Рішення

від 22.04.2010 по справі 04/131-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2010 р. Справа № 04/131-50 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Волинської обласної дирекції

до Підприємця ОСОБА_2

про стягнення 95 292,59 грн.

Суддя: Філатова С.Т

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_3 -дов. від 28.12.2009р.

від відповідача: ОСОБА_2 - підприємець, ОСОБА_4, дов. №б/н від 22.04.2010р.

Справа передана на новий розгляд згідно постанови Вищого господарського суду України від 24.06.2008р. по справі 6/113-50.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

Позивач -Акціонерний поштово-пенсійний банк В«АвальВ» в особі Волинської обласної дирекції, звертаючись до суду з позовом до Підприємця ОСОБА_2, проcить стягнути 121269,00 грн. боргу за кредитною угодою №012/01-11/620 від 24.12.02р., додатковими угодами до неї від 24.12.04 р., 22.02.05 року, 22.03.05р.

В судовому засіданні 23.09.2008р. позивач звернувся до суду з заявою №3884 про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку з тим, що на рахунок позивача надійшли кошти від реалізації заставного майна в сумі 18 300грн. Просить стягнути з відповідача 95 292,59 грн. в т.ч. 95 284,19грн. заборгованості за кредитом, 8,40грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та судові витрати.

Відповідач у запереченні від 23.09.2008р. проти позову заперечує, зазначає, що фактично грошей по кредитному договору від 24.12.2004р. він не отримав, а ними заволодів на той час поручитель ОСОБА_5, у зв'язку з чим відносно нього на даний час відкрито кримінальну справу і ведеться слідство, про що свідчить копія відповідної постанови.

Окрім того, рішенням Ківерцівського районного суду від 25.01.2005р. на ОСОБА_5 покладено обов'язок відшкодувати кошти по кредитному договору №012/01-11/620 в повному обсязі. Проте, позивач відмовився від виконання виконавчого листа.

Вказує, що рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2008р. дії ДВС про вилучення у підприємця ОСОБА_2 майна визнано незаконними і вказано, що в даному випадку кредитор повинний був виконувати рішення Ківерцівського районного суду, а не вчиняти дій стосовно позивача. В підтвердження надає суду копію постанови Львівського апеляційного адміністративного суду.

Зазначає, що у відповідності зі ст.80 ГПК України передбачений порядок припинення провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своїх повноважень і компетенції вирішив господарський спір між тими сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а оскільки такий спір по вказаному кредитному договору є вирішеним Ківерцівським районним судом, як і підтверджено іншим рішенням, тому дії, що вчинялись стосовно нього і його майна, як для погашення кредитного договору, після вирішення спору судом на протязі 2005-2008р.р., є незаконними також, а тому просить припинити провадження у справі.

У заяві від 25.11.2008р. повідомляє, що доказом того, що він не отримував за оформленим кредитом 24.12.2002р. кошти в сумі 127 000грн., а ними заволодів ОСОБА_5, є постанова прокурора Волинської області від 05.12.2007р., на підставі якої за фактом шахрайських дій за ознаками ст.190 ч.3 КК України порушено кримінальну справу, розслідування якої триває по даний час.

Вказав, що розгляд кримінальної справи проводиться неналежно, доказом чого є повідомлення прокурора Волинської області від 13.12.2008р., копію якого долучає до матеріалів справи.

На запит суду від прокуратури Ківерцівського району Волинської області надійшов лист №161 вих. від 29.01.2009р., в якому зазначено, що 10.12.08 прокуратурою району скасовано постанову старшого слідчого Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області майора міліції ОСОБА_6 від 28.03.08 про зупинення досудового слідства на підставі п.3 ст.206 КПК України у кримінальній справі №17-188-07 у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин та по справі слідчому дані письмові вказівки. Кінцеве процесуальне рішення слідчим по кримінальній справі не прийняте. Про результати досудового слідства буде повідомлено додатково.

На запит суду від ТзОВ КБ "Західінкомбанк" надійшов лист №17-0061 від 28.01.2009р., в якому зазначено, що кошти в сумі 127 000,00 грн. дійсно поступили 24.12.2002р. на рахунок отримувача Підприємець ОСОБА_2 р/р 26005008220 в КБ "Західінкомбанк" від платника ОСОБА_2 рахунок 2065511 в ВОД ВАТ "ОСОБА_1 АВАЛЬ", м.Луцьк МФО 303569.

В судовому засіданні 11.02.2009р. позивач надав суду обгрунтований розрахунок боргу, згідно з яким заборгованість становить: 95 284,19грн. заборгованості за кредитом та 77,67грн. заборгованості по відсоткам. Зазначає, що згідно платіжних доручень та меморіальних ордерів сплачено відповідачем 72 019,35грн. заборгованості по відсоткам та 31 715,81 заборгованості по кредиту. В підтвердження цього долучає до матеріалів справи розрахунок заборгованості та копії платіжних доручень та меморіальних ордерів на 46 аркушах.

Ухвалою суду від 11.02.2009р. за клопотанням відповідача провадження у справі зупинено до вирішення справи Луцького міськрайонного суду № 2-1918/08 за позовом ОСОБА_7 (дружини ОСОБА_2І.) до приватного нотаріуса ОСОБА_8 та ВОД ВАТ "ОСОБА_9 Аваль" про визнання договору застави та кредитного договору недійсним.

25.02.2010р. на запит суду Луцький міськрайонний суд Волинської області направив копії рішення суду від 02.06.2009 року, додаткового рішення від 05.08.2009 року, ухвали апеляційного суду від 30.11.2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ВОД ВАТ "ОСОБА_9 Аваль", підприємця ОСОБА_2, приватного нотаріуса ОСОБА_8 про визнання договору застави та кредитного договору недійсними.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 02.06.2009 року, що набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_7 до ВОД ВАТ "ОСОБА_9 Аваль", підприємця ОСОБА_2, приватного нотаріуса ОСОБА_8 про визнання недійсними договору застави від 24.12.2002 року та кредитного договору від 24.12.2002 року за №012/011/620, укладеним між підприємцем ОСОБА_2 та АППБ В«АвальВ» , відмовлено.

В судовому засіданні 20.04.2010р. оголошено перерву до 22.04.2010р. до 14 год. 10 хв. згідно зі ст.. 77 ГПК України для представлення відповідачем довіреності на представника.

В судовому засіданні позивач повідомив, що оригінал виконавчого листа №1212 від 17.05.2005р. після його повернення з першого відділу ДВС ЛМУЮ та виконавчий лист Ківерцівського районного суду від 25.01.2006р. по справі №2-63/06 про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості після повернення з ДВС Ківерцівського РУЮ, знаходяться у ВОД АТ «ОСОБА_1 Аваль».

Відповідач у заяві від 22.04.2010р. вказав, що кримінальна справа №17-88-07 знаходиться у досудовому слідстві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до справи матеріали та оглянувши матеріали виконавчого провадження, кримінальної справи №17-188-07 по факту шахрайських дій за ознаками ст.190 ч.3 КК України та справи № 2-439/07-ск за скаргою ОСОБА_2 від 02.11.2007р. на дії ВДВС м.Луцька, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, виходячи із наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, 24.12.2002 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" в особі Волинської обласної дирекції, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" в особі Волинської обласної дирекції, що підтверджується копією статуту, затвердженого Національним банком України 25.09.2006 року та Підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № 012/01-11/620, за умовами якого банк зобов'язався відкрити відновлювальну кредитну лінію позичальнику в сумі 127000грн. строком на 24 місяці зі сплатою 21% річних (п.1.1 Договору).

24.12.2005 року сторони підписали додаткову угоду, якою строк дії кредитного договору було продовжено до 22.02.2005 року, а розмір відсоткової ставки збільшено до 30% річних.

Строк дії кредитного договору сторонами неодноразово продовжувався: додатковою угодою від 22.02.2005 року до 21.03.2005 року та з 22.03.2005 року відповідно до 19.04.2005 року.

На виконання умов Договору кредитної лінії позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 127 000грн., про що свідчить копія платіжного доручення № 2 від 24.12.2007 року.

Відповідач оплату за кредитним договором провів частково, що стверджується долученими до справи розрахунком заборгованості та копіями платіжних доручень та меморіальних ордерів (т.2, а.с. 114-161).

В процесі розгляду справи борг по кредиту було частково погашено за рахунок реалізації Волинською філією СПД "Укрспецюст" заставного майна на суму 18 300грн., що вбачається з виписки з історії руху коштів по кредитному рахунку підприємця ОСОБА_2.

На виконання вказівок ВГСУ від 24.06.2008р. у справі № 6/113-50 господарським судом було витребувано та оглянуто Кримінальну справу №17-188-07 по факту шахрайських дій за ознаками ст. 190 ч. 3 КК України, справу № 2-439/07-ск за скаргою ОСОБА_2 від 02.11.2007р. на дії ВДВС м.Луцька, передану господарському суду Волинської області за підсудністю ухвалою Луцького міськрайонного суду від 27.05.2008р. та матеріали виконавчого провадження по виконавчому напису нотаріуса від 17.05.2005 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АПБ "Аваль" 140759,69 грн., виконавче провадження індекс 10 №622 Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції по виконанню виконавчого напису від 17.05.2005р. про звернення стягнення на майно ОСОБА_2

Згідно зі статтями 47, 49 і ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції на час укладення договору від 24.12.2002р.) комерційні банки здійснюють кредитні обслуговування позичальників на договірних умовах.

Виконання кредитором зобов'язань по договору стверджується розпорядженням по операційному відділу №3 від 24.12.2002р. та платіжним дорученням №2 від 24.12.2002р. про перерахування підприємцю ОСОБА_2 на рахунок в КБ „ЗахідінкомбанкВ» 127 000грн. з призначенням платежу „одержання кредитних коштів згідно кредитного договору №012/01-11/620 від 24.12.2002р.В» (т.1, а.с. 13).

У відповідності з пунктом 5.1 договору кредитні кошти можуть надаватись кредитором шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Позичальника №260002596 у Волинській ОД АППБ "АВАЛЬ", МФО 303569, або сплати платіжних доручень, наданих позичальником, безпосередньо з позичкового рахунку. Перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника здійснюється згідно письмових заяв та за умови надання договорів, рахунків тощо, що підтверджують цільове використання коштів. Перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунки третіх осіб - контрагентів позичальника здійснюється на підставі наданих позичальником платіжних доручень;(в 3-х екземплярах) та договорах, що підтверджують цільове використання коштів.

На виконання забезпечення зобов'язань по договору з позичальником був укладений договір застави від 24.12.2002р., яким передано в заставу обладнання та транспортні засоби (т. 1, а.с. 24).

Кредитний договір № 012/01-11/620 від 24.12.2002р. про відкриття позивачем підприємцю ОСОБА_2 відновлюваної кредитної лінії у сумі 127 000грн. для поточної діяльності та договір застави від 24.12.2002р. в судовому порядку недійсними не визнані і в силу ст. 204 ЦК України є правомірними. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 02.06.2009 року, що набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_7 до ВОД ВАТ "ОСОБА_9 Аваль", підприємця ОСОБА_2, приватного нотаріуса ОСОБА_8 про визнання недійсними договору застави від 24.12.2002 року та кредитного договору від 24.12.2002 року за №012/01-11/620, укладеними між підприємцем ОСОБА_2 та АППБ В«АвальВ» , відмовлено.

Вказана обставина має для суду преюдиціальне значення в силу ст. 35 ГПК України.

На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису від 17.05.2005р. про звернення стягнення на майно ОСОБА_2

19.09.2008р. постановою головного державного виконавця Першого відділу ДВС ЛМУЮ виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі ст. 38, п. 6 ст. 40 ЗУ „Про виконавче провадження" з вказівкою на те, що автомобілі в кількості 4 одиниці, відповідно до виконавчого напису ПН від 17.05.2005 року реалізовано. Кошти перераховано на рахунок ВАТ «ОСОБА_1 Аваль». 04.08.2008 року за вих. №29783 направлено пропозицію ВАТ «ОСОБА_1 Аваль»щодо залишення за собою непроданого майна ОСОБА_2, а саме автомобіль ДАФ 400, 1991р.в., проте ВАТ «ОСОБА_1 Аваль»не заявив про своє бажання. Оскільки відсутнє інше майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення, виконавчий напис повертається без подальшого виконання.

Водночас з кредитним договором, на забезпечення виконання зобов'язань за ним, кредитором 24.12.2002р. було укладено договір поруки з ОСОБА_5 (Т.1 а.с. 18).

У відповідності до ч. 1 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 192 ЦК УРСР (що діяв на час укладення договору) за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. В разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.01.2006р. постановлено стягнути з ОСОБА_5 заборгованість по кредитному договору в сумі 126 224,13грн. (Т.1 а.с. 26).

15.09.2006р. Державною виконавчою службою у Ківерцівському районі на підставі п. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" було повернуто виконавчий лист Ківерцівського районного суду №2-63 від 25.01.06р. про стягнення з ОСОБА_5 (поручитель за кредитом наданим ОСОБА_2І.) на користь АППБ "Аваль" 127 487,13 грн. Стягнення за виконавчим документом не проводилося.

Стаття 40 ЗУ „Про виконавче провадженняВ» передбачає, що повернення виконавчого документа за заявою стягувача не передбачає права стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст. 21 Закону.

10.12.2008р. прокуратурою району скасовано постанову старшого слідчого Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області майора міліції ОСОБА_6 від 28.03.2008р. про зупинення досудового слідства на підставі п.3 ст. 206 КПК України у кримінальній справі №17-188-07 за фактом заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами у великих розмірах, які йому належали, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

На даний час слідство по справі триває, про що свідчить лист-відповідь прокурора Ківерцівського району №161 вих. від 29.01.2009р. та пояснення відповідача від 22.04.2010р.

