Постанова

від 23.06.2015 по справі 802/1095/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 червня 2015 р. Справа № 802/1095/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Шляхбуд-Муш» до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в :

В квітні 2015 року ПП В«Шляхбуд-МушВ» звернулось з адміністративним позовом до Жмеринської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Зазначали, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП В«Шляхбуд-МушВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2014 року відповідачем складено акт №234/22/36636755 від 26.03.2015 року, яким відповідно до розділу 4 встановлено порушення пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 1090202 грн.; пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 1324870 грн. (т.1, а.с.9-38).

На підставі вищевказаного акту перевірки Жмеринською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» №0000152200 від 09.04.2015 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 1090202 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 272550.50 грн., та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000162200 від 09.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 1324870 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 331217.50 грн. (т.1, а.с.51, 52).

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм податкового законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомлення-рішеннями, позивач звернувся до суду із вимогами їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові та просив його задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надавши суду письмові заперечення (а.с.94-95), в яких вказали, що встановлені перевіркою порушення податкового законодавства з боку позивача в дійсності мали місце, а відтак, прийнятті відповідачем податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі направлень від 11.03.2015 року за №№ 21, 22, 23, виданих Жмеринською ОДПІ згідно із пп. 78.1.11, п. 78.1 ст.78 ПК України та відповідно до наказу від 10.03.2015 року за № 202, відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП В«Шляхбуд-МушВ» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2014 року.

Зокрема, податковий орган у своєму акті зазначив, що позивачем порушено наступні норми податкового законодавства, а саме:

1. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в перевіреному періоді на загальну суму 1090202грн., у тому числі:

- заниження за 2012 рік в сумі 287196грн.;

- заниження за 2013 рік в сумі 351469грн.;

- заниження за 2014 рік в сумі 451537грн.

2. п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в перевіреному періоді на загальну суму 1324870 грн. в т.ч. за липень 2012 року в сумі 98701 грн., за серпень 2012 року в сумі 183331 грн., за жовтень 2012 року в сумі 10333 грн., за листопад 2012 року в сумі 39559 грн., за червень 2013 року в сумі 36032 грн., за липень 2013 року в сумі 58809 грн., за серпень 2013 року в сумі 106292 грн., за вересень 2013 року в сумі 134889 грн., за жовтень 2013 року в сумі 112949 грн., за листопад 2013 року в сумі 8267грн., за липень 2014 року 21080 грн., за серпень 2014 року в сумі 99757 грн., за вересень 2014 року в сумі 380873 грн., за листопад 2014 року в сумі 34000 грн.

В подальшому, на підставі таких висновків, відповідач виніс податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. При цьому, юридична відповідальність особи, згідно із статтею 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Так, податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.04.2015 року №0000152200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 1090202 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 272550.50 грн., ґрунтується на порушенні ПП В«Шляхбуд-МушВ» ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки ПП В«Шляхбуд-МушВ» не правомірно включило до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по постачальниках ПП «Видавництво «Пресбол-2008», ТОВ «Гермес-ТрейдінгЧеркаси», ТОВ Фірма «Мікс-В», ТОВ «Д Алекс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ПП «Подільська Промислова Компанія».

Вказане відповідач обґрунтовує наступним:

ПП «Видавництво «Пресбол-2008». Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (м. Бориспіль) складено акт про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 12.08.2013р. №71/22/36090881 ПП «Видавництво Пресбол-2008», за результатами якої не встановлено відображення в податковому та бухгалтерському обліку взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями та не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

ПП «Шляхбуд-Муш» до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, що б підтверджували фактичне переміщення товарів в просторі.

TOB «Гермес-ТрейдінгЧеркаси». ДПІ у м.Черкаси ГУ Міндоходів у Черкаській області складено довідка №203/23-01-22-06/33585373 від 24.04.14р. про результати проведення зустрічної звірки TOB «ГЕРМЕС-ТРЕЙДІНГЧЕРКАСИ» щодо документального підтвердження господарських відносин з покупцями та постачальниками товарів (робіт, послуг) за 01.03.2013 по 31.12.2013р., за результатами якої за період з 01.03.2012 по 31.12.2013 року документально не встановлено відображення в податковому та бухгалтерському обліку взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями та не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

В ході звірки встановлено неможливість фактичного здійснення TOB «ГЕРМЕС- ТРЕЙДІНГЧЕРКАСИ» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу (товарів/робіт, послуг); відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, необхідної кількості технічного персоналу, транспортних засобів, посадові особи не знаходяться за адресою реєстрації. 1

В зв'язку з тим, що за матеріалами ДПІ у м. Черкаси ГУ Міндоходів у Черкаській області складено довідка №203/23-01-22-06/33585373 від 24.04.14р. ; про результати проведення зустрічної звірки, доведено факт відсутності реалізації товарів та надання послуг ТОВ «ГЕРМЕС-ТРЕЙДІНГЧЕРКАСИ» покупцям, це засвідчує недійсність господарських операцій з ПП «Шляхбуд-Муш».

TOB Фірма «Мікс-В». Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки TOB Фірма «Мікс-В» від 23.01.2014р. №76/2203/24893764, за результатами якої встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів для здійснення основного виду діяльності, керівні особи та працюючий персонал відсутні за місцем реєстрації підприємства.

В зв'язку з тим, що за матеріалами Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області акт про неможливість проведення зустрічної звірки TOB - Фірма «Мікс-В» від 23.01.2014р. №76/2203/24893764, доведено факт відсутності реалізації товарів та надання послуг TOB Фірма «Мікс-В» покупцям, це засвідчує недійсність господарських операцій з ПП «Шляхбуд-Муш».

ТОВ «Д АЛЕКС». До перевірки не надано товарно-транспортні накладні щодо перевезення плитки бетонної тротуарної фігурної 60мм в кількості 163,5кв.м. Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.03.2014р. №743/22-03/37617796. Звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за по адресою.

В зв'язку з тим, що за матеріалами Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.03.2014 року №743/22-03/37617796, доведено факт відсутності реалізації товарів та надання послуг ТОВ «Д Алекс» покупцям, це засвідчує недійсність господарських операцій з ПП «Шляхбуд-Муш».

TOB «ОСОБА_4 Плюс». Відповідно до листа ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області TOB "ОСОБА_4 ПЛЮС" 26.03.2014р. визнано банкрутом, фактичне місцезнаходження підприємства встановити не надалось можливим.

В зв'язку з тим, що за матеріалами ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Мундоходів у Харківській області доведено факт відсутності реалізації товарів та надання послуг TOB "ОСОБА_4 ПЛЮС" покупцям, це засвідчує недійсність господарських операцій з ПП «Шляхбуд-Муш».

ПП «Подільська Промислова Компанія». Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області складено Акт від 24.07.2014 року №2010/22-03/33209166 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Подільська Промислова Компанія» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків.

Зустрічну звірку ПП «Подільська Промислова Компанія» провести неможливо у зв'язку з тим, що ПП «Подільська Промислова Компанія» та його посадові особи відсутні за податковою адресою.

Такі висновки податкового органу, на переконання суду, є помилковими та здійсненими без повної та всебічної оцінки первинних документів, що підтверджують реальність господарських операції позивача з його контрагентами. Крім того, суд вважає, що відповідач під час здійснення перевірки поверхнево та неповно здійснив аналіз, співставлення існуючої у нього податкової інформації (акти/довідки перевірок контрагентів) та існуючих у розпорядженні позивача первинних документів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 2.1. ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи власника на їх проведення.

Оцінюючи взаємовідносини позивача з ПП «Видавництво «Пресбол-2008», ТОВ «Гермес-ТрейдінгЧеркаси», ТОВ Фірма «Мікс-В», ТОВ «Д Алекс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ПП «Подільська Промислова Компанія», суд виходить із того, що в межах дослідження питання щодо включення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) варто враховувати наявність, по-перше, належних договорів на надання певних послуг, поставку товару, по-друге, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, податкової накладної на оплату послуг товарів.

Суд, досліджуючи взаємовідносини позивача з ПП «Видавництво «Пресбол-2008», ТОВ «Гермес-ТрейдінгЧеркаси», ТОВ Фірма «Мікс-В», ТОВ «Д Алекс», ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», ПП «Подільська Промислова Компанія», встановив наступні факти, які свідчать про реальність господарських операцій між ними.

Досліджені матеріали адміністративної справи свідчать, що видом діяльності позивача є будівництво доріг і автострад.

Підтверджуючи право на віднесення сум до витрат, позивач надає наступні документи:

договора між позивачем та ПП «Видавництво «Пресбол-2008» №1-10/12 від 1 жовтня 2012 року, №26/11 від 26 листопада 2012 року; специфікації відповідно до договорів (мазут, бітум); видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; подорожні листи вантажного автомобіля; квитанції до прибуткового касового ордера; виписки та платіжні доручення (т.3, а.с. 140-176);

договір між позивачем та ТОВ «Гермес-ТрейдінгЧеркаси» №28-13 від 2 серпня 2013 року; специфікації відповідно до договору (бітум, асфальт); видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (т.2, а.с. 1-56);

договір між позивачем та ТОВ Фірма «Мікс-В» №710 від 7 жовтня 2013 року; специфікації відповідно до договору (мазут, асфальт, послуги по перевезенню); видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (т.2, а.с. 57-106);

договір про надання послуг між позивачем та ТОВ «Д Алекс» від 11 вересня 2013 року; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) та договір №32/13 від 12 вересня 2013 року; специфікації відповідно до договору (асфальт, послуги по перевезенню, пічне паливо, плитка бетонна тротуарна фігурна); видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг); виписки та платіжні доручення (т.2, а.с. 133-183);

договір поставки між позивачем та ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» №21 від 21 серпня 2014 року; видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг); виписки та платіжні доручення (т.1, а.с. 99-220);

договори між позивачем та ПП «Подільська Промислова Компанія» №02-07/12 від 2 липня 2012 року, №04-07/12 від 4 липня 2012 року, №10-07/12 від 10 липня 2012 року, №13-07/12 від 13 липня 2012 року, №01-08/12 від 1 серпня 2012 року, №02-08/12 від 2 серпня 2012 року; видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; (т.2, а.с. 184-250, т.3 а.с. 1-134).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході розгляду справи в суді встановлено, що усі вище перераховані документи, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в перевіряємий податковим органом період, відповідно до ст. 9 Закону №996 XIV та п. 2.4. Положення №88, є первинним документами, оформленими належними чином, а товар та надані послуги використані позивачем у свої господарській діяльності.

Посилання відповідача на те, що суб'єкти господарювання відсутні за місцезнаходженням, суд зазначає наступне.

Із системного аналізу п. 73.5 ст. 73 ПК України та п.4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року, слідує, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а, отже, й висновки в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

Однак, в даному випадку звірка фактично не проводилась, про що свідчить акт №234/22/36636755 від 26.03.2015 року про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, відтак у цьому ж акті податковим органом безпідставно, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій зроблені висновки про невідповідність їх вимогам ПК України.

Аналогічна правова позиція сформована, зокрема у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 року у справі № 826/931/14 , яка є остаточною у цій справі та підтримана рішеннями Вищого адміністративного суду України.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.11.2014 року № К/9991/41242/12 відсутність контрагента за юридичною адресою, вказаною в установчих документах, не впливає на право платника-покупця врахувати при визначенні бази оподаткування ПДВ та податку на прибуток понесені витрати та не свідчить про недобросовісність платника.

Такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, мінімальна кількість працівників, відсутність у власності основних засобів, майна не можуть спростовувати фактичне виконання операції з поставки, оскільки специфіка підприємницької діяльності з купівлі-продажу товару полягає у тому, що підприємству, яке реалізує ТМЦ, особливо підприємству, що є перепродавцем товару, не вимагається, ані значної кількості працівників, ані наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов'язань. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах ВАСУ від 18.10.2014 року № К/800/29311/14, від 08.10.2014 року №К/9991/12087/12, від 14.10.2014 року №К/9991/20418/11.

Також, суд зауважує, що відповідно до роз'яснень, викладених в інформаційному листі № 1936/11/13-11 від 01 листопада 2011 року Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Натомість відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укрпетролеумм". Також ним не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача і його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

За таких обставин висновки відповідача щодо порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9. ст..139 ПК України не ґрунтуються на матеріалах перевірки та є лише припущенням. Отже податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 09.04.2015 року, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1090202 грн. основного платежу та 272550,5 грн. штрафної санкції - є протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000162200 від 09.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 1324870 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 331217.50 грн., ґрунтується на порушенні ПП В«Шляхбуд-МушВ» пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України.

Так, Згідно з п.п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В результаті проведених операцій, згідно вищезазначених вимог Податкового кодексу України, позивачем віднесено до складу податкового кредиту нараховані суми податку на додану вартість, однак перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 (далі-Інформаційний лист), у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Прикладом подібного підходу Верховного Суду України є, зокрема, постанова від 9 вересня 2008 року, в якій зазначено, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Але, поряд із цим, в даному Інформаційному листі зазначено, що в постанові Верховного Суду України від 08 вересня 2009 року останній вказує на те, що відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Крім цього, з врахуванням правової позиції Верховного Суду України, Вищий адміністративний суд України зазначає, що одним із етапів встановлення судом обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, є встановлення факту-здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та або бюджетне відшкодування.

В підтвердження здійснення господарських операцій та отримання товару від контрагентів ПП «Шляхбуд-Муш» надано суду податкові накладні, видаткові накладні, специфікації, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, касові ордера, виписки та платіжні доручення.

Отже, господарські операції, фактично здійснювані підприємством позивача, підтверджуються оформленими належним чином документами.

За відсутності в цих документах недоліків, які згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, що спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості - немає правових підстав для неврахування цих документів як доказів дійсності укладання та виконання угод.

Так, вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №1988.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

За змістом наведених норм, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовуються у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях, є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки).

Це є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В контексті даної спірної ситуації акт податкового органу не містить будь-якого документального підтвердження стосовно не виконання фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахунках з контрагентами, а викладені у ньому висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Відтак, наявні у справі документи спростовують твердження податкового органу про відсутність факту реальності здійснення господарських відносин між позивачем та контрагентами і, навпаки, підтверджують реальність їх здійснення.

Отже, оспорюванні висновки податкового органу про порушення позивачем норм пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді, наслідком чого є визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішення №0000152200 від 09.04.2015 року та №0000162200 від 09.04.2015 року.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. За таких обставин заявлений адміністративний позов ПП «Шляхбуд-Муш» підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 09.04.2015 року №0000152200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 09.04.2015 року №0000162200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства В«Шляхбуд-МушВ» (вул. Павлова, 8, офіс 35, м. Жмеринка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 36636755) судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович