Постанова

від 15.06.2015 по справі 910/23776/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р. Справа№ 910/23776/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 15.06.2015 р.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року

у справі № 910/23776/14 (головуючий суддя Стасюк С.В., судді Босий В.П.,

Котков О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю

«Транспортна компанія «САТ»

про стягнення 12 817,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року по справі № 910/23776/14 у позові ТОВ «Горяц-Т» до ТОВ «Грін Фрост», третя особа ТОВ «Транспортна компанія «САТ» про стягнення 12 817,79 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 12.02.2015 року ТОВ «Горяц-Т» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року у справі № 910/23776/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ТОВ «Горяц-Т» на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року у справі № 910/23776/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року відмовлено ТОВ «Горяц-Т» в задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, оскільки заявником пропущено семиденний строк на подання клопотання про участь його у судовому засіданні в режимі відеоконференції, визначений ст. 74-1 ГПК України.

У судових засіданнях 13.05.2015 року, 03.06.2015 року та 15.06.2015 року представник ТОВ «Горяц-Т» надав суду свої пояснення по справі в яких, подану апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення суду яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому, представник скаржника не наполягав на проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Представники ТОВ «Грін Фрост» та ТОВ «Транспортна компанія «САТ» у судові засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.151,152). Про причини неявки суд не повідомили. При цьому, від третьої особи через представника скаржника на вимогу суду було надано лист в якому ТОВ «Транспортна компанія «САТ» повідомляє, що 16.05.2013 року вантажовідправник - МПП «Віртус» надав ТОВ «Транспортна компанія «САТ» для перевезення вантаж-трубу, вагою 96 кг., в загальній кількості 173 метри на підставі товарно-транспортної накладної №ОД2021634 по маршруту Одеса-Київ для ТОВ «Грін Фрост». 17.05.2013 року вантаж був отриманий уповноваженою особою вантажоодержувача в пункті призначення на складі Перевізника у м. Києві, по вул. Корабельній, 6. Даний лист підписаний директором ТОВ «Транспортна компанія «САТ». - Одокієнко І.Г. на підписі якого стоїть печатка ТОВ «Транспортна компанія «САТ».

Про причини неявки у судові засідання ТОВ «Грін Фрост» та ТОВ «Транспортна компанія «САТ» суд не повідомили.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника позивача, що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ТОВ «Грін Фрост» та ТОВ «Транспортна компанія «САТ» про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників відповідача та третьої особи що не з'явились, у судовому засіданні 15.06.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування додаткових доказів та про відкладення розгляду справи не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням скаржника продовжував строк розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, що з'явився у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (замовник) укладено договір № 291112 на купівлю-продаж, монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання (надалі по тексту - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується поставити та передати у власність замовнику холодильне обладнання в асортименті, кількості та по цінам, указаним в специфікації № 1 до даного договору, яка є невід'ємною частиною даного договору, а також провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи постачаємого обладнання на об'єкті замовника, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх вартість та вартість обладнання на умовах даного договору та специфікації № 1 до даного договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору виконавець зобов'язується попередньо виїхати на об'єкт замовника та скласти схему монтажу та розміщення холодильних камер, обладнання та фреонових трубопроводів.

Відповідно до пункту 2.3 договору виконавець зобов'язується підготувати та перевірити обладнання, що постачається на відповідність асортименту, якості та комплектності згідно умовам даного договору.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що оплата вартості витратних матеріалів, холодильної автоматики та шаф управління проводиться замовником в національній валюті України в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця згідно рахунків, що виставляються виконавцем на оплату замовнику в розмірі 100% суми такого рахунка на оплату на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення такого рахунку на оплату.

Для проведення монтажних робіт за умовами договору, згідно рахунку на оплату № 1271 від 04.12.2012 року відповідачем поставлено позивачу труби мідні та витратні матеріали на суму 51377,97 грн. що підтверджується видатковою накладною № 12/026 від 13.12.2012 року.

Позивачем сплачено відповідачу 51377,97 грн., що підтверджується банківськими виписками від 05.12.2012 року на суму 25688,99 грн. та від 17.12.2012 року на суму 25688,99 грн.

Як зазначає позивач, під час проведення монтажних робіт відповідачем неправильно здійснено розрахунок необхідної кількості мідних труб та зайво поставлено труби мідні у кількості: труба мідна тверда 10*1,00 мм - 30,85 м; труба мідна тверда 12*1,00 мм - 44,60 м; труба мідна тверда 15*1,00 мм - 25,90 м; труба мідна тверда 22*1,00 мм - 2,30 м; труба мідна тверда 28*1,00 мм - 48,00 м; труба мідна тверда 35*1,5 мм - 2,15 м; труба мідна тверда 42*1,5 мм - 19,20 м. Позивач зазначає, що залишки труб було повернуто відповідачу, у зв'язку з чим позивач просить сягнути з відповідача грошові кошти за зайво поставлені мідні труби в розмірі 12817,79 грн.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року по справі № 910/23776/14 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Горяц-Т» до ТОВ «Грін Фрост» про стягнення 12 817,79 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Горяц-Т» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року по справі № 910/23776/14 скасуванню з прийняттям нового рішення, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією зі сторін в зобов'язанні.

Згідно частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, при цьому строк повернення, зокрема виконаного однією зі сторін в зобов'язанні, законом окремо не встановлено.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 12817,79 грн. за повернуті позивачем мідні труби, місцевий господарський суд виходив з того, що з товарно-транспортної накладної № ОД2021634 від 16.05.2013 року вбачається, лише, що було здійснено перевезення вантажу: труба, кількістю 3 шт., задекларованою вартістю 300,00 грн.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може оскільки, з вказаної товарно-транспортної накладної № ОД2021634 від 16.05.2013 року вбачається, що залишки труб що були придбані за вищевказаним договором від 29.11.2012 року № 291112 на купівлю-продаж, монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання, повернуто відповідачу, вага яких складає 96 кг.

Як вбачається з договору доручення від 15.05.2013 року укладеного між ТОВ «Горяц-Т» та МПП «Віртус», останнє зобов'язалося від імені ТОВ «Горяц-Т» передати отримані по акту прийому передачі мідні труби перевізнику ТОВ «ТК «САТ».

За вказаним договором, та у відповідності до акту прийому-передачі від 15.05.2013 року МПП «Віртус» прийняло від ТОВ «Горяц-Т» для подальшого відправлення ТОВ «Грін Фрост» мідні труби у кількості: труба мідна тверда 10*1,00 мм - 30,85 м; труба мідна тверда 12*1,00 мм - 44,60 м; труба мідна тверда 15*1,00 мм - 25,90 м; труба мідна тверда 22*1,00 мм - 2,30 м; труба мідна тверда 28*1,00 мм - 48,00 м; труба мідна тверда 35*1,5 мм - 2,15 м; труба мідна тверда 42*1,5 мм - 19,20 м. У вказаному договорі від 15.05.2013 року та акті зазначено, що загальна вага мідних труб - 96 кг, а із зазначеного перелік труб вбачається, що їх довжина в загальній кількості 173 м.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, 16.05.2013 року вантажовідправник - МПП «Віртус» дійсно надав ТОВ «Транспортна компанія «САТ» для перевезення вантаж-трубу, вагою 96 кг., в загальній кількості 173 метри на підставі товарно-транспортної накладної №ОД2021634 по маршруту Одеса-Київ для ТОВ «Грін Фрост». 17.05.2013 року вантаж був отриманий уповноваженою особою вантажоодержувача в пункті призначення на складі перевізника у м. Києві, по вул. Корабельній, 6. Зазначене підтверджується листом № 1283 від 15.06.2015 року ТОВ «Транспортна компанія «САТ» наданого третьою особою по справі на вимогу суду. Даний лист підписаний директором ТОВ «Транспортна компанія «САТ» - Одокієнко І.Г. на підписі якого стоїть печатка ТОВ «Транспортна компанія «САТ».

Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ТОВ «Горяц-Т» дійсно повернуло ТОВ «Грін Фрост» мідні труби у кількості: труба мідна тверда 10*1,00 мм - 30,85 м; труба мідна тверда 12*1,00 мм - 44,60 м; труба мідна тверда 15*1,00 мм - 25,90 м; труба мідна тверда 22*1,00 мм - 2,30 м; труба мідна тверда 28*1,00 мм - 48,00 м; труба мідна тверда 35*1,5 мм - 2,15 м; труба мідна тверда 42*1,5 мм - 19,20 м. Загальна вага мідних труб - 96 кг, а довжина - 173 м. на загальну суму12817,79 грн.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься лист ТОВ «Грін Фрост» № 18/06/13-01 від 18.06.2013 року адресований ТОВ «Горяц-Т» в якому відповідач підтверджує отримання від позивача вказані залишки мідних труб (173 м.). При цьому, відповідач зазначає, що приймає лише цілі відрізки по 5 м на суму 9383,30 грн.

Натомість, ТОВ «Грін Фрост», ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не повернуло позивачу відрізки труб менше 5 м, та не сплатило ТОВ «Горяц-Т» 12817,79 грн. за повернуті позивачем мідні труби.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Горяц-Т» про стягнення з ТОВ «Грін Фрост» 12817,79 грн. за повернуті позивачем мідні труби є обґрунтованими та заявлені правомірно, а тому підлягають задоволенню.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року по справі № 910/23776/14 слід задовольнити. Рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року по справі № 910/23776/14 скасувати. Прийняти по справі нове рішення суду яким, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» до товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост» про стягнення 12 817,79 грн. задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат у зв'язку з оплатою послуг адвоката в розмірі 10000 грн., судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката а інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Так, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ЛЕКСІТЕР» (адвокат Мікуленко В.В.) укладено договір від 01.10.2014 року № 01/10/14 про надання правової допомоги у господарській справі за умовами якого адвокатське об'єднання зобов'язується надати правову допомогу, зокрема у господарській справі.

Відповідно до акту наданих послуг від 01.10.2014 року, адвокатське об'єднання «ЛЕКСІТЕР» надало ТОВ «Горяц-Т» такі послуги: надання юридичних усних та письмових консультацій; підготовка та подача позовної заяви до суду; підготовка процесуальних документів по справі; участь у судових засіданнях по справі. Послуги надані у повному обсязі, зауважень до якості та строків надання послуг клієнт до об'єднання не має. Вартість наданих послуг складає 10000 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового косового ордера № 01/10 від 03.10.2014 року ТОВ «Горяц-Т» сплатило адвокатському об'єднанню «ЛЕКСІТЕР» 10000 грн.

Суд, дослідивши вищевказані документи, вважає, що вимоги позивача щодо стягнення адвокатських послуг у сумі 10000 грн. по відношенню до спірної суми у даній справі (12817,79 грн.) є надмірно великими та завищеними, а тому вважає, що судові витрати (витрат за послуги адвоката) підлягають стягненню з відповідача у сумі 2000 (дві тисячі) грн. (20% від 10000 грн.). Вказана суму на думку суду є обґрунтованою та співрозмірною по відношенню до спірної суми у даній справі.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року по справі № 910/23776/14 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року по справі № 910/23776/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення суду яким, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» до товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост» про стягнення 12 817,79 грн. задовольнити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, ідентифікаційний код 37391785) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (65000, м. Одеса, вул. Балківська, 124/1, ідентифікаційний код 34443264) грошові кошти у сумі 12817 (дванадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 79 коп.

5. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Фрост» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, ідентифікаційний код 37391785) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (65000, м. Одеса, вул. Балківська, 124/1, ідентифікаційний код 34443264) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції та 2000 (дві тисячі) грн. судових витрат (витрат за послуги адвоката).

6. Видачу наказів по справі № 910/23776/14 доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/23776/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді Р.В. Федорчук

А.Г. Майданевич

Дата підписання 22.06.2015 року