ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16 квітня 2015 року Справа № 910/14246/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Бакуліної С.В., суддів:Добролюбової Т.В., Волковицької Н.О., Грейц К.В., Мачульського Г.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеніор Груп" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 04.12.2014 у справі№ 910/14246/14 за позовомЗаступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Сеніор Груп", 1.Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк", 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Беверіз Груп", 3.Приватне підприємство "Прут-Торг і К", 4.ОСОБА_1 провизнання права власності та витребування майна
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2014 позов задоволений повністю; визнано право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на нежитлову будівлю загальною площею 510,7 кв.м по вул. Кудрявській, 9 (літ. "Б") у м.Києві, вартістю 5174619, 60 грн. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеніор Груп" на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежитлову будівлю загальною площею 510,7 кв.м по вул. Кудрявській, 9 (літ. "Б") у м.Києві, вартістю 5174619,60 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 у справі №910/14246/14 судові рішення попередніх інстанцій залишені без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сеніор Груп" звернулось з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2014 у справі № 910/14246/14, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.06.2014 у справі №16-13-28/17-438-2011, від 28.01.2013 у справі №16-13-28/17-438-2011, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.03.2015 у даній справі надано заявнику строк для усунення недоліків до 10.04.2015. Заявником вимоги ухвали від 12.03.2015 виконані належним чином.
Перевіривши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 04.12.2014 у справі № 910/14246/14, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередні інстанцій якими задоволено позов та визнано за позивачем право власності на нежитлову будівлю; витребувано у відповідача спірне приміщення. При цьому Вищим господарським судом України враховані встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відповідно до яких майно вибуло з володіння власника не з його волі на підставі рішення суду, яке в подальшому скасовано, і він вправі витребувати його від добросовісного набувача за правилами статті 388 Цивільного кодексу України у спосіб визнання за собою права власності.
Проте колегія суддів не може розцінити як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 16.06.2014 у справі № 16-13-28/17-438-2011, оскільки зазначена постанова була скасована постановою Верховного Суду України від 18.11.2014, а отже на даний час є нечинною, і на неї не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.
Крім того постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2013 у справі № 16-13-28/17-438-2011, на яку посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ 2 ГПК України.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закону) встановлено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
З урахуванням підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору у даному випадку становить 36540,00 грн. До заяви про перегляд судового рішення надана квитанція №120 від 10.04.2015, відповідно до якого судовий збір сплачений у сумі 51156,00 грн, тобто скаржник застосував ставку більшу ніж передбачено Законом за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Отже, скаржником переплачено 14616,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Керуючись пунктом 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, частиною другою статті 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сеніор Груп" у допуску справи № 910/14246/14 до провадження Верховного Суду України.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сеніор Груп" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі переплаченої суми 14616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн 00 коп, сплачений за квитанцією №120 від 10.04.2015.
Головуючий суддя С.Бакуліна Судді: Т.Добролюбова Н.Волковицька К.Грейц Г.Мачульський
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2015 |
Оприлюднено | 30.06.2015 |
Номер документу | 45706423 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бакуліна С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні