Постанова

від 22.06.2015 по справі 907/70/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа № 907/70/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу № 05/2-347вих-15(316) від 26.03.15 заступника прокурора Закарпатської області, м. Ужгород

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.15

у справі № 907/70/14

за позовом прокурора Міжгірського району Закарпатської області в інтересах держави

до відповідача-1 : Репинської сільської ради, с. Репинне Міжгірського району Закарпатської області

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітес-Тур», с. Репинне, Міжгірського району Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Відділ Держземагенства в Міжгірському районі Закарпатської області, смт. Міжгір'я Закарпатської області

про визнання недійсним та скасування рішення Репинської сільської ради від 27.02.05 та визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання відділу Держкомзему у Міжгірському районі скасувати державну реєстрацію договору оренди землі та про повернення у власність держави земельну ділянку площею 4,9257 га (кадастровий номер 2122486001:08:003:0001-2122486001:08:003:0040)

за участі представників :

прокурор - Макогон Ю.І. (посвідчення № 020325 від 06.09.13);

від відповідачів - не з'явився.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 907/70/14 розподілено до розгляду в складі колегії - головуючий суддя Кузь В.Л., судді Галушко Н.А., Данко Л.С.

У зв'язку з перебуванням судді Данко Л.С. у відпустці розпорядженням в.о. голови суду від 06.04.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 907/70/14, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя - Кузь В.Л. судді - Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.15 у справі № 907/70/14 відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення Репинської сільської ради від 27.02.05 та визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання відділу Держкомзему у Міжгірському районі скасувати державну реєстрацію договору оренди землі та про повернення у власність держави земельної ділянки площею 4,9257 га (кадастровий номер 2122486001:08:003:0001-2122486001:08:003:0040).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Закарпатської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.15 у справі № 907/70/14 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

При цьому, прокурор зіслався на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення, оскільки суд при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував наступне:

- земельні ділянки з кадастровими номерами 21224860001:08:003:0001 та 2122486001:08:003:0040, які відведені під будівництво готельно-туристичного комплексу та витягу траси гірськолижного комплексу і знаходяться у користуванні ТОВ «Сітес-Тур», відповідно до Національно кадастрової системи розташовані за межами населеного пункту с. Репинне на території Репинської сільської ради Міжгірського району;

- кадастровий номер земельної ділянки не відображає її приналежність до будь-якої адміністративно-територіальної одиниці в межах державного кордону, на що вказує Головне управління Держземагенства у Закарпатській області у листі № 33-7-0.10-2759/2-14 від 22.04.14;

- відповідно до листа відділу Держземагенства у Міжгірському районі від 03.03.15, листа ДП «Закарпатський науково-дослідний інститут землеустрою» та розпорядження голови Міжгірської районної державної адміністрації № 54 від 28.02.05, спірні земельні ділянки на момент їх надання в оренду ТОВ «Сітес-Тур» (27.02.05) розташовані за межами населеного пункту с. Репинне;

- як вбачається з листа Репинської сільської ради № 70 від 08.04.14, з моменту утворення с. Репинне та до моменту прийняття оспорюваного рішення межі села встановлені не були.

У судовому засіданні 20.05.15 за згодою представників учасників судового процесу було оголошено перерву до 27.05.15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.15 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 69, 102 ГПК України, розгляд апеляційної скарги відкладено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Відділ Держземагенства в Міжгірському районі Закарпатської області. На виконання вимог ухвали суду від 27.05.15 третя особа подала письмові пояснення по справі.

Відповідачі подали суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

У судове засідання 27.05.15 відповідачі участі своїх уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Прокурор у судових засіданнях навів свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги та відзивів на неї.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 22.06.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представників відповідачів, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне:

Прокурор Міжгірського району Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області про - визнання недійсним та скасування рішення 14 сесії 4 скликання від 27.02.05 № 1 Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок ТОВ «Сітес-Тур» під будівництво готельно-туристичного комплексу та витягу в с. Репинне Міжгірського району» ; - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Міжгірському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.03.05 за № 0405070600006 (із змінами та доповненнями); - зобов'язання відділу Держкомзему у Міжгірському районні скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Міжгірському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.03.05 за № 0405070600006 (із змінами та доповненнями); - повернення у власність держави земельної ділянки нормативно-грошовою вартістю 1 млн. 500 тим. 190 грн. площею 4,9257 (кадастрові номери 2122486001:08:003:0001- 2122486001:08:003:0040 ).

04 березня 2015 року прокурор подав на розгляд суду першої інстанції уточнення до позовної заяви, в яких просить суд зобов'язати реєстраційну службу Міжгірського районного управління юстиції скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.03.05, оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідно до п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 11.02.10 повноваження в частині державної реєстрації речових прав покладено на реєстраційну службу Міжгірського районного управління юстиції.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що сільська рада при прийнятті оспорюваного рішення та укладенні договору оренди перевищила свої повноваження, адже остання не вправі виступати орендодавцем спірної земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту. Крім того, прокурор зазначає, що спірна ділянка є землями сільськогосподарського призначення, однак надана в оренду для цілей не пов'язаних з веденням сільського господарства. Наведеним вважає, що сільська рада порушила приписи ст.ст. 12, 20, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ч.4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» в редакції чинній станом на час прийняття оспорюваних рішення та договору. Також, прокурор посилається на висновки Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області (далі - Держсільгоспінспекція), здійснених за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства Репинською сільською радою при прийнятті оспорюваного рішення та укладенні оспорюваного договору .

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, однак судова колегія Львівського апеляційного господарського суду з таким висновком частково не погоджується, з огляду на наступне:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на звернення ТОВ «Сітес-Тур» Репинська сільська рада 21.09.03 прийняла рішення № 5 «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки», яким надала дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування туристично-готельного комплексу та витягу траси гірськолижного комплексу (надалі по тексту - туристичний комплекс) площею 4,1 га в с. Репинне Міжгірського району та складено Акт вибору та обстеження земельної ділянки, передбаченої для будівництва туристичного комплексу в с. Репинне, Репинської сільської ради (Т. І, а.с.а.с. 120, 121-122).

Надалі, рішенням Репинської сільської ради від 27.06.04 № 5 затверджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки єдиним масивом 4,1 га в урочищі Чертіж в межах населеного пункту с. Репинне для надання в оренду на 20 років з правом викупу ТОВ «Сітес-Тур» для будівництва туристичного комплексу та надано дозвіл на розробку та виготовлення проекту відведення вказаної земельної ділянки; зобов'язано товариство замовити: в органах архітектури - розробку проектно-технічної документації, у відділі земресурсів - грошову оцінку землі та розробку матеріалів по відшкодуванню втрат сільськогосподарського виробництва земель сільської ради; зобов'язано товариство здійснити відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зняття та вивезення родючого шару ґрунту з земельних ділянок, що вилучаються (Т. І, а.с. 124-125).

13 липня 2004 року ТОВ «Сітес-Тур» було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок під будівництво туристичного комплексу в селі Репинне площею 4,1 га в довгострокову оренду терміном на 20 років з наступним викупом та 0,8257 га в короткострокову оренду терміном на 1 рік на період будівництва гірськолижного витягу за рахунок земель резервного фонду Репинської сільської ради в с. Репинне (Т. І., а.с. 178).

ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі зазначеного дозволу Репинської сільської ради, клопотання ТОВ «Сітес-Тур» та матеріалів попереднього погодження місця розташування земельних ділянок було розроблено Проект відведення, в якому йдеться про те, що запроектовані до відведення на умовах оренди земельні ділянки розташовані в межах населеного пункту с. Репинне площею 4,9257 га на резервних землях Репинської сільської ради (пасовища, сіножаті, які не надані у користування (Т. І., а.с. 176).

Відповідно до проведеного Міжгірським районним відділом земельних ресурсів розрахунку грошової оцінки спірної земельної ділянки, її вартість становила 898 940,25 грн., а згодом 1 500 190 грн.

Оспорюваним рішенням від 27.02.05 № 1 «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок ТОВ «Сітес-Тур» під будівництво готельно-туристичного комплексу та витягу гірсько-лижного комплексу в с. Репинне Міжгірського району Закарпатської області» Репинська сільська рада затвердила проект відводу земельної ділянки площею 4,9257 га, з них 4,1 га в довгострокову оренду терміном на 20 років, на 0,8257 в короткострокову оренду терміном на 1 рік (на період будівництва гірськолижних витягів); затвердила матеріали погодження місця розташування спірної земельної ділянки в урочищі Чертіж в межах населеного пункту в с. Репинне, в т.ч. із зазначенням по контурах; надала в оренду під будівництво вказані ділянки з кадастровими номерами 2122486001:08:003:0001- 2122486001:08:003:0040, з них 4,1 га в довгострокову оренду терміном на 20 років, та 0,8257 в короткострокову оренду терміном на 1 рік (на період будівництва гірськолижних витягів); уповноважила сільського голову протягом 10 днів укласти з товариством договір оренди; встановила ставки орендної плати в розмірі 1 % від грошової оцінки за перший рік, 2 % - за другий і третій роки, 3 % - за четвертий рік, 4 % - за п'ятий рік та 5 % - з шостого року.

На підставі зазначеного рішення, 01.03.05 між відповідачами у справі був укладений договір оренди спірної земельної ділянки на вищезазначених умовах для будівництва туристичного комплексу, цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення. Договір зареєстрований у Міжгірському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»,про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.03.05 за № 0405070600006.

Надалі, на підставі акту прийому-передачі від 22.03.05 відповідач-1 як орендодавець передав відповідачу-2 як орендарю у строкове платне користування відповідно до умов договору оренди земельну ділянку, яка знаходиться в урочищі Чертіж село Репинне, площею 4,1 га - в довгострокове на термін 20 років та земельну ділянку площею 0,8257 га - в короткострокове на термін 1 рік.

Для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України з урахуванням необхідності у певних випадках порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється, та враховувати, що договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування та виконавчої влади, без скасування яких у встановленому порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду (пункт 2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.11 року № 6).

Даний спір стосується права розпорядження земельною ділянкою та повноважень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки з огляду на її територіальне розташування, а саме перебування земельної ділянки за межами села Репинне чи в його межах.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 12 ЗК України (в редакції чинній станом на час прийняття оспорюваного рішення) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Повноваженнями на вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин сільські ради наділені також ст.ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до статті 21 Закону України від 16.11.92 № 2780-XII «Про основи містобудування» (у редакції, яка була чинною на час прийняття селищною радою рішення), визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації та планів земельно-господарського устрою.

Згідно із частиною другою статті 12 Закону України від 20.04.2000 р. № 1699-III «Про планування і забудову територій» (який був чинним на час прийняття селищною радою рішення) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, зокрема, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.

Відповідно до п. 12 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як на підстави прийняття оспорюваного рішення, місцевий господарський суд послався на те, що наявними в матеріалах справи актом вибору та обстеження земельної ділянки, передбаченої для будівництва туристичного комплексу в с. Репинне, підписаним, зокрема, Міжгірським районним відділом земельних ресурсів, Репинською сільською радою, Міжгірською районною державною адміністрацією як органами, до повноважень яких законом віднесено реалізацію державної політики у сфері регулювання земельних відносин, організацію та ведення земельного кадастру, організацію і здійснення землеустрою та моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель; матеріалами попереднього погодження місця розташування земельної ділянки; проектом відводу земельних ділянок, які також містять відповідні висновки зазначених вище компетентних установ, матеріалами попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, проектом відводу земельної ділянки, державною статистичною звітністю форми 6-ЗЕМ, кадастровою документацією, здійсненою на стадії кадастрової зйомки після надання сільською радою дозволу на розробку проекту відводу спірної земельної ділянки, присвоєнням спірній земельній ділянці кадастрових номерів 2122486001:08:003:0001-2122486001:08:003:0040 як такій, що знаходиться в межах населеного пункту с. Репинне, відповідно до порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, що був врегульований вказівкою Держкомзему України від 20.03.02 № 12 «Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель», підтверджується та обставина, що за станом на час прийняття оспорюваного рішення сільська рада - відповідач-1 - мала повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, якою є спірна земельна ділянка.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що спірна земельна ділянка площею 4,9257 га обліковується як така, що знаходиться в межах населеного пункту с. Репинне, в т. ч.: станом на час прийняття оспорюваного рішення - як пасовища та сіножаті, станом на час розгляду спору судом - як рекреаційні землі, згідно державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності», а також послався на наявний в матеріалах справи лист Міжгірського районного відділу земельних ресурсів від 04.08.04 № 255/851 (Т. І, а.с. 127), відповідно до якого «…земельна ділянка площею 4,1 га згідно плану є пасовищем та частково чагарником… віднесена до меж населеного пункту як громадські пасовища, згідно схеми розпаювання… не включена на виділення паїв, при чому, згідно рішення зборів КСП ім. «Шевченка» всі пасовища не передбачені в розрахунок на виділення паїв».

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції судом було призначено земельно-технічну експертизу, за результатами якої був наданий висновок № 05/14 від 03.12.14, відповідно до якого визначити приналежність земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ «Сітес-Тур», площею 4,9257 га в урочищі Чертіж з кадастровими номерами 2122486001:08:003:0001-2122486001:08:003:0040 до земель населеного пункту с. Репинне або до земель, розташованих за межами населеного пункту с. Репинне, є неможливо. Вирішення цього питання проводилось експертом на підставі проекту встановлення меж, розробленого Закарпатським філіалом інституту землеустрою УААН України у 1993 році, який за відсутністю в матеріалах справи інших проектів, є єдиними проектом встановлення меж с. Репинне (Т. IV, а.с. 47-61).

Разом з цим, згідно з листом відділу Держземагенства у Міжгірському районі № 10-713-02-1296/2-15 від 03.03.15, який отриманий під час розгляду справи в місцевому господарському суді, земельні ділянки за кадастровими номерами 2122486001:08:003:0001-2122486001:08:003:0040 за станом на 27.02.05 відповідно до індексно-кадастрових карт розташовані за межами населеного пункту с. Репинне (Т. IV, а.с. 121).

У листі № 1361 від 27.12.07 ДП «Закарпатський науково-дослідний інститут землеустрою», зазначив про те, що відведення земель під будівництво готельно-туристичного комплексу відповідно до проекту відведення, затвердженого рішенням Репинської сільської ради від 27.02.05, здійснювалось за рахунок контурів (земель), які віднесені до сільських пасовищ за межею населеного пункту (Т. І , а.с. 139).

Згідно з листом Репинської сільської ради від 08.04.14 за № 70 межі населеного пункту с. Репинне в натуру не виносились, межові знаки не встановлювалися.

Відділ Держземагенства в Міжгірському районі на вимогу місцевого господарського суду щодо належності спірної земельної ділянки до меж села Репинне надав суду письмову інформацію (т. ІІ, а.с. 62-66), за змістом якої повідомив, що станом на час розгляду справи судом відповідно до Національної кадастрової системи, яка вступила в дію з 01.01.13 відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.12 № 1051 спірна земельна ділянка (кадастрові номери 2122486001:08:003:0001- 2122486001:08:003:0040) розташована за межами населеного пункту с. Репинне.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.11 державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Як зазначено в листі Головного управління Держземагенства у Закарпатській області № 33-7-0.10-2759/2-14 від 22.04.14, сам кадастровий номер земельної ділянки не відображає її приналежність до адміністративної одиниці в межах держаного кордону (Т. ІІ, а.с. 68).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на час прийняття оспорюваного рішення межі села Репинне Міжгірського району Закарпатської області в установленому законом порядку не були визначені й встановлені, доказів перебування спірних земельних ділянок в межах села Репинне відповідачами не подано, наявні в матеріалах справи акт вибору та обстеження земельної ділянки, матеріали попереднього погодження місця розташування земельних ділянок, дані статистичних звітностей не є належними та допустимими доказами доводів відповідачів та спростовуються вищенаведеними листами Головного управління Держземагенства у Закарпатській області, ДП «Закарпатський науково-дослідний інститут землеустрою», кадастрові номери земельних ділянок не відображають їхню приналежність до адміністративної одиниці, Репинська сільська рада, приймаючи оспорюване рішення, розпорядилася землями, які знаходилися за межами населеного пункту - с. Репинне, чим перевищила надані законом повноваження.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені вище докази, а також висновки, викладені в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.01.14, проведеної Державною інспекцією сільського господарства, та висновки судового експерта в результаті проведення земельно-технічної експертизи № 05/14 від 03.12.14, не спростовані місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

За таких обставин, оскільки, як зазначено вище, Репинська сільська рада при затвердженні проекту відводу земельних ділянок під будівництво готельно-туристичного комплексу та витягу в с. Репинне Міжгірського району та наданні ТОВ «Сітес-Тур» в оренду земельної ділянки як землі рекреаційного призначення діяла в порушення повноважень, встановлених ст. 122 Земельного кодексу України, то оспорюване рішення 14 сесії 4 скликання від 27.02.05 № 1 Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок ТОВ «Сітес-Тур» під будівництво готельно-туристичного комплексу та витягу в с. Репинне Міжгірського району» підлягає скасуванню та визнанню недійсним.

Такий висновок підтверджується і правовою позицією Верховного суду України.

Так, установивши у справі, яка переглядається, факт відсутності на час прийняття селищною радою рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки будь-якої містобудівної чи іншої, передбаченої законом, документації, яка б встановлювала межі смт Коцюбинське Київської області, суд на підставі статей 116, 122, частини першої статті 155 ЗК України, пункту 12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України (який був чинним на час прийняття селищною радою рішення) дійшов обґрунтованого висновку про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які розташовані за межами населеного пункту, та недійсність такого рішення селищної ради. (дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 28.01.15 у справі № 6-221цс14).

Окрім цього, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що як вбачається з висновку державної землевпорядної експертизи від 31.12.04 № 4640, проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам земельного законодавства, що відображено у висновку державної землевпорядної експертизи, який не є позитивним, що в силу вимог ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» унеможливило б прийняття Репинською сільською радою рішення про затвердження проекту землеустрою. Проте, відповідач-1 цього не врахував.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою розроблено на земельну ділянку загальною площею 4,9257 га, натомість Репинська сільська рада своїм рішенням 21.09.03 № 5 надала дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування туристично-готельного комплексу та витягу траси гірськолижного комплексу (надалі по тексту - туристичний комплекс) площею 4,1 га в с. Репинне Міжгірського району. Натомість, матеріали попереднього місця розташування земельної ділянки площею 0,8257 га в матеріалах справи відсутні, однак такі затверджені одночасно із затвердженням проекту землеустрою, що суперечить порядку, визначеному ч. 6 ст. 123 ЗК України.

За приписами ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться, зокрема, органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

За статтями 19 - 21 ЗК України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, а наслідком порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Як зазначено у висновку земельно-технічної експертизи № 05/14 від 03.12.14, на момент прийняття оспорюваного рішення спірні земельні ділянки за основним цільовим призначенням належали до категорії земель сільськогосподарського призначення, а на момент укладення оспорюваного договору оренди землі - ці землі належали до категорії земель рекреаційного призначення.

Розглянувши матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що цільове призначення земельних ділянок, а саме із земель сільськогосподарського призначення на землі рекреаційного призначення, не було змінено. Тобто, Репинська сільська рада всупереч вимогам ст.ст. 19-21 ЗК України жодних рішень про зміну цільового призначення земельних ділянок перед укладенням договору оренди землі не приймала. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що договір оренди від 01.03.05 земельної ділянки площею 4,9257 га, зареєстрований у Міжгірському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.03.05 за № 0405070600006 (із змінами та доповненнями), укладений на підставі оспорюваного рішення від 27.02.05 № 1 Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок ТОВ «Сітес-Тур» під будівництво готельно-туристичного комплексу та витягу в с. Репинне Міжгірського району», яке не відповідає закону, то, в силу вимог ст.ст. 203,215 ЦК України, цей договір підлягає визнанню недійсним.

Стосовно позовної давності, Львівський апеляційний господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Частиною 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» (який набрав чинності 15.01.12) пункт 4 частини 1 ст. 268 Цивільного кодексу України виключено.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутись до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або речове право особи.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що прокурор звернувся 28.01.14 з позовом до суду до 15.01.15, тобто в межах зазначеного вище 3-річного строку і підстави для застосування позовної давності до позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Репинської сільської ради від 27.02.05 № 1 «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок ТОВ «Сітес-Тур» під будівництво готельно-туристичного комплексу та витягу в с. Репинне Міжгірського району», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.03.05, укладений між Репинською сільською радою та ТОВ «Сітес-Тур», - відсутні.

