Рішення

від 23.06.2015 по справі 927/693/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2015 року справа №927/693/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Снек Меджик Груп", вул. Залізнична, 2А, смт. Коцюбинське, м. Ірпінь, Київська область, 08298, до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про стягнення 56964,90 грн. Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Білоцька В.П., довіреність б/н від 02.06.2015,

відповідач: не з'явився.

В судовому засіданні 23.06.2015 проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Снек Меджик Груп" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 56964,90 грн., з яких: 32162,64 грн. основного боргу по оплаті переданого товару відповідно до умов договору поставки №22-14-Д від 30.10.2014 року, 5430,34 грн. пені, 1986,08 грн. 15% річних, 7719,04 грн. інфляційних нарахувань та 9648,80 грн. 30% штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився і представника не направив. Відповідач заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу у відсутність відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2014 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №22-14-Д (далі - Договір).

Суд оглянув оригінали договору поставки №22-14-Д від 30.10.2014 та видаткової накладної №УТСМ0001605 від 31.10.2014, копії яких знаходяться в матеріалах справи і встановив наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування, у подальшому „Товар", а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і своєчасно його оплатити відповідно до умов даного договору.

Згідно п. 1.2 договору передача товару здійснюється окремими партіями в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Постачальник передає покупцю товар за цінами, визначеними у видаткових накладних на кожну окрему партію товару (п. 4.1 договору).

Згідно п. 5.1 договору підставою для проведення оплати є: видаткова накладна, та/або товарно-транспортна накладна, та/або рахунок-фактура.

Відповідно до п. 5.2 договору покупець зобов'язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару банківським безготівковим переказом на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати вказаної в видатковій накладній (дати виписки видаткової накладної).

Днем виконання зобов'язань покупця по оплаті товару являється дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 5.4 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31 грудня 2015 року (п. 12.2 договору).

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу товар за видатковою накладною №УТСМ0001605 від 31.10.2014 року на суму 41868,64 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару за вищевказаною видатковою накладною, що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.

Отже, в порушення умов договору, на день звернення з даним позовом до суду відповідач не сплатив вартість отриманого товару за вищевказаною накладною в сумі 32162,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за вищевказаним договором, виходячи з вищевикладених норм законодавства та умов договору, у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість отриманого товару, яке він не виконав в повному обсязі.

Отже позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача борг в сумі 32162,64 грн.

На підставі п. 8.3 договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 5430,34 грн. пені за період прострочки платежу з 01.12.2014 року по 24.04.2015 року та 9648,80 грн. 30% штрафу.

Згідно 8.3 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, відповідно до п. 5.2 договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, а при несвоєчасній оплаті поставленого товару більше ніж 1 календарний місяць штраф у розмірі 30% вартості неоплаченого вчасно товару.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Посилаючись на п. 8.4 договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 1986,08 грн. 15% річних за період прострочки платежу з 01.12.2014 року по 24.04.2015 року та 7719,04 грн. інфляційних нарахувань за період прострочки платежу з грудня 2014 року по березень 2015 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 8.4 договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 15% річних від суми, строк оплати по якій було порушено.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, штрафу, 15% річних та інфляційних нарахувань, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про правомірність їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 56964,90 грн., з яких: 32162,64 грн. основного боргу, 5430,34 грн. пені, 1986,08 грн. 15% річних, 7719,04 грн. інфляційних нарахувань та 9648,80 грн. 30% штрафу.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про рахунок відсутня) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Снек Меджик Груп" (вул. Залізнична, 2А, смт. Коцюбинське, м. Ірпінь, Київська область, ідентифікаційний код 39131132, р/р 26005053127544 у Коцюбинському відділенні Філії „Київське ГРУ" ПАТ КБ „ПриватБанк", МФО 321842) 32162,64 грн. основного боргу, 5430,34 грн. пені, 1986,08 грн. 15% річних, 7719,04 грн. інфляційних нарахувань, 9648,80 грн. 30% штрафу та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2015.

Суддя Ж.В. Блохіна

.