Постанова

від 24.06.2015 по справі 916/210/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р.Справа № 916/210/15-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран

при секретарі судового засідання: Е.М. Вєлковій

за участю представників сторін:

від прокуратури - І.П. Закернична

від позивача - Р.В. Кравцов

від відповідача 2 - Ю.Ф. Антонєвський (ТОВ «Стандарт»)

Представники Кодимської районної державної адміністрації та Пиріжнянської сільської ради Кодимського району Одеської області в судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 05.05.2015 року

у справі № 916/210/15-г

за позовом прокурора Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації

до відповідачів:

1) Кодимської районної державної адміністрації;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт»

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Пиріжнянської сільської ради Кодимського району Одеської області

про скасування розпорядження, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року прокурор Кодимського району Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до місцевого господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.04.2015р.) до Кодимської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт» про:

-скасування розпорядження голови Кодимської РДА від 03.06.2008р. №442 щодо передачі в оренду ТОВ «Стандарт» водного об'єкту загальнодержавного значення;

-визнання недійсним договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення, укладеного 30.12.2009р. між відповідачами;

-зобов'язання ТОВ «Стандарт» повернути означений водний об'єкт площею водного дзеркала 7,95 га, який розташований на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського району державі в особі Одеської обласної державної адміністрації (а.с. 3-7, 176-178 т.1, 7-8 т.2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при розпорядженні спірним водним об'єктом загальнодержавного значення Кодимська РДА перевищила свої повноваження.

ТОВ «Стандарт» у відзиві на позов зазначило про його необґрунтованість та заявою від 10.02.2015р. просило застосувати строк позовної давності (а.с. 37-41, 200-202 т.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Пиріжнянську сільську раду Кодимського району Одеської області (а.с. 4 т.2).

Кодимська РДА та Пиріжнянська сільська рада у поясненнях визнали позов прокурора в повному обсязі (189-191 т.1, 12 т.2).

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2015р. (суддя Цісельський О.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08.05.2015р., у позові відмовлено повністю з мотивів його недоведеності, у зв'язку з чим строк позовної давності не застосовано (а.с. 69-72 т.2).

Додатковим рішенням суду першої інстанції від 12.05.2015р. стягнуто з позивача в доход Державного бюджету України 2436,00 грн. судового збору (а.с. 73-74 т.2).

Не погодившись з рішенням суду від 05.05.2015р., заступник прокурора Одеської області 19.05.2015р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 93-96 т.2).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015р. апеляційна скарга прийнята до провадження із призначенням до розгляду (а.с. 81 т.2).

Відзиви на апеляційну скаргу від сторін та третьої особи не надходили.

Кодимська РДА та Пиріжнянська сільська рада у заявах просили розглянути справу за відсутністю їх представників (а.с. 98, 114 т.2).

Заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача 2, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

ТОВ «Стандарт» в Єдиному державному реєстрі зареєстровано 30.01.2004р., 02.03.2006р. з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи - 22506668. Види діяльності товариства за КВЕД-2010, зокрема - 03.22 прісноводне рибництво (аквакультура) - а.с. 28-30, 44 т.1.

Розпорядженням Кодимської РДА від 03.06.2008р. №442 надано згоду ТОВ «Стандарт» на передачу в довгострокову оренду терміном на 50 років водного об'єкта загальнодержавного значення загальною площею 9,0 га із земель водного фонду, що знаходиться в запасі Пиріжнянської сільської ради Кодимського району; надано дозвіл ТОВ «Стандарт» на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки; надано дозвіл ТОВ «Стандарт» на розробку водогосподарського паспорта та правил експлуатації водного об'єкта загальнодержавного значення на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського району (а.с. 20 т.1).

«Водогосподарський паспорт та правила експлуатації Пиріжнянського ставка №1 на території Пиріжнянської сільської ради в Кодимському районі Одеської області», розроблений в 2008 році Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «УКРПІВДЕНДІПРОВОДГОСП» за замовленням ТОВ «Стандарт» (а.с. 81-129 т.1).

Рішенням Пиріжнянської сільської ради Кодимського району від 13.11.2009р. №381-V погоджено Правила загального водокористування на Пиріжнянському ставку, який розташований за межами с. Пиріжна за 6 км на захід від Кодими, на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського району (а.с. 56-57 т.1).