Щодо вимоги про зобов'язання реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції скасувати державну реєстрацію спірного договору оренди землі (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 03.03.15), колегія суддів зазначає, що провадження в цій частині слід припинити на підставі п. 1-.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки реєстраційна служба Міжгірського районного управління юстиції не була визначена прокурором в якості відповідача у справі за рахунок якого у відповідності до ч. 3 ст. 21 ГПК України позовні вимоги в цій частині можуть бути розглянуті по відношенню до особи, яка не є стороною у справі в розумінні ст. 21 ГПК України. Подана прокурором заява від 04.03.15 про уточнення позову, не є за своєю формою позовною заявою до Міжгірського районного управління юстиції, також не визначає дану особу як відповідача у справі. Дана обставина не була врахована судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Також, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в позові щодо повернення у власність держави земельної ділянки нормативно-грошовою вартістю 1 млн. 500 тим. 190 грн. площею 4,9257 (кадастрові номери 2122486001:08:003:0001- 2122486001:08:003:0040 ), оскільки прокурор при поданні позову не визначив орган, який повинен здійснювати розпорядження спірними земельними ділянками. Тобто, прокурор не визначив конкретний орган державної виконавчої влади, який наділений повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою відповідного цільового призначення, і в розпорядження якого як представника власника - держави, підлягала б поверненню дана земельна ділянка. Суд в силу вимог Господарського процесуального кодексу України не наділений повноваженнями встановлювати позивача і залучати його до справи.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на недоведеність обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.15 та часткове задоволення апеляційної скарги прокурора.

З урахуванням результатів вирішення даного спору, ступеня вини кожного відповідача у виникненні спору та положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір наступним чином: за скасування та недійсним оскарженого рішення сільської ради судовий збір підлягає стягненню з Репинської сільської ради; за вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки судовий збір слід стягнути з відповідачів рівними частинами.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 29, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу № 05/2-347вих-15(316) від 26.03.15 заступника прокурора Закарпатської області, м. Ужгород задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду Закарпатської області від 10.03.15 у справі № 907/70/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, позов задоволити частково.

4. Визнати недійсним та скасувати рішення 14 сесії 4 скликання від 27.02.05 № 1 Репинською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок ТОВ «Сітес-Тур» під будівництво готельно-туристичного комплексу та витягу в с. Репинне Міжгірського району».

5. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Міжгірському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.03.05 за № 0405070600006 (із змінами та доповненнями).

6. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Міжгірському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.03.05 за № 0405070600006 (із змінами та доповненнями).

7. Відмовити в задоволенні позову про повернення у власність держави земельної ділянки нормативно-грошовою вартістю 1 млн. 500 тим. 190 грн. площею 4,9257 (кадастрові номери 2122486001:08:003:0001- 2122486001:08:003:0040).

8. Стягнути з Репинської сільської ради (код ЄДРПОУ 04350866, 90032, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Репинне,138) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 812016 , Банк ГУДКСУ у Закарпатській області, Управління державної казначейської служби України у м.Ужгороді Закарпатської області , код ЄДРПОУ 38015610 , рахунок 31211206783002) 1827 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітес-Тур» (код ЄДРПОУ 32703199, 90032, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Репинне, 139) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 812016 , Банк ГУДКСУ у Закарпатській області, Управління державної казначейської служби України у м.Ужгороді Закарпатської області , код ЄДРПОУ 38015610 , рахунок 31211206783002) 609 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

10. Стягнути з Репинської сільської ради (код ЄДРПОУ 04350866, 90032, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Репинне,138) в доход спеціального фонду Державного бюджету України в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 913,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітес-Тур» (код ЄДРПОУ 32703199, 90032, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Репинне, 139) в доход спеціального фонду Державного бюджету України в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 304,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

12. Місцевому господарському суду видати накази.

13. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 26.06.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.