Рішення

від 02.03.2009 по справі 20/315-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

за позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1

м. Севастополь, АР Крим 

до 

Приватного підприємства "Реарді", м.

Дніпропетровськ

про стягнення

3 495 грн. 63 коп.

Суддя  Пархоменко Н.В.

Представники:

Від

позивача: ОСОБА_2 довіреність від 29.04.2008р. (була присутня у судовому

засіданні 05.02.2009р. )

Від

відповідача: представник не з'явився.

Суть спору : 

Позивач звернувся з позовом в якому

просить стягнути з Приватного підприємства "Реарді" основний борг - 3

343, 83 грн., пеню - 151, 80 грн. за договором поставки № 045/08-к від

11.01.2008р. та судові витрати.

Сторони належним чином повідомлені

про місце і час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення

поштових відправлень позивачу від 11.02.09р. та 

відповідачу від 11.02.09р.

05.02.2009 року позивач надав  заяву в якій просить  на підставі статтей 44,49 ГПК України  стягнути з відповідача 202,42 грн. витрати на

проїзд представника   позивача, що

підтверджується  проїздними квитками.

10 лютого 2009р. та 13 лютого

2009р. позивач надав клопотання, в яких просить розглядати справу за

відсутності представника позивача.

24 лютого 2009р. представник

відповідача надав клопотання, в якому позовні вимоги визнає повністю та просить

розглянути справу за відсутності представника відповідача, а також заяву про

розстрочення виконання рішення, в якій відповідач просить розстрочити виконання

рішення на 2 місяці (березень, квітень 2009р.). Відповідач просить задовольнити

заяву про розстрочення виконання рішення посилаючись на  збільшення кредитної заборгованості

підприємства та пропорційним 

зростання  процентної ставки по

кредитам; збільшенням орендної плати орендованих приміщень, та у зв'язку

вимушеними розрахунками з контрагентами у вигляді 100% передоплати за замовлену

продукції вдвічі збільшилося фінансове навантаження на відповідача.  Також відповідач зазначає, що у разі винесення

судом рішення про негайне погашення заборгованості, це призведе до арешту

виконавчою службою його рахунків, як наслідок діяльність відповідача буде

повністю зупинено, що в свою чергу призведе до не поставки товарів у магазини,

затримання у здійсненні виплат контрагентам та банку, затримання у виплаті

заробітної плати працівникам підприємства.

Враховуючи клопотання сторін, суд

визнав, що розгляд справи можливий без присутності представників сторін.

Справа розглядається за

наявними  у справі матеріалами,

відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи,

оцінивши докази в сукупності, 

господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2008 року між Суб'єктом підприємницької

діяльності - фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м. Севастополь, АР Крим

(продавець) та Приватним підприємством 

„Реарді” в особі Симферопольської філії 

(покупець) був укладений договір 

поставки № 045/08к, відповідно якого позивач зобов'язався передати у

власність відповідача, а відповідач прийняти і оплатити товар за умовами даного

договору.

На виконання умов договору позивач

відвантажив, а відповідач прийняв у власність товар на суму 7354,81 грн.

Відповідно п. 3.1.1. договору

відповідач зобов'язався здійснити оплату за отриманий товар протягом 14

календарних днів з моменту отримання товару покупцем.    

Відповідач повернув позивачу товар

на суму 436,13 грн. та в порушення умов договору частково розрахувався з

позивачем у сумі 3574,85 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем

виник основний борг у сумі 3 343,83 грн., що підтверджується актом звірки

розрахунків станом на 20.10.2008р.

Відповідно п. 7.1. договору у разі

несвоєчасної оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної

облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день

прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню

у сумі 151,80 грн. за період з 09.10.2008р. по 16.12.2008р.

Відповідач не заперечує існування

заборгованості та з позовними вимогами згоден.

Згідно статті 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання 

та  інші  учасники 

господарських відносин 

повинні  виконувати  господарські 

зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних  

вимог  щодо  виконання 

зобов'язання  - відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання    господарських   договорів  

застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу 

України. 

Відповідно  статей 

525, 526 Цивільного кодексу України 

зобов'язання повинні виконуватися 

належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками

закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не

допускається.

Таким чином господарський суд,

вважає що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають

задоволенню у сумі 3 343,83 грн. основного боргу та 151,80 грн. пені.

Розглянувши клопотання відповідача

про розстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 6 частини 1

статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд,

приймаючи рішення, має право : відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до статті 121 ГПК України 

при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять

його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора

чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у винятковий

випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання

рішення, ухвали, постанови .

        Згідно 

Роз'яснення  ВАСУ від

12.09.96р.   N 02-5/333  “Про деякі питання практики застосування

статті 121  Господарського процесуального

Кодексу України підставою для відстрочки, 

розстрочки,  зміни  способу та порядку  виконання 

рішення  можуть  бути 

конкретні обставини, що ускладнюють  

виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим

господарським судом способом.   

Проте,  вирішуючи  питання 

про відстрочку  чи  розстрочку 

виконання  рішення,  зміну 

способу  і порядку  виконання 

рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні  інтереси 

сторін,  їх  фінансовий 

стан, ступінь вини відповідача 

у  виникненні спору, наявність

інфляційних процесів у економіці  держави

та інші обставини справи. 

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін,

враховуючи  матеріальні інтереси сторін,

їх фінансовий стан, ступінь вини 

відповідача  у виникненні спору,

суд вважає, що заява ПП „Реарді” про розстрочення виконання рішення задоволенню

не підлягає.

Розглянувши заяву позивача  від

05.02.2009 року про стягнення з відповідача  

на підставі статтей 44,49 ГПК України   

202,42 грн. витрати на проїзд представника   позивача, суд вважає що заява не підлягає

задоволенню з наступних підстав :

       - 

відповідно до статті 44 ГПК України 

судові витрати   складаються   з 

державного  мита,  сум, 

що підлягають сплаті за проведення 

судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням

речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача,

адвоката,  витрат  на 

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат,

пов'язаних з розглядом справи.

        - відповідно до пункту 1 роз'яснення

Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. 3 02-5/78 «Про деякі питання

практики застосування  розділу У1

Господарського процесуального кодексу України» зазначається , що відповідно до

розділу У1 ГПК судовими витратами є 

пов'язані з розглядом справи в господарському суді  витрати , які складаються з державного мита,

сум , що підлягають сплаті за проведення (експертизи(аудиту), призначеної

господарським судом , витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням  речових доказів у місці їх знаходження,

сплати послуг перекладача , адвоката витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат в розумінні  статті 44

ГПК України  відносяться , зокрема ,

суми, які підлягають сплаті особам , викликаним до господарського суду для дачі

пояснень з питань , що викликають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК ).

         Відповідно статті  49 Господарського процесуального кодексу

України судові витрати  покладаються на

відповідача.

Керуючись статтями  49 , 

82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України ,

господарський суд ,-

    ВИРІШИВ   :

  Позов задовольнити.

         Стягнути з Приватного підприємства

„Реарді” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, б. 19, п/р

26005301034501 в ФАБ „Південний” м. Дніпропетровська, МФО 306458, ЄДРПОУ

32702478) на користь Приватного підприємця - 

ОСОБА_1(АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1,ІНФОРМАЦІЯ_1)  - 

3343 (три тисячі триста сорок три) грн. 83 коп. основного боргу,

151 (сто п'ятдесят одну) грн. 80 коп. пені,  102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по

сплаті державного мита,  118 (сто

вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно - технічному  забезпеченню процесу. 

         Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

 Рішення набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                  

Н.В. Пархоменко