Рішенням Кодимської районної ради від 10.12.2009р. №339-V погоджено Правила загального водокористування на Пиріжнянському ставку, який знаходиться за межами села Пиріжна на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського району (а.с. 54-55 т.1).

Вказаними Правилами визначено умови загального водокористування, зокрема любительське рибальство у встановленому законодавством порядку за розробленими орендарем правилами і встановленими розцінками. Правила вступають в силу після укладення ТОВ «Стандарт» із Кодимською РДА договору оренди ставка та доведення цих правил до населення, тощо.

30.12.2009р. між Кодимською РДА (Орендодавець) та ТОВ «Стандарт» (Орендар) укладено договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення б/н, згідно п.п. 1.1., 1.2. якого в оренду терміном на 49 років передано водний об'єкт загальнодержавного значення площею водного дзеркала 7,95 га, який розташований на території Пиріжнянської сільради для риборозведення.

У пунктах 3.1., 3.10. договору Орендар зобов'язався використовувати орендований загальнодержавний водний об'єкт відповідно до його цільового призначення та умов цього договору. Оформити право оренди землями водного фонду (під водним об'єктом, прибережною захисною смугою та гідротехнічними спорудами) у відповідності до чинного законодавства України .

За змістом п. 8.1 договору останній діє з 06.10.2009р. до 06.10.2058р. включно.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві орендований загальнодержавний водний об'єкт у належному стані, не гіршому ніж на момент надання його на умовах оренди.

Договір підписано та скріплено печатками сторін із погодженням Державного управління охорони навколишнього природного середовища, Одеського обласного виробничого управління по водному господарству (а.с. 15-19 т.1).

08.11.2010р. між Пиріжнянською сільрадою (Орендодавець) та ТОВ «Стандарт» (Орендар) укладено договір оренди гідротехнічних споруд водного об'єкту - Пиріжнянського ставка №1, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 8.1. якого в безоплатну оренду терміном на 25 років передано гідротехнічні споруди Пиріжнянського ставка №1, які розташований на землях Пиріжнянської сільради в складі греблі, водоскидної споруди №1, водоскидної споруди №2 для обслуговування ставка №1. Договір діє з 06.10.2008р. до 06.10.2033р. (а.с. 75-76 т.1).

Договір оренди прибережної захисної смуги в матеріалах справи відсутній.

27.01.2011р. з метою одержання Кодимською сільрадою плати з майбутнього орендаря за фактичне користування земельною ділянкою між Кодимською РДА (Землевласник) та ТОВ «Стандарт» (Землекористувач) укладено добровільну угоду про плату за фактичне користування земельною ділянкою б/н, згідно п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 3.1. якої в платне користування передана земельна ділянка загальною площею 9 га із земель водного фонду, яка знаходиться в запасі Пиріжнянської сільради та розташована за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб. Земельна ділянка передана в платне користування до оформлення договору оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства (виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, його затвердження, укладення договору оренди, його державної реєстрації).

Відповідно до п. 4.1. угоди остання укладена на 1 рік, протягом якого Землекористувач зобов'язався укласти договір оренди земельної ділянки, після чого угода припиняє свою дію. У випадку не укладання договору оренди земельної ділянки після закінчення терміну дії угоди з причин, які не залежать від Землекористувача, угода продовжує свою дію протягом 6 місяців. За відсутності договору оренди земельної ділянки після закінчення терміну дії угоди Землекористувач несе відповідальність згідно з чиним законодавством України.

Угода підписана, скріплена печатками сторін та зареєстрована 27.07.2011р. за №3 (а.с. 61-62 т.1).

Рішенням Кодимської райради від 17.02.2011р. №69-VІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 9,0 га, за адресою: Одеська область, Кодимський район, Пиріжнянська сільрада (за межами населеного пункту), наданої в довгострокову оренду ТОВ «Стандарт» для рибогосподарських потреб (а.с. 68 т.1).

«Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Стандарт» в довгострокову оренду строком на 25 років для рибогосподарських потреб на території Пиріжнянської сільської ради Кодимського району Одеської області», розроблений в 2012 році ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за замовленням ТОВ «Стандарт» (а.с. 130-159 т.1).

