Ухвала

від 24.06.2014 по справі 403/13005/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4151/14 Справа № 403/13005/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

24 червня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.

суддів: Михайловської С.Ю., Пономарь З.М.,

при секретарі Безверхому О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року по справі за позовом Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясний формат", про стягнення суми боргу за рахунок заставного майна, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль", треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання договору іпотеки припиненим, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернулось до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 04 серпня 2008 року на підставі генеральної кредитної угоди №012/03-00/132-08 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» був укладений кредитний договір №012/03-00/133-08, відповідно до у умов договору останньому була відкрита довгострокова відновлювана кредитна лінія з лімітом кредитування 2500000,0 грн. строком до 03 серпня 2011 року із сплатою 19,75 % річних. Позивач зазначив, що банком зобов'язання за кредитним договором виконані в повному обсязі, однак позичальник свої зобов'язання по кредитному договору не виконує, не здійснює погашення заборгованості згідно з графіком, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 11 вересня 2009 року становить 2566712,47 грн. Крім того, на виконання п. 3.5 кредитного договору та п 2.5 генеральної угоди 04 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки №012/03-00/132/2-08, відповідно до якого у забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою та кредитним договором передане нерухоме майно - квартира по просп. Пушкіна, 13, секція 3, кв. 3 у м. Дніпропетровську, та між банком та ОСОБА_4 у забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою та кредитним договором 04 серпня 2008 року був укладений договір іпотеки №012/03-00/132/1-08, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, банк просив в рахунок погашення заборгованості за генеральною кредитною угодою, на підставі якої укладено кредитний договір на суму 2556712,47 грн., звернути стягнення на предмет застави шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, встановленою суб'єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4, та на квартиру №3 по проспекту Пушкіна в будинку №13 секція №3 в місті Дніпропетровську, що належить на праві власності ОСОБА_3; зняти з реєстрації у секторі громадянства, реєстрації і міграції фізичних осіб Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області та виселити осіб, які зареєстровані (проживають) у квартирі АДРЕСА_2, а саме ОСОБА_4; зняти з реєстрації у секторі громадянства, реєстрації і міграції фізичних осіб Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області та виселити осіб, які зареєстровані (проживають) у квартирі № 3 по проспекту Пушкіна в будинку № 13 секція № 3 в місті Дніпропетровську, а саме ОСОБА_3; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь банку судові витрати у розмірі 1820,0 грн.

20.01.2014 року від ОСОБА_4 до суду надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання договору іпотеки припиненим. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 серпня 2008 року між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» (правонаступник ПАТ «ОСОБА_2 Аваль») та ТОВ «М'ясний формат» було укладено генеральну кредитну угоду та кредитний договір, за якими банк відкрив ТОВ «М'ясний формат» довгострокову відновлювану кредитну лінію з певним лімітом кредитування. Того ж дня у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «М'ясний формат» між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за яким остання передала у заставу банку належну їй квартиру АДРЕСА_3. На початку 2013 року ТОВ «М'ясний формат» було визнано банкрутом та ліквідовано. У зв»язку з наведеним ОСОБА_4 просила суд первісний позов відхилити та визнати договір іпотеки №012/03-00/132/1-08 від 04 серпня 2008 року - квартири АДРЕСА_4, укладений між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» у забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 04 серпня 2008 року в реєстрі за № 2053, припиненим з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про припинення юридичної особи ТОВ «М'ясний формат» з 28.03.2013 року.

Крім того, на підставі ст. 217 ЦПК України, ОСОБА_4 просила суд визначити порядок виконання рішення шляхом внесення реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області до Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна записів щодо припинення обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_4 на праві власності, що внесені до реєстру заборон приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки №012/03-00/132/1-08 від 04 серпня 2008 року (а.с. 164 - 188 у т. 2).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2014 року - зустрічний позов ОСОБА_4 був прийнятий для спільного розгляду з первинним позовом в цій справі (а.с. 191-192).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року позовні вимоги позивача за первинним позовом до ОСОБА_3 та до ОСОБА_4 роз'єднані в самостійні провадження (а.с. 228 - 230).

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» відмовлено у повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково, визнано договір іпотеки №012/03-00/132/1-08 від 04 серпня 2008 року - квартири АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції «ОСОБА_2 Аваль» у забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 04 серпня 2008 року в реєстрі за № 2053, припиненим з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про припинення юридичної особи ТОВ «М'ясний формат» з 28.03.2013 року. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. З Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на користь ОСОБА_4 стягнуто судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволені первісного позову і в частині задоволення зустрічних позовних вимог та ухвалення нового рішення про задоволення у повному обсязі первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання договору іпотеки припиненим.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення в оскаржуваній частині відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 04.08.2008 року між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», та ТОВ «М'ясний формат» було укладено генеральну кредитну угоду №012/03-00/132-08. Відповідно до п.1.1 цієї угоди банк зобов'язався надавати ТОВ «М'ясний формат» кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених та додатково укладених у рамках цієї генеральної угоди і які є її невід'ємними частинами (а.с. 114 - 115).

Також 04.08.2008 року між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ТОВ «М'ясний формат» було укладено кредитний договір №012/03-00/133-08 «Довгострокова відновлювана кредитна лінія для корпоративних клієнтів» з лімітом кредитування до 2500000,0 грн. Відповідно до п.1.1 цього договору, банк на положеннях та умовах договору і геренальної угоди від 04.08.2008 року відкрив ТОВ «М'ясний формат» довгострокову відновлювальну кредитну лінію (а.с. 116 - 119).

В порядку забезпечення виконання вищевказаних генеральної угоди та договору, 04 серпня 2008 року між ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_4 у письмовій нотаріальній формі було укладено договір іпотеки №012/03-00/132/1-08, за умовами якого в іпотеку банку відповідачка за первісним позовом передала належну їй квартиру АДРЕСА_5; заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 1752421,0 грн. (а.с. 120 - 121).

У зв»язку з неналежним виконанням ТОВ «М'ясний формат» зобов»язань за вказаними вище генеральною угодою та договором, станом на 11 вересня 2009 року, існувала заборгованість у розмірі 2566712,47 грн., яка складається із боргу за тілом кредиту - 2350747,0 грн., заборгованості за відсотками - 148068,91 грн., пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту - 62423,03 грн., пені за невчасну сплату відсотків - 5473,53 грн., що стверджується представленим банком розрахунком.

Місцевим судом також встановлено, що 25.06.2010 року відносно ТОВ «М'ясний формат» господарським судом Дніпропетровської області було порушено справу про банкрутство №Б34/250-10, в рамках якої позивачем за первинним позовом було заявлено вимоги, в тому числі і за генеральною кредитною угодою №012/03-00/132-08 та за кредитним договором №012/03-00/133-08 (а.с. 124 - 127).

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2013 року у справі №Б-34/250-10 в ході здійснення ліквідаційної процедури встановлена та підтверджена заборгованість ТОВ «М'ясний формат» перед кредиторами, в тому числі перед ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»; вказаною ухвалою суд затвердив ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора й ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» (а.с. 122).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 28.03.2013 року здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, буд. 87, код ЄДРПОУ 34513556) за судовим рішенням господарського суду Дніпропетровської області про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням його банкрутом від 12.03.2013 по справі №Б34/250-10 (а.с. 123).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з правилами ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застави є іпотека. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України від 5 червня 2003 р. N 898-IV "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Частиною 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, ураховуючи імперативний характер норми п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України від 5 червня 2003 р. N 898-IV "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). З огляду на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Урегулювання сторонами договірних відносин на власний розсуд за наявності в законі імперативних приписів є протиправним (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 вересня 2013 р. у справі N 6-52цс13; лист Верховного Суду від 01.02.2014 року, "Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013 р.").

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, приймаючи до уваги доведеність факту припинення основного зобов'язання у зв»язку з визнання банкрутом юридичної особи (боржника) ТОВ «М'ясний формат», місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для припинення іпотеки та ухвалив законне рішення про визнання припиненим договору іпотеки №012/03-00/132/1-08 від 04 серпня 2008 року (квартири АДРЕСА_3), укладеного між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» у забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат».

Зважаючи на припинення договору іпотеки, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь банку заборгованості за кредитним договором №012/03-00/133-08 у розмірі 2566712,47 грн. за рахунок заставного майна за договором іпотеки №012/03-00/132/1-08, зняття відповідачки з реєстрації та виселення. Отже, місцевий суд обгрунтовано відмовив у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі.

Посилання апелянта на оскарження зазначеної вище ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2013 року у справі №Б-34/250-10 не спростовує правильність висновків місцевого суду у справі, що розглядається, оскільки ухвала господарського суду набрала чинності, не скасована, а Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містить запис про реєстрацію 28.03.2013 року припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний формат».

Доводи апелянта щодо існування іншого способу та порядку звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення виконавчого напису не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2013 року, яке рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року змінено лише в частині обґрунтування задоволення позову, виконавчі написи про звернення стягнення на належну ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_6, вчинені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, від 25.12.2009 року за реєстровим № 2899 для задоволення вимог ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» у розмірі 2393363,28 грн. та від 10.02.2011 року за реєстровим № 230 для задоволення вимог ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» у розмірі 738973,72 грн. - визнано такими, що не підлягають виконанню.

Разом з тим, відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідні записи щодо припинення обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_4, - місцевий суд не взяв до уваги, що вказана вимога в порядку позовного провадження ОСОБА_4 не заявлялась, що стверджується змістом зустрічної позовної заяви на а.с. 164 - 169 у т. 2. Викладене свідчить про вихід місцевого суду за межі позовних вимог, однак, колегія звертає увагу, що, згідно змісту апеляційної скарги, в даній частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року не оскаржене, тому суд другої інстанції розглядає дану справу у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 303 ЦПК України.

Колегія наголошує, що ОСОБА_4 не позбавлена права на розгляд, з підстав ст. 217 ЦПК України, викладеного в її зустрічній позовній заяві (а.с. 164 - 169 у т. 2) питання про визначення порядку виконання оскаржуваного рішення місцевого суду.

Наведені в апеляційній скарзі банку доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на положення ст.ст. 88, 303 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що рішення місцевого суду в оскаржуваній частині ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді