Постанова

від 24.06.2015 по справі 906/113/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 906/113/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Василишин А.Р. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Лукащик Г.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність в справі

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - ОСОБА_2В, довіреність в справі; ОСОБА_3, довіреність в справі;

відповідача 3 - не з'явився

відповідача 4 - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Житомирської обласної організації ОСОБА_4 сприяння обороні України

на рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.15 р.

у справі № 906/113/14 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Житомирської обласної організації ОСОБА_4 сприяння обороні України (м. Житомир)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 державного майна України (м. Київ)

до відповідачів:

1) Лугинської районної ради (смт. Лугини, Житомирська область)

2) ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (м. Коростень Житомирська область)

3) Приватного підприємства "Едельвейс - Луг" (смт. Лугини, Житомирська область)

4) Лугинської селищної ради (смт. Лугини, Житомирська область)

про визнання недійсними результатів аукціону від 04.05.2011; договору купівлі-продажу від 26.05.2011; договору оренди землі від 29.09.2011; рішень Лугинської селищної ради №184 від 21.07.2011 та №46 від 26.04.2012

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у зв"язку із перебуванням у відпустці суддів Олексюк Г.Є. та Сініциної Л.М. та відповідно до затверджених складів колегій, у справі №906/113/14 внесено зміни до складу колегії суддів, окрім зміни головуючого судді. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. .

в с т а н о в и в :

30.04.2014р. Житомирська обласна організація ОСОБА_4 сприяння обороні України (м. Житомир) подала до господарського суду позов до відповідачів, в якому просила:

- визнати недійсним аукціон, оформлений Протоколом аукціону від 04.05.2011 з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19, укладений 26.05.2011 між Лугинською районною радою (продавцем) та ТОВ "Автосвіт ЛТД" (покупцем) за результатами аукціону, та застосувати наслідки недійсності договору, передбачені законом;

- визнати недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011 № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України";

- визнати недійсним договір оренди землі від 29.09.2011, укладений між Лугинською селищною радою (орендодавцем) і ТОВ "Автосвіт ЛТД" (орендарем), та застосувати наслідки недійсності договору, передбачені законом;

- визнати недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Рішенням від 14.04.2014 господарський суд Житомирської області задовольнив позов Житомирської обласної організації ТСОУ в повному обсязі (а.с.189-194,т.1).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 у справі №906/113/14 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено в позові про:

- визнання недійсним аукціону, оформленого Протоколом аукціону з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19, від 04.05.2011 покупцеві ТОВ "Автосвіт ЛТД", організатором якого (аукціону) було Приватне підприємство "Едельвейс - Луг";

- визнання недійсним договору купівлі - продажу від 26.05.2011, укладеного за результатами аукціону між Лугинською райрадою (продавцем) та ТОВ "Авосвіт ЛТД" (покупцем), за яким продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити згідно з умовами договору 56300,00 грн. за нежитлові будівлі, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 375,3 м.кв., нежитлову будівлю (літ.Б) гаража загальною площею 61,1 м.кв., нежитлову будівлю (літ. Г) гаража загальною площею 75,3 м.кв., які розташовані у смт. Лугини по вул. Рози Люксембург, буд 19 та застосування наслідків недійсності договору, передбачених законом;

- визнання недійсним договору оренди землі від 29.09.2011, укладеного між Лугинською селищною радою (орендодавцем) і ТОВ "Автосвіт ЛТД" (орендарем), за яким орендодавець надає, а орендар приймає в платне користування земельну ділянку площею 0,4223 га для комерційного використання за адресою: вул. Рози Люксембург, 19, смт. Лугини та застосування наслідків недійсності договору, передбачених законом;

- визнання недійсним рішення виконкому Лугинської селищної ради "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" від 26.04.2012 № 46 .

Позов в частині визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011 № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" - залишено без розгляду.

Стягнуто з позивача на користь ТОВ "Автосвіт ЛТД", 2436,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.7- 13,т. 2) .

03.09.2014 господарським судом Житомирської області видано наказ (а.с.22,т.2).

Постановою ВГСУ від 03.12.2014 рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 у справі № 906/113/14 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області (а.с.98 -103,т. 2).

Ухвалою від 26.12.2014 господарський суд прийняв справу до свого провадження, призначив судове засідання, зобов'язав ФДМУ надати пропозиції щодо прийняття участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою від 22.01.2015 господарський суд розгляд справи відклав, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 державного майна України (а. с. 147-150, т. 2).

Крім того, ухвалою від 12.02.2015 господарський суд прийняв відмову позивача від позову в частині виключення з резолютивної частини позовної заяви (п.п.2,4) прохання стосовно застосування наслідків недійсності договору купівлі - продажу та договору оренди (а.с.182-184,т. 2).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.03.2015 р. по справі №906/1131/14 позов Житомирської обласної організації ОСОБА_4 сприяння обороні України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 державного майна України до відповідачів: 1) Лугинської районної ради, 2) ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", 3) Приватного підприємства "Едельвейс - Луг", 4) Лугинської селищної ради про визнання недійсними результатів аукціону від 04.05.2011; договору купівлі-продажу від 26.05.2011; договору оренди землі від 29.09.2011; рішень Лугинської селищної ради №184 від 21.07.2011 та №46 від 26.04.2012 задоволено частково. Визнано недійсним Договір оренди землі від 29.09.2011р., укладений між Лугинською селищною радою та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД". В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Лугинської селищної ради на користь ОСОБА_4 сприяння обороні України 1 218,00 грн. судового збору. Здійснено поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 у справі № 906/113/14 в частині стягнення з Житомирської обласної організації ОСОБА_4 сприяння обороні України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" 2 436 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" на користь ОСОБА_4 сприяння обороні України 2 436 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Житомирська обласна організація ОСОБА_4 сприяння обороні України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2015 р. у справі № 906/113/14 в частині відмови у позові.

На думку скаржника рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові є необгрунтованим та не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, оскільки судовими рішеннями господарського суду Житомирської області по справах №21/5007/1109/12 та №906/1281/13 визнано недійсними рішення Лугинської районної ради, відповідно, від 25.03.2009 №117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул. Р.Люксембург, 19, смт. Лугини"; від 25.02.2011 №32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році"; від 31.03.2011 №51 "Про відчуження майна", визнано недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 29.04.2011 №56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб". Таким чином, так як Лугинська районна рада не мала права щодо відчуження нерухомого майна за адресою: смт. Лугини, вул. Р. Люксембург, 19 у зв'язку з тим, що вона не була його власником, тому всі рішення щодо розпорядження цим майном є незаконними. Окрім того, господарським судом в порушення ст.49 ГПК України необгрунтовано з посиланням на те, що саме допущене позивачем неналежне використання майна, яке перебувало на його балансі, призвело до виникнення спірної ситуації, зокрема, прийняття Лугинською районною радою рішень, які в подальшому визнані господарським судом недійсними, однак стали підставою для продажу майна з аукціону, судові витрати покладено на позивача. Однак, при цьому господарським судом не прийнято до уваги та обставина, що безпосередньою причиною виникнення спору стали дії Луганської районної ради, якою було прийнято ці незаконні рішення. Витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 2436,00 грн. підлягають покладенню на відповідачів ОСОБА_6 районну рад та Луганську селищну раду у відповідних частинах залежно від результатів розгляду апеляційної скарги.

У письмовому відзиві від 02.06.2015р. №280 на апеляційну скаргу відповідач - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, з підстав викладених у відзиві.

У письмовому відзиві від 19.06.2015р. №10-25-11090 на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 державного майна України підтримав її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, з підстав викладених у відзиві.

Відповідачі ОСОБА_6 районна рада, Приватне підприємство "Едельвейс - Луг", Лугинська селищна рада не скористалися правом подачі письмових відзивів на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2015р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 10.03.2015р. є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та неправельним застосуванням норм матеріального права, а тому просить його скасувати в частині відмови у позові, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представники відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" в судовому засіданні 24.06.2015р. заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що рішення суду першої інстанції від 10.03.2015р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідачів ОСОБА_6 районної ради, Приватного підприємства "Едельвейс - Луг", Лугинської селищної ради, третьої особи в судове засідання 24.06.2015р. не з'явились, про час, день та місце слухання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідачів ОСОБА_6 районної ради, Приватного підприємства "Едельвейс - Луг", Лугинської селищної ради, третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів ОСОБА_6 районної ради, Приватного підприємства "Едельвейс - Луг", Лугинської селищної ради, третьої особи та за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2015 року у справі №906/113/14 слід скасувати в частині п. 1, 3, 5, 6 та змінити п. 4 в частині судового збору, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення виконкому Лугинської селищної ради № 112 від 22.10.1997 року "Про затвердження матеріалів по встановленню окружної межі земельної ділянки та виготовлення державного акта на право постійного користування землею Лугинського РК ТСО України Житомирського ОК ТСО України" затверджено матеріали по встановленню окружної межі земельної ділянки в натурі для виготовлення державного акта на право постійного користування землею Лугинському РК ТСО України Житомирського ОК ТСО України і закріплено за Лугинським РК ТСОУ земельну ділянку площею 0,4092 га., яка розташована на території Лугинської селищної ради. Пунктом 2 вказаного рішення надано дозвіл Житомирському філіалу Інституту землеустрою виготовити Лугинському РК ТСО України державний акт на право постійного користування землею (а.с.162,т.1).

