Справа № 2-а-6090/08
Справа № 2-а-6090/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15
грудня 2008 року м.
Чернігів
Чернігівський
окружний адміністративний суд у складі:
головуючого
судді - Д'якова В.І. розглянувши у письмовому провадженні справу за
адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.
Чернігова про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
17.11.2008р.
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного
фонду України в Деснянському районі м. Чернігова і просить зобов'язати
відповідача нарахувати на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну
допомогу, як дитині війни за 2006-2007 роки.
Свої
вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист
дітей війни» він відноситься до осіб, які є дітьми війни, а тому має право на
державну соціальну підтримку у вигляді щомісячної доплати до пенсії
(щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги), в розмірі
30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але, всупереч того, що державні
соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути
обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії в
2006-2007 p.p. щомісячно
протиправно не підвищувався.
В судове
засідання позивач не з'явився, про час і місце слухання справи належно
повідомлений, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розглянути
справу в його відсутність.
Представник
відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи
сповіщений належним чином, заяви про перенесення розгляду справи не надійшло.
За таких
обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті у письмовому провадженні
на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши
матеріали справи суд вважає наступне.
Відповідно
до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини,
на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
На думку
суду позивачем доведено ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги про
зобов'язання нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну
державну соціальну допомогу, а відповідачем не доказана правомірність своїх
дій.
Згідно
ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа,
яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року)
Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач
народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про
соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням та не
заперечується відповідачем.
Відповідно
до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет
України на 2006 рік» від 19.01.2006 р. до статті ПО Закону України «Про
державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни, якими установлено, що
пільги, дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про
соціальний захист дітей війни», впроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею
6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі,
у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом
Верховної Ради України з питань бюджету».
Згідно
п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19
грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим
законом, зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист
дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього закону.
Рішенням
Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не
відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону
України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , як п. 12 ст. 71, яким
зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей
війни», з урахуванням статті 111 цього закону.
Відповідно
до п. п.3 п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року,
положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня
ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 09 липня 2007
року було скасовано зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист
дітей війни» (щодо підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної
пенсії за віком) та виплату підвищення до пенсії (відповідно до ст.111 Закону
України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») дітям війни, які є
інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для
учасників війни, тому суд вважає, що слід підвищити розмір пенсії ОСОБА_1 на 30
% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно
до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада
2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи
державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30
відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно
до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не
можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних
законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з
ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні
гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або
скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Саме
тому суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної
соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Законів України про
Державний бюджет України на 2006, 2007 роки, якими виплата державної соціальної
підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України
має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.
Статтею
99 ч.2 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного
суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або
повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для
захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть
встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо
не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач
не підтвердив поважність причин пропущення строку, оскільки з моменту виплати
пенсії без урахування її підвищення він повинен був дізнатись про порушення
свого права.
Відповідно
до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є
підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому
наполягає одна із сторін.
Тому
позивачу слід відмовити в частині стягнення щомісячної державної соціальної
допомоги за 2006 - по 17.11.2007 роки.
Відповідно
ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,
якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи
третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає
за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському
районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на 30 відсотків
мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний
захист дітей війни» з 17.11.2007 р. по 31.12.2007 р. та забезпечити її виплату.
Відповідно
до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення
ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд
присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з
Державного бюджету України.
Керуючись
статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов
задовольнити частково.
Зобов'язати
Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести
ОСОБА_1перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної
пенсії за віком, встановленої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист
дітей війни» з 17.11.2007р. по 31.12.2007р. та забезпечити її виплату.
Стягнути
з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.
В іншій
частині позовних вимог - відмовити.
Постанова
набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне
оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений
строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі
подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної
сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова
може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд
першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження
подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти
днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути
подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга
подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2008 |
Оприлюднено | 12.09.2009 |
Номер документу | 4579475 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Д'яков В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні