Постанова

від 19.06.2015 по справі п/811/3233/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 року Справа №П/811/3233/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Феросистема»

до відповідача : Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феросистема» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000432206 від 27.03.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 115 250,00 грн., у тому числі 76 833,00 грн. основного платежу та 38 417,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що підставою для донарахування ТОВ «Феросистема» податкових зобов'язань стали висновки, які ґрунтуються на акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Новобуд-Світ», який складено виключно на підставі податкової звітності та інформації з аналітичних баз даних без дослідження первинних бухгалтерських документів.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки первинні документи, отримані ТОВ «Феросистема» від ТОВ «Новобуд-Світ» за період з 01.04.2013 р. по 30.04.2013 р. не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій. Також відповідач вказує на те, що у ТОВ Новобуд-Світ» за період з 01.04.2013 р по 30.04.2013 р. відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Відповідно до ухвали від 09.06.2015 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження (а.с.78, Т.3).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 28.02.2014 р. по 06.03.2014 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області відповідно до наказу №381 від 27.02.2014 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Феросистема» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правомірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств в податковій звітності по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Новобуд-Світ», за результатами якої складено акт №64/11-23-22-06/36333345 від 14.03.2014 р., висновками якого є порушення ТОВ «Феросистема», на думку відповідача, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість за листопад 2013 року в сумі 76 833,00 грн. (а.с.10-38, Т.1).

На підставі акта перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000432206 від 27.03.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 115 250,00 грн., у тому числі 76 833,00 грн. основного платежу та 38 417,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.9, Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим органом визначено позивачу грошове зобов'язання у зв'язку з включенням ТОВ «Феросистема» до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Новобуд-Світ», які на думку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Так, згідно з договором поставки №41/13 від 25.03.2013 р. (а.с.43, 178, Т.1) ТОВ «Феросистема» у квітні 2013 року придбало у ТОВ «Новобуд-Світ» феросиліцій, феромарганець та чавун переробний на суму 461 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 76 833,32 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.46, 49, 50, 52, 53, 56, 57, 59, 60, 63, 64, 67, 68, 71, 72, 75, 150, 151, 153, 155, 157-159, 163, 166, 167, 169, 171, 172, 175, 177, 179, 180, Т.1). За вказаними господарськими операціями суму ПДВ у розмірі 76 833,32 грн. віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року (а.с.215-228, Т.1).

Відповідно до платіжного доручення №279 від 08.08.2013 р. позивачем оплачено ТОВ «Новобуд-Світ» 61 000,00 грн. (а.с.44, 181, Т.1), водночас на час розгляду справи у позивача перед ТОВ «Новобуд-Світ» існує кредиторська заборгованість у розмірі 400 000,00 грн. (а.с.1, Т.3).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних та заявки на виділення автомобілів для перевезення вантажу по маршруту (а.с.48, 55, 62, 66, 70, 74, 96-101, 160, 162, 164, 170, 174, Т.1).

Окрім того, матеріали справи містять копії паспортів якості на відвантажену продукцію (а.с.188-196, Т.1).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у листопаді 2014 року сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ТОВ «Новобуд-Світ», яке на час їх видачі зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було зобов'язане виписувати податкові накладні.

Разом з тим, у запереченнях на позовну заяву представник відповідача наголошував на тому, що у видаткових накладних видані ТОВ «Новобуд-Світ» не вказано ПІБ посадової особи, яка отримувала товар, що не дає можливості ідентифікувати таку особу.

Суд зауважує, що у відповідності до ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги до реквізитів первинних документів визначені у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Судом встановлено, що акти видаткові накладні за господарськими операціями позивача з ТОВ «Новобуд-Світ» містять усі реквізити визначені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у тому числі дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, оскільки прізвища такої особи зазначені у довіреностях, копію журналу реєстрації яких надано до суду (а.с.184-187, Т.1). Відтак видаткові накладні є належними первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Окрім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності ТОВ «Феросистема», зокрема, є оптова торгівля металами та металевими рудами (а.с.125, Т.1).

З огляду на пояснення представника позивача та відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що товар придбаний позивачем у ТОВ «Новобуд-Світ» реалізований ТОВ СЦ «Металург», ПАТ «Дніпроважмаш», ТОВ «ТД Укрнасоссервіс», ТОВ «Смілянський ливарний завод», ПАТ «Дніпроважмаш» (а.с.2-74, Т.3).

Таким чином, витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Новобуд-Світ» пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Феросистема».

Водночас суд враховує, що товарно-транспортна документація є доказом надання послуг з перевезення вантажів, а не постачання товару, відтак за наявності доказів фактичного отримання товару та його використання в господарській діяльності, помилки допущені при заповненні товарно-транспортних накладних не може позбавляти такого платника права на формування податкового кредиту за відповідними господарськими операціями.

Також суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання декларування сум податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Новобуд-Світ». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000432206 від 27.03.2014 р. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак сплачений позивачем судовий збір (10% від ставки судового збору для позовних вимог майнового характеру) в розмірі 230,50 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феросистема».

Керуючись ст.ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000432206 від 27 березня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Феросистема» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 115 250,00 грн., у тому числі 76 833,00 грн. основного платежу та 38 417,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Феросистема», код ЄДРПОУ 36333345 (25009, м. Кіровоград, вул. Комарова, 68) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 230,50 грн. (двісті тридцять грн. 50 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1

< Суддя >