23 жовтня 1997 року, Лугинською селищною радою видано державний акт на право постійного користування землею Житомирському обласному комітету ТСО України (а.с.159-161,т.1).

Рішенням Лугинської районної ради від 25.03.2009 №117 "Про включення до Переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою вул. Р. Люксембург, 19, смт. Лугини", нежитлові приміщення по вул. Р. Люксембург,19 смт. Лугини, включено до Переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району (а. с.169,т. 1).

Рішенням Лугинської районної ради від 25.02.2011 №32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад, сіл, селищ району і підлягають приватизації в 2011 році" затверджено перелік об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 р., куди увійшло зазначене нежитлове приміщення (а.с.170,171, т 1).

Рішенням Лугинської районної ради від 31.03.2011 №51 "Про відчуження майна" надано дозвіл на відчуження майна, шляхом продажу через аукціон нежитлового приміщення по вул. Р.Люксембург,19 смт. Лугини (а. с.172, т. 1). У п. 2 цього рішення зазначено відділу культури райдержадміністрації здійснити продаж майна відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Положення "Про порядок відчуження майна", який затверджено рішенням районної ради від 22.12.2000.

На виконання вказаного рішення, 01.04.2011р. Відділ культури та туризму Лугинської райдержадміністрації уклало договір з ПП "Едельвейс-Луг" про надання послуг з проведення аукціону з продажу нежитлових будівель, що знаходяться за адресою смт.Лугини, вул.Р.Люксембург, 19 (а.с.177-179,т.1).

29.04.2011р. рішенням Лугинської селищної ради Житомирської області №56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" оформлено право власності на нежитлову будівлю загальною площею 375,3м.кв., нежитлову будівлю гаража загальною площею 61,1 м.кв., нежитлову будівлю гаража загальною площею 75, 3 м.кв. по вулиці Р.Люксембург, 19 в смт. Лугини за територіальними громадами сіл, селищ Лугинського району (а.с.167,т.1).

04.05.2011 ПП "Едельвейс-Луг" проведено Аукціон з продажу майна - об'єкта власності територіальних громад сіл та селищ Лугинського району - нежитлових будівель по вул. Р. Люксембург, 19. Протоколом Аукціону з продажу лота 02/11, затвердженим керівником ПП "Едельвейс-Луг" ОСОБА_7 04.05.2011, зафіксовано перемогу на аукціоні по реалізації вказаного вище нерухомого майна ТОВ "Автосвіт ЛТД" з ціновою пропозицією в сумі 56300,00 грн. (а. с.17,18,т.1).

17.05.2011р. на підставі рішення виконкому Лугинської селищної ради №56 від 29.04.2011р. територіальній громаді сіл, селищ Лугинського району видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а. с.176, т. 1).

За наслідками аукціону, 26.05.2011 між Лугинською районною радою та ТОВ "Автосвіт ЛТД", укладено договір купівлі - продажу нежитлових будівель, а саме: житлову будівлю (літ. А) загальною площею 375,3м2, нежитлову будівлю (літ. Б) гаража загальною площею 61,1 м.кв., нежитлову будівлю (літ. Г) гаража площею 75,3 м.кв., що розташовані за адресою: смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, 19, який посвідчений приватним нотаріусом 26.05.2011 та зареєстрований в реєстрі за №3073 (а. с.86,т. 1).

На підставі вищевказаного договору, Комунальне підприємство "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" 09.06.2011 зареєструвало за ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Автосвіт ЛТД" право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, буд.19 (а. с.88, т.1).

В подальшому, у зв'язку з набуттям ТОВ "Автосвіт ЛТД" права власності на нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці площею 0,4092 га в смт. Лугини, вул. Р. Люксембург, 19, Лугинська селищна рада прийняла рішення №184 від 21.07.2011 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України", згідно з яким припинено право постійного користування ЖОК ТСО України земельною ділянкою по вул. Р.Люксембург, 19 у смт. Лугини, загальною площею 0,4092 га, у зв'язку з продажем нежитлової будівлі. Земельні ділянки віднесено до земель запасу Лугинської селищної ради (а. с.132,т. 1).

29.09.2011р. між Лугинською селищною радою (орендодавець) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (розміщення автостанції), яка знаходиться за адресою: вул.Рози Люксембург, 19, смт.Лугини Лугинського району площею 0,4323га (а.с.21-24,т.1).

Рішенням Лугинської селищної ради №46 від 26.04.2012 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" встановлено, зокрема, що у зв'язку з проведеною реконструкцією змінилась загальна площа будівлі; вирішено оформити право власності на нежитлові приміщення: адміністративно-виробничу будівлю загальною площею 369,5м.кв., - гаражі загальною площею 61,1м.кв., - гаражі загальною площею 75,3 м.кв. по вул. Р.Люксембург в смт.Лугини, за ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (а.с.25,т.1).

На підставі вказаного рішення, 07.05.2012 виконавчий комітет Лугинської селищної ради видав ТОВ "Автосвіт ЛТД" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: адміністративно - виробничу будівлю загальною площею 369,5м.кв., - гаражі загальною площею 61,1м.кв., - гаражі загальною площею 75,3м.кв., розташовані за адресою: смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, 19 (а.с.89,т.1).

За приписами ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли, зокрема об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне майно відчужувалось з аукціону відповідно до рішень Лугинської районної ради Житомирської області від 25.03.2009р. №117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул. Р.Люксембург, 19, смт.Лугини", від 25.02.2011р. №32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році", від 31.03.2011р. №51 "Про відчуження майна" та рішення Виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 29.04.2011р. №56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Положення про порядок відчуження майна в частині основних фондів, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і знаходиться у віданні підприємств, організацій і установ, затвердженого рішенням Лугинської районної ради від 26.12.2000р. та згідно договору надання послуг з проведення аукціону.

Згідно рішень у справах господарського суду Житомирської області №21/5007/1109/12 та №906/1281/13 (а.с.26-40,т.1) визнано недійсними: - рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.03.2009р. №117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул. Р.Люксембург, 19, смт.Лугини"; - рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.02.2011р. №32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році"; - рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 31.03.2011 р. №51 "Про відчуження майна"; - рішення Виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 29.04.2011р. №56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб". Зазанчені рішення суду залишені в цій частині без змін постановами Вищого господарського суду України (а.с.136-140,т.1). Зокрема зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування, які оскаржуються позивачем, дійсно були прийняті з порушенням чинного законодавства та з порушенням прав позивача, в користуванні якого знаходилося спірне майно, що є підставою для визнання їх недійсними.

Пунктом 5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Частина 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частина 2 ст. 13 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» від 07.07.2010р. (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пункт 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» (із змінами і доповненнями), вказує, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиційне значення для господарського суду має й вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Отже, вказаними вище судовими рішеннями по справах №21/5007/1109/12 та №906/1281/13 встановлені преюдиціальні обставини, зокрема щодо того, що Лугинською районною радою та Виконавчим комітетом Лугинської селищної ради порушено права Житомирської обласної організації ТСО України, на балансі та у користуванні якого знаходяться нежитлові приміщення по вул.Р.Люксембург, 19, та щодо того, що під час прийняття рішення про відчуження майна з аукціону, Лугинська районна рада не мала прав на вказане майно, які не потребують доказування, про що також зазначено у постанові Вищого господарського суду від 03.03.2014р. у справі №906/1281/13.

Враховуючи, що аукціон проводився на підставі рішень рад, які в подальшому визнані недійсними рішеннями суду, які набрали законної сили, зокрема, з тих підстав, що під час прийняття рішення про відчуження майна з аукціону, Лугинська районна рада не мала прав на вказане майно, отже були відсутні правові підстави для проведення аукціону. Крім того, оскільки, спірний об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства, а тому в силу ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" мав бути знятий з торгів.

Поряд з цим, судова колегія вважає за необхідне відміти, що відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. За ч. 2 ст. 331 ЦК якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що на час проведення аукціону - 04.05.2011р., у Лугинської районної ради (як продавця) було відсутнє свідоцтво про право власності на спірні приміщення. Таке свідоцтво видане виконкомом Лугинської селищної ради на підставі рішення виконкому Лугинської селищної ради №56 від 29.04.2011р. (яке визнане недійсним рішенням суду), лише 17.05.2011р. (а.с.176,т.1).

Отже, наведеним вище підтверджується, що територіальна громада сіл, селищ Лугинського району не набула статусу власника спірного нерухомого майна, отже з урахуванням приписів ст. 658 ЦК України Лугинська районна рада не мала права продажу цього майна, а відтак були відсутні правові підстави для проведення аукціону.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що позовна вимога про визнання недійсними результатів аукціону, оформленого Протоколом аукціону від 04.05.2011 з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19, підлягає до задоволення.

За приписами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.202 ЦК України відкриті торги (аукціон) є за своєю правовою природою багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину. Під час проведення аукціону продавець та учасники аукціону у встановленому законом порядку певними діями визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкта.

Отже, результатом проведення аукціону є визначення покупця-переможця аукціону та завершення процедури торгів, шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта.

Факт затвердження протоколу аукціону має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшого укладення договору купівлі-продажу між продавцем та покупцем.

Такий висновок узгоджується з нормами ст.ст. 650, 655 та ч.4 ст.656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру аукціону.

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з аукціону відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Договір за результатми аукціону укладається від імені власника майна.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Однак, на момент вчинення правочину, тобто проведення аукціону від 04.05.2011р. щодо відчуження нерухомого майна за адресою: смт. Лугини, вул. Р. Люксембург, 19, Лугинська районна рада не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не набула права власності на вищевказане майно, обгрунтування чого наведено вище.

Отже, укладений за результатами вказаного аукціону Договір купівлі - продажу від 26.05.2011р. вчинений також без достатніх правових підстав.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19, укладеного 26.05.2011р. між Лугинською районною радою (продавцем) та ТОВ "Автосвіт ЛТД" (покупцем) за результатами аукціону, підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 26.04.2012 №46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", то судова колегія зазначає, що вона є похідною від вимог про визнаня недійсним аукціону, оформленого Протоколом аукціону від 04.05.2011 з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Р. Люксембург, 19 та визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19, укладений 26.05.2011 між Лугинською районною радою (продавцем) та ТОВ "Автосвіт ЛТД" (покупцем) за результатами аукціону.

Як вбачається з рішення Лугинської селищної ради від 26.04.2012 №46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", останнє прийняте на підставі договору купівлі - продажу нежитлових будівель від 26.05.2011р.

Як обгрунтовано судовою колегією вище, укладений за результатами аукціону Договір купівлі - продажу від 26.05.2011р. вчинений без достатніх правових підстав, а саме за відсутності у Лугинської районної ради права власності на майно, яке відчужене за вказаним договором купівлі-продажу, а тому є недійсним.

Крім того, незаконність віднесення нежитлових приміщень по вул. Р. Люксембург, 19 до власності територіальної громади та їх відчуження встановлено судовим рішенням у справі №21/5007/1109/12.

Згідно статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст.25). Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (ст.26 п.15). Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст.59).

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Лугинська селищна рада при прийнятті оспорюваного рішення від 26.04.2012 №46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" діяла поза межами повноважень, наданих їй законами України та Конституції України; вказане рішення суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, оскільки судом встановлено незаконність віднесення нежитлових приміщень по вул.Р. Люксембург, 19 до власності територіальної громади та їх відчуження, а відтак і відсутність права розпоряджатись спірним майном, судова колегія вважає, що наявні правові підстави для визнання недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Щодо визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011р. №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України", колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції відмовлено у позові про визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011р. №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" з тих підстав, що на момент прийняття (22.10.1997) Лугинською селищною радою рішення про затвердження матеріалів по встановленню окружної межі земельної ділянки в натурі для виготовлення державного акта на право постійного користування землею Лугинському РК ТСО України, Лугинський РК ТСОУ вже був ліквідований.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, оскільки він зроблений без належного правового аналізу чинного законодавства.

Так, колегією суддів встановлено, що земельна ділянка по вул.Р.Люксембург, 19 в смт. Лугини загальною площею 0,4092га на момент вилучення перебувала в користуванні Житомирського ОК ТСОУ на праві постійного користування на підставі Державного акта (а.с.158-161,т.1), який ніким не оскаржений та не скасований у встановленому законом порядку, тобто є чинним.

Поряд з цим, статтею 141 ЗК України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Слід зауважити, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Судова колегія зазначає, що у даному випадку відсутні обставини, визначені ст. 141 ЗК України, за наявності яких у суду були б підстави для припинення права користування спірною земельною ділянкою.

Поряд з цим, як вбачається з рішення Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області №184 від 21.07.2011р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" припинено право постійного користування ЖОК ТСО України земельною ділянкою у зв'язку з набуттям іншою особою - ТОВ "Автосвіт ЛТД" права власності на нежитлові будівлі.

Однак, як зазначалось вище судом апеляційної інстанції, укладений за результатами аукціону Договір купівлі - продажу від 26.05.2011р. вчинений без достатніх правових підстав, а тому колегією суддів визнано останній недійсним.

Отже, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено незаконність переходу права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній площею 0,4092 га., яка знаходиться в смт. Лугини по вул. Р.Люксембург, 19, а тому відсутні правові підстави для застосування до даних правовідносин положень п. "е" ст. 141 ЗК України.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що питання про визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" досліджувалось господарським судом, у тому числі апеляційної та касаційної інстанцій, з прийняттям відповідних рішень у справі №906/1281/13.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2014р. (а.с.139-140) скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. та рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2013р. у справі №906/1281/13 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради №184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України", а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Вищий господарський суд в постанові від 03.03.2014р., зокрема, зазначив, що:

- судами не було враховано, що на момент відчуження спірних нежитлових приміщень, районна рада не була користувачем земельної ділянки по вул.Р.Люксембург, 19, яка згідно державного акту від 22.10.1997р. перебувала у Житомирської обласної організації ТСО України на праві постійного користування;

- судами не взято до уваги, що незаконність віднесення нежитлових приміщень по вул.Р.Люксембург, 19 до власності територіальної громади та їх відчуження встановлено судовим рішенням у справі №21/5007/1109/12.