Тобто, на даний час, виконавчі документи по виконанню виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку по договору застави та виконавчий лист про стягнення боргу з поручителя ОСОБА_5 виконавчою службою повернуті згідно п. 1, 6 ст. 40 ЗУ „Про виконання провадженняВ» , при цьому, повернення по п. 1 ст. 40 перешкоджає повторному пред'явленню документа до виконання.

Вказані постанови на даний час не оспорені, не скасовані, виконавчі документи знаходяться у кредитора, про що свідчить пояснення позивача від 22.04.2010р. Оригінал виконавчого напису оглянуто в судовому засіданні 22.04.2010р.

Факт перерахування кредитором АППБ „АвальВ» та надходження коштів по кредитному договору на рахунок підприємця в „ЗахідінкомбанкВ» стверджується листом ТзОВ КБ "Західінкомбанк" №17-0061 від 28.01.2009р., в якому зазначено, що кошти в сумі 127 000,00 грн. дійсно поступили 24.12.2002р. на рахунок утримувача - підприємець ОСОБА_2 р/р 26005008220 в КБ "Західінкомбанк" від платника ОСОБА_2 рахунок 2065511 в ВОД ВАТ "ОСОБА_1 АВАЛЬ", м.Луцьк МФО 303569.

Твердження відповідача про подальше заволодіння та їх використання іншою особою не спростовують факт виконання банком зобов'язання по кредитному договору щодо перерахування коштів і, відповідно, виникнення зобов'язання по їх поверненню у позичальника.

Твердження відповідача про повторне стягнення суми за кредитним договором спростовується змістом ст. ст. 192, 175 ЦК УРСР 1963р. (що діяв на час укладання договору поруки), ст. 543 ЦК України, які передбачають солідарну відповідальність позичальника і поручителя і право банку вимагати виконання доти, поки зобов'язання не погашено.

При солідарному обов'язку боржників кредитор вправі вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу.

В силу ст. 175 ЦК УРСР (що діяв на час укладення договору поруки, ст. 543 ЦК (в контексті п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, поки зобов'язання не погашено повністю.

Статтею ст. 543 ЦК України визначено, що лише виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

В даному випадку борг в сумі 95 292,59грн. не сплачений, про що свідчить довідка банку станом на 22.04.2010р., є підставним і підлягає до задоволення в силу ст.. 1054 ЦК України, 193 ГК України.

Доводи відповідача щодо обов'язку позивача отримати задоволення з боржника ОСОБА_5 на підставі рішення Ківерцівського районного суду від 25.01.2005р. суперечить змісту ст.175 ЦК УРСР, ст.ст. 12, 543 ЦК України, яка надає кредитору право вимагати виконання обов'язку від будь-кого з боржників.

Твердження відповідача щодо отримання, заволодіння та використання коштів ОСОБА_5 належними доказами не підтверджено.

Згідно зі ст. 35 ГПК України преюдиціальне значення для суду з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

В даному випадку кримінальна справа №17-188-07 по факту шахрайських дій за ознаками ст. 190 ч. 3 КК України знаходиться на стадії досудового слідства, про що свідчить повідомлення прокурора Ківерцівського району №161 вих. від 29.01.2009р. та заява відповідача від 22.04.2010р.

Доводи відповідача про підставність припинення провадження у справі згідно п. 2 ст. 80 ГПК України та зазначення про це у постанові ВГСУ від 24.06.2008р. у справі №6/113-50 є його власним довільним тлумаченням як змісту ч. 2 ст. 80 ГПК України, так і змісту постанови від 24.06.2008р. В силу ч. 2 ст. 80ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Справа Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.01.2006р. відрізняється від даної справи як сторонами (ОСОБА_5 -ОСОБА_2 В.1), так і предметом (стягнення за договором поруки -стягнення за кредитним договором).

Водночас суд зауважує, що за змістом ч. 2 ст. 111 12 постанова касаційної інстанції не може містити вказівки, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Визнання постановою Львівського апеляційного адміністративного суду протиправними дій Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Волинської області при здійсненні виконавчого провадження у відповідності до виконавчого напису нотаріуса від 17.05.2005р. висновків суду щодо наявності кредитної заборгованості відповідача та прав кредитора в солідарному зобов'язанні не спростовують.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 952,93 грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст. ст. 543, 1054 ЦК України ст.. 193 ГК України (в контексті п.4 Перехідних та прикінцевих положень), ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити .

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" в особі Волинської обласної дирекції 95 292,59грн. заборгованості за кредитним договором, в т.ч. 95 284,19 грн. заборгованості за кредитом, 8,40 грн. заборгованості за відсотками, 952,93 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Т.Філатова

Повний текст рішення підписано

23.04 .2010р.