Ухвала

від 06.08.2015 по справі 924/759/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"06" серпня 2015 р. Справа № 924/759/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача 1 Фермерського господарства "Тавія" на рішення господарського суду Хмельницької області від 24 червня 2015 року у справі № 924/759/15

за позовом Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області м. Хмельницький

до 1. Фермерського господарства "Тавія" с. Великий Скнит, Славутського району

2. Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Лопуха Віктора Андрійовича

про визнання незаконним і скасування розпорядження голови Славутської РДА №389-р від 15.08.2007р.; про визнання недійсним договору оренди землі від 17.08.2007р., який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007 за №040776000002; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 04.08.2008р. за №040876000553; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 25.09.2009р. за №040976000008;

про повернення земельної ділянки державної форми власності, площею 78,6848 га, до земель державної власності в розпорядження держави в особі управління Держземагенства у Хмельницькій області

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24 червня 2015 року у справі №924/759/15 позов Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області м. Хмельницький до 1. Фермерського господарства "Тавія" с. Великий Скнит, Славутського район 2. Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Лопуха Віктора Андрійовича про визнання незаконним і скасування розпорядження голови Славутської РДА №389-р від 15.08.2007 року; про визнання недійсним договору оренди землі від 17.08.2007 року, який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007 за №040776000002; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007 року, яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 04.08.2008 року за №040876000553; про визнання недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007 року, яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 25.09.2009р. за №040976000008; про повернення земельної ділянки державної форми власності, площею 78,6848 га, до земель державної власності в розпорядження держави в особі управління Держземагентства у Хмельницькій області задоволено. Визнано недійсним розпорядження Славутської райдержадміністрації №389-р від 15.08.2007 року. Визнано недійсним договір оренди землі від 17.08.2007 року, який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2007 за №040776000002 та укладений між Славутською районною державною адміністрації Хмельницької області та Фермерським господарством "Тавія" з припиненням його дії на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду. Визнано недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007 року, яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 04.08.2008р. за №040876000553. Визнано недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007 року, яка зареєстрована Славутським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 25.09.2009р. за №040976000008. Зобов'язано Фермерське господарство "Тавія" (Славутський район, с. Великий Скнит, вул.Радянська,1, код 35522645) повернути земельну ділянку державної форми власності, площею 78,6848 га, розташованої на території Великоскнитської сільської ради Славутського району Хмельницької області до земель державної власності в розпорядження держави в особі управління Держземагентства у Хмельницькій області за наслідками недійсності відповідного договору. Стягнуто з Фермерського господарства "Тавія" (Славутський район, с. Великий Скнит, вул.Радянська,1, код 35522645) в дохід Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача №31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.). Стягнуто з Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області (м. Славута, вул. Соборності, 7, код 21320045) в дохід Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача №31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 - Фермерське господарство "Тавія" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 липня 2015 року у справі №924/759/15 апеляційну скаргу було повернуто відповідачу 1 на підставі пункту 2 та 3 частини 1 статті 97 ГПК України, у зв'яку із відсутністю доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу та третій особі та не сплатою судового збору у встановленому законодавством розмірі.

04 серпня 2015 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла повторна апеляційна скарга представника Фермерського господарства "Тавія".

Заявником апеляційної скарги було усунено обставинами зазначені в ухвалі суду, однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається зі статті 93 Господарського процесуального кодексу України, початок перебігу процесуального строку на подання апеляційної скарги пов'язується з моментом підписання рішення місцевого господарського суду, оформленого відповідно до статті 84 вказаного кодексу, а не з моментом направлення судом та отримання сторонами копії даного рішення.

Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" якщо апеляційну скаргу подано повторно з пропуском передбаченого частиною першою статті 93 ГПК строку, то її подання без клопотання про відновлення відповідного строку є підставою для повернення повторно поданої скарги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 ГПК.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

На реалізацію свого права звернення до апеляційного суду, разом із поданням повторної апеляційної скарги, скаржником не було подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Слід також відзначити, що лише факт подання клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Суд у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску.

У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, якщо апеляційну скаргу було повернуто з причин невідповідності її вимогам процесуального законодавства, невідкладне (одразу після одержання ухвали суду про повернення скарги) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення апеляційної скарги, враховуються судом у вирішенні питання про відновлення строку на апеляційне оскарження. До того ж, встановлений статтею 93 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк на апеляційне оскарження не є тотожним зі строком усунення недоліків.

Оскільки Фермерське господарство "Тавія" вдруге звертається з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, до скарги повинно було бути долучене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Повернути апеляційну скаргу (з доданими до неї документами) Фермерського господарства "Тавія" на рішення господарського суду Хмельницької області від "24" червня 2015 року у справі №924/759/15 без розгляду.

2. Справу № 924/759/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.