Ухвала

від 30.06.2015 по справі 907/574/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" червня 2015 р. Справа № 907/574/15

За позовом: ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» м.Київ в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи ФГФФО на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_1 м.Киїів

До відповідача: ТОВ „Таурас Проперті» м.Київ

Про визнання нікчемними договору купівлі-продажу земельної ділянки, акту прийому-передачі та визнання права власності,

Суддя господарського суду - Йосипчук О.С.

За участі представників сторін:

Позивача - ОСОБА_2 - представник

Відповідача - ОСОБА_3 - представник

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання нікчемним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі земельної ділянки площею 0,0024Га, кадастровий номер 2122485200:02:001:0010, яка знаходиться у Міжгірському районі, с/рПилипець та із цільовим використанням - обслуговування крісельно-канатного пристрою

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на цю земельну ділянку, що є предметом судового дослідженні у цій справі, яка судом була відхилена через відсутність адекватних підстав для вжиття саме такої форми забезпечення. На думку суду, арешт земельної ділянки поряд з тим, що забезпечить схоронність предмета судового дослідження у випадку задоволення позову, однак може спричинити шкоду майновим правам та охоронюваним законом інтересам відповідача як під час розгляду спору у суді, так і у випадку відмови у задоволенні позову.

Тому, клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що є предметом судового дослідження у цій справі судом відхилене, як неадекватне.

Поряд з цим, подані заявником документи містять відомості про пошук покупця та намагання відповідача відчужити об'єкт, що у своєму складі містить також майно земельна ділянка, права на яке заявляє позивач у справі.

Так, згідно із відомостями, розміщених у мережі інтернет ( http://mezhgorye.zak.olx.ua/uk/obyavleniev-karpatah-IDcmmim.html та ua-auction.com/.../prodazha-bazy-otdyha-gornolyzhnyi-kompleks-zakarpats...) пропонується до продажу готель в Карпатах в с.Пилипець, 343 площею 1,58 Га, в тому числі і комплекс крісельно-канатної дороги. Поданими позивачем додатковими доками (договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі, тощо) підтверджено, що саме цей об'єкт і було частинами придбано відповідачем у спірній ситуації. Таким чином, документально підтверджено факт вчинення дій, направлених на відчуження спірної земельної ділянки у складі бази відпочинку в м.Пилипець, 343.

Зміна власника предмета, право власності на яке заявляє позивача може утруднити захист його майнових прав у випадку задоволення позову з огляду на ч.3 ст.21 ГПК України та на можливість виникнення добросовісного набуття, як юридичного явища, що породжує можливість уникнення відповідальності внаслідок застосування положень ст.388 ЦК України, а, відтак, - утруднення захисту через виникнення додаткових обставин при віндикації. Таким чином, можливість застосування ст.392 ЦК України, (або ст.378 ЦК України) буде втрачено.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно ст. 67 ГПК України способами забезпечення позову є, зокрема, накладення заборони відповідачу вчиняти певні дії.

В силу ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Вирішуючи питання забезпечення позову, судом враховано в позиції постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16, згідно з якими судом здійснено оцінку поданих позивачем доказів та враховано пояснення відповідача щодо щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процессу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Поданих позивачем доказів є цілком достатньо для вчинення судом самостійно припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Суд вважає, що питання наявності чи відсутності у позивача або відповідача права власності на земельну ділянку, оскільки наявний спір, повинне вирішуватися визначеними законом правовими засобами. У випадку задоволення позову, при вибутті майна від відповідача, позивач буде змушений вживати додаткових заходів щодо захисту своїх прав перед третіми особами, що буде вимагати додаткових зусиль для реалізації його прав і охоронюваних законом інтересів.

Також суд враховує, що накладення заборони відповідачу здійснювати дії, направлені на відчуження спірної земельної ділянки у будь-який спосіб не перешкоджатиме йому вільно користуватись та володіє майном упродовж розгляду спору судом.

За таких обставин, з метою забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів обох сторін суд вважає за можливе вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження у будь-який спосіб земельної ділянки площею 0,0024Га, кадастровий номер 2122485200:02:001:0010, яка знаходиться у Міжгірському районі, с/рПилипець та із цільовим використанням - обслуговування крісельно-канатного пристрою.

Керуючись ст.66, 67 ГПК України,

СУД УХВАЛИВ:

1.Заборонити товариство з обмеженою відповідальністю «Таурус Проперті» (01011м.Київ, вул..Панаса Мирного, 16/13 код 38970070) вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження у будь-який спосіб земельної ділянки площею 0,0024Га, кадастровий номер 2122485200:02:001:0010, яка знаходиться у Міжгірському районі, с/рПилипець та із цільовим використанням - обслуговування крісельно-канатного пристрою на період до вирішення спору.

Суддя О.С.Йосипчук