Ухвала

від 24.06.2015 по справі 815/7125/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7125/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -ОСОБА_1, судді -ОСОБА_2, судді -ОСОБА_3 при секретарі -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу третьої особи - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моряк-1" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора міста ОСОБА_2 до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моряк-1", про визнання протиправними дій та скасування містобудівних умов та їх обмежень, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року заступник прокурора міста ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (надалі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії управління архітектури та містобудування Одеської міської ради по наданню ОСОБА_5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 14.02.2014 року №32 щодо будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 2, ділянка №14;

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 14.02.2014 року №32 щодо будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 2, ділянка №14, надані управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_5

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що надання ОСОБА_5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Літературна, 2 у м.Одеса для будівництва житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, є неправомірним та здійснено з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки наміри забудови вказаної земельної ділянки не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, згідно з якою вказана земельна ділянках знаходиться на землях загального користування.

ОСОБА_6 Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції не подавалась.

З апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції звернулась третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моряк-1" (надалі - ОСББ "Моряк-1"), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

До апеляційної скарги приєдналась ОСОБА_7, яка звернулась з відповідною заявою 03.06.2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи полягають в наступному.

На підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 21.05.2013 року та зареєстровано у реєстрі за №3522, ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_9 земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 2, ділянка №14, що має кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:55:004:0026 та реєстраційний номер земельної ділянки №631801151101 (а.с.58).

Цільове призначення даної земельної ділянки - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Право власності на дану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 21.05.2013 року за №998128, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №3699817 від 21.05.2013 року, серія бланку ЕАЕ №306482 (а.с.57).

В свою чергу право власності ОСОБА_10 на вказану земельну ділянку на момент укладання договору купівлі-продажу із ОСОБА_5 підтверджувалось державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №297017 від 21.03.2006 року, з якого вбачається, що таке право ОСОБА_9 набула на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 11.06.2005 року та зареєстровано у реєстрі за №7885 (а.с.59).

10.02.2014 року ОСОБА_5 звернувся до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради із заявою №01-07/47 про надання містобудівних умов та обмежень забудови вищевказаної земельної ділянки.

Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради 14.02.2014 року видало ОСОБА_5 містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки №32 (а.с.7-12).

Предметом оскарження є видані управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 14.02.2014 року ОСОБА_5 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 0,0729 га. для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 2, ділянка №14.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон №3038-VI) та Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року (надалі - Порядок №109).

Згідно п.8 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частинами 2 та 4 ст.26 Закону №3038-VI передбачено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів; право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як визначено у п.7 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI та у ч.1 ст.17 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

При цьому відповідно до ст.20 Закону України «Про основи містобудування» регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно п.«д» ч.1 ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, а відповідно до ч.3 ст.375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Отже, забудова земельної ділянки здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил і допускається лише у випадках, коли вона узгоджується із цільовим призначенням земельної ділянки (ч.3 ст.375 ЦКУ) та містобудівною документацією, з урахуванням містобудівних умов та обмежень (ч.2 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») за умови отримання в необхідних випадках містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до положень частин 2, 4 та 5 ст.29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, оскільки єдиною підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, то для правильного вирішення даного спору суду необхідно встановити факт відповідності чи невідповідності намірів ОСОБА_5 на забудову належної йому на праві власності земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Викладена у позові позиція прокуратури з посиланням на лист управляння архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.11.2014 року №01-15839п (а.с.15-17) зводиться до того, що наміри ОСОБА_5 по забудові належної йому земельної ділянки не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, оскільки ця ділянка відноситься до земель загального користування відповідно до схеми функціонально-планувальної організації приморських території, яка затверджена рішенням Одеської міської ради від 27.02.1997 року №122-ХХІІ.

В апеляційній скарзі апелянт також вказує на невідповідність намірів по забудові ОСОБА_5 належної йому земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, якою є схема функціонально-планувальної організації приморських територій, яка затверджена рішенням Одеської міської ради від 27.02.1997 року №122-ХХІІ.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що містобудівні умови та обмеження видані ОСОБА_5 правомірно, і на час їх видачі вони не суперечили містобудівній документації, якою був Генеральний план м. Одеси, затверджений ОСОБА_6 Міністрів УРСР №37 від 31.01.1989 року, за яким належна ОСОБА_5 земельна ділянка знаходилась у межі малоповерхової житлової забудови.

Вирішуючи питання про відповідність намірів по забудові вищевказаної земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, колегія суддів враховує наступне.

Як вже зазначено вище, містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 Міністрів УРСР №37 від 31.01.1989 року «Про генеральний план м. Одеси» було затверджено генеральний план м.Одеси.

27.02.1997 року Одеською міською радою було прийнято рішення №122-ХХІІ, яким був затверджений проект схеми функціонально-планувальної організації приморських територій (а.с.13).

17.04.2001 року Одеською міською радою було прийнято рішення «Про затвердження містобудівного обґрунтування розробки правил користування та забудови території другого рекреаційного комплексу» №2152-ХХІШ, яким встановлено, що це містобудівне обґрунтування є змінами генерального плану м. Одеси, затвердженого постановою ОСОБА_6 Міністрів УРСР №37 від 31.01.1989 року «Про генеральний план м. Одеси» та схеми функціонально-планувальної організації приморських територій, яка затверджена рішенням Одеської міської ради від 27.02.1997 року №122-ХХІІ.

В подальшому рішення Одеської міської ради від 17.04.2001 року №2152-ХХІШ «Про затвердження містобудівного обґрунтування розробки правил користування та забудови території другого рекреаційного комплексу» було скасовано Одеською міською радою рішенням від 25.12.2008 року №3819-V, яке за результатами судового оскарження залишається чинним.

Отже, в період з 17.04.2001 року по 25.12.2008 року правила користування та забудови території, на якій розміщена належна ОСОБА_5 земельна ділянка, визначались з урахуванням рішення Одеської міської ради від 17.04.2001 року №2152-ХХІШ «Про затвердження містобудівного обґрунтування розробки правил користування та забудови території другого рекреаційного комплексу».

Саме в цей період Одеською міською радою було прийнято рішення від 04.07.2001 року №2483-ХХІІІ, яким житлово-будівельному товариству «Аркадієвське» було надано земельну ділянку площею 1,4396 га по вул. Літературна, 2 у постійне користування для житлового будівництва (т.2 а.с.13-14).

Як зазначено у цьому рішенні, вказана земельна ділянка площею 1,4369 га має код 1.9 за Українським класифікатором цільового використання землі - землі житлових, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів.

В подальшому рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001 року №2792-ХХІІІ було вилучено з користування ЖБТ «Аркадієвське» земельні ділянки загальною площею 1,3436 га по вул. Літературна, 2 та безкоштовно передані у приватні власність 17 громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських споруд, у тому числі і ділянку під номером 14 площею 0,0729 га передано громадянці ОСОБА_11.

З наведеного слідує, що земельна ділянка, яка на даний час належить ОСОБА_5, у липні 2001 року Одеською міськрадою була передана у постійне користування ЖБТ «Аркадієвське» у складі земельної ділянки площею 1,4396 га для житлового будівництва, а у жовтні 2001 року ця ділянка була виділена громадянці ОСОБА_11 для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських споруд.

Слід зазначити, що докази скасування чи визнання неправомірними рішень Одеської міськради від 04.07.2001 року №2483-ХХІІІ та від 15.10.2001 року №2792-ХХІІІ про виділення вищевказаної земельної ділянки у приватну власність відсутні.

Як зазначено в листі управляння архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.11.2014 року №01-15839п (а.с.19-20) затверджена рішенням Одеської міської ради від 27.02.1997 року №122-ХХІІ схема функціонально-планувальної організації приморських територій є чинною з урахуванням змін, які були внесені до неї наступними рішеннями Одеської міської ради; в розумінні ст.17 Закону України «Про основи містобудування» ця схема є містобудівною документацією, яка деталізує та уточнює окремі положення генерального плану міста; дана схема використовується управлінням при погодженні проектів землеустрою та видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок; відповідно до цієї схеми земельна ділянка №14 по вул. Літературна, 2 у м. Одеса знаходиться на землях загального користування; видача містобудівних умов та обмежень від 14.02.2014 року №32 на ділянку №14 вул. Літературна, 2 обумовлено тим, що ця ділянка згідно державного акту на право власності на землю надана для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Вирішуючи питання про те, чи могло бути рішення Одеської міськради від 27.02.1997 року №122-ХХІІ про затвердження схеми функціонально-планувальної організації приморських територій, яке відновило свою дію внаслідок прийняття Одеською міськрадою рішення від 25.12.2008 року №3819-V, підставою для відмови ОСОБА_5 у наданні містобудівних умом та обмежень забудови ділянки №14 вул. Літературна, 2, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Аналогічний правовий принцип також був застосований і в Законі України «Про планування і забудову територій», який був чинний на момент прийняття Одеською міськрадою рішення від 25.12.2008 року №3819-V про скасування рішення від 17.04.2001 року №2152-ХХІШ.

Так, частиною 6 ст.19 Закону України «Про планування і забудову територій» було визначено, що встановлення режиму забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до часу вилучення (викупу), надання цих ділянок для здійснення запланованої містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Отже, за змістом наведених законодавчих норм власник земельної ділянки, який набув на неї право власності у встановленому законодавством порядку, не позбавляється права забудовувати цю земельну ділянку відповідно до її цільового призначення внаслідок подальшої зміни органом місцевого самоврядування функціонального призначення територій, на яких ця ділянка знаходиться.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку №14 вул. Літературна, 2 в рамках даної справи не оспорюється. Докази припинення права власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку у встановленому законодавством порядку відсутні, і сторони на наявність такого факту не посилаються.

Як вже зазначено вище відсутні також і докази визнання незаконними та скасування рішень Одеської міськради від 04.07.2001 року №2483-ХХІІІ та від 15.10.2001 року №2792-ХХІІІ, за якими вищевказана земельна ділянка передавалась в постійне користування ЖБТ «Аркадієвське» у складі земельної ділянки площею 1,4396 га для житлового будівництва, а згодом була передана громадянці ОСОБА_11 для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських споруд.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Одеської міськради від 27.02.1997 року №122-ХХІІ про затвердження схеми функціонально-планувальної організації приморських територій, яке відновило свою дію внаслідок прийняття Одеською міськрадою рішення від 25.12.2008 року №3819-V, не могло бути законною підставою для відмови ОСОБА_5 у наданні відповідачем містобудівних умов та обмежень забудови ділянки №14 вул. Літературна, 2, оскільки право приватної власності на цю ділянку із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) виникло ще у 2001 році, коли рішення Одеської міськради від 27.02.1997 року №122-ХХІІ діяло з урахуванням змін, внесених рішеннями міськради від 17.04.2001 року 2152-ХХІШ.

З аналогічних підстав слід також відхилити і посилання апелянта на затвердження у 2015 році нового генерального плану м. Одеси, за яким територія, на якій розміщена належна ОСОБА_5 земельна ділянка віднесена до озелененої території загального користування.

Крім того, відповідно до п.1.4 Порядку №109 чинність наданих містобудівних умов та обмежень не може бути зупинена у зв'язку з початком розроблення, внесення змін або оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, затвердження рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року за №6489-VІ нового Генерального плану м. Одеси також не може бути підставою для скасування виданих ОСОБА_5 14.02.2014 року містобудівних умов та обмежень забудови ділянки №14 вул. Літературна, 2.

Посилання апелянта на те, що належна ОСОБА_5 земельна ділянка знаходиться на території парку «Юність» колегія суддів вважає такими, що не підтверджені належними доказами, оскільки не встановлено факту визначення меж даного парку.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що надаючи керівнику ОСББ «Моряк-К» письмову відповідь від 05.05.2015 року за вих.№01-11/1317 (т.2 а.с.12), в якій вказувалось про орієнтовне розміщення земельної ділянки №14 по вул. Літературна, 2 на озелененій території загального користування (парк «Юність»), управління виходило з тих графічних матеріалів, які долучило до свого запиту ОСББ «Моряк-1». Однак за ситуаційним планом цієї території у масштабі 1:2000 чітко видно, що дана земельна ділянка не розміщується на озелененій території загального користування.

До матеріалів справи представником відповідача долучений ситуаційний план території, на якій знаходиться земельна ділянка ОСОБА_5 у масштабі 1:2000, з якого не вбачається факту розміщення цієї ділянки в межах парку «Юність».

Сторонами не надано суду відповідних документів, які б дали можливість достеменно встановити межі парку «Юність». Сторони також не посилаються і на існування таких документів задля вирішення питання щодо їх залучення до матеріалів справи.

Представник управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в судовому засіданні пояснила, що їй невідомо про існування документів, які б чітко визначали межі вказаного парку.

Слід також зазначити, що відповідно до звіту з кадастрової зйомки земельної ділянки гр.ОСОБА_5 за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 2, ділянка №14, яка виготовлена сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_12 (а.с.62-77), а також з долученої до нього фотофіксації цієї ділянки з прив'язкою до інших об'єктів, вбачається, що частина земельної ділянки ОСОБА_5 зайнята частиною споруди КН (капітальна нежитлова) і огорожею суміжних землекористувачів. Площа земельної ділянки ОСОБА_5 яка зайнята забудовою суміжних землекористувачів складає - 99 кв. м..

Цей факт сторонами не оспорюється та підтверджує те, що на земельній ділянці ОСОБА_5 та на суміжних до неї ділянках вже існують інші об'єкти нерухомості, що в свою чергу не узгоджується з доводами апелянта про розміщення на цих ділянках парку «Юність».

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законність початку забудови ОСОБА_5 земельної ділянки №14 вул. Літературна, 2 на підставі отриманих містобудівних умов та обмежень від 14.02.2014 року №32 вже була предметом судового оскарження в адміністративній справі №815/5954/14, за результатами розгляду якої постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 року, було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_13 ті інших осіб до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області за участю третіх осіб: ОСОБА_5, ОСББ «Моряк-1» про визнання протиправною та скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт.

Так, в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 року зазначено, що встановлені судом обставини справи повною мірою спростовують доводи позивачів, що будівництво житлового будинку здійснюється третьою особою на території парку «Юність» з порушенням прав територіальної громади.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що за результатами судового розгляду не встановлено факту невідповідності виданих ОСОБА_5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 14.02.2014 року №32 вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, в зв'язку з чим судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моряк-1" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 червня 2015 року.

Головуючий суддя:ОСОБА_1 Суддя: Суддя: ОСОБА_2 ОСОБА_3