Доказів затвердження означеного проекту землеустрою та укладення між сторонами відповідного договору оренди земельної ділянки (під водним об'єктом) матеріали справи не містять.

Між тим, в матеріалах справи наявні тимчасові угоди від 30.01.2012р. №128, від 28.07.2013р. № 150 про плату за фактичне користування земельною ділянкою, укладені між Кодимською РДА (Землевласник) та ТОВ «Стандарт» (Землекористувач) зі змістом аналогічним добровільної угоди про плату за фактичне користування земельною ділянкою від 27.01.2011р. б/н (а.с. 63-66 т.1).

Згідно довідки Пиріжнянської сільради від 19.02.2014р. №239 ТОВ «Стандарт» по Пиріжнянській сільраді орендує земельну ділянку за межами населеного пункту площею 9,0 га (а.с. 67 т.1).

Як вбачається з листа-відповіді Відділу Держземагентства у Кодимському районі від 03.11.2014р. №12-12-02/3485 інформація щодо реєстрації за ТОВ «Стандарт» права користування земельною ділянкою під водним об'єктом -ставок № 1 на території Пиріжнянської сільради відсутня (а.с. 193 т.1).

В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначив, що в ході перевірки, проведеної в серпні-вересні 2014 року у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в Кодимській РДА, щодо законності надання в оренду водних об'єктів, раціонального використання і охорони вод та здійснення контролю за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг (постанова від 18.08.2014р. №(16-67)1150 вих.14) прокуратурою Кодимського району встановлено, що при розпорядженні спірним водним об'єктом загальнодержавного значення Кодимська РДА перевищила свої повноваження; при укладені спірного договору оренди допущені порушення з передачі водного об'єкту, а саме ставок №1 фактично передано в оренду з метою розвитку аквакультури, а не з метою риборозведення, як зазначено в договорі оренди, у зв'язку з чим спірні розпорядження Кодимської РДА від 03.06.2008р. №442 та договір оренди водного об'єкту від 30.12.2009р. підлягають визнанню недійсними, і як наслідок повернення об'єкту оренди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації.

Як зазначила Кодимська РДА, остання дійсно перевищила свої повноваження стосовно надання спірного водного об'єкту загальнодержавного значення в оренду ТОВ «Стандарт», оскільки Кабінет Міністрів України не надавав Кодимській РДА таких повноважень відповідно до ст. 51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження). Крім того, за твердженням Кодимської РДА до неї неодноразово надходили скарги громадян щодо незаконності використання ТОВ «Стандарт» ставка №1.

ТОВ «Стандарт» стверджувало, що при укладенні спірного договору оренди норми діючого на той час законодавства порушені не були із зазначенням, що позовна заява не містить доказів, які б підтверджували розподіл Кабінетом Міністрів України повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду в порядку ст. 51 Водного кодексу України та повноваження Кодимської РДА на розпорядження цими водними об'єктами. Також ТОВ «Стандарт» зазначило, що прокурором не доведено яким чином порушені інтереси Одеської обласної державної адміністрації. Крім того, на думку товариства, прокурором пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав позивача.

За твердженням Пиріжнянської сільради, на рахунок останньої надходили грошові кошти за користування земельною ділянкою під водним об'єктом, але не по спірному договору оренди водного об'єкту, а по добровільним угодам про плату за фактичне користування земельною ділянкою, які щорічно укладались між відповідачами. Як зазначила Пиріжнянска сільрада, ставок №1 використовується не за цільовим призначенням.

Відмовляючи в задоволенні позову повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розподілу Кабінетом Міністрів України повноважень щодо передачі в оренду водних об'єктів загальнодержавного значення в порядку ст. 51 Водного кодексу України, зокрема спірного водного об'єкту - ставка № 1, а відтак на час виникнення спірних правовідносин право передачі водного об'єкта було і у Кабінету Міністрів України і у місцевих державних адміністрацій, у даному випадку у Кодимської РДА. У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором взагалі не доведено, яким чином спірними розпорядженням та договором оренди водного об'єкта порушені права Одеської обласної державної адміністрації, оскільки на момент їх прийняття остання взагалі не мала повноважень щодо розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення. Посилання прокурора щодо використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням не прийняті до уваги місцевим господарським судом, оскільки, на думку останнього, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого одним із видів діяльності ТОВ «Стандарт» зазначено: « 03.22. Прісноводне рибництво (аквакультура)» не є належним та допустимим доказом здійснення товариством протиправних дій з нецільового використання ставка №1.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на слідуюче.

Відповідно до ст. 3 Водного кодексу України усі водні об'єкти на території України становлять її водний фонд. До водного фонду належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водостоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Згідно з ст. 5 Водного кодексу України водні об'єкти розподілені на водні об'єкти загальнодержавного значення та водні об'єкти місцевого значення.

Так, ставок № 1 площею водного дзеркала 7,95 га має статус водного об'єкту загальнодержавного значення , що підтверджується Реєстром водних об'єктів загальнодержавного значення, розташованих на території Кодимського району, довідкою Одеського обласного управління водних ресурсів від 27.04.2015р. №744/21/10 та Водогосподарським паспортом від 2008 року (а.с. 24-27, 81-129 т.1, 65-66 т.2).

Статтею 6 Водного кодексу України визначено, що води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

За умовами п. 2 ст. 14 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.

За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

За змістом ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Частиною 7 ст. 118 Конституції України встановлено, що місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Матеріали справи не містять доказів про надання Кабінетом Міністрів України Кодимській РДА повноважень щодо розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення, в тому числі спірним.

З урахуванням наведених приписів законодавства, судова колегія дійшла висновку про відсутність у Кодимській РДА повноважень щодо розпорядження спірним водним об'єктом загальнодержавного значення - ставком № 1 (проти чого Кодимська РДА не заперечувала), шляхом його передачі в оренду ТОВ «Стандарт» за договором оренди від 30.12.2009р., оскільки місцеві державні адміністрації набувають статусу орендодавців водних об'єктів загальнодержавного значення відповідно до ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України за умови розподілу Кабінету Міністрів України повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення, що прямо передбачено частиною 6 цієї статті, а відтак єдиним суб'єктом, який мав право надавати у користування водні об'єкти загальнодержавного значення, зокрема ставок № 1 був Кабінет Міністрів України.

За умовами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення суду) водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Частинами 3, 5 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що розпорядження голови Кодимської РДА від 03.06.2008р. №442 та договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення від 30.12.2009р., укладений між відповідачами не відповідають вимогам чинного на момент їх прийняття/укладення законодавства.

У зв'язку із визнанням спірного договору недійсним та з огляду на приписи ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, правомірними є також вимоги прокурора про зобов'язання ТОВ «Стандарт» звільнити спірний водний об'єкт.

Щодо заяви ТОВ «Стандарт» про застосування строків позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Таким чином, прокурор, як представник держави в особі відповідного органу може бути наділений лише правами, належними особі, яку він представляє.

За умовами п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 13.05.2015р. у справі №903/543/14 (а.с. 115-118 т.2).

Щодо обізнаності позивача - Одеської обласної державної адміністрації про порушення свого права, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Судом першої інстанції встановлено, що за умовами п.п. 14.3.1., 14.3.2 Регламенту Кодимської РДА, затвердженого розпорядженням голови Кодимської РДА від 27.11.2007р. №983 з метою здійснення головою обласної державної адміністрації повноважень, передбачених ст. ст. 118, 119 Конституції України та ст. ст. 16, 33, 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» щодо забезпечення законності розпоряджень голів райдержадміністрацій та рішень виконавчих органів місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади районна державна адміністрація надсилає до обласної державної адміністрації копії розпорядчих документів, виданих за поточний місяць, до 15 числа наступного місяця, виконавчі комітети сільських, селищної, міської рад надсилають до райдержадміністрації копії рішень виконавчого комітету з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади у 3-денний термін з дня їх прийняття, а до 10 числа наступного за кварталом місяця надають інформацію про виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади. Розпорядження голови районної державної адміністрації, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України можуть бути, відповідно до закону, скасовані головою облдержадміністрації.

За твердженням ТОВ «Стандарт», Одеська обласна державна адміністрація в інтересах якої подано позов, як контролюючий орган Кодимської РДА повинна була знати про існування спірних розпорядження та договору оренди водного об'єкту, як це передбачено ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Однак, документів на підтвердження дотримання Кодимською РДА приписів означеної норми та факту направлення Одеській обласній державній адміністрації копії розпорядження голови Кодимської РДА від 03.06.2008р. №442 матеріали справи не містять. З пояснень представника позивача, наданих під час розгляду апеляційної скарги, вбачається, що Одеській облдержадміністрації про наявність оспорених розпорядження та договору, про порушення прав останньої стало відомо з позову прокурора.

Крім того, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 51 Водного кодексу України в редакції Закону України №5293-VI від 18.09.2012р. чинній з 01.07.2013р. водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою; водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства (ч.ч. 3, 4 ст. 51 Водного кодексу України - в редакції, чинній на момент прийняття оскарженого рішення суду).

Отже, правовий режим земель водного фонду розглядається в комплексі з правовим режимом відповідного водного об'єкту, тобто земельна ділянка і розташований на ній водний об'єкт є комплексним об'єктом правового регулювання, тому прокурор в праві подати позов в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, оскільки обласні державні адміністрації надають земельні ділянки в межах території областей із земель державної власності для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті (ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України).

Зазначені зміни до ст. 51 Водного кодексу України були внесені Законом України «Про аквакультуру» та набрали чинності з 01.07.2013р. , а тому саме з зазначеної дати у позивача - Одеської обласної державної адміністрації виникло право на даний позов, враховуючи те, що земельна ділянка під спірним водним об'єктом не передана в користування.

За таких обставин, судова колегія вважає, що строк позовної давності не пропущено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015р. у справі №916/3947/14, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2015р. (а.с. 99-113 т.2).

Вищенаведене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправомірного рішення, яке підлягає скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Щодо додаткового рішення про стягнення судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» із змінами і доповненнями визначено, що додаткове рішення підлягає перегляду за правилами ГПК. Суди апеляційної і касаційної інстанцій не вправі перевіряти законність і обґрунтованість первісного судового рішення за заявою, в якій йдеться про перегляд лише додаткового щодо нього рішення, та скасовувати чи змінювати первісне судове рішення за результатами перегляду додаткового рішення. У разі ж оскарження первісного судового рішення, щодо якого було прийнято додаткове судове рішення, перегляду в сукупності з таким первісним судовим рішенням підлягає і додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта і його невід'ємна складова.

Як вбачається з резолютивної частини додаткового рішення суду першої інстанції від 12.05.2015р. судові витрати за розгляд позову покладено на позивача - Одеську обласну державну адміністрацію та стягнуто з останньої 2436,00 грн. судового збору.

Враховуючи скасування Одеським апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції від 05.05.2015р., додаткове рішення суду від 12.05.2015р. як похідне від первісного судового рішення також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за позовом та за апеляційний перегляд стягується в доход Державного бюджету України з відповідачів пропорційно.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 05.05.2015 року та додаткове рішення від 12.05.2015 року у справі №916/210/15-г скасувати, позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Кодимської районної державної адміністрації №442 від 03.06.2008р. «Про надання згоди на передачу в оренду водного об'єкта загальнодержавного значення на території Пиріжнянської сільської ради»

Визнати недійсним договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення від 30.12.2009р., укладений між Кодимською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт» площею водного дзеркала 7,95 га, розташованого на території Пиріжнянської сільської ради.

Зобов'язати ТОВ «Стандарт» повернути Одеській обласній державній адміністрації водний об'єкт загальнодержавного значення площею водного дзеркала 7,95 га, розташованого на території Пиріжнянської сільської рада за актом приймання-передачі.

Стягнути на користь Державного бюджету України судові витрати з:

-ТОВ «Стандарт» в сумі 1827,00 грн. за позовом (за платіжними реквізитами місцевого господарського суду) та 913,50 грн. за апеляційний перегляд (за платіжними реквізитами суду апеляційної інстанції);

-Кодимської районної державної адміністрації в сумі 1827,00 грн. за позовом (за платіжними реквізитами місцевого господарського суду) та 913,50 грн. за апеляційний перегляд (за платіжними реквізитами суду апеляційної інстанції).

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 25.06.2015р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран