Ухвала

від 25.06.2015 по справі 826/9312/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9312/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Колодчиної Р. В., представника відповідача Зеленської Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської об'єднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до державного підприємства "Українська геологічна компанія", третя особа без самостійних вимог на предмет спору північне державне регіональне геологічне підприємство "Північгеологія" про стягнення заборгованості у розмірі 26 501,73 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Ковельська міжрайонна прокуратура в інтересах держави в особі Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Українська геологічна компанія" про стягнення заборгованості у розмірі 26 501,73 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 р. позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

В судовому засіданні 25.06.2015 р. Ковельську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Волинській області замінено правонаступником - Ковельською об'єднаною державною інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 12.06.2014 року за відповідачем, який перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, як платник податків, обліковується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток на загальну суму 26 501,73 грн. (штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13118,14 грн. за несвоєчасну сплату податку та пеня - 13383,59 грн.).

Дана податкова заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відокремленим підрозділом північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" (ідентифікаційний код 25398506) Ковельською геологорозвідувальною експедицією (створена на підставі наказу від 30.06.2010 року № 86 та ліквідована в 2012 році) узгоджених сум грошових зобов'язань з названого податку, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 10.12.2013 року № 0008511502 та від 25.10.2013 року № 0008511502, оскільки з лютого 2012 року відповідач, як новостворене підприємство, є правонаступником реорганізованого північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" та у відповідності до норм п. 97.3 і п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України, обов'язок по сплаті податкового боргу щодо названого відокремленого підрозділу покладається на відповідача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одночасно, нормою пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями норм п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

При цьому, при встановленні обставин щодо виникнення у платника податків обов'язку по сплаті узгоджених сум грошових зобов'язань та/або суми податкового боргу слід враховувати наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Разом з тим, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення..

Також, нормами ст. 109 ЦК України встановлено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума, яку позивач просить стягнути, виникла у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, встановлених податковими повідомленнями-рішеннями Ковельської ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області від 10.12.2013 року № 0008511502 та від 25.10.2013 року № 0008511502, які узгоджені у судовому порядку та набули статусу податкового боргу після набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2014 року у справі № 826/11665/14.

В свою чергу, суд першої інстанції в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України визнав встановленою постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2014 року у справі № 826/11665/14 ту обставину, що відповідно до розподільчого балансу до новоствореного державного підприємства «Українська геологічна компанія» перейшли всі поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, а також дебіторська та кредиторська заборгованість, яка виникла за період господарської діяльності ПДРГП «Північгеологія» та його відокремлених підрозділів до 2012 року.

Оскільки суми зобов'язань, визначених податковими повідомленнями - рішеннями від 10.12.2013 року № 0008511502 та від 25.10.2013 року № 0008511502, узгодились у жовтні 2014 року, колегія суддів висновок суду першої інстанції про неналежність відповідача у даній справі вважає обґрунтованим.

Так в 2010 році наказом ПДРГП "Північгеологія" від 04.03.2010 року № 25 з 09 березня 2010 року Ковельську геологорозвідувальну експедицію (ідентифікаційний код 25787900) ліквідовано як відокремлений структурний підрозділ ПДРГП "Північгеологія" та переведено в підпорядкування до Рівенської геологічної експедиції - відокремленого структурного підрозділу ПДРГП "Північгеологія".

На підставі наказу ПДРГП "Північгеологія" від 30.06.2010 року № 86 "Про створення Ковельської геологорозвідувальної експедиції" з 01 липня 2010 року створено структурний підрозділ - Ковельську геологорозвідувальну експедицію (ідентифікаційний код 37152831) - без статусу юридичної особи шляхом виділення зі складу Рівненської геологічної експедиції та 07.07.2010 року затверджено Положення про Ковельську геологорозвідувальну експедицію північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія".

Згідно довідки форми № 4-ОПП від 23.07.2010 року № 93, Ковельську геологорозвідувальну експедицію ПДРГП "Північгеологія" взято на податковий облік в Ковельській міжрайонній ДПІ.

Надалі, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 року № 1100-р "Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" та наказу Державної служби геології та надр України від 16.11.2011 року № 153 "Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія", вирішено реорганізувати ПДРГП "Північгеологія" (ідентифікаційний код 25398506) та 02.02.2012 року шляхом виділу створити нову юридичну особу - державне підприємство "Українська геологічна компанія" (код ЄДРПОУ 38078094), яке буде правонаступником прав та обов'язків ПДРГП "Північгеологія", зокрема, заборгованості за податковими зобов'язаннями перед державою згідно з розподільчим балансом.

Наказом ПДРГП "Північгеологія" від 25.01.2012 року № 04 на виконання наказу Державної служби геології та надр України від 16.11.2011 року № 153 "Про реорганізацію північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" прийнято рішення про:

- введення з 01.02.2012 року в пряме підпорядкування ПДРГП "Північгеологія" певних відокремлених структурних підрозділів (в тому числі, Ковельської геологорозвідувальної експедиції) в повному особовому складі, без істотних змін умов праці, режиму роботи та оплати праці працівників;

- передачу з 01.02.2012 року до ПДРГП "Північгеологія" майна відокремлених структурних підрозділів, в тому числі Ковельської геологорозвідувальної експедиції;

- виділення з 02.02.2012 року зі складу ПДРГП "Північгеологія" та передачу у підпорядкування ДП "УГК" певних підрозділів, в тому числі Ковельської геологорозвідувальної експедиції в повному особовому складі, без істотних змін умов праці, режиму роботи та оплати праці працівників;

- передачу з 02.02.2012 року за актом приймання-передачі майно, активи і пасиви зі складу ПДРГП "Північгеологія" до ДП "УГК" згідно з розподільчим балансом.

При цьому, наказом ПДРГП "Північгеологія" від 03.02.2012 року № 05 з 03 лютого 2012 року закрито як відокремлені структурні підрозділи та переведено в пряме підпорядкування ПДРГП "Північгеологія" відповідні структурні підрозділи в тому числі Ковельську геологорозвідувальну експедицію.

Наказом ПДРГП "Північгеологія" від 03.02.2012 року за № 07 закрито даний структурний підрозділ (ідентифікаційний код 37152831).

03.02.2012 р. № 6-85 (а. с. 17 Т. 1) ПДРГП "Північгеологія" листом повідомлено державного реєстратора в Дарницькій районній в м. Києві державній адміністрації про закриття відокремлених підрозділів, в тому числі і Ковельської геологорозвідувальної експедиції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з узгодженням сум грошового зобов'язання в 2014 році та передачею відповідачу заборгованості Ковельської геологорозвідувальної експедиції, що виникла до лютого 2012 року, відповідач у даній справі є неналежним.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, в мотивувальній частині зазначив, що ПДРГП "Північгеологія" не припинило свого існування і продовжує здійснювати свою діяльність як відмінна від відповідача юридична особа, а тому зобов'язання ПДРГП "Північгеологія", які виникли після лютого 2012 року не є зобов'язаннями відповідача.

В свою чергу, у відповідності до ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

В порушення даної норми, встановивши, що позов заявлено не до належного відповідача, суд першої інстанції заміни відповідача з державного підприємства "Українська геологічна компанія" на північне державне регіональне геологічне підприємство "Північгеологія" не здійснив, в той час як колегія суддів позбавлена можливості здійснювати заміну відповідачів на стадії апеляційного розгляду.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, права відповідача - ДП "Українська геологічна компанія" при ухваленні судового рішення порушені не були, а заявлений до нього позов правомірно залишений судом першої інстанції без задоволення, позаяк, заборгованість, яку позивач просить стягнути, у відповідача відсутня.

Таким чином, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування даного рішення, оскільки в силу положень ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при певному недотриманні норм процесуального права, що не призвело до неправильності вирішення спору по суті, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської об'єднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до державного підприємства "Українська геологічна компанія", третя особа без самостійних вимог на предмет спору північне державне регіональне геологічне підприємство "Північгеологія" про стягнення заборгованості у розмірі 26 501,73 грн. залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 25.06.2015 р.)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.