Згідно статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що вимога про визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011 № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" підлягає до задоволення.

Поряд з цим, судова колегія не приймає до уваги заперечення відповідачів, викладені у відзивах на апеляційнну скаргу та надані в судових засіданнях стосовно того, що права та інтереси позивача - Житомирської обласної організації ОСОБА_4 сприяння обороні України не порушені, оскільки позивач не являється і ніколи не являвся власником спірного нерухомого майна, з огляду на наступне.

Питання щодо обставини про порушення прав позивача прийнятими рішеннями щодо нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, 19, а також те, що згідно позовної заяви позивач стверджує про своє право на майно Лугинської ТСОУ, досліджувались при розгляді господарським судом справи №21/5007/1109/12, рішення, прийняте за результатами розгляду якої набрало законної сили. Зокрема, вказаним рішенням встановлено, що Згідно п. 4.1 ОСОБА_8 ОСОБА_4 сприяння обороні України (ТСО України), Житомирська обласна організація ТСО України є однією із вищестоящих над первинними організаціями ТСО України та являється складовою ТСО України (а.с. 36-40, т.3). При цьому, згідно вказаного ОСОБА_8 (п.1.4) товариство є правонаступником ОСОБА_9. ОСОБА_8 Житомирської обласної організації ТСО України в редакції , діючій з 03.06.93р., з 25.06.98р., з 17.12.01р., дійсно вбачається, що остання є складовою частиною всеукраїнского громадського добровільного оборонно-патріотичного і спортивно-технічного об'єднання громадян (п.1.1. ОСОБА_8). Згідно абз. 3 п. 1.4. ОСОБА_8, Житомирська обласна організація ОСОБА_4 сприяння обороні України є правонаступником Житомирської обласної організації ОСОБА_9. Згідно з розділом 7 ОСОБА_8 Житомирської обласної організації ТСО України (в редакції, діючій на час припинення Лугинської районної організації ТСОУ, остання має у власності кошти, засоби та інше майно, необхідне для здійснення своєї статутної діяльності (пп.7.1.). Відповідно до п.7.2. вказаного розділу ОСОБА_8, власністю Житомирської обласної організації ТСОУ є будинки і споруди, житлові будинки, готелі, гуртожитки, технічні і транспортні засоби, підприємства, виробничі об'єднання, майстерні та інші госпрозрахункові структури, майно, обладнання, необхідне для виконання завдань ОСОБА_4, вони являються складовою частиною власності ТСО України. За ч.2 п. 7.3 ОСОБА_8, власність обласної організації як і всього ОСОБА_4 єдина і неподільна. Організації товариства повинні забезпечити ефективне використання, збереження і примноження майна, що перебуває в їх веденні. Права на об'єкти цієї власності належать Товариству.Відповідно до п.7.5. цього ж розділу ОСОБА_8, ОСОБА_4 та його організації /районні, міжрайонні, міські, обласна/ є юридичними особами і мають право розпоряджатися майном і засобами, відкривати і закривати розрахункові та інші рахунки в установах банків, проводити по них грошово-розрахункові операції, укладати договори і угоди, видавати довіреності, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі.. Пунктом 8.4. ОСОБА_8 передбачено, що при ліквідації обласної організації, як і всього ОСОБА_4, засоби і майно не можуть перерозподілятися між його членами, використовуються для виконання статутних завдань і на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду направляється в прибуток держави. За п.4.18 ОСОБА_8, Бюро обласного комітету, зокрема, приймає рішення про дальше використання майна підвідомчих організацій, у випадку їх ліквідації, реорганізації. При цьому, згідно п.5.23 ОСОБА_8 ТСО України, Бюро ЦК ТСО України приймає рішення, зокрема, про дальше використання майна підвідомчих організацій у випадку їх ліквідації, реорганізації. Водночас, положення ОСОБА_8, на які посилається позивач у позовній заяві та згідно яких, зокрема: - при ліквідації районних, міжрайонних , міських та райміських організацій ОСОБА_4 їх кошти і майно рішенням бюро комітету обласної організації перерозподіляються між підвідомчими організаціями ТСОУ (п.8.5); - власністю Житомирської обласної організації ТСОУ є будинки і споруди, житлові будинки, готелі, гуртожитки, технічні і транспортні засоби, підприємства, виробничі об'єднання, майстерні та інші госпрозрахункові структури, майно, обладнання та кошти, необхідні для виконання статутних завдань обласної організації (п.7.2); - обласна та підпорядковані їй організації ТСОУ мають право використовувати вступні, клубні та членські внески, а також кошти, майно і засоби, які отримані від спонсорів, вищестоящих організацій і створених госпрозрахункових установ, організацій та підприємств і одержані в результаті господарської та інших видів діяльності, які передбачені даним ОСОБА_8 і не суперечать чинному законодавству України. Організації ОСОБА_4 повинні забезпечити ефективне використання, збереження