цього Закону технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, за межами населених пунктів - районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Однак, всупереч зазначеним нормам відсутня затверджена документація щодо нормативної грошової оцінки, розробленої юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, виданий відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Також не підтверджені жодними доказами твердження відповідача, що розрахунок орендної плати по договору, що є предметом спору був зроблений на підставі нормативної грошової оцінки земель в Автономній Республіці Крим, областях та адміністративних районах, яка надавалась Управлінням Держземагентства у Славутському районі і проведений відповідно до наказу Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11.

Посилаючись на відповідність визначеного сторонами в договорі розміру орендної плати законодавчо встановленим межам щодо земельних ділянок, грошову оцінку яких не проведено, за їх площею відповідач залишив поза увагою, що спір стосується не обчислення орендної плати за земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої не проведена, а визначення орендної плати при наданні земельної ділянки.

Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

З огляду на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки є відповідне рішення органу державної влади, враховуючи, що суд дійшов висновку про незаконність та необхідність скасування розпорядження Славутської райдержадміністрації №389- від 15.08.2007р., вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 17.08.2007р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007р. за №040776000002 та угод про внесення змін до нього від 04.08.2008р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 04.08.2008р. за №040876000553, та від 01.09.2009р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 25.09.2009р. за №040976000008, укладених на підставі спірного розпорядження, визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи задоволення судом вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі, також підлягає задоволенню вимога про повернення земельної ділянки державної форми власності, площею 78,6848 га, до земель державної власності в розпорядження держави в особі управління Держемагенства у Хмельницькій області за наслідками недійсності правочину.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наданий в матеріали справи договір на виконання робіт №01-3103 від 13.05.2015 р. є лише свідченням погодження відповідача 1 з тим, що нормативно грошова оцінка земель вказаних у спірному договорі не проводились. Окрім того, за вісім років користування земельною ділянкою та до часу звернення з позовом до суду відповідач 1 жодним чином не намагався привести спірний договір у відповідність до вимог чинного законодавства, та продовжував сплачувати орендну плату без проведеної нормативно грошової оцінки.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позов прокурора про визнання незаконним і скасування розпорядження голови Славутської РДА №389-р від 15.08.2007р.; про визнання недійсним договору оренди землі від 17.08.2007р., який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007 за №040776000002; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 04.08.2008р. за №040876000553; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 25.09.2009р. за №040976000008; про повернення земельної ділянки державної форми власності, площею 78,6848 га, до земель державної власності в розпорядження держави в особі управління Держземагентства у Хмельницькій області є обґрунтованим, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.

При винесенні рішення враховується, що відповідно до п. 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Судовий збір за подання позовної заяви згідно зі ст.49 ГПК України за вимогу немайнового характеру про визнання недійсним розпорядження №389-р від 15.08.2007р. покладається на відповідача -2 Славутську районну державну адміністрацію Хмельницької області, оскільки спір виник з неправомірних дій останнього, зважаючи на те, що спірне розпорядження видавалося адміністрацією.

Судовий збір за подання позовної заяви згідно зі ст.49 ГПК України за чотирма немайновими вимогами покладається пропорційно на відповідачів у зв'язку із задоволенням позову, оскільки спір виник з неправомірних дій останніх. При розподілі судових витрат, враховується позиція Вищого господарського суду України, викладена в постанові від 02.12.2014р. у справі №916/2287/14.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 43, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області м. Хмельницький до 1. Фермерського господарства "Тавія" с. Великий Скнит, Славутського район 2. Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Лопуха Віктора Андрійовича про визнання незаконним і скасування розпорядження голови Славутської РДА №389-р від 15.08.2007р.; про визнання недійсним договору оренди землі від 17.08.2007р., який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007 за №040776000002; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 04.08.2008р. за №040876000553; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 25.09.2009р. за №040976000008; про повернення земельної ділянки державної форми власності, площею 78,6848 га, до земель державної власності в розпорядження держави в особі управління Держземагентства у Хмельницькій області задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Славутської райдержадміністрації №389-р від 15.08.2007р.

Визнати недійсним договір оренди землі від 17.08.2007р., який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007 за №040776000002 та укладений між Славутською районною державною адміністрації Хмельницької області та Фермерським господарством "Тавія" з припиненням його дії на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду.

Визнати недійсним угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 04.08.2008р. за №040876000553.

Визнати недійсним угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 25.09.2009р. за №040976000008.

Зобов'язати Фермерське господарство "Тавія" (Славутський район, с. Великий Скнит, вул.Радянська,1, код 35522645) повернути земельну ділянку державної форми власності, площею 78,6848 га, розташованої на території Великоскнитської сільської ради Славутського району Хмельницької області до земель державної власності в розпорядження держави в особі управління Держземагентства у Хмельницькій області за наслідками недійсності відповідного договору.

Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Тавія" (Славутський район, с. Великий Скнит, вул.Радянська,1, код 35522645) в дохід Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача №31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області (м. Славута, вул. Соборності, 7, код 21320045) в дохід Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача №31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 24.06.2015р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 6 прим. :

1 - до справи,

2 - Прокуратурі Хмельницької області,

3 - позивачу, (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) реком.,

4 - відповідачу 1, (Хмельницька обл., с. Великий Скнит, Славутський р-н, вул Радянська, 1),

5 - відповідачу 2, (м. Славута, вул. Соборності, 7, Хмельницька обл.) рекоменд.,

6 - третій особі (Хмельницька обл., с. Великий Скнит, Славутський р-н, вул Радянська, 1) рекоменд.