Постанова

від 19.05.2015 по справі 805/861/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 р. Справа №805/861/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови:

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Маріупольського професійного ліцею автотранспорту

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування рішення

за участю

представників сторін: від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Маріупольський професійний ліцей автотранспорту (надалі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення № НОМЕР_1 від 30.10.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 1879,97 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач не зміг сплатити єдиний внеско, оскільки в нього було відсутнє фінансування, заробітна плата не була виплачена, відповідно не потрібно було сплачувати і єдиний внесок. Крім цього, посилається на діюче законодавство, яке виключає можливість застосування штрафних та фінансових санкцій до платників єдиного внеску, які зареєстровані на території проведення антитерористичної операції. У судовому засіданні просив лише скасувати спірне рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Заперечень на позов, заяв чи клопотань до суду не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Маріупольський професійний ліцей автотранспорту зареєстрований в якості юридичної особи 05.08.2003 року за № 12741200000001925, є платником єдиного внеску, є бюджетною установою і повністю утримується за рахунок коштів обласного бюджету.

30.10.2014 року відповідачем на підставі ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон) було прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.08.2014 року до 27.08.2014 року до позивача були застосовані штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 10% на суму 1756,98 грн. та нарахована пеня у розмірі 0,1% на суму 122,99 грн., загальна сума рішення складає 1879,97 грн.

Вказане рішення було оскаржено позивачем до Головного управління ДФС у Донецькій області, рішенням про результати розгляду скарги від 04.12.2014 року за № 255/10/05-99-10-03 спірне рішення залишено без змін, скарга без задоволення.

Позивач також оскаржив спірне рішення до ДФС України, рішенням від 14.01.2015 року за № 375/6/99-99-10-01-07-15 спірне рішення залишено без змін, скарга без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно сплатив єдиний внесок за липень 2014 року 27.08.2014 року у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Ч. 8 ст. 9 Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У відповідності до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Ч. 10 ст. 25 Закону передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Ч. 14 ст. 25 Закону визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до пп. 7.2 р. VII Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року № 455, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Суд зазначає, що Закон України від 02.09.2014 № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (надалі Закон № 1669) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Ст.. 11 Закону № 1669 внесені зміни до Закону, а саме р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 9-3 наступного змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Ст. 1 Закону № 1669 визначені терміни, а саме: період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання аб. 3 п. 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 року.

Дію розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р.

Суд зазначає, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року по справі № 826/18330/14 за позовом Адвокатського об'єднання «Головань і партнери» до Кабінету Міністрів України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р» позовні вимоги задоволені частково. Визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/18330/14 від 15.04.2015 року апеляційна скарга Кабінету Міністрів України залишена без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року - без змін.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 284814 місцезнаходженням позивача є: 87522, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 199, відповідно до п.п. 20 п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р м. Маріуполь входить до зазначеного переліку.

З наведеного вбачається, що позивач звільняється від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, крім цього, відповідальність, штрафи та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків, не застосовуються.

Ст.. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( надалі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, спірне рішення прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 182 грн. 70 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та від 05.11.2014 року № 1079-р, Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року № 455, ст. 2, 71, 162, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № НОМЕР_1 від 30.10.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 1879,97 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Маріупольський професійний ліцей автотранспорту судові витрати у сумі 182 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 19.05.2015 року у присутності представника позивача.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2015 року.

Суддя Маслоід О.С.