Постанова

від 11.06.2015 по справі 820/1675/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 червня 2015 р. № 820/1675/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Слобожанський миловар») звернулося до суду з адміністративним позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Дергачівська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.02.2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 112800, 00 грн. за основним платежем та 56400, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 09.02.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у розмірі 4237, 07 грн., в тому числі 2241, 30 грн. за основним платежем та 1995, 77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю - НОМЕР_3 від 09.02.2015 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6441, 80 грн.;

- рішення № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.02.2015 року в розмірі 3220, 90 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він не згоден із висновками відповідача, викладеними у акті перевірки № 9/28-09-47-08/30357250 від 26.01.2015 року про порушення ним вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності та вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню винесені Дергачівською ОДПІ оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Зокрема, позивач, не погоджується із висновками податкового органу про порушення податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ «Фабрика повітря» та заниження податкових зобов'язань всього у сумі ПДВ - 76055, 00 грн., оскільки той факт, що строк позовної давності по зобов'язанням контрагента не минув підтверджується наявними документами, а також зазначає, що у нього були відсутні правові підстави для зменшення раніше сформованого ним податкового кредиту по цьому контрагенту, оскільки не відбувалося списання цієї дебіторської заборгованості. Щодо інших правовідносин із вказаним контрагентом, то реальність вчинення господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому висновок податкового органу про непідтвердженість податкового кредиту за цими операціями є безпідставним.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за січень 2014 року в сумі 29423, 00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Саббіа Груп», то на думку представника позивача, відповідач не обґрунтував та не надав належних доказів, які б підтверджували обов'язок позивача коригувати податковий кредит по взаємовідносинам, що виникли у ТОВ «Слобожанський миловар» з ТОВ «Хімімпекс».

Щодо правомірності формування податкового кредиту за серпень 2013 року в сумі 2199, 33 грн. та за вересень 2013 року в сумі 2548 грн. 38 коп. по взаємовідносинам з ТОВ «НВО «Східбуд» позивач зазначає, що договірні відносини ТОВ «НВО «Східбуд» з ТОВ «Слобожанський миловар» та господарські операції мали реальний характер та на момент проведення перевірки були підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку та податковими накладними, складеними у відповідності до вимог діючого законодавства. За укладеними договорами підряду, роботи були контрагентом були виконані своєчасно та у повному обсязі, суми ПДВ за податковими накладними, виписаними контрагентом, правомірно віднесено до сум податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Крім того, позивач зазначає, що акт № 105/04-61-22-2/38675932 від 27.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Класс ЛТД» з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія «Укрпромторг», код 38354571, ТОВ «Норден Груп», код 38918870 за період січень 2014 року», складений ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі якого перевіряючі дійшли висновку про завищення податкового кредиту ТОВ «Слобожанський миловар» по операціях з ТОВ «Класс ЛТД» в сумі 2575 грн. за лютий 2014 року не може бути доказом в розумінні статті 70 КАС України, оскільки не є первинним документом та не може свідчити про незаконність віднесення сум до валових витрат та суми ПДВ до податкового кредиту. Вважає, що правоімрінсть віднесеня суми ПДВ до податкового кредиту повністю підтверджені первинних документами, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Як вказує позивач в акті перевірки (а.с. 63-65) перевіряючими зроблені необгрунтовані та неправомірні висновки про факт виплати ТОВ «Слобожанський миловар» доходів працівникам без утримання податку з доходів фізичних осіб, оскільки такий висновок помилково ґрунтується лише на поясненнях колишніх працівників ТОВ «Слобожанський миловар, а перевіряючі безпідставно зазначили в акті перевірки про факт виплати ТОВ «Слобожанський миловар» доходів працівникам в сумі 15500, 00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 2241 грн. 30 коп. та сплати єдиного внеску в загальній сумі 6441 грн. 80 коп., оскільки СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів не проводило фактичної перевірки ТОВ «Слобожанський миловар» з питань використання праці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без належного оформлення трудових відносин та виплати їм доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, крім того, офіційна звітність ТОВ «Слобожанський миловар» щомісячно заповнювалася та подавалася до Пенсійного фонду України згідно з вимогами чинного законодавства України на підставі первинних документів та була прийнята без зауважень, а показання свідків не є доказами у цій справі, інші докази в підтвердження обставин виплати будь-яких додаткових платежів вказаним особам - відсутні.

Як вказує позивач, згідно постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2015 року були визнані протиправними дії начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів під час притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за порушення п. 2 ст. 6 розділу 2 та п. 1 ст. 7, пп. 5 п.7, ст. 8 розділу 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування».

Відповідач у письмових запереченнях, поданих до суду вказав, що Відповідач вважає доводи позову є необгрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству з наступних підстав.

Так, в порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПКУ позивачем було занижено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 76055 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Фабрика повітря», оскільки існує наявність дебіторської заборгованості станом на 01.01.2013, 01.01.2014, 30.06.2014 р. по рахунку 3711 «Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті)» у сумі 456330,0 грн. (в т.ч. ПДВ 76055,00 грн.). Встановлено, що ТОВ «Слобожанський миловар» перебував у господарських відносинах з ТОВ «Фабрика повітря» по придбанню обладнання і перераховував на користь ТОВ «Фабрика повітря» передплату за обладнання. Станом на 01.01.2013, 01.01.2014, 30.06.2014 р. зобов'язання щодо поставки обладнання ТОВ «Фабрика повітря» не виконало. Строк події (позовної давності) по отриманню обладнання, що передплачене ТОВ «Слобожанський миловар», яка має юридичне значення сплинув у липні 2013 - січні 2014 р. ТОВ «Фабрика повітря» свідоцтво платника ПДВ анульовано, підприємство не проводить господарської діяльності з серпня 2012 року та не звітує до ДПІ.

Виходячи з вищенаведеного, поставка обладнання в межах строку позовної давнини, передплати за яку були перераховані на адресу ТОВ «Фабрика повітря», не відбулася, тобто фактично, така передплата за обладнання не використана в господарській діяльності.

Щодо порушення ТОВ «Слобожанський миловар» п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПКУ внаслідок завищення податкового кредиту по операціям з ТОВ „НВО „Східбуд" у сумі 4747 грн. в т.ч. по періодах серпень та вересень 2013 р., відповідач зазначає, що системою співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні контрагентів встановлено розбіжність задекларованих сум податкового кредиту ТОВ «Слобожанський миловар» та податкового зобов'язання ТОВ „НВО „Східбуд" за серпень 2013 року у сумі 2199, 33 грн. та за вересень 2013 року у сумі 2548, 38 грн. До СДПІ ОВП у м. Харкові від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області надійшов акт від 05.06.2014 р. № 2252/20-30-22-01/38158516 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „НВО „Східбуд", код ЄДРПОУ 38158516, з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „СК „Вардат Сервіс" (код 38088338) за період липень 2013 р. - січень 2014 р. та покупцями даних товарів, робіт, послуг яким встановлено неможливість реального здійснення ТОВ «СК «Вардат Сервіс» та його постачальниками операцій з постачання предмету закупівлі з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання цих договорів, а відтак у ТОВ „НВО „Східбуд" встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток в частині отримання будівельних робіт від ТОВ „СК „Вардат Сервіс" за липень 2013 р. - січень 2014 р. та в подальшому нібито надання будівельних робіт замовникам.

Щодо порушення позивачем п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПКУ внаслідок завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Класс ЛТД» в сумі 2575 грн. за лютий 2014 р. Дергачіська ОДПІ зазначає, що до СДПІ ОВП у м. Харкові від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська надійшов акт № 105/04-61-22-2/38675932 від 27.06.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Класс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38675932) з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія «Укрпромторг», код 38354571, ТОВ «ТД ОСОБА_8 груп», код 38918870 за період січень 2014 року» згідно якого перевіркою ТОВ «Компанія «Укрпромторг» (код за ЄДРПОУ 38354571) встановлено відсутність об 'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям за січень 2014 року в розумінні ст. 22, 135, 138, 185, 188 Податкового Кодексу України.

Крім того, зустрічною звіркою ТОВ «ТД ОСОБА_8» (код ЄДРПОУ 36095191) за січень 2014 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій постачальники - ТОВ «ТД ОСОБА_8» (код ЄДРПОУ 38918870) - покупці за січень 2014 року не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту в зв 'язку з наведеним вище. Звіркою ТОВ «ТД ОСОБА_8» встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України за січень 2014 року.

Щодо порушення позивачем пп. 192.1.1 п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту у сумі 29423 грн., то, як зазначає відповідач, воно виявлено перевіркою через укладання між ТОВ «Хімімпекс» та ТОВ «Слобожанський миловар» договору про переведення боргу від 20 грудня 2013 року, в якому ТОВ «Хімімпекс» (Первісний боржник), ТОВ «Слобожанський миловар» (Новий боржник), ТОВ «Саббіа Груп» (Кредитор). Так, перевіркою ТОВ «Слобожанський миловар» встановлено, що операції по переведенню боргу за договором про переведення боргу від 20 грудня 2013 року в бухгалтерському обліку ТОВ «Слобожанський миловар» відображено наступним чином: по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» зроблено проводку «-» 176538, 39 грн. по контрагенту ТОВ «Хімімпекс», Д-т 631 на суму 176538, 39 грн. по контрагенту ТОВ «Саббіа Груп». Таким чином, відповідач дійшов висновку про те, що оскільки ТОВ «Слобожанський миловар» в бухгалтерському обліку відкориговано поставку від ТОВ «Хімімпекс» на суму «-» 176 538,39 грн. в т.ч. ПДВ 29 423,07 грн., то й мало б бути відкоригованим податковий кредит, чого підприємством не було зроблено.

Як вказує відповідач, підставою для висновку про порушення позивачем п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.1, п. 164.1, п. 164.2.1, п. 164.6 ст. 164, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 30.06.2014 всього у сумі 2 241,30 грн. та п. 2 ст. 6 Розділу II, пп. 1 п. 1 ст. 7, п. 5, п. 7 ст. 8 Розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6441 ,80 грн. стала отримана від ОУ СДП1 ОВП у м. Харкові податкова інформація, а саме протоколи допитів свідків, які є колишніми співробітниками ТОВ «Слобожанський миловар» про виплату їм додаткових грошових коштів поза межами заробітної плати за яку вони не розписувалися у відомостях про отримання заробітної плати, в результаті чого встановлено факт виплати ТОВ «Слобожанський миловар» доходів працівникам без утримання податку з доходів фізичних осіб, що призвело до його заниження на суму 2241, 30 грн. в т.ч. по періодах: січень 2013-260,28 грн., лютий 2013 - 260,28 грн., березень 2013 - 296,43 грн., квітень 2013 - 296,43 грн., травень 2013 - 122,91 грн., червень 2013 - 122,91 грн., липень 2013-231,36 грн., серпень 2013 - 144,60 грн., вересень 2013-216,90 грн., жовтень 2013-216,90 грн., листопад 2013 - 72,30 грн.

На підставі вищевказаних даних, ТОВ «Слобожанський миловар» в порушення п. 2 ст. 6 Розділу II, пп. 1 п. 1 ст. 7, п. 5, п. 7 ст. 8 Розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ занижено єдиний внесок за ставкою 3,6% у сумі 558,0 грн. та за ставкою 37,96% у сумі 5883, 80 грн. за період з січня по листопад 2013 року, а всього на суму 6441, 80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в акті перевірки і письмових запереченнях на адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Слобожанський миловар», зареєстроване виконавчим комітетом Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області 04.05.1999 р., та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 604161, виданої 07.12.2012 р. (а.с. 116 т.1), копією виписки з ЄР ЮО та ФОП, виданої 02.02.2015 р. (а.с. 75 т.1), діє на підставі Статуту, зареєстрованого в новій редакції 10.02.2015 р. реєстраційною службою Дергачівського районного управління юстиції Харківської області (а.с. 72-74 т.1) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, ідентифікаційний код підприємства 30357250, місцезнаходження - 62371, Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, б. 53.

Як встановлено при судовому розгляді справи з 22.12.2014 р. по 06.01.2015 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів було проведено перевірку ТОВ «Слобожанський миловар» за результатами якої складено акт від 26.01.2015 року 9/28-09-47-08/30357250 від 26.01.2015 року «Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар», код ЄДРПОУ 30357250, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2014 року» (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 49-155 т.3).

Згідно висновку акта перевірки встановлено наступні порушення:

1. п.189.1 ст. 189, пп. 192.1.1 п. 192.1, н. 192.3 ст. 192, п.198.1, 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум від'ємного значення та завищення сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню всього у сумі 112 800 грн.:

- Завищено від'ємне значення всього у сумі 112 800 грн. в т.ч. по періодах:

- Липень 2013 р.- 339 грн.

- Серпень 2013 р. - 51 382 грн.

- Вересень 2013 р.- 26 581 грн.

- Січень 2014 р.- 31 923 грн.

- Лютий 2014 р. - 2 575 грн.

Завищено суму податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню всього у сумі 112 800 грн. в т.ч. по періодах:

- Серпень 2013 р. -339 грн.

- Вересень 2013р. - 51 382грн.

- Жовтень 2013 р. - 26 581 грн.

- Лютий 2014 р. -31 923 грн.

- Березень 2014 р. - 2 575 грн.

2. п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.1, п. 164.1, п. 164.2.1, п. 164.6 ст. 164, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 30.06.2014 всього у сумі 2241, 30 грн. в т.ч. по періодах:

- Січень 2013 -260,28 грн.,

- Лютий 2013-260,28 грн.,

- Березень 2013 - 296,43 грн.,

- Квітень 2013-296,43 грн.,

- Травень 2013-122,91 грн.,

- Червень 2013 - 122,91 грн.,

- Липень 2013-231,36 грн.,

- Серпень 2013-144,60 грн.,

- Вересень 2013 -216,90 грн.,

- Жовтень 2013-216,90 грн.,

- Листопад 2013-72,30 грн.

3. вимог п. 176.2 (б) ст. 176 Податкового кодексу України та 3.1.13 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом від 24.12.2010 р. № 1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2011 року № 46/18784 а саме:

- подання податкових розрахунків за 1, 2, 3, 4 квартали 2013 не у повному обсязі та з недостовірними відомостями, що призвело до подання недостовірних відомостей про виплачені доходи фізичним особам.

4. п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, із результаті чого 'ГОВ «Слобожанський миловар» за 2013 рік не подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидента КGС-SЕRVІСЕ INТЕRNATIONAL UG, Німеччина, якому pдійснено виплату за надання послуг з доставки вантажу, у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

5. ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР ,,Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, з урахуванням Закону України від 06.11.2012 № 5480-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», п. 1 Постанови Правління НБУ від 12.05.2014 № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрована в Мін'юсті 14.05.2014 за N496/25273, п. 1 Постанови Правління НБУ від 20.08.2014 року № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», в результаті чого ТОВ «Слобожнський миловар» у листопаді та грудні 2014 року по контракту № 38/ОС/13 від 02.04.2013 з нерезидентом ООО «ТД «Слобожанский мыловар» (Росія) порушено строки розрахунків.

6. ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" із змінами та доповненнями, ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Слобожанський миловар» в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом 01 січня 2014 року (вхідний до СДШ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів №9086634898 від 11.01.2014 року) у п. «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» розділу III «Майно та товари за кордоном» не задекларовано валютні кошти у сумі 430000,0 рос. руб. по експортному контракту № 0092-09 від 05.08.2009 з нерезидентом ООО «Леся», Росія.

7. п. 2 ст. 6 Розділу II, пп. 1 п. 1 ст. 7, п. 5, п. 7 ст. 8 Розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI занижено єдиний внесок за ставкою 3,6% всього у сумі 558,0 грн. в т.ч. по періодах:

- Січень 2013-64,80 грн.,

- Лютий 2013 - 64,80 грн.,

- Березень 2013-73,80 грн.,

- Квітень2013-73,80 грн.,

- Травень 2013-3 0,60 грн.,

- Червень 2013-30,60 грн.,

- Липень 2013-57,60 грн.,

- Серпень 2013-3 6,00 грн.,

- Вересень 2013 - 54,00 грн.,

- Жовтень 2013 - 54,00 грн.,

- Листопад 2013 - 18,00 грн.

занижено єдиний внесок за ставкою 37,96% всього у сумі 5 883,80 грн. в т.ч. по періодах:

- Січень 2013-683,28 грн.,

- Лютий 2013-683,28 грн.,

- Березень 2013-778,18 грн.,

- Квітень 2013 - 778,18 грн.,

- Травень 2013-322,66 грн.,

- Червень 2013 - 322,66 грн.,

- Липень 2013-607,36 грн.,

- Серпень 2013 - 379,60 грн.,

- Вересень 2013 - 569,40 грн.,

- Жовтень 2013 - 569,40 грн.,

- Листопад 2013-189,80 грн. (а.с. 130-132 т.3).

Не погодившись із вищевказаними висновками акта перевірки позивачем до Дергачівської ОДПІ було подано письмові заперечення № 122 від 31.01.2015 року на зазначений акт перевірки (а.с. 34-39 т.1), за результатами розгляду яких листом № 602/10/20-11-22-01 від 06.02.2015 року Дергачівська ОДПІ вказані заперечення залишила без задоволення (а.с. 40-49 т.1).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.02.2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 112800, 00 грн. за основним платежем та 56400, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 09.02.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у розмірі 4237, 07 грн., в тому числі 2241, 30 грн. за основним платежем та 1995, 77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю - НОМЕР_3 від 09.02.2015 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6441, 80 грн.;

- рішення № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.02.2015 року в розмірі 3220, 90 грн.

Судом встановлено, що позивач мав господарські відносини із ТОВ «Фабрика повітря», яке зареєстровано юридичною особою 12.03.2007 р. номер запису 1 471 102 0000 024009, включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, що підтверджується роздруківкою із офіційного сайту https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

Основними видами діяльності ТОВ «Фабрика повітря» за КВЕД є :29.23.0 виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування; 45.21.7 монтаж та встановлення збірних конструкцій; 45.25.4 монтаж металевих конструкцій; 45.33.1 монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (основний); 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу; 45.31.0 електромонтажні роботи (а.с. 97 -98 т. 2).

Судом також встановлено, що на час здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Фабрика повітря» було зареєстровано платником ПДВ , дата анулювання реєстрації платника ПДВ - 16.04.2013 року за ініціативою податкової через внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження про юридичну особу, що підтверджується витягом з офіційного сайту ДФС України http: //sfs.gov.ua/anulir (а.с. 99 т. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно бухгалтерської довідки № 1 від 28.05.2015 року (а.с. 174 т.3) станом на дату проведення документальної позапланової податкової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року у Позивача рахується дебіторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «Фабрика повітря» в загальній сумі 456 330 грн., з яких:

по Договору підряду № 15/10 від 10.08.2010 року в сумі 432 200 грн. (з урахуванням ПДВ 72 033,33 грн.);

по перерахованим передплатам в загальній сумі 24 130 грн., а саме: 10 050 грн. (в т.ч. ПДВ 1 675 грн.) та 14080 грн. (в т.ч. ПДВ 2 346, 67 грн.) (т.2 а.с. 45).

В зв'язку з тим, що ТОВ «Фабрика повітря» не було надано податкові накладні на загальну суму передплати в розмірі 24130 грн., позивач не включав їх до податкового кредиту будь-якого періоду.

Так, За договором підряду № 15/10 від 10.08.2010 року (а.с. 34-40 т.2) ТОВ «Фабрика повітря» зобов'язалося за завданням позивача виготовити та змонтувати приточно - витяжну систему вентиляції ЦМОМ (цех механічної обробки мила) та ЦВМ (цех варки мила) згідно проекту № 3/09-П-ОВ-С, а також Кошторису (Додаток № 1), виконати пуско- налагоджувальні роботи та річне сервісне обслуговування системи.

Позивач на виконання умов договору та графіку платежів (Додаток № 2 до Договору підряду № 15/10 від 10.08.2010 року) здійснив попередні оплати в наступному порядку:

18 серпня 2010 року сплатив за платіжним дорученням № 2962 (а.с. 41 т.2) на користь ТОВ «Фабрика повітря» 288 000 грн. (в т.ч. ПДВ 48000 грн.) передплати на закупку обладнання.

13 вересня 2010 року було перераховано ТОВ «Фабрика повітря» за платіжним дорученням № 3279 (а.с. 43 т.2.) попередню оплату в сумі 144 200 грн. (в тому числі ПДВ 24 033 грн. 33 коп.)

13 вересня 2010 року Позивачем були отримані від ТОВ «Фабрика повітря» податкові накладні № 51 від 18.08.2010 року на суму ПДВ 48 000 грн. (а.с. 42 т. 2.) та № 58 від 13.09. 2010 року на суму ПДВ 24 033 грн. 33 коп. (а.с. 44 т.2), що підтверджується Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2010 року (а.с. 1-16 т.3), які були включені до складу податкового кредиту за вересень 2010 року, що підтверджується даними Розділу II «Податковий кредит» додатку № 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (№ № з/п 166, 167) (а.с. 76-80 т. 2).

З огляду на порушення зобов'язань перед Позивачем з боку ТОВ «Фабрика повітря» внаслідок неналежного виконання робіт за договором підряду № 15/10 від 10.08.2010 року, Позивач не прийняв виконані роботи та в лютому 2012 року звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків (а.с. 125-129 т.1).

29 грудня 2012 року Господарським судом Автономної республіки Крим було видано наказ (а.с. 178 т. 3) на примусове виконання рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 10.12.2012 року у справі № 5002-24/3330-2012 (а.с. 48-57 т. 2), яке набрало законної сили 28 грудня 2012 року.

14.01.2013 року позивачем цінним листом (вих. № 08) з описом вкладення було направлено заяву до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ТОВ «Фабрика повітря» (а.с. 176-177 т.3).

Таким чином, Позивач реалізував своє право та звернувся до суду з позовом про стягнення суми збитків з ТОВ «Фабрика повітря» в загальній сумі 432 200 гривень.

Також, позивачем 16 червня 2010 року був укладений договір № 11/10 (а.с.22-25 т.2), у відповідності до умов якого ТОВ «Фабрика повітря» (Підрядник) зобов'язалося виготовити та змонтувати приточно - витяжну систему вентиляції в приміщенні складу готової продукції згідно ескізної схеми (Додаток 1), а також кошторису - (Додатку № 2). Загальна сума договору на момент його підписання складала 47 500 гривень з урахуванням ПДВ 7 916, 66 грн. (п.4.3 Договору).

24 червня 2010 року позивач на виконання умов Договору № 11/10 від 16.06.2010 року згідно платіжного доручення № 2158 перерахував на користь ТОВ «Фабрика повітря» 29 000 гривень попередньої оплати з урахуванням ПДВ 4 833, 33 грн.

14 липня 2010 року позивач згідно платіжного доручення № 2443 (а.с. 26 т. 2) здійснив часткову попередню оплату за монтажні роботи по приточно-витяжній системі вентиляції на загальну суму 12 600 грн. (в т.ч. ПДВ 2100 грн.).

В липні 2010 року позивачем були отримані від ТОВ «Фабрика повітря» податкова накладна № 34 від 24.06.2010 року на суму ПДВ 4833, 33 грн. та № 43 від 14.07. 2010 року на суму ПДВ 2 100, 00 грн. (а.с. 27 т.2.) , що підтверджується даними Реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 7 за липень 2010 року (а.с. 215 т. 2.), які були включені позивачем до Розділу II «Податковий кредит» додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (№ з/п 179) - (а.с. 58-65 т. 2.).

Факт виконання робіт за договором, за які була здійснена передплата в сумі 12 600 грн. та 29 000 гривень підтверджується актом № ФВ-1/11/10 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 06.08. 2010 року на загальну суму 47500 грн., підписаним ТОВ «Фабрика повітря» та ТОВ «Слобожанський миловар» (.а.с. 28 т.2).

11 серпня 2010 року позивач здійснив остаточний розрахунок за зазначеним договором в сумі 5 900 гривень, в тому числі ПДВ 983 грн. 33 коп. згідно платіжного доручення № 2878.

В серпні 2010 року Позивач отримав від ТОВ «Фабрика повітря» податкову накладну № 47 від 06.08.2010 року на суму ПДВ 983, 33 грн. (а.с. 29 т. 2), що підтверджується даними Реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 8 за серпень 2010 року (а.с. 185 т.2). Зазначена податкова накладна включена до Податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року, що підтверджується даними Додатку 5 до Податкової декларації за ПДВ за серпень 2010 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с. 69-72 т. 2).

Отже, ТОВ «Фабрика повітря» та Позивач виконали свої зобов'язання за договором підряду 11/10 від 16.06.2010 року на загальну суму 47500 гривень, господарська операція мала реальний характер, була пов'язана з господарською діяльністю позивача, а тому позивачем було правомірно сформовано податковий кредит, що підтверджується наданими документами первинного бухгалтерського обліку та податковими накладними. За таких обставин дії відповідач неправомірно донарахував позивачу податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 339 гривень за липень 2013 року, в сумі 983, 33 грн. за серпень 2013 року.

10 серпня 2010 року Позивач згідно платіжного доручення № 2860 перерахував на рахунок ТОВ «Фабрика повітря» попередню оплату за вентилятор (а.с. 31 т. 2) в сумі 1200 грн. (з урахуванням ПДВ 200, 00 грн.).

ТОВ «Фабрика повітря» було виписано Позивачу податкову накладну № 48 від 10.08.2010 року на суму ПДВ 200 грн.

Позивач фактично отримав товар 08.09.2010 року, що підтверджується видатковою накладною № ФВ -1/3610 (а.с. 33 т. 2.).

14 січня 2011 року між Позивачем та ТОВ «Фабрика повітря» був укладений договір підряду № 01/11-П на розробку проектної документації, за умовами якого ТОВ «Фабрика повітря» (Підрядник) зобов'язався внести зміни до проекту вентиляції цеху механічної обробки мила та цеху варки мила. Загальна сума договору складала 15000 гривень, в тому числі ПДВ 2500 гривень, (п. 4.3. договору). Строк дії договору - з моменту підписання до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань у відповідності з договором (п. 6.1. договору) (а.с. 175 т. 3).

27 січня 2011 року між Позивачем та Підрядником був підписаний акт приймання - передачі виконаних робіт та здійснений розрахунок за виконані роботи.

20 квітня 2011 року Позивач отримав податкову накладну № 4 від 27.01.2011 року на суму ПДВ 2500 грн., що підтверджується Реєстром отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011 року (т.2. а.с. 244), яка була включена в податковий кредит згідно Додатку № 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Таким чином, дебіторська заборгованість по цьому договору відсутня, а тому висновки перевіряючих про необхідність збільшення Позивачем податкових зобов'язань на суму ПДВ 2500 гривень в січні 2014 року також є необгрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст. 205 ЦК України).

За ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Як передбачено сторонами в п. 6.1. Договорів № 11/10 від 16.06.2010 р., № 15/10 від 10.08.2010 р., № 01/11-П від 14.01.2011 р. даний договір набирає сили з моменту підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань у відповідності з договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Таким чином, обов'язок з виконання зазначених договорів боку ТОВ «Фабрика повітря» триває.

Отже, на підставі викладеного вище суд дійшов до висновку про помилковість твердження відповідача про сплив строків позовної давності по господарським взаємовідносинам з контрагентом, оскільки відповідно до укладеного договору він діє до виконання сторонами своїх зобов'язань, а також позивач звертався до суду та пред'явив виконавчий документ до виконання.

Позовна давність, згідно ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При перевірці платника податків податковим органом не досліджувалося питання чи звертався позивач до суду за захистом своїх порушених прав, свобод або законних інтересів, наявність відповідних справ на розгляді в господарських або третейських судах щодо зазначеної заборгованості або таких, що набрали законної сили судових рішень та відкритих на їх підставі виконавчих проваджень в органах державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість-заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом

порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Стаття 159 Податкового кодексу України в редакцій, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначала порядок регулювання безнадійної та сумнівної заборгованості, однак він стосувався питань щодо права платника податку змінювати доходи та витрати, проте не регулював питання корегування податкового кредиту по податку на додану вартість.

Таким чином, був зроблений неправомірний висновок щодо порушення Позивачем п. 189.1. ст. 189 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, адже зазначені норми не регулюють питання визначення податкових зобов'язань у зв'язку з виникненням безнадійної дебіторської заборгованості.

Пунктом 189.1. ст. 189 Податкового кодексу України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що

склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.5 ст. 198 передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до норм п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно роз'яснень, що містяться в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на сайті інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби (категорія 101.07), якщо покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, а продавцем - податкові зобов'язання, але протягом строку позовної давності такі товари/послуги не були поставлені, то такий платник податку (покупець) при списанні дебіторської заборгованості зобов'язаний самостійно зменшити раніше сформований ним податковий кредит за такою операцією. При цьому зменшення податкових зобов'язань/податкового кредиту у разі списання кредиторської/дебіторської заборгованості за отриманою/перерахованою попередньою авансовою оплатою за товари/послуги, якщо термін позовної давності минув, але товари так і не були поставлені, здійснюється на підставі бухгалтерських довідок, які у періоді списання кредиторської/дебіторської заборгованості відображаються у відповідних рядках податкових декларацій з ПДВ.

Отже, як вбачається з наданих роз'яснень тільки при списанні дебіторської заборгованості платник податку (покупець) зобов'язаний самостійно зменшити раніше сформований ним податковий кредит.

Оскільки, на момент проведення перевірки позивача, дебіторська заборгованість списана не була, а тому у позивача не виник обов'язок щодо зменшення податкового кредиту.

Щодо епізоду по взаємовідносинам позивача із ТОВ «Саббіа Груп», судом встановлено, що ТОВ «Саббіа Груп» зареєстроване юридичною особою 13.05.2008 року номер запису 1 224 102 0000 042544, що підтверджується роздруківкою із офіційного сайту https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (а.с. 103- 104 т. 2).

Судом також встановлено, що на час здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Саббіа Груп» останній перебуває на податковому обліку у ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська з 14.05.2008 року та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зокрема ПДВ, платником якого його зареєстровано 17.05.2008 року, що підтверджується витягом з офіційного сайту ДФС України http: //sfs.gov.ua/anulir (а.с. 105 т. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2013 року між ТОВ «Слобожанський миловар» (новий боржник), ТОВ «Хімімпекс» (первісний боржник) та ТОВ "Саббіа Груп" (кредитор) на підставі ст. 520 ЦК України був укладений договір про переведення боргу б/н (а.с. 16-17 т.2).

Відповідно до п. 1 договору про переведення боргу цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору №Н 07 від 20.11.2013 р., укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі - Основний договір) (а.с. 5-9 т.2).

Згідно з п. 2 договору про переведення боргу первісний боржник переводить на нового боржника борг в розмірі 176538, 39 грн., а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.

За умовами п.2.1. договору про переведення боргу новий боржник зобов'язався виконати обов'язки первісного боржника щодо грошового зобов'язання в розмірі відповідно до п.2 цього договору до 01.02.2014 р. включно.

Згідно з п. 7 договору про переведення боргу цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше непередбачено законом. Отже, уклавши договір про переведення боргу б/н від 20.12.2013 р., позивач прийняв на себе борг за договором №Н 07 від 20.11.2013 р., згідно якого відбулася поставка від ТОВ «Саббіа Груп» до ТОВ «Хімімпекс» на суму 176 538, 39 грн., в т. ч. ПДВ - 29423, 07 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, рахунків на оплату, товарно - транспортних та видаткових накладних (а.с. 10-15 т.2).

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов п.2.1. договору про переведення боргу та перерахував на рахунок ТОВ "Саббіа Груп" (кредитора) заборгованість в розмірі 176 538, 39 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 6142 від 31.01.2014 р. на суму 44 000, 00 грн. та № 96 від 31.01.2014 р. на суму 132 538, 39 грн. (а.с. 18, 20 т.2).

ТОВ «Саббіа Груп» виписала на адресу ТОВ «Слобожанський миловар» податкові накладні №№ 106, 107 від 31.01.2014 р. (а.с. 19, 21 т.2), що узгоджується з нормами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якої право платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наслідками операції з переведення боргу (заміни боржника у зобов'язанні) є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника за згодою кредитора та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу.

Відповідачем не заперечується правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Сабіа Груп».

В акті перевірки перевіряючими зазначено, що в бухгалтерському обліку ТОВ «Слобожанський миловар» відкориговано поставку від ТОВ «Хімімпекс» на суму 176 538, 39 грн. в т.ч. ПДВ 29423 грн. 07 коп., при цьому коригування податкового кредиту підприємством не здійснено, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 29423 грн. за січень 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна № 106 від 31.01.2014 року була отримана 12 лютого 2014 року, що підтверджується Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року (а.с. 120-131 т.2) та включена до складу податкового кредиту в лютому 2014 року, що підтверджується даними Додатку 5 до податкової декларації за лютий 2014 року з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (рядок 99 розділу II Податковий кредит).

Податкова накладна № 107 від 31.01.2014 р. на суму ПДВ 22089, 73 грн. не включалася позивачем до складу податкового кредиту.

Податковий кредит, сформований ТОВ «Слобожанський миловар» на підставі податкових накладних, наданих ТОВ «Саббіа Груп», не змінив суті та змісту операції внаслідок якого виникло право на отримання податкового кредиту по цим взаємовідносинам.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, згідно якого якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню, оскільки при переведенні боргу з ТОВ «Хімімпекс» на ТОВ «Саббіа Груп» не відбулося збільшення чи зменшення зміни суми компенсації вартості поставлених товарів, а відтак висновок ДПІ про завищення податкового кредиту за січень 2014 року у сумі 29 423 грн. є необґрунтованим.

Також судом встановлено, що позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські взаємовідносини із товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Східбуд», яке зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.06.2012 р. номер запису 1 480 102 0000 053174, що підтверджується роздруківкою із офіційного сайту https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (а.с. 92- 93 т. 2).

Судом також встановлено, що на час здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «НВО «Східбуд» останній перебуває на податковому обліку у ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова з 21.06.2012 року та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зокрема ПДВ, платником якого його зареєстровано 01.03.2013 року, що підтверджується витягом з офіційного сайту ДФС України http: //sfs.gov.ua/anulir (а.с. 94 т. 2).

ТОВ «НВО «Східбуд» має ліцензію на ведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури строком дії з 26.04.2013 р. по 26.04.2016 р., видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 30.04.2013 р. (а.с. 95-96 т.2).

Судом встановлено, що позивач є власником гаражу на 7 автомобілів, літ. М.-1, площею 335, 40 кв.м., який розташовано за адресою: Харківська область, Дергачівська обл., с. Подвірки, вул. Свердлова, 53, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.05.2009 року (а.с. 118 т.1). Зазначена нежитлова будівля використовується позивачем для здійснення господарської діяльності.

19 серпня 2013 року між ТОВ «Слобожанський миловар» (замовник) та ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Східбуд» (підрядник) був укладений договір підряду № 19/08/13-СМ (надалі - Договір № 19/08/13-СМ) (а.с. 167-172 т. 1). Відповідно до п.1.1. Договору № 19/08/13-СМ Підрядник зобов'язується виконати ремонтно - будівельні роботи згідно Кошторису (Договірної ціни) за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, 53, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи згідно Кошторису (Договірної ціни), яка є невід'ємною частиною цього Договору, в строки та на умовах, встановлених цим Договором.

На виконання умов Договору, Замовник та Підрядник узгодили Договірну ціну на поточний ремонт будівлі гаражу на 7 автомобілів в загальній сумі 13 195 грн. 37 коп. з урахуванням ПДВ 2 199 грн. 23. коп. (а.с. 173 т. 1), локальний кошторис № 01-01-01 (а.с. 174-176 т. 1), відомість ресурсів до локального кошторису № 01-01-01 (а.с. 177-178 т.1).

Роботи були виконані Підрядником у відповідності до умов договору та прийняті Замовником, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форма № КБ-2в) (а.с. 181-183 т. 1.), актом здачі - приймання робіт № 1 від 28 серпня 2013 року (т. 1. а.с. 184) та оплачені Замовником (Позивачем) згідно платіжного доручення № 5097 від 28 серпня 2013 року в загальній сумі 13 195 грн. 37 коп. (з урахуванням ПДВ 2 199 грн. 23 коп.) (а.с. 185 т. 1).

Підрядником було виписано позивачу податкову накладну № 35 від 28.08.2013 року на суму ПДВ 2 199, 23 грн. (а.с. 186 т. 1), яка була отримана позивачем та включена до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2013 року (а.с. 177 т.1), а сума ПДВ за вказаною податковою накладною - до суми податкового кредиту серпня 2013 року (рядок 170 Розділу II Податковий кредит Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»).

Крім того, сторонами був підписаний Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року до Договору № 19/08/13 - СМ (форма КБ-2в) (т. 1 а.с. 187-189), акт здачі- приймання робіт від 23 вересня 2013 року на загальну суму 11913, 17 грн. (з урахуванням ПДВ 1 985, 53 грн.) (т. 1. а.с. 190), які підтверджують факт виконання робіт -фарбування водонапірної вежі.

23 вересня 2013 року ТОВ «НВО «Східбуд» було виписано Позивачу податкову накладну № 58 на суму ПДВ 1 985, 53 грн. (а.с. 192 т. 1).

04 жовтня 2013 року Позивач сплатив на користь ТОВ «НВО «Східбуд» 11913, 17 грн. за виконані роботи (з урахуванням ПДВ 1 985, 53 грн.) згідно платіжного доручення № 5308 (а.с. 191 т.1).

Крім того, як встановлено судом при судовому розгляді справи, позивач також є власником нежитлового приміщення - цеху варки, загальною площею 2721, 1 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, 53-Б, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.02.2013 року (т.1 а.с. 117). Зазначена будівля також використовується позивачем в господарській діяльності.

На виконання умов Додаткової угоди № 2 від 22.08.2013 року (т.1. а.с. 141) до укладеного між Позивачем та ТОВ «НВО «Східбуд» договору підряду № 03/07-13 від 03.07.2013 року (а.с. 130-136 т.1), Підрядником було виконано додаткові роботи з монтажу повітряного клапану з електроприводом на суму 2200 грн., в тому числі ПДВ - 366 грн. 66 коп.

Позивачем виконані роботи були прийняті без зауважень та оплачені, що підтверджується актом № 22/08-13 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року (форма КБ-2в) (а.с. 143-144 т. 1), актом здачі - приймання виконаних робіт № 148 від 26.09.2013 року на суму 2200, 00 грн. (в тому числі ПДВ - 366, 67 грн.) (а.с. 145 т. 1.), копіями платіжних доручень № 1777 та № 1776 від 02.09.2013 року, згідно яких була здійснена попередня оплата.

ТОВ «НВО «Східбуд» було виписано позивачу податкову накладну № 44 від 26.09.2013 року на суму ПДВ 366, 67 грн. (а.с. 148 т.1)

З метою модернізації системи вентиляції цеху варки, позивачем був укладений 11 вересня 2013 року з ТОВ «НВО «Східбуд» договір підряду № 11/09-13 (надалі- Договір № 11/09-13) (а.с. 149-155 т. 1). Згідно п. 1.1. Договору № 11/09-13 Підрядник (ТОВ «НВО «Східбуд») зобов'язується за дорученням Замовника (Позивач) виконати будівельно -монтажні роботи згідно Кошторису з модернізації системи вентиляції цеху варки за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, 53, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи згідно Кошторису (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору, у термін та на умовах, передбачених цим Договором.

У відповідності до п. 2.1. договору № 11/09-13, ціна роботи зазначається в кошторисі (а.с. 156-161 т. 1), який з моменту підписання Замовником є невід'ємною частиною договору та складає 8925 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ - 1487 грн. 58 коп.

Роботи були виконані Підрядником у відповідності до умов договору та прийняті Замовником, що підтверджується актом № 20/09-13-1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року (форма № КБ-2в) (а.с. 162-163 т. 1), актом здачі - приймання робіт № 149 від 26 вересня 2013 року (а.с. 164 т. 1) та оплачені Замовником (Позивачем) 01.10.2013 року, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с. 165 т. 1.).

Підрядником була виписана позивачу податкова накладна № 45 від 26.09.2013 року на суму ПДВ 1487, 58 грн. (а.с. 166 т.1).

Вищенаведені податкові накладні за вересень 2013 року в загальній сумі 3 839 грн.77 коп. були отримані Позивачем 23 вересня 2013 року та 26 вересня 2013 року, що підтверджується Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2013 року (а.с. 147, 149 т. 2) включені до складу податкового кредиту вересня 2013 року ( рядок 138 Розділу II «Податковий кредит» Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року).

Отримані від ТОВ «НВО «Східбуд» роботи були оприбутковані позивачем, що підтверджується картками рахунку та оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 26-30 т.3).

При судовому розгляді справи встановлено, що позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські взаємовідносини із товариством з обмеженою відповідальністю «Класс ЛТД», яке зареєстровано юридичною особою 28.03.2013 р. номер запису 1 224 102 0000 057018, з основними видами діяльності за КВЕД : 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний), що підтверджується роздруківкою із офіційного сайту https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (а.с. 100- 101 т. 2).

Судом також встановлено, що на час здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Класс ЛТД» останній перебуває на податковому обліку у ДПІ в Амур - Нижнеьодніпровському районі м. Дніпропетровська з 29.03.2013 року та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зокрема ПДВ, платником якого його зареєстровано 01.09.2013 року, що підтверджується витягом з офіційного сайту ДФС України http: //sfs.gov.ua/anulir (а.с. 102 т. 2).

10 грудня 2013 року між позивачем та ТОВ «Класе ЛТД» був укладений договір № 2-66Н на транспортно - експедиційне обслуговування (надалі - Договір № 2-66Н) (а.с. 193-197 т. 1). Пунктом 1.1. Договору № 2-66Н встановлено, що Замовник (Позивач) доручає, а Експедитор (ТОВ «Класе ЛТД») приймає на себе зобов'язання організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Замовника по Україні, а також виконувати додаткові послуги, якщо це зазначено в заявках і додатках до Договору (перевірка упаковки та стану вантажу, його навантаження, сплату зборів і витрат, покладених на Замовника, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних документів тощо).

Експедитором (ТОВ «Класе ЛТД») були надані позивачу в січні 2014 року транспортно - експедиційні послуги, що підтверджується копіями актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними (а.с. 198 - 242 т. 1).

Також ТОВ «Класе ЛТД» були виписані та отримані 03.02.2014 року Позивачем податкові накладні на загальну суму ПДВ - 2575 грн.: № 28 від 08.01.2014 року на суму ПДВ - 275 грн. (а.с. 201 т.1), № 49 від 11.01.2014 року на суму ПДВ 483, 33 грн. (а.с. 207 т.1 ), № 56 від 13.01.2014 року на суму ПДВ - 300 грн. (а.с. 211 т.1), № 131 від 17.01.2014 року на суму ПДВ - 716, 67 грн. (а.с. 218 т.1.), № 176 від 20.01.2014 року на суму ПДВ - 150, 00 грн. (а.с. 222 т.1), № 333 від 28.01.2014 року на суму ПДВ - 233, 33 грн. (а.с. 226 т.1), № 348 від 31.01.2014 року на суму ПДВ - 416, 67 грн. (а.с. 242 т.1), які включено до реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2014 року (а.с. 120-131 т.2), а суми ПДВ віднесено до податкового кредиту лютого 2014 року, що підтверджується даними додатку 5 до Податкової декларації за податку на додану вартість за лютий 2014 року «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (рядок 63 Розділу II «Податковий кредит»).

Отримані від ТОВ «Класс ЛТД» послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується картками рахунку та оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 17-25 т.3).

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарів, робіт, послуг були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами із контрагентами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Факт реєстрації контрагентів позивача платниками податків на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п. 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України).

Отже, ТОВ «Слобожанський миловар» правомірно включав до складу податкового кредиту суми податку згідно податковим накладним, виписаними ТОВ «Фабрика повітря», ТОВ «Саббіа Груп», ТОВ «НВО «Східбуд» та ТОВ «Класс ЛТД», які мають усі обов'язкові реквізити та правомірно визначив від'ємне значення податку на додану вартість та суми податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Суд вказує на те, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок чи про неможливість проведення зустрічних звірок.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Щодо висновків акта перевірки (а.с. 63-65) про факт виплати ТОВ «Слобожанський миловар» доходів працівникам без утримання податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Перевіряючими в акті перевірки зазначено, що ОСОБА_3 отримувала заробітну плату у сумі 1800,00 грн. двічі на місяць, з яких виплачені доходи за вересень, жовтень та листопад 2013 року у сумі по 500, 00 грн. щомісячно не відображено в податкових розрахунках за ф.1- ДФ.

Згідно пояснень ОСОБА_4 він, ніби-то, щомісячно отримував «преміальні» у розмірі 1000, 00 грн. без підпису відомості про отримання таких коштів, в зв'язку з чим виплачені доходи («преміальні») за липень, серпень, вересень та жовтень 2013 року у сумі по 1000, 00 грн. щомісячно не відображено в податкових розрахунках за ф. 1-ДФ.

Далі, як зазначається в акті перевірки, відповідно до протоколу допита свідка ОСОБА_5 від 09.09.2014 року з листопада 2012 по квітень 2013 року ОСОБА_5 щомісячно отримував зарплатню у розмірі 1800. 00 грн. в кабінеті начальника цеха, без підпису у відомостях про отримання зарплатні, в зв'язку з чим виплачені доходи за період з листопада 2012 по квітень 2013 року у сумі 1800, 00 грн. щомісячно та доходи за травень, червень, липень 2013 року у сумі по 600, 00 грн. щомісячно не відображено в податкових розрахунках за ф. 1-ДФ.

Також, перевіряючими зазначено, що відповідно до протоколу допита свідка ОСОБА_6 від 10.09.2014 року вона без врахування у відомостях нарахованої зарплати щомісячно отримувала 200-250 грн. без підпису про отримання, в зв'язку з чим перевіряючі зазначили, що виплачені їй доходи за період з березня 2013 по червень 2013 року у сумі 250, 0 грн. щомісячно не відображено в податкових розрахунках за ф. - 1 ДФ.

Посилаючись на вищенаведені пояснення колишніх працівників ТОВ «Слобожанський миловар, перевіряючі зазначили в акті перевірки про факт виплати ТОВ «Слобожанський миловар» доходів працівникам в сумі 15500 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 2241 грн. 30 коп. та сплати єдиного внеску в загальній сумі 6441 грн. 80 коп.

Суд зазначає, що згідно п.п. 83.1.1, п. п. 83.1.2, п.п. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є документи, визначені Податковим кодексом України, податкова інформація та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно Податкового кодексу України у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету здійснюється фактична перевірка (пп. 80.2.7. ст. 80 ПК України).

Однак, СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів не проводило фактичної перевірки ТОВ «Слобожанський миловар» з питань використання праці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без належного оформлення трудових відносин та виплати їм доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів виплати колишнім працівникам сум без утримання податків, а лише посилається на пояснення, які на вимогу суду відповідачем не були надані до матеріалів справи та які не є первинними документами.

Посилання відповідача на письмові пояснення колишніх працівників не можуть бути підставою для висновку про виплату позивачем таким працівникам сум без утримання сум податків та зборів, згідно вищенаведених норм податкового законодавства..

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску визначається Законом України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Закон) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року N 455 (далі - Інструкція N 455).

Так, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону базою для нарахування та утримання єдиного внеску є: заробітна плата найманих працівників, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця; допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога або компенсації, що виплачуються згідно із законодавством. Згідно з абзацом другим ч. 8 ст. 9 вказаного Закону, п. 4.3 Інструкції 455 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею таких сум.

Відповідачем були повністю проігнорована офіційна звітність ТОВ «Слобожанський миловар», яка щомісячно заповнювалася та подавалася до Пенсійного фонду України згідно з . вимогами Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 1 листопада 2010 р. за № 1014/18309 (яка діяла на той час), а саме - таблиця 6 Додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне .соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України».

Згідно даних Таблиці 6 «Відомості про нарахування заробітку (доходу) застрахованим особам» ТОВ «Слобожанський миловар» були нараховані доходи працівникам з утриманням та нарахуванням єдиного соціального внеску (копії додаються), що повністю спростовує висновки Відповідача (а.с. 54-67 т.1).

Крім того, як вбачається з постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2015 року у справі № 619/677/15-а (суддя Болибок Є.А.), яка набрала законної сили , за адміністративним позовом позовом ОСОБА_7 до начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів ОСОБА_9 про визнання дій відповідача незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме визнати незаконними дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 26 січня 2015 року №16 серія АА700301 та постанови про накладення адміністративного стягнення серія АА №005871 від 04.02.2015 року про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 2040 гривень за порушення п. 2 ст. 6 розділу 2 та п. 1 ст. 7, п. 5, п. 7 ст. 8 розділу 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування», скасування зазначеної постанови та закриття провадження по справі, - позов задоволено повністю.

При цьому, як встановлено у вказаній вище постанові суду при притягненні до адміністративної відповідальності відповідач, як суб'єкт владних повноважень, керувався актом №9/28-09-47-08/30357250 від 26 січня 2015 року «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Слобожанський миловар» та показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які були викладені у протоколах допиту їх як свідків по кримінальному провадженню.

Суд зазначає, що показання, які дали органу досудового розслідування вище зазначені свідки під час допиту їх у кримінальному провадженні, не можуть бути допустимими доказами в даній справі, оскільки докази, зібрані по кримінальній справі , яким є в тому числі й показання свідків, мають бути оціненими саме за правилами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд не погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем п. 163.1. ст. 163, пп. 164.1., п. 164.1 , п. 164.2.1., ст. 164, пп.168.1., пп. 168.1.2. п. п.168.1 ст. 168, п. 176.2. ст. 176 внаслідок заниження податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2014 року в сумі 2 241 грн. 30 коп. та порушення п. 2 ст. 6 Розділу II, п.п. 1 ст. 7, п. 5, п. 7 ст. 8 Розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», що призвело до недоїмки зі сплати єдиного внеску в загальній сумі 6 441 грн. 80 коп.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, вимоги та рішення як таких, що винесені з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.02.2015 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 112800, 00 грн. (сто дванадцять тисяч вісімсот гривень) за основним платежем та 56400, 00 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 09.02.2015 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у розмірі 4237, 07 грн. (чотири тисячі двісті тридцять сім гривень 07 копійок), в тому числі 2241, 30 грн. (дві тисячі двісті сорок одна гривня 30 копійок) за основним платежем та 1995, 77 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень 77 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю - НОМЕР_3 від 09.02.2015 року про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6441, 80 грн. (шість тисяч чотириста сорок одна гривня 80 копійок).

Скасувати рішення № НОМЕР_4 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.02.2015 року в розмірі 3220, 90 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 90копійок).

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, м. Харків, вул. Червоношкільна наб., 16, код 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, 53, код ЄДРПОУ 30357250) суму сплаченого судового збору в розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.