Постанова

від 16.06.2015 по справі 813/1445/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року № 813/1445/15

зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державне підприємство "Львівський бронетанковий завод" (далі - ДП «Львівський бронетанковий завод») до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі м.Львова) про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2015 року №0000212201, №0000192201, №00000202201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Сихівському районі м.Львова, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача. Відповідач в акті перевірки посилається на висновки, які не підтверджуються належними доказами. Позивач зазначив, що відповідачем не проводилось дослідження факту поставки продукції та її подальшої реалізації в господарській діяльності позивача.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву від 08.05.2015 року. Заперечення мотивовані тим, що позивачем до перевірки не представлено товарно-транспортних накладних, наказів на відрядження працівників для отримання матеріалів, запасних частин у ЗАТ ВО «Машинобудівний завод», ПП «Фірма Промімпекс» та ТОВ «Елат».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ДПІ у Сихівському районі м.Львова на підставі направлення від 30.12.2014р. №102, наказів від 30.12.2014р. №68, від 16.01.2015 року №16 проведено виїзну позапланову документальну перевірку Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (код ЄДРПОУ - 07985602) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати в бюджет податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ЗАТ ВО «Машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ - 32610534) за лютий, березень. Квітень, липень, жовтень 2012 року, ПП «Фірма Промімпекс» (код ЄДРПОУ - 30217169) за листопад 2012 року, квітень 2013 року, ПП «Технопром» (код ЄДРПОУ - 32444732) за весь період взаєморозрахунків, ТОВ «Елат» (код ЄДРПОУ - 22348212) за квітень, вересень, жовтень, листопад 2013 року, ТОВ «Модус-Інструмент» (код ЄДРПОУ - 33122583) за період з 01.12.2012 року по 28.02.2013 року, ПП «Мацько Трак Сервіс» (код ЄДРПОУ - 36518362) за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 02.02.2015 року №57/13-50-22-01-17/07985602 (далі - Акт перевірки).

В акті перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 138.1.1, п.138.2. п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, всього на суму 2008357 грн., в т.ч. за І-й квартал 2012 року в сумі 853129 грн., ІІ-й квартал 2012 року в сумі 271977 грн., 4-й квартал 2012 року в сумі 473486 грн., за 2013 рік в сумі 409765 грн.;

- пп. 198.1, пп. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено:

- завищення залишку від'ємного значення (рядок 24) на загальну суму 1281010 грн., в т.ч. за квітень 2012 року у сумі 749017 грн., листопад 2012 року у сумі 195470 грн., січень 2013 року у сумі 336523 грн.;

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 672791 грн., в т.ч. за квітень 2012 року у сумі 63487 грн., листопад 2012 року у сумі 63556 грн., травень 2013 року у сумі 114416 грн., грудень 2013 року у сумі 417576 грн., березень 2014 року у сумі 13756 грн.

На підставі Акта перевірки та п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000212201 від 20.02.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1281010,00 грн.;

- №0000192201 від 20.02.2015 року, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 3012536,00 грн., з яких 2008357,00 грн. сума основного платежу, 1004179,00 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій;

- № 00000202201 від 20.02.2015 року, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1009187 грн., з яких 672791,00 грн. сума основного платежу, 336396,00 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погодившись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями звернувся із адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.

Між позивачем та ПП «Промімпекс» укладено Договір поставки від 29.10.2012 року №374, відповідно до якого ПП «Промімпекс» зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця (позивач) товар для використання в господарській діяльності, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його загальну вартість на умовах цього Договору (п.1.1). Номенклатура. Назва, асортимент, загальна кількість товару, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партії передбачається у специфікаціях або рахунках фактурах, що є невід'ємними частинами цього Договору (п.2.1 Договору).

Місце поставки товару - склад Покупця (п.4.2). Вартість кожної партії визначається сторонами у специфікаціях (п.6.1).

Також між сторонами укладено договір №118 від 22.03.2011 року про поставку товарів за державні кошти. Умови договору є аналогічними до договору поставки від 29.10.2012 року №374. Загальна сума договору №118 від 22.03.2011 року - 1147700,00 грн., в т.ч. ПДВ 191283,36 грн.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивач надав: специфікації №1, №2 від 29.10.2012 року, податкові, видаткові накладні, картки складського обліку матеріалів, з яких вбачається отримання товару від контрагента ПП «Промімпекс», платіжні доручення.

Між позивачем та ЗАТ «Виробниче об'єднання «Машинобудівельний завод» укладено договір поставки від 09.06.2009 року №120, згідно умов якого, Постачальник («Виробниче об'єднання «Машинобудівельний завод») зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця (позивач) вироби - запчастини до БТ техніки для використання в господарській діяльності, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його загальну вартість на умовах цього Договору (п.1.1).

