Рішення

від 22.06.2015 по справі 925/560/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа № 925/560/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників: позивача - Савенко М.М. за довіреністю, першого відповідача - Фетісова Д.В. за довіреністю, другого відповідача - Калашника В.В. директор за посадою, Трюхала В.Г. адвокат за ордером. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства „Ічнянський молочно-консервний комбінат" до малого підприємства „Елетон" та приватного підприємства „Хімелектробуд" про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним договору підряду № 27/10 від 27.10.2010 р., укладеного відповідачами.

В обґрунтування позову позивач вказав, що предметом спірного договору є виконання силового електрообладнання та освітлення в котельні ВАТ „Ічнянський молочно-консервний комбінат". На думку позивача цей договір за своєю правовою природою є договором субпідряду і його правова регламентація здійснюється загальними нормами Цивільного кодексу України про правочин, про підряд, а в капітальному будівництві між господарюючими суб'єктами і главою 33 Господарського кодексу України та Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року N 668. Позивач стверджує, що не укладав з відповідачами жодних договорів підряду, у тому числі договорів генерального підряду на капітальне будівництво тощо, та взагалі не здійснював з ними жодних господарських операцій, а отже відповідач-1 не мав жодного права укладати оспорюваний договір, що в свою чергу на думку позивача тягне за собою недійсність оспорюваного договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних у позові.

Представник першого відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні проти позову заперечував. Заперечення вмотивовано тим, що він укладав з позивачем договір підряду № 21-07/10/2 від 21.07.2010р. за яким позивач - Замовник доручив, а відповідач МП „Елетон" зобов'язався виконати роботи по будівництву котельні на базі котлів фірми „LOOS". Саме на виконання цього договору ним було укладено спірний договір субпідряду з приватним підприємством „Хімелектробуд". Згоду на укладення цього договору позивач надав допустивши працівників приватного підприємства „Хімелектробуд" на територію котельні. Крім того умовами договору № 21-07/10/2 від 21.07.2010р. не передбачалась форма такої згоди. Також перший відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Другий відповідач у відзиві на позов та його представники у судовому засіданні проти позову заперечили. Заперечення вмотивовано тим, що спірний договір було укладено на виконання договору № 21-07/10/2 від 21.07.2010р., укладеного позивачем та першим відповідачем. За спірним договором були виконані всі, передбачені ним роботи, які прийняті першим відповідачем у передбачений Законом спосіб. Згоду на укладення спірного договору позивач надав шляхом допуску працівників другого відповідача на територію котельні.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

27.10.2010 року між відповідачами було укладено договір підряду № 27/10 (надалі іменується - „оспорюваний договір") за умовами п.1.1. якого відповідач 2 зобов'язується своїми силами і засобами, під власний ризик виконати і здати відповідачу 1 силове електрообладнання та освітлення в котельні ВАТ „Ічнянський молочно-консервний комбінат" по вул.. Вишневій, 4 в м. Ічня Чернігівської області. Строк дії оспорюваного договору визначений моментом повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1).

В матеріалах справи наявні засвідчені копії актів приймання-передачі виконаних робіт від 28 лютого 2011 р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 28 лютого 2011 р., підписані уповноваженими представниками відповідачів, з яких вбачається що другий відповідач на виконання спірного договору виконав передбачені ним роботи, а перший відповідач їх прийняв.

Також другим відповідачем до матеріалів справи подано копії посвідчень про відрядження його представників, з яких вбачається що вони перебували на території позивача у період з 17 по 30 листопада 2010 р. Копії посвідчень працівників першого відповідача свідчать про їх перебування на території позивача у період 18 листопада по 23 грудня 2010 р.

Оспорюваний договір за своєю правовою природою є господарським договором субпідряду на капітальне будівництво. Субпідрядний договір, як і основний договір, є договором підрядного типу. Його правова регламентація здійснюється загальними нормами Цивільного кодексу України про правочин, цивільно-правовий договір, про підряд, а в капітальному будівництві між господарюючими суб'єктами - і главою 33 Господарського кодексу України та Загальними умовами укладання та виконання договору підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року N 668.

Ст..ст. 202, 203, 204, 215 ЦК України містять наступні приписи. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарське-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

За приписами Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення).

Ст..ст. 837, 838, 875 містять наступні приписи

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Ст..ст. 317, 318. 319, 323 ГК України містиять наступні приписи.

Будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.

Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Виходячи із фактичних обставин справи та приписів наведеног7о вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Укладений відповідачами та оспорюваний позивачем договір за своєю правовою природою є договором підряду. Факт його укладення підтверджується текстом договору, який містить всі істотні умови для укладення таких договорів. Його текст не містить посилань на будь який договір генпідряду. Про виконання відповідачами умов цього договору свідчать копії актів приймання-передачі виконаних робіт від 28 лютого 2011 р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 28 лютого 2011 р., підписані уповноваженими представниками відповідачів. Крім того до матеріалів справи подано копії посвідчень про відрядження його представників, з яких вбачається що вони перебували на території позивача у період з 17 по 30 листопада 2010 р. Копії посвідчень працівників першого відповідача свідчать про їх перебування на території позивача у період 18 листопада по 23 грудня 2010 р.

Як на підставу визнання недійсним спірного договору позивач послався на те, що він за своєю природою є договором субпідряду, згоду на укладення якого відповідно до приписів ст. 319 ГК України повинен надати позивач, як ген замовник. Позивач наполягав, що не укладав з першим відповідачем як договору генпідряду так і яких не будь інших договорів, а відтак не надавав останньому згоду на укладення спірного договору.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Спірний договір не містить ознак субпідряду, так як у його тексті немає посилань на існування договору генпідряду. Посилання відповідачів на укладення першим відповідачем та позивачем договору № 21-07/10/2 від 21.07.2010р., який вони вважають договором генпідряду, суд вважає безпідставним, оскільки ними до суду надано лише ксерокопію цього договору, яка не містить чітких ознак відтисків печаток та підписів уповноважених осіб, що його підписали. Оригінал вказаного договору перший відповідач суду не подав, а позивач категорично заперечив факт укладення цього договору.

Оскільки сам позивач посилається на те, що не укладав з першим відповідачем будь якого договору, у тому числі і № 21-07/10/2 від 21.07.2010р. то його твердження про невідповідність приписам ст. 319 ГК України є безпідставним.

Інших підстав для визнання спірного договору не дійсним позивач суду не назвав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність названих ним обставин для визнання не дійсним спірного договору, а тому у задоволені позову з названих ним підстав слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Рішення підписано 26.06 2015р.

Суддя К.І.Довгань