Постанова

від 24.06.2015 по справі 925/2082/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 925/2082/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Сибіги О.М., Шаргала В.І. перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Лавр" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 у справігосподарського суду Черкаської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Лавр" доГоловного управління Держземагентства у Черкаській області провизнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:голова правління Артеменко О.П.- наказ №4-к від 01.02.2014; від відповідача:не з'явились; ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 14.01.2015 господарського суду Черкаської області (судді: Довгань К.І) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 25.02.2015 Київського апеляційного господарського суду (судді: Майданевич А.Г., Лобань О.І., Федорчук Р.В.) рішення від 14.01.2015 господарського суду Черкаської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що поновлення договору оренди землі можливо лише за умови виконання орендарем всіх вимог передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема своєчасного надсилання листа-повідомлення та проекту додаткової угоди, однак позивачем це не зроблено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями господарських судів ПАТ "Лавр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. Скаржник вказує, що оскільки він продовжує користуватися земельною ділянкою і відповідач це не спростовує, то відповідно ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Господарськими судами встановлено, що 20.10.2008 ПАТ "Лавр" (орендар) та Смілянська районна державна адміністрація (орендодавець) уклали договір оренди землі, зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України", кадастровий №7123788500:02:001:0529 площею 7,1955 га та кадастровий №7123788500:02:001:0530 площею 10,959 га. Загальна площа земельних ділянок становила 17,2914 га.

Договір оренди укладено на 5 років, отже датою закінчення договору є 09.01.2014, оскільки його дія починається з моменту державної реєстрації. Договір оренди зареєстрований у Державному реєстрі земель за №040979200001.

22.10.2008 ПАТ "Лавр" та Смілянська районна державна адміністрація уклали угоду про внесення змін до договору оренди, яка зареєстрована у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.01.2009 за №040979200002.

Пунктом 8 договору оренди землі сторони передбачили, що договір оренди укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, якщо жодна із сторін не повідомила письмово другу сторону про бажання припинення умов договору не менше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору, то договір оренди вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах. При припинені дії договору орендар зобов'язаний у місячний термін з дня закінчення дії договору оренди привести земельну ділянку у придатний для використання стан. Орендна плата при цьому вноситься за весь час дії договору оренди.

Господарські суди встановили, що у січні 2013 року позивач звернувся до Смілянської районної державної адміністрації з проханням поновити дію договору.

Листом №01-01-14/157 від 30.01.2013 Смілянська РДА повідомила позивача про відмову у поновленні договору у зв'язку з тим, що з січня 2013 року райдержадміністрації не є розпорядниками земель сільськогосподарського призначення.

Матеріали справи містять листи ПАТ "Лавр" №22 від 09.04.2013 та №95 від 03.10.2013 з якими позивач звертався до Головного управління земельного агентства в Черкаській області щодо продовження дії договору оренди від 20.10.2008 на 15 років. До листів додано копію технічної документації із землеустрою та копію договору оренди від 20.10.2008, дані листи залишені поза увагою.

За твердженням позивача 16.10.2013 підписано завдання на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 17,2914 га та після отримання технічної документації передав її на затвердження до Смілянської РДА. Лише 29.07.2014 Смілянської РДА рішенням №33-14/VI затвердила технічну документацію щодо грошової оцінки земель, тому 13.08.2014 листом №59 позивач знову звернувся до Головного управління Держземагентства у Черкаській області з проханням укласти додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 20.10.2008, додавши до листа проект додаткової угоди.

Головне управління Держземагентства у Черкаській області листом №906/0/300-14-СГ від 24.09.2014 відмовило ПАТ "Лавр" у поновленні договору оренди, оскільки позивачем пропущено тримісячний термін та втрачено переважне право на продовження дії договору оренди, згідно п.8 договору оренди.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, об'єктом оренди є земельна ділянка.

За змістом ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з нормою статті 791 Земельного кодексу України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її сформування, тобто з моменту присвоєнням їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно ч.1-6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Отже, для застосування ч.1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно ст. 3 Цивільного кодексу України, має місце, оскільки судами не досліджено, чи повідомляв орендодавець орендаря про заперечення щодо поновлення договору оренди землі відповідно ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з урахуванням того, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує свої обов'язки за договором.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні спору господарський суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні господарського суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зважаючи на те, що відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.111 5 , п.3 ст. 111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 25.02.2015 Київського апеляційного господарського суду та рішення від 14.01.2015 господарського суду Черкаської області зі справи №925/2082/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді О.М. Сибіга

В.І. Шаргало