Товар поставляється партіями на умовах самовивозу зі складу Постачальника (п.4.2). Вартість кожної партії визначається сторонами у специфікаціях (п.6.1).

Між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 24.11.2009 року до договору поставки від 09.06.2009 року №120, згідно з якою, договір №120 діє до 31.12.2009 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік у разі відсутності за 30 днів до його закінчення - заяви однієї із сторін про припинення дії договору.

На підтвердження виконання умов договору від 09.06.2009 року №120 позивач надав: специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, платіжні доручення, картки складського обліку матеріалів.

На підтвердження умов транспортування товару, придбаного за договором укладеного з ЗАТ «Виробниче об'єднання «Машинобудівельний завод» від 09.06.2009 року №120, позивач надав подорожні листи.

Між позивачем та ТОВ «Елат» був укладений договір № 79 від 25.02.2013 року, згідно умов якого, Виконавець (ТОВ «Елат») зобов'язується виконати роботи по обгумуванню дисків катка, а Замовник (позивач) зобов'язується оплатити за виконані роботи на умовах цього Договору (п.1.1). Загальна кількість товару, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партій передбачається у специфікаціях або рахунках фактурах, що є невід'ємними частинами цього Договору (п.2.1 Договору). Вартість обгумуванню дисків катка визначається у Специфікаціях (п.4.1). Загальна сума Договору складається із сум всіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (п.4.3).

Окрім того, між позивачем та ТОВ «Елат» укладено договір №229 від 25.11.2013 року, згідно умов якого, Виконавець (ТОВ «Елат») зобов'язується виконати роботи з діагностики технічного стану виробів (надалі роботи), зазначених у специфікації №1 (додаток №1 до Договору №229), до першої категорії якісного стану у відповідності до наданої Замовником технічної документації, а Замовник зобов'язується здійснити оплату за виконані роботи на умовах цього договору.

Також сторони уклали договір поставки №400 від 30.11.2012 року, згідно якого ТОВ «Елат» зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця (позивач) вироби - запчастини та комплектуючі для використання у господарській діяльності, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його загальну вартість на умовах цього Договору. Загальна кількість товару, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партій передбачається у специфікаціях або рахунках фактурах, що є невід'ємними частинами цього Договору (п.2.1 Договору).

На підтвердження виконання умов договорів, укладених з ТОВ «Елат» позивач надав специфікації, податкові, видаткові накладні, додаткову угоду №1 від 28.12.2012 року до договору поставки №400 від 30.11.2012 року.

Суд встановив, у ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області немає претензій щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки, під час судового розгляду.

Факту підробки первинних документів відповідач у встановленому порядку не довів.

До суду про визнання правочинів недійсними податковий орган не звертався. Відтак, презумпція правомірності правочину у встановленому законом порядку не спростована.

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договору (угод), укладених між позивачем та контрагентами, чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

Посилання відповідача на акт перевірки Васильківської ОДПІ від 17.04.2014р. №47/10-07-22-03-12/32610534 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ЗАТ ВО «Машинобудівний завод»; акт перевірки ДПІ у Печерському районі у м. Києві від 03.03.2014р. №651/26-55-22-07/30217169 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП Фірма «Промімпекс»; акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 22.10.2014р. №459/365/13-07-22-01-10/22348212 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Елат» якими встановлено неможливість здійснення господарських операцій контрагентів з третіми особами, судом не беруться до уваги, оскільки платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Суд також зазначає, що нормами чинного законодавства України не передбачено можливості посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання; при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, визначено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як випливає з Додатку 3 до Методичних рекомендацій, який містить форми Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, не передбачено можливості органам ДПІ встановлювати юридичні факти щодо господарської діяльності платника податків та визнавати правочини недійсними (нікчемними).

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути покладений в основу висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки, не може свідчити про те, що господарські операції не відбувались.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6ст. 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договором.

Проте, первинні документи, надані позивачем як платником податків, невмотивовано не були взяті до уваги податковим органом і не вплинули на висновки, що викладені в Акті перевірки від 02.02.2015 року №57/13-50-22-01-17/07985602.

Також, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області від 20.02.2015 року №0000212201, №0000192201, №00000202201 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 4872 грн.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області від 20.02.2015 року №0000212201, №0000192201, №00000202201.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" (ЄДРПОУ - 07985602) судовий збір у розмірі 4872 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 22.06.2015 року.

Cуддя Братичак У.В.