Рішення

від 22.03.2010 по справі 6/82-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2010 р. Справа № 6/82-38

Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми В«АгропродуктВ»

до ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Лавісс»

про стягнення 3 052, 39 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 -дов. від 01.10.2008 р.

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: не прибув.

Суть спору:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма В«АгропродуктВ» , звернувшись з позовом до господарського суду просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 підприємця ОСОБА_2 3 052, 39 грн. боргу за надані послуги по перевезенню вантажу, в т.ч. 3 000 грн. основного боргу, 7, 39 грн. - 3% річних та 45 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог посилався на заявку на транспортне перевезення від 05.05.2009 р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000037 від 29.05.2009 р., рахунок-фактуру № СФ-0000070 від 29.05.2009р., копію заявки - договору від 25.05.09р. №475 ОСОБА_4 В«ЛавіссВ» та копію накладної від 22.08.09р.

У наданих суду додаткових поясненнях до позовної заяви від 22.09.09р. зазначає, що саме на підставі заявки-договору №475 від 25.05.09р. між ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 В«ЛавіссВ» було домовлено здійснення перевезення вантажу (метал) в якому визначено для перевезення автомобіль ОСОБА_4 ВКФ В«АгропродуктВ» ДАФ Тракс, державний номер АС 4047АА. Крім того, чітким доказом здійснення перевезення та виконання договірних зобов'язань, на думку позивача, є розхідна накладна №2026/5 від 28.05.09р. на відпуск товару, в якій містяться чіткі підписи посадових осіб підприємства та підпис водія ОСОБА_5 про одержання товару для перевезення.

Відповідач в письмових запереченнях від 17.09.09р. посилається на те, що акт здачі прийняття робіт не завірений належним чином , а тому не має юридичної сили, а виявлена недостача двох бухт дроту вагою 182 кг. свідчить про неналежне виконання умов договору перевезення.

Рішенням від 22.09.2009 року суд відмовив з задоволені позову, виходячи з того, що позивачем не було подано товаро-транспортну накладну, яка підтверджує факт перевезення вантажу, а акт здачі-приймання робіт №ОУ-0000037 зі сторони відповідача - ПП ОСОБА_2 не підписаний, а відтак були відсутні правові підстави щодо стягнення заборгованості по договору перевезення на нарахованих індексу інфляції та 3% річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма В«АгропродуктВ» звернулось з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі.

В обґрунтування заяви посилається на нововиявлену обставину, яка, на думку заявника, має істотне значення для справи і не могла бути відома йому при первинному розгляді, а саме наявність товаро-транспортної накладної, по причині відсутності якої було в позові відмовлено.

Як зазначає заявник, невідомість даної обставини та неможливість представлення даного документа суду є те, що одержувач товару зволікав у його оформленні та затримував у себе. Безпосереднє одержання оригіналу документу - ТТН від 28.05.2009 р. відбулось 19.01.2010 р.

Відповідач по справі - ОСОБА_1 підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не прибув. Водночас, подав письмові заперечення на заяву, зареєстровані за вх. № 01-29/2369 від 19.02.2010 р. відповідно до яких вказану заяву вважає безпідставною та необґрунтованою, а обставини, наведені заявником, як нововиявлені, що не є такими.

Як зазначає відповідач, будь-якого взаємозв'язку між поданою товаро-транспортною накладною та товаро-транспортною накладною, яку суд витребовував у позивача при первинному розгляді справи немає.

Відповідач звертає увагу суду на невідповідність зазначених у товаро-транспортній накладній сторін (автопідприємства, замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача) та назв підприємств на печатках, що засвідчують дану ТТН.

На думку відповідача, заявник не довів, що наведена ним обставина не могла бути йому відома під час розгляду справи, до того ж відсутні будь-які докази, що дана ТТН не могла бути подана ним по поважних причинах, та не надав доказу існування поважності ненадання.

Крім того, не доведено момент встановлення В«нововиявленої обставиниВ» , а посилання на дату - 19.01.2010 р. є незрозумілим та необґрунтованим доводом.

Ухвалою суду від 22.02.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 Фірму «Лавісс»та зобов'язано: подати письмові пояснення по факту отримання товару Ремонтно-будівельною дільницею № 3 та факту недостачі проволоки стальної по договору перевезення.

Між тим, представник третьої особи в судове засідання не прибув, вимог ухвали суду не виконав, причин нез'явлення не повідомив.

Позивач в письмових поясненнях з приводу заяви про перегляд рішення за нововиявлених обставин від 10.03.2010 р. № 1рр зазначає про те, що відповідач у виставленій претензії № 5від 18.06.2009 р. посилається на разовий договір-заявку № 457 від 27.05.2009 р., укладений між ним та його замовником ОСОБА_4 фірмою «Лавісс»і відповідно визнає сам факт виконання договірних зобов'язань по перевезенню товару для замовника, визнає і сам факт доставки дроту на склад ТОВ фірми «Лавісс». Між тим, з приводу вказаної в претензії та листах нібито наявної недостачі, відповідач жодних позовних заяв до суду про відшкодування заподіяних збитків не подав.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 22.02.10 р. до матеріалів справи долучає оборотно-сальдову відомість за 2009 р., копію статуту ОСОБА_4 «Агропродукт», копію технічного паспорта на автомобіль; копію ліцензії на перевезення, копію ТТН; копію подорожнього листа № 011010.

Враховуючи ту обставину, що подання позивачем товаро-транспортної накладної суттєво вплине на оцінку вже досліджених судом при первинному розгляді справи доказів і має, таким чином, значення для об'єктивного розгляду спору, суд приходить до висновку про скасування рішення від 22.09.2009 р. у даній справі та перегляд його за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма В«АгропродуктВ» на підставі договору-заявки на транспортне перевезення від 05.05.2009 р. надавав відповідачу ОСОБА_1 підприємцю ОСОБА_2 транспортні послуги по перевезенню вантажу по маршруту: Запоріжжя-Рівне. Вартість послуг по перевезенню становить 3 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору договору-заявки на транспортне перевезення від 05.05.2009 р., що за правовою природою є договором перевезення.

Згідно ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивачем договірні зобов'язання по перевезенню вантажу виконані належним чином, що підтверджується відмітками в товарно-транспортній накладній від 28.05.2009 р.

Відповідно до умов договору-заявки відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити надані послуги на протязі п'яти днів з моменту доставки вантажу.

Водночас, відповідач ОСОБА_6 ОСОБА_2 зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав. Виставлений позивачем до оплати рахунок-фактуру № СФ-0000070 від 29.05.2009р. на суму 3 000, 00 грн. не оплатив.

Між тим, згідно претензії № 5 від 18.06.2009 р., виставленої ПП ОСОБА_2 ОСОБА_4 ВКФ «Агропродукт»відповідач визнає факт здійснення господарської операції по перевезенню вантажу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Враховуючи викладене, сума основного боргу в розмірі 3 000, 00 грн. підлягає до стягнення в повному об'ємі.

Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 45, 00 грн. інфляційних нарахувань, 7, 39 грн. - 3% річних за порушення термінів оплати послуг перевезення підлягає до задоволення.

Між тим, посилання відповідача на наявну недостачу дроту на суму 1 161, 16 грн., як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог не взято судом до уваги, виходячи з того, що згідно ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Однак, як вбачається з товарно-транспортної накладної від 28.05.2009 р. відмітка про одержання вантажу засвідчена підписом вантажоодержувача та печаткою Ремонтно-будівельної дільниці № 3. Крім того, відповідачем не були заявлені зустрічні вимоги до перевізника про відшкодування фактичної шкоди.

Водночас, на підставі ст.925 ЦК України відповідач не позбавлений права пред'явити до перевізника позов, що випливає з даного договору перевезення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються з державного мита в сумі 102, 00 грн., витрат по оплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312, 50 грн. відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст.11, 526, 625, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Рішення господарського суду Волинської області від 22.09.2009 р. у справі № 6/82-38 скасувати.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з ОСОБА_6 ОСОБА_2 (33005, м. Рівне, вул. О.Теліги, 45/43, ІПН НОМЕР_1, банківські рахунки відсутні) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Агропродукт» (45100, м. Рожище, вул. Куліша, 46, ЄДРПОУ 30457451, банківські рахунки відсутні) 3 052, 39 грн. боргу за надані послуги по перевезенню вантажу, в т.ч. 3 000 грн. основного боргу, 7, 39 грн. - 3% річних, 45, 00 грн. інфляційних нарахувань та 102, 00 грн. в повернення державного мита, 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Пахолюк В.А.

Дата підписання повного тексту рішення - 25.03.2010 р.