Постанова

від 05.10.2015 по справі 910/23776/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року Справа № 910/23776/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 у справігосподарського суду міста Києва №910/23776/14 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" простягнення 12 817,79грн., за участі представників сторін:

від позивача - Кальчев Л.В.,

від відповідача - Булава О.С.,

від 3-ї особи - не з'явились,

У С Т А Н О В И В:

29.10.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" звернулися до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Фрост" безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 12 817,79грн. відповідно до ст.1212 ЦК України, посилаючись на те, що підстава, на якій останні набули ці кошти відпала, оскільки мідні труби на вказану суму були повернуті ТОВ "Горяц-Т" та прийняті ТОВ "Грін-Фрост".

12.02.2015 рішенням господарського суду міста Києва (судді Стасюк С.В., Босий В.П., Котков О.В.) у задоволенні позову відмовлено. Суд виходив із відсутності у матеріалах справи доказів повернення залишків труб, у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача грошових коштів за зайво поставлені мідні труби відсутні.

15.06.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Лобань О.І., Федорчук Р.В., Майданевич А.Г.) рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ "Грін Фрост" на користь ТОВ "Горяц-Т" 12 817,79грн. безпідставно набутих коштів та 2000,00грн. витрат за послуги адвоката. Постанова обґрунтована правомірністю вимог позивача, порушене право якого, за висновками суду, підлягало захисту.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" посилалися на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Зазначали, що договір доручення від 15.05.2015 та акт приймання-передачі труб від 15.05.2015, лист третьої особи від 15.06.2015, лист відповідача від 18.06.2013, товарно-транспортна накладна від 16.05.2013 не є належними та допустимими доказами у справі та не підтверджують господарської операції з повернення чи поставки товару.

Крім того, заявник у судовому засіданні звертав увагу суду на те, що, на його погляд, причиною виникнення цього спору є стягнення з позивача на їх користь рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2014 у справі №916/874/14, яке набрало законної сили, 17 759,00грн недоплаченої суми за договором на купівлю-продаж, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, оскільки у сумарному вигляді вимоги позивача у цій справі та витрати, пов'язані з наданням адвокатської допомоги співпадають.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами виникли спірні правовідносини внаслідок, як стверджував позивач, безпідставно отриманих коштів відповідачем у сумі 12 817,79грн, у результаті виконання умов договору №291112 на купівлю-продаж, монтажні та пусконалагоджувальні роботи від 29.11.2012 і повернення останнім залишків мідних труб у межах спірної суми.

Відхиляючи позовні вимоги з підстав недоведеності, господарський суд міста Києва обґрунтовано виходив з того, що з товарно-транспортної накладної №ОД2021634 від 16.05.2013, яка відповідно до положень статті 34 ГПК України може бути належним і допустимим доказом, не убачається, що було здійснено повернення відповідачу саме того майна, на яке посилається позивач, оскільки у цій накладній лише зазначено: труба мідна у кількості 3 шт. задекларованою вартістю 300,00грн.

Тому не знайшов підстав для задоволення позовних вимог з підстав, передбачених положеннями статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Що стосується висновків апеляційного господарського суду, то вони не можуть бути визнані обґрунтованими та мотивованими з урахуванням положень статті 43 ГПК України

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Тому договір доручення від 15.05.2013 року між ТОВ "Горяц-Т" та МПП "Віртус", який не є стороною у спірних правовідносинах, зі змісту якого убачається, що останній зобов'язувався повернути відповідачеві залишки невикористаних труб, який апеляційним господарським судом покладено в основу свого рішення, як обґрунтовано стверджував у судовому засіданні відповідач, не може бути віднесено до доказів господарської операції з повернення відповідачу товару, у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, при ухваленні якого правильно встановлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Висновки апеляційного господарського суду суперечать установленим обставинам справи, вимогам закону, тому постанова від 15.06.2015р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015р. залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" задоволити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у справі №910/23776/14 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" 913,50грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя Л.В. Ковтонюк