і примноження майна, що перебуває в їх віданні. Все майно, яке знаходиться в віданні обласної та підпорядкованих їй організаціях, є колективною власністю ОСОБА_4 сприяння обороні України, не підлягає приватизації, викупу, вилученню, передачі іншим організаціям і відчуженню без рішення повноважних органів, згідно зі ОСОБА_8 ТСОУ. Право на об'єкти цієї власності належить ОСОБА_4 (п.7.5.), було зареєстровано лише 17.12.01р., тому їх дія не може поширюватися на обставини, які мали місце в процесі припинення Лугинського районного ТСО України та вирішення питання щодо майна останнього у 1996-1997 роках. Натомість, із сукупного аналізу вищенаведених приписів ОСОБА_8 Житомирської обласної організації ТСО України та ТСОУ вбачається, що власність Лугинського ТСОУ є власністю ТСО України, тому права позивача на спірне майно, навіть у разі наявності підстав вважати його власністю Лугинського ТСОУ, пов'язуються для позивача, як самостійної юридичної особи, що входить в систему ТСОУ, лише з користуванням таким майном на праві відання. Доказів зворотнього матеріали справи не містять. Так, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що нерухоме майно - будівля навчальних класів і тир пневматичний у 1988-1989р.р. знаходились на балансі Лугинського РК ДТСААФ. Як вбачається з Постанови Бюро Житомирського обласного комітету ТСОУ від 20.02.96р., у зв'язку з фактичним, на протязі значного відрізку часу, невиконанням ОСОБА_8 ТСОУ, постановлено вважати таким, що самоліквідувався, Лугінський РК ТСО України (п. 3 Постанови). Крім того, зокрема, зобов'язано Голову Лугінського РК ТСОУ ОСОБА_10 до 10.03.96р. підготувати техніку, майно для передачі в інші організації ТСОУ області; до 15.03.96р. підготувати всі необхідні акти на передачу документації в архів ОК. Суд вважає за необхідне звернути увагу, що п.9 вказаної Постанови, Бюро Житомирського обласного комітету ТСОУ постановило, крім іншого, порушити клопотання перед бюро ТСО України про дозвіл на реалізацію споруд Лугинського РК/СТК/, що додатково підтверджує вищевказані висновки суду, що власність Лугинського ТСОУ є власністю ТСО України, а права позивача на спірне майно, навіть у разі наявності підстав вважати його власністю Лугинського ТСОУ, пов'язані лише з користуванням таким майном на праві відання. Наказом Житомирського обласного комітету ОСОБА_4 сприяння обороні України від 20.06.96р. №70-а з 20 жовтня 1996 року ліквідовано Лугинську районну організацію ТСОУ. Комісією Житомирського ОК ТСОУ 18.10.96р. було складено Акт на передачу товарно-матеріальних цінностей, що належали Лугинському РК ТСОУ, в тому числі і нерухомого майна. Згідно наявної у матеріалах справи Книги обліку основних засобів по Житомирському ОК ТСО за 1997 рік та витягу з рахунку за 1997 рік, на балансі позивача значиться будинок для навчання первісною вартістю станом на 01.01.97р. - 121100,20 грн. Станом на час звернення позивача з позовом до суду, будівля колишнього Лугинського СТК ТСОУ - будинок для навчання числиться на балансі Житомирської ОО ТСО України, про що свідчить довідка останньої. Тобто, з вищевказаного вбачається, що на час прийняття рішень у 2009, 20011р.р., спірне майно дійсно перебувало на балансі позивача та у користуванні останнього. З огляду на вказане, прийняття рішень щодо цього майна вплинуло на права позивача (а.с.26-34,т.1).

Отже, судова колегія вважає, що обставини щодо перебування спірного нерухомого майна в користуванні позивача та порушення прав останнього прийняттям оскаржених рішень, встановлені рішенням суду у господарській справі №21/5007/1109/12, яке набрало законної сили, а тому такі обставини не потребують доказування.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне відміти, що за приписами ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Згідно ч. 1 ст. 137 Господарського кодексу України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Таким чином, враховуючи приписи наведених норм, право позивача на користування спірним майном підлягає захисту.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України та абзацу 2 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23 березня 2012 року N6 (із змінами і доповненнями) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Таким чином, в результаті системного аналізу норм чинного законодавства, а також обставин та доказів у справі, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним аукціону, оформленого Протоколом аукціону від 04.05.2011 з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19; визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19, укладеного 26.05.2011 між Лугинською районною радою (продавцем) та ТОВ "Автосвіт ЛТД" (покупцем) за результатами аукціону, визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011 № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України"; визнання недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позову.

Щодо задоволення судом першої інстанції вимоги позивача про визнання недійсним укладеного між Лугинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ "Автосвіт ЛТД" (орендар), Договору оренди землі від 29.09.2011р., то судова колегія погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

29.09.2011 р. між Лугинською селищною радою (орендодавець) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (розміщення автостанції), яка знаходиться за адресою: вул.Рози Люксембург, 19, смт.Лугини (п.1 Договору оренди землі).

За приписами ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220.

Відповідно до ст. 15 цього ж Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) тощо.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону; про що також зазначено в абз. 2 п. 2.2 постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013р. № 11.

Спірний договір оренди землі від 29.09.2011р. не містить кадастрового номера земельної ділянки площею 0,4323 га (а. с.123,124,т.1).

Поряд з цим, на кадастровому плані вказаної земельної ділянки знаходиться позначка про визначення кадастрового номера земельної ділянки, з якої вбачається, що кадастровий номер 1822855101:02:001::0162 визначено 14.10.2011 р. (а.с.125 на звороті), тобто, після укладення Договору оренди землі від 29.09.2011 р.

Факт відсутності кадастрового номеру земельної ділянки площею 0,4323 га по вул. Рози Люксембург, 19, смт. Лугини станом на дату укладення Договору оренди землі (29.09.2011р.) підтверджується також довідками відділу Держагенства у Лугинському районі, виданих відповідно до статистичної звітності форми 6-зем (а. с. 216 - 221,т.2).

Зі змісту ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України вбачається, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Слід зазначити, що частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу передбачено те ,що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), а підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

У наведеній статті визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, зі змісту ст.204 Цивільного кодексу України вбачається те, що правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Отже, оскільки зміст правочину - Договору оренди землі від 29.09.2011, укладеного між Лугинською селищною радою (смт. Лугини Житомирської області) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Агросвіт ЛТД" (м. Коростень) суперечить вимогам статті 92 Земельного кодексу України, тому судом першої інстанції обгрунтовано визано останіій недійсним.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що виходячи з предмету та підстав позову, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі від 29.09.2011р. є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення Лугинської селищної ради №184 від 21.07.2011р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України", і їх розгляд залежить від результату цієї вимоги. Оспорюване рішення №184 від 21.07.2011р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" апеляційним судом визнане недійсним.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з тим, що наявні підстви для визнання недійсним договору оренди землі від 29.09.2011р., а тому погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання недійсним Договору оренди землі від 29.09.2011р., укладеного між Лугинською селищною радою (смт. Лугини Житомирської області) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Агросвіт ЛТД" (м. Коростень).

За приписами ст. 122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Якщо не приведені у виконання рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Частниною 6 ст. 49 ГПК України визначено, що якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні заява на поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 р. у справі №906/113/14 та належні письмові докази її виконання. Окрім того, дана постанова скасована касаційною інстанцією, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині п. 5, 6 підлягає скасуванню.

У зв'язку із частковим скасуванням рішення суду першої інстанції від 10.03.2015 року та прийняттям судовою колегією в цій частині нового судового рішення по справі №906/113/14, відповідно до ст. 49 ГПК України здійснено перерозподіл судового збору в зв'язку з чим змінено п. 4 рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу позивача - Житомирської обласної організації ОСОБА_4 сприяння обороні України задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2015 року по справі №906/113/14 скасувати в частині п. 1, 3, 5, 6 та змінити п. 4 в частині судового збору, в решті рішення залишити без змін, виклавши резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним аукціон від 04.05.2011р., результати якого оформлені протоколом аукціону з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул. Рози Люксембург, 19.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26.05.2011р. нежитлових будівель, укладений між Лугинською районною радою (11301, смт.Лугини, вул.Карла Маркса, 2-а, код 13577089) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (11500, м.Коростень, вул.Жовтнева, 50, код 30912933).

4. Визнати недійсним рішення восьмої сесії 6 скликання Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області №184 від 21.07.2011р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України".

5. Визнати недійсним договір оренди землі від 29.09.2011р., укладений між Лугинською селищною радою (11301, смт.Лугини, вул.Карла Маркса, 2-а, код 04346114) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (11500, м.Коростень, вул.Жовтнева, 50, код 30912933).

6. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради 26.04.2012р. №46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

4. Справу №906/113/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.