Постанова

від 17.11.2015 по справі 906/113/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 906/113/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Л.І. Рогач- головуючого, І.В. Алєєва, Т.Г. Гоголь за участю представників: позивачаЗав’язун В.С. - предст. дов. від 22.01.2015 відповідачів третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) Білошицька Н.В. - предст. дов. від 02.06.15 не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) Склярук Ю.В. - предст. дов. від 24.07.2015 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі№ 906/113/14 Господарського суду Житомирської області за позовомЖитомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Лугинської районної ради; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД"; - Приватного підприємства "Едельвейс-Луг"; - Лугинської селищної ради Фонд державного майна України провизнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу, договору оренди землі та рішень

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України звернулася до господарського суду з позовом про визнання недійсними: аукціону, оформленого Протоколом аукціону від 04.05.2011 з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19 організатором якого було Приватне підприємство "Едельвейс -Луг"; договору купівлі - продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19, укладеного 26.05.2011 Лугинською районною радою (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (покупцем) за результатами аукціону, та застосування наслідків недійсності договору, передбачених законом; рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011 № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України"; договору оренди землі від 29.09.2011, укладеного Лугинською селищною радою (орендодавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (орендарем) переданої в платне користування земельної ділянки, площею 0,4223 га для комерційного використання за адресою: вул. Рози Люксембург, 19, смт Лугини, Лугинського району, та застосування наслідків недійсності договору, передбачених законом; рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" та зобов'язання витребувати від Лугинської селищної ради копії рішення Лугинської селищної ради від 21.07.2011 № 184 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" та договір оренди землі від 29.09.2011.

Позивач посилаючись на приписи статті 203, 215, 393, 395, 396, 658 Цивільного кодексу України, зазначив, що зазначені в позові будівлі не належать територіальній громаді сіл, селищ Лугинського району на праві власності, відтак, реалізовані з аукціону незаконно; позивач, як особа, яка внаслідок реалізації майна позбавлена права користуватися спірними будівлями та земельною ділянкою, на якій розташована відчужена нерухомість, має право судового захисту свого порушеного права нарівні з власником.

Відповідач Приватне підприємство "Едельвейс-Луг" повідомило, що ним не допущено порушень в процедурі підготовки та проведення аукціону з приводу продажу спірного майна як об'єкта приватизації.

Відповідач Лугинська районна рада відхилила позов, вказавши, що позивач не є власником відчуженого майна, а результати аукціону не впливають на його права та інтереси щодо цього майна.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" заперечив позов з огляду на неналежно обраний спосіб захисту порушеного права, недоведеність порушення проведеним аукціоном прав та охоронюваних законом інтересів позивача; також зазначив, що за результатом проведених будівельно-відновлювальних робіт ним створено нову річ, на яку набуто право власності; спірний договір оренди земельної ділянки на час звернення з позовом втратив чинність.

Відповідач Лугинська селищна рада зазначила, що нею правомірно прийнято рішення про оформлення права власності на спірне майно; позивач не довів змісту його порушених речових прав щодо спірного майна.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.03.2015 (суддя Лозинська І.В.) позов задоволено частково; визнано недійсним договір оренди землі від 29.09.2011, укладений Лугинською селищною радою і Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД"; в решті позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (судді: Гудак А.В. - головуючий, Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині пунктів 1, 3, 5, 6 та змінено пункт 4 в частині судового збору; в решті рішення залишено без змін; викладено резолютивну частину судового рішення в редакції, за якою позов задоволено; визнано недійсним аукціон від 04.05.2011, результати якого оформлені протоколом аукціону з продажу лота 02/11 - нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, 19; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26.05.2011 нежитлових будівель, укладений між Лугинською районною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД"; визнано недійсним рішення восьмої сесії 6 скликання Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області № 184 від 21.07.2011 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України"; визнано недійсним договір оренди землі від 29.09.2011, укладений Лугинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД"; визнано недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб"; додатковою постановою від 24.06.2015 розподілено судові витрати.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову у даній справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про невідповідність постанови нормам матеріального та процесуального права, а саме; в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не розглянув всебічно повно та об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності, не виконав обов'язкові вказівки постанови Вищого господарського суду України щодо встановлення статусу спірного майна; обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України; висновки суду апеляційної інстанції про порушення приписів статті 658 Цивільного кодексу України суперечать наявним у справі доказам, які підтверджують зареєстроване за Лугинською районною радою право власності на спірні приміщення, натомість позивач всупереч статтям 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження свого речового права щодо спірного майна не надав; суд залишив поза увагою, що право на земельну ділянку набуто відповідачем в зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно за приписами статті 120 Земельного кодексу та статті 377 Цивільного кодексу України.

Позивач в судовому засіданні заперечив доводи касаційної скарги повністю, вказавши на прийняття судових рішень відповідно до положень чинного законодавства.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" повністю підтримано доводи, викладені в касаційній скарзі.

Представники Лугинської районної ради, Лугинської селищної ради та Приватного підприємства "Едельвейс-Луг" не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням виконкому Лугинської селищної ради № 112 від 22.10.1997 "Про затвердження матеріалів по встановленню окружної межі земельної ділянки та виготовлення державного акта на право постійного користування землею Лугинського РК ТСО України Житомирського ОК ТСО України" затверджено матеріали по встановленню окружної межі земельної ділянки в натурі для виготовлення державного акта на право постійного користування землею Лугинському РК ТСО України Житомирського ОК ТСО України і закріплено за Лугинським РК ТСОУ земельну ділянку площею 0,4092 га., яка розташована на території Лугинської селищної ради. Пунктом 2 вказаного рішення надано дозвіл Житомирському філіалу Інституту землеустрою виготовити Лугинському РК ТСО України державний акт на право постійного користування землею. 23.10.1997 Лугинською селищною радою видано державний акт на право постійного користування землею Житомирському обласному комітету ТСО України на земельну ділянку загальною площею 0,4092 га, на якій розташовані спірні нежитлові споруди. Разом з тим, посилаючись на мотивувальну частину рішення господарського суду Житомирської області від 27.11.2012 у справі №21/5007/1109/12, суд встановив, що на час прийняття рішення від 22.10.1997 Лугинський РК ТСО України ліквідовано на підставі постанови Бюро Житомирського обласного комітету ТСОУ від 20.06.1996 та наказу Житомирського обласного комітету ТСО України.

Також суд встановив, що рішенням Лугинської районної ради від 25.03.2009 № 117 "Про включення до Переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою вул. Р. Люксембург, 19, смт. Лугини", нежитлові приміщення по вул. Р. Люксембург, 19 смт. Лугини, включено до Переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району; рішенням Лугинської районної ради від 25.02.2011 № 32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад, сіл, селищ району і підлягають приватизації в 2011 році" затверджено перелік об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 р., куди увійшло зазначене нежитлове приміщення. Рішенням Лугинської районної ради від 31.03.2011 № 51 "Про відчуження майна" надано дозвіл на відчуження майна, шляхом продажу через аукціон нежитлового приміщення по вул. Р.Люксембург, 19 смт. Лугини; пунктом 2 цього рішення зазначено відділу культури райдержадміністрації здійснити продаж майна відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Положення "Про порядок відчуження майна", затвердженого рішенням районної ради від 22.12.2000.

На виконання рішення від 31.03.2011, Відділ культури та туризму Лугинської райдержадміністрації уклав договір від 01.04.2011 з Приватним підприємством "Едельвейс-Луг" про надання послуг з проведення аукціону з продажу нежитлових будівель, що знаходяться за адресою смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, 19.

29.04.2011 рішенням Лугинської селищної ради Житомирської області № 56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" оформлено право власності на нежитлову будівлю загальною площею 375,3м.кв., нежитлову будівлю гаража загальною площею 61,1 м.кв., нежитлову будівлю гаража загальною площею 75, 3 м.кв. по вулиці Р.Люксембург, 19 в смт. Лугини за територіальними громадами сіл, селищ Лугинського району.

04.05.2011 Приватне підприємство "Едельвейс-Луг" провело Аукціон з продажу майна - об'єкта власності територіальних громад сіл та селищ Лугинського району - нежитлових будівель по вул. Р. Люксембург, 19. Протоколом Аукціону з продажу лота 02/11, затвердженим керівником Приватного підприємства "Едельвейс-Луг" Квятковською О.В. 04.05.2011, зафіксовано перемогу на аукціоні по реалізації вказаного вище нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" з ціновою пропозицією в сумі 56300,00 грн.

17.05.2011 на підставі рішення виконкому Лугинської селищної ради № 56 від 29.04.2011 територіальній громаді сіл, селищ Лугинського району видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

26.05.2011 за наслідками аукціону Лугинською районною радою та ТОВ "Автосвіт ЛТД" укладено договір купівлі - продажу нежитлових будівель, а саме: нежитлової будівлі (літ. А) загальною площею 375,3м2, нежитлової будівлі (літ. Б) гаража загальною площею 61,1 м.кв., нежитлової будівлі (літ. Г) гаража площею 75,3 м.кв., що розташовані за адресою: смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, 19, посвідчений приватним нотаріусом 26.05.2011 та зареєстрований в реєстрі за № 3073. На підставі вказаного договору Комунальне підприємство "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" 09.06.2011 зареєструвало за Товариством з обмеженою відповідальністю Автосвіт ЛТД" право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Житомирська область, смт. Лугини, вул. Р.Люксембург, буд.19.

У зв'язку з набуттям Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" права власності на нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці площею 0,4092 га в смт. Лугини, вул. Р. Люксембург, 19, Лугинська селищна рада прийняла рішення № 184 від 21.07.2011 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України", згідно з яким припинено право постійного користування ЖОК ТСО України земельною ділянкою по вул. Р.Люксембург, 19 у смт. Лугини, загальною площею 0,4092 га, у зв'язку з продажем нежитлової будівлі. Земельні ділянки віднесено до земель запасу Лугинської селищної ради.

29.09.2011 Лугинською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (розміщення автостанції), яка знаходиться за адресою: вул. Рози Люксембург, 19, смт. Лугини Лугинського району площею 0,4323 га. Суд відзначив, що у спірному договорі оренди землі відсутній кадастровий номер земельної ділянки; з позначки на кадастровому плані земельної ділянки вбачається, що кадастровий номер визначено 14.10.2011, тобто, після укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Лугинської селищної ради № 46 від 26.04.2012 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" встановлено, зокрема, що у зв'язку з проведеною реконструкцією змінилась загальна площа будівлі; вирішено оформити право власності на нежитлові приміщення: адміністративно-виробничу будівлю загальною площею 369,5м.кв., - гаражі загальною площею 61,1м.кв., - гаражі загальною площею 75,3 м.кв. по вул. Р.Люксембург в смт. Лугини, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД"; 07.05.2012 виконавчий комітет Лугинської селищної ради видав ТОВ "Автосвіт ЛТД" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: адміністративно - виробничу будівлю загальною площею 369,5м.кв., - гаражі загальною площею 61,1м.кв., - гаражі загальною площею 75,3м.кв., розташовані за адресою: смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, 19.

Судовими рішеннями Господарського суду Житомирської області від 27.11.2012 у справі № 21/5007/1109/12 та від 31.10.2013 у справі № 906/1281/13 визнано недійсними: рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.03.2009 № 117 "Про включення до переліку майна, яке перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району приміщення, що розташоване за адресою: вул. Р.Люксембург, 19, смт. Лугини"; рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 25.02.2011 № 32 "Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ району і підлягають приватизації у 2011 році"; рішення Лугинської районної ради Житомирської області від 31.03.2011 № 51 "Про відчуження майна"; рішення Виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 29.04.2011 № 56 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб"; рішеннями суду, залишеними у відповідній частині без змін постановами Вищого господарського суду України, визначено, що спірні рішення органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав позивача як користувача та балансоутримувача спірного майна.

Водночас місцевий господарський суд вказав, що за змістом Акта про тимчасове виведення основних фондів із виробничого процесу та їх консервацію в Житомирському обласному комітеті ТСО України, затвердженого головою ЦК ТСОУ 28.12.1998 та Актів про продовження строку консервації основних засобів першої групи в Житомирському обласному комітеті ТСО України у колишньому Лугинському СТК обліковувалось майно: тир пневматичний балансовою вартістю 1526,60 грн. та будинок для навчання балансовою вартістю 89288,10 грн., а належних доказів перебування на балансі спірного майна позивач не надав.

Відтак, встановивши, що аукціон від 04.05.2011, результати якого оформлені протоколом аукціону з продажу нежитлових будівель, та договір купівлі-продажу від 26.05.2011 нежитлових будівель, з урахуванням приписів статті 658 Цивільного кодексу України вчинено особою, яка не мала права продажу цього майна, а рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" за наслідками вчинених правочинів прийнято безпідставно, місцевий господарський суд визначив Житомирський обласний комітет ТСО України як неналежного позивача у даній справі, змісту порушеного права якого щодо спірного майна не доведено, а задоволення позовних вимог позбавить права на захист потенційного власника майна; разом з тим, зазначивши, що на час прийняття рішення від 22.10.1997 Лугинський РК ТСО України ліквідовано на підставі постанови Бюро Житомирського обласного комітету ТСОУ від 20.06.1996 та наказу Житомирського обласного комітету ТСО України, місцевий господарський суд вказав, що право постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України припинено правомірно.

Також місцевий господарський суд задовольнив позов в частині визнання недійсним договору оренди землі від 29.09.2011, укладеного Лугинською селищною радою і Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", виходячи з його невідповідності вимогам статті 15 Закону України "Про оренду землі" з огляду на відсутність у договорі такої істотної умови, як кадастровий номер.

Переглядаючи справу в повному обсязі за правилами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість, зазначив, що питання щодо змісту прав позивача щодо нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, 19, досліджувались при розгляді господарським судом справи № 21/5007/1109/12, рішення, прийняте за результатами розгляду якої набрало законної сили.

Зокрема, вказаним вище рішенням встановлено, що згідно з пунктом 4.1 Статуту Товариства сприяння обороні України (ТСО України), Житомирська обласна організація ТСО України є однією із вищестоящих над первинними організаціями ТСО України та являється складовою ТСО України, згідно з пунктом 1.4 Статуту Товариство є правонаступником ДТСААФ УРСР. Із Статуту Житомирської обласної організації ТСО України в редакції, діючій з 03.06.1993, з 25.06.1998, з 17.12.2001, вбачається, що остання є складовою частиною всеукраїнского громадського добровільного оборонно-патріотичного і спортивно-технічного об'єднання громадян (пункт 1.1. Статуту). Згідно з абз. 3 пункту 1.4. Статуту, Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України є правонаступником Житомирської обласної організації ДТСААФ УРСР, а згідно з розділом 7 Статуту Житомирської обласної організації ТСО України (в редакції, діючій на час припинення Лугинської районної організації ТСОУ), остання має у власності кошти, засоби та інше майно, необхідне для здійснення своєї статутної діяльності. Відповідно до пункту 7.2. Статуту, власністю Житомирської обласної організації ТСОУ є будинки і споруди, житлові будинки, готелі, гуртожитки, технічні і транспортні засоби, підприємства, виробничі об'єднання, майстерні та інші госпрозрахункові структури, майно, обладнання, необхідне для виконання завдань Товариства, вони являються складовою частиною власності ТСО України. За частиною 2 пункту 7.3 Статуту, власність обласної організації як і всього Товариства єдина і неподільна. Організації товариства повинні забезпечити ефективне використання, збереження і примноження майна, що перебуває в їх веденні. Права на об'єкти цієї власності належать Товариству. Відповідно до пункту 7.5. Статуту, Товариство та його організації /районні, міжрайонні, міські, обласна/ є юридичними особами і мають право розпоряджатися майном і засобами, відкривати і закривати розрахункові та інші рахунки в установах банків, проводити по них грошово-розрахункові операції, укладати договори і угоди, видавати довіреності, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі.. Пунктом 8.4. Статуту передбачено, що при ліквідації обласної організації, як і всього Товариства, засоби і майно не можуть перерозподілятися між його членами, використовуються для виконання статутних завдань і на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду направляється в прибуток держави. За пунктом 4.18 Статуту, Бюро обласного комітету, зокрема, приймає рішення про дальше використання майна підвідомчих організацій, у випадку їх ліквідації, реорганізації. При цьому, згідно з пунктом 5.23 Статуту ТСО України, Бюро ЦК ТСО України приймає рішення, зокрема, про дальше використання майна підвідомчих організацій у випадку їх ліквідації, реорганізації. Водночас, положення Статуту, на які посилається позивач, за якими, зокрема: - при ліквідації районних, міжрайонних , міських та райміських організацій Товариства їх кошти і майно рішенням бюро комітету обласної організації перерозподіляються між підвідомчими організаціями ТСОУ (пункт 8.5); - власністю Житомирської обласної організації ТСОУ є будинки і споруди, житлові будинки, готелі, гуртожитки, технічні і транспортні засоби, підприємства, виробничі об'єднання, майстерні та інші госпрозрахункові структури, майно, обладнання та кошти, необхідні для виконання статутних завдань обласної організації (пункт 7.2); - обласна та підпорядковані їй організації ТСОУ мають право використовувати вступні, клубні та членські внески, а також кошти, майно і засоби, які отримані від спонсорів, вищестоящих організацій і створених госпрозрахункових установ, організацій та підприємств і одержані в результаті господарської та інших видів діяльності, не суперечать чинному законодавству України. Організації Товариства повинні забезпечити ефективне використання, збереження і примноження майна, що перебуває в їх віданні. Все майно, яке знаходиться в віданні обласної та підпорядкованих їй організаціях, є колективною власністю Товариства сприяння обороні України, не підлягає приватизації, викупу, вилученню, передачі іншим організаціям і відчуженню без рішення повноважних органів, згідно зі Статутом ТСОУ. З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що нерухоме майно - будівля навчальних класів і тир пневматичний у 1988-1989р.р. знаходились на балансі Лугинського РК ДТСААФ. Як вбачається з Постанови Бюро Житомирського обласного комітету ТСОУ від 20.02.1996., у зв'язку з фактичним, на протязі значного відрізку часу, невиконанням Статуту ТСОУ, постановлено вважати таким, що самоліквідувався, Лугінський РК ТСО України (пункт 3 Постанови), зобов'язано Голову Лугінського РК ТСОУ Школьніку І.М. до 10.03.1996 підготувати техніку, майно для передачі в інші організації ТСОУ області; до 15.03.1996 підготувати всі необхідні акти на передачу документації в архів ОК. Суд вважає за необхідне звернути увагу, що права позивача на спірне майно пов'язані з користуванням таким майном на праві відання. Наказом Житомирського обласного комітету Товариства сприяння обороні України від 20.06.1996 № 70-а з 20 жовтня 1996 року ліквідовано Лугинську районну організацію ТСОУ. Комісією Житомирського ОК ТСОУ 18.10.96р. було складено Акт на передачу товарно-матеріальних цінностей, що належали Лугинському РК ТСОУ, в тому числі і нерухомого майна. Згідно з наявною у матеріалах справи Книгою обліку основних засобів по Житомирському ОК ТСО за 1997 рік та витягом з рахунку за 1997 рік, на балансі позивача значиться будинок для навчання первісною вартістю станом на 01.01.1997 - 121100,20 грн. Станом на час звернення позивача з позовом до суду, будівля колишнього Лугинського СТК ТСОУ - будинок для навчання числиться на балансі Житомирської ОО ТСО України, про що свідчить довідка останньої. Тобто, з вищевказаного вбачається, що на час прийняття рішень у 2009, 20011р.р., спірне майно дійсно перебувало на балансі позивача та у користуванні останнього.

Враховуючи наведений вище зміст судового рішення та приписи частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вказав, що обставини щодо перебування спірного нерухомого майна в користуванні позивача та порушення прав останнього прийняттям оскаржених рішень, встановлені рішенням суду у господарській справі № 21/5007/1109/12, яке набрало законної сили, а тому такі обставини не потребують доказування; відтак, позивач належним чином звернувся до суду за захистом своїх прав щодо спірного майна внаслідок вчинення щодо цього майна спірних правочинів особою, яка не мала права розпоряджатися зазначеним майном, а його позовні вимоги підлягають задоволенню у визначений ним спосіб.

Також, з'ясувавши, що земельна ділянка по вул. Р.Люксембург, 19 в смт. Лугини загальною площею 0,4092га на момент вилучення перебувала в користуванні Житомирського ОК ТСОУ на праві постійного користування на підставі Державного акта (, який ніким не оскаржений та не скасований у встановленому законом порядку, тобто є чинним, а рішенням Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області № 184 від 21.07.2011 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" припинено право постійного користування позивача земельною ділянкою у зв'язку з набуттям іншою особою - ТОВ "Автосвіт ЛТД" права власності на нежитлові будівлі, суд апеляційної інстанції вказав про невідповідність спірного рішення статті 141 Земельного кодексу України, якою встановлено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо недійсності договору оренди землі з огляду на його невідповідність вимогам законодавства (статті 15 Закону України "Про оренду землі") та укладення в порушення прав позивача.

Судова колегія зазначає, що за змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа звертається до господарського суду за захистом свого порушеного, оспорюваного чи невизнаного права та охоронюваного законом інтересу у спосіб, що передбачений законом чи договором.

За змістом статті 396 Цивільного кодексу України можливість захищати своє право відповідними встановленими законодавчо способами надано також особі, яка має речове право на чуже майно, у випадку порушення, невизнання чи оспорення такого права.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Судовими рішеннями Господарського суду Житомирської області від 27.11.2012 у справі № 21/5007/1109/12 та від 31.10.2013 у справі № 906/1281/13 розглянуто позовні вимоги Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України на захист його речового права щодо спірного майна; судові рішення щодо задоволення позовних вимог є чинними. Відтак, враховуючи положення статей 35 та 115 Господарського процесуального кодексу України, а також наведені у постанові суду апеляційної інстанції обставини для з'ясування правового статусу спірного майна, судова колегія вважає вірним визначення апеляційним господарським судом належності позивача у даному спорі та природи його речового права, на захист якого подано позов, як такого, що не суперечить та не вступає в конфлікт з правами власника спірного майна.

Разом з тим, слід врахувати, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права повинен відповідати законодавчо визначеним способам захисту, а прийняте за результатами судового розгляду рішення повинно забезпечувати відновлення порушеного права позивача.

За Цивільним кодексом України особа, яка вважає, що її права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідного правочину недійсним (статті 215-235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 330, 388). Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України, однак статтею 216 Цивільного кодексу України передбачені особливі наслідки недійсності правочину, згідно з якими кожна сторона зобов'язана повернути іншій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості повернути відшкодувати вартість одержаного, якщо законом не встановлені особливі умови чи особливі правові наслідки недійсності правочинів.

Згідно із частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що відповідач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Те, що позивач у позовній заяві не навів вимоги про застосування реституції, не змінює існування особливих умов, визначених статтею 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, при встановленні наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту, а захист прав особи можливий шляхом задоволення віндикаційного позову за наявності підстав, передбачених статтею 388 Цивільного кодексу України. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може реалізувати належним чином свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Та права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права.

Як вже зазначено вище, захищаючи своє право на чуже майно, за приписами статті 396 Цивільного кодексу України особа використовує правовий механізм, передбачений для захисту права власності.

Задовольняючи позов в частині недійсності аукціону, договору купівлі-продажу та похідних наслідків, апеляційний суд наведеного вище не врахував, обравши спосіб захисту, який не відповідає змісту спірних правовідносин сторін та не забезпечує використання правового механізму, що відновлює порушене право позивача.

Відтак, постанову суду апеляційної інстанції у зазначеній частині слід скасувати, а у позові відмовити з огляду на викладені у цій постанові мотиви.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині визнання недійсним рішення восьмої сесії 6 скликання Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області № 184 від 21.07.2011 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Житомирському обласному комітету ТСО України" та договору оренди землі від 29.09.2011, укладений Лугинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" з огляду на таке.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним; за пунктом "е" вказаної статті підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельній ділянці.

За частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 330 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до цього Кодексу це майно не може бути витребувано в нього.

Судовими рішеннями, вже наведеними вище, встановлено відсутність у особи, яка відчужила спірне майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", відповідного права на відчуження, а жодних обставин, які перешкоджали б можливості витребувати це майно від Товариства, ним не наведено.

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування про припинення позивачу права постійного користування земельною ділянкою не ґрунтується на законних підставах та порушує право позивача.

Також договір оренди від 29.09.2011 укладений Лугинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" щодо земельної ділянки, право постійного користування якої позивачем припинено безпідставно; розпорядження органом місцевого самоврядування шляхом надання в оренду земельною ділянкою, яка перебуває в користуванні іншої особи, здійснено всупереч статей 92, 95 Земельного кодексу України та порушує право позивача як постійного землекористувача за змістом Державного акта на постійне користування земельною ділянкою.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, відтак, висновки апеляційного господарського суду у зазначеній частині є законними та обґрунтованими.

Пунктом 11 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України про розподіл господарських витрат, зокрема, передбачено, що витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49 1117, пунктом 2 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 906/113/14 Господарського суду Житомирської області скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним аукціону від 04.05.2011, результати якого оформлені протоколом аукціону з продажу лота 02/11- нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська область, смт.Лугини, вул. Рози Люксембург, 19; про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.05.2011 нежитлових будівель, укладений між Лугинською районною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД"; про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Лугинської селищної ради від 26.04.2012 № 46 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

В позові в цій частині відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Стягнути з Лугинської селищної ради (11301, Житомирська область, смт Лугини, вул. К Маркса, 2-а, код ЄДРПОУ 04346114) на користь Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України (10008, м. Житомир, вул. Івана Кочерги, 2-а код ЄДРПОУ 02724825) 1522,5 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 609 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (11500, Житомирська область м. Коростень, вул. Жовтнева, 50, код ЄДРПОУ 30912933) на користь Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України (10008, м. Житомир, вул. Івана Кочерги, 2-а код ЄДРПОУ 02724825) 1522,5 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 609 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України (10008, м. Житомир, вул. Івана Кочерги, 2-а код ЄДРПОУ 02724825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (11500, Житомирська область м. Коростень, вул. Жовтнева, 50, код ЄДРПОУ 30912933) 2131,5 грн витрат зі сплати судового збору за перегляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суд Житомирської області видати відповідні накази.

Головуючий Л. Рогач

Судді : І. Алєєва

Т. Гоголь