Постанова

від 25.06.2015 по справі 902/1021/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. Справа № 902/1021/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Карпович О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.15 р. у справі № 902/1021/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (третя особа - 3)

до публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД (третя особа - 1), ОСОБА_1 (третя особа - 2)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

третьої особи 1, 2 - ОСОБА_1,

третьої особи 3 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД, фізична особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.02.2015 р. (головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., суддя Банасько О.О., суддя Яремчука Ю.О.) в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що ПАТ "Дельта Банк" порушено вимоги ст.ст.19, 23, 24 Закону України "Про іпотеку", ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 62,67, та п.72 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013р., умови іпотечного договору №22/76-І05 від 01.07.2005 року, що позбавляє можливості звертатися з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - майновий комплекс підприємства, що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вулиця Черняховського, будинок 6, загальною площею 4813,4 кв.м. Крім того, місцевий господарський суд встановив, що в додатку до акту приймання-передачі прав вимоги складеного ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" вказано про перехід права вимоги за кредитним договором №22/43-КЛ-05 від 01.07.2005р., додатковими угодами №22/43-КЛ-05 ДУ 09 від 23.10.2009р., №22/43-КЛ-05 ДУ22/08 від 31.08.2011р., №22/43-КЛ-05 ДУ22/06 від 31.08.2011р., однак в графі "договори застави" зазначено іпотечний договір № 22/76-І-05 "Нерухомість-нежитловий фонд - крім ЦМК", з огляду на що суд дійшов висновку про те, що право звернення стягнення на спірний об'єкт нерухомого майна до ПАТ "Дельта Банк" передане не було.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Апелянт, зокрема, зазначає, що невнесення змін до Державного реєстру іпотек відносно нового іпотекодержателя за договором іпотеки №22/76-І-05 від 01.07.2005 р., не позбавляє права позивача на звернення до суду за захистом своїх прав та обов'язків шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Також, апелянт звертає увагу на те, що відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було повідомлено про відступлення прав вимоги, відтак приписи ст. 24 Закону України "Про іпотеку" позивачем порушено не було.

Крім того, у додаткових письмових пояснення ПАТ "Дельта Банк" вказало на те, що набуло право вимоги за договором від 27.09.2013 р. та додатком до акту приймання-передачі прав вимоги, включаючи право вимоги за договором іпотеки №22/76-І-05 від 01.07.2005 р.

У наданих суду апеляційної інстанції письмових поясненнях відповідач зазначив про відсутність інформації щодо заборгованості ТОВ "Скайтек" ЛТД за кредитним договором №22/43-КЛ-05 від 01.07.2005 р.

ТОВ "Скайтек" ЛТД з посиланням на висновок експерта, наданий у цивільній справі №127/4506/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Скайтек", ТОВ "Транс-Легоін- Україна", ОСОБА_1, вказало на те, що позивач доказів наявності заборгованості за кредитним договором не надав.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк".

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 509, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 01.07.2005 р. ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк") та ТОВ "Скайтек" ЛТД (позичальник) уклали кредитний договір №22/43-КЛ-05.

Згідно п. 1.1 договору банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1500000,00 євро з повною конвертацією у гривню, а позичальник зобов'язався щомісячно погашати заборгованість згідно з графіком погашення заборгованості (додаток №1), що є невід'ємним додатком до договору, в строки та в сумах вказаних в даному графіку та повернути кредити на умовах, передбачених цим договором (далі - договір).

Додатковою угодою №4 від 07.11.2007 р. сторони домовились внести зміни в кредитний договір та передбачили, що цим договором встановлюється: процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті України або в іноземних валютах з повною/частковою конвер тацією у гривню в межах загальної суми, еквівалентної 1500000,00 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до цього договору про надання кредиту, що є його не від'ємною частиною; процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів. Позичальник зобов'язався щомісячно рівними частинами, починаючи з 35-го місяця, погашати заборгованість згідно графіку (додаток № 1), що є невід'ємним додатком до даного договору (п. 1.1).

Угодою від 23.10.2009 р. внесено зміни до п. 1.1 додаткової угоди №4 від 07.11.2007 р. та визначено нові графіки погашення заборгованості.

Договором від 31.08.2011 р. про внесення змін до додаткової угоди №4 від 07.11.2007 р. сторони погодили викласти його п. 1.1 в новій редакції та встановили порядок обслуговування мультивалютної траншової кредитної лінії.

Відповідно до п. 2.5 договору процентна ставка за користування кредитами встановлена у розмірі 13% річних.

Процента ставка та валюти кредитування за додатковими угодами погоджено з 07.11.2007 р. визначати у таких додаткових угодах (п. 2.6 додаткової угоди №4).

З 31.08.2011 р. процентна ставка за користування кредитами (траншами) встановлена для євро - з моменту укладання кредитного договору по 30.06.2011 р. включно процентна ставка становила 13,00 (тринадцять) річних; з 01.07.2011 р. до 01.07.2012 р. процентна ставка встановленна у розмірі, що розраховується за формулою: індекс процентних ставок українського міжбанківського ринку + 9,391% річних. При виникненні простроченої заборгованості за користування кредитом в євро більше 30 календарних днів, процентна ставка, починаючи з 31 дня, встановлюється в розмірі 13 процентів річних.

Також, додатковою угодою № 22/01 від 31.10.2006 р. сторонами визначено порядок сплати нарахованих процентів за кредитним договором.

Пунктом 3.1.6 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 04.07.2007 р. із внесеними змінами згідно угоди від 23.10.2009 р.) передбачено, що у разі недотримання позичальником умов цього договору та додаткових угод, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, банк має право вимагати дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог, звернути стягнення на предмет застави згідно з договорами застави №22/75-З-05 від 01.07.2005р., 22/43/З01-КЛ-09 від 23.10.2009р., 22/43/З02-КЛ-09 від 23.10.2009р., на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №22/76-І-05 від 01.07.2005р. та звернутися до поручителів з вимогою щодо виконання зобов'язань за позичальника згідно з договорами поруки №22/13-ФП-05 від 01.07.2005р. та №22/14-ФП-05 від 01.07.2005р. За наявності обставин, визначених п.3.1.6 цього договору, банк рекомендованим листом надсилає на адресу позичальника, зазначену в розділі 8 цього договору, письмове повідомлення - вимогу, де зазначає термін для дострокового повернення кредитів та сплати нарахованих процентів за користування ними. У разі невиконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення сум кредитів та нарахованих процентів, що міститься в письмовому повідомленні - вимозі банку, в термін, визначений таким письмовим повідомленням - вимогою, остаточний термін повернення кредитів, визначений п.3.4.4. цього договору, змінюється. Таким терміном буде вважатись термін, визначений банком у письмовому повідомленні - вимозі, при настанні якого позичальник має виконати вимогу банку щодо дострокового повернення кредитів та сплати процентів. При цьому сторони досягли згоди, що така зміна остаточного терміну повернення кредитів, визначеного п.3.4.4. цьо го договору, яка є наслідком настання обставин, визначених п.3.1.6 цього договору, настає без укладення між сторонами будь-яких додаткових угод до цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди №4 від 07.11.2007 р. усі вимоги банку до позичальника, що виникнуть у майбутньому за цим договором та додатковими угодами, укладеними в рамках цього договору, забезпечуються заставою майна та майнових прав, що належать позичальнику та третім особам, за укладеними з останніми договорами застави.

Пунктом 4.2 договору в редакції додаткової угоди №4 від 07.11.2007 р. із внесеними угодою від 23.10.2009 р. змінами визначено, що основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів та пені є застава згідно з договором застави №22/75-З-05 від 01.07.2005р., 22/43/З01-КЛ-09 від 23.10.2009р., 22/43/З02-КЛ-09 від 23.10.2009р., іпотека згідно з іпотечним договором №22/76-І-05 від 01.07.2005р. та поручительство згідно з договорами поруки №№ 22/13-ФП-05 від 01.07.2005р. та 22/14-ФП-05 від 01.07.2005р.

Пунктом 5.1 договору визначено набрання ним чинності з дня його підписання і дію до повного погашення позичальником кредитів і процентів за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості - і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів.

Крім того, додатковою угодою №1 від 01.07.2005 р. доповнено кредитний договір пунктами 2.5.1, 2.6.3, 3.4.3 щодо встановлення комісії за обслуговування кредитної лінії в розмірі 229125 грн., яка нараховується банком та сплачується позичальником щомісячно в погоджених розмірах.

Колегією суддів також встановлено, що додатковими угодами №22/01 від 08.11.2007 р., №22/02 від 13.11.2007р., № 22/03 від 16.01.2008 р., №22/04 від 01.02.2008 р., №22/05 від 28.02.2008 р., №22/06 від 17.11.2008 р., №22/07 від 31.03.2009 р., №22/08 від 23.10.2009 р., №22/09 від 23.10.2009 р. банк взяв на себе зобов'язання надати позичальнику, відповідно - 3350000,00 грн. (на строк до 17.11.2008 р. в редакції угоди про внесення змін від 07.11.2008р.), 795000,00 грн. (на строк до 17.11.2008 р. в редакції угоди про внесення змін від 12.11.2008р.), 100000,00 грн. (на строк до 15.01.2009р.), 50000 (на строк до 30.01.2009 р.), 320000 (на строк до 27.02.2009 р.), 4125000,00 грн. (на строк до 28.06.2013 р. в редакції угоди про внесення змін від 01.10.2010 р.), 320000,00 грн. (на строк до 30.09.2009 р.), 320000,00 грн. (на строк до 28.06.2011 р. в редакції угоди про внесення змін від 31.08.2011 р.), 4022798,00 грн. (на строк до 28.06.2013 р.) для оплати за товари, роботи, послуги, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом та інших виплат, пов'язаних з поточною діяльністю підприємства.

Процентна ставка за кредитами, які надавались за додатковими угодами №22/01 від 08.11.2007 р., №22/02 від 13.11.2007р., № 22/03 від 16.01.2008 р., №22/04 від 01.02.2008 р., №22/05 від 28.02.2008 р. встановлена у розмірі 15,5 процентів річних, за кредитами, наданими згідно додаткових угод №22/06 від 17.11.2008 р., №22/07 від 31.03.2009 р., №22/08 від 23.10.2009 р. - 25 процентів річних та за користування кредитними коштами у відповідності до додаткової угоди №22/09 від 23.10.2009 р. - 20 процентів річних. Основним забезпеченням погашення заборгованості за вказаними додатковими договорами, а також сплати процентів та пені є забезпечення, що передбачено п. 4.2 кредитного договору.

Місцевим господарським судом правильно встановлено, що на виконання умов кредитного договору та додаткових угод №22/01 від 08.11.2007р., №22/02 від 13.11.2007р., №22/03 від 16.01.2008 р., №22/04 від 01.02.2008 р., №22/05 від 28.02.2008 р., №22/06 від 17.11.2008 р., №22/07 від 31.03.2009 р., №22/08 від 23.10.2009 р., №22/09 від 23.10.2009 р. ВАТ "Кредитпромбанк" надало ТОВ "Скайтек" ЛТД кредитні кошти в сумі: 1500000,00 євро (меморіальний ордер №63_25 від 01.07.2005 року, виписка по особовому рахунку №20638030070301 EUR); 3350000 грн. (меморіальний ордер №ТК.30817.1.268 від 08.11.2007 р., виписка по особовому рахунку №20627030070301.980.01);795000,00 грн. (меморіальний ордер №ТК.30951.1.268 від 13.11.2007р., виписка по особовому рахунку №20627030070301.980.02); 100000,00 грн. (меморіальний ордер №ТК.32848.1.268 від 16.01.2008 р., виписка по особовому рахунку №20627030070301.980.03); 50000,00 грн. (меморіальний ордер №ТК.33336.1.47 від 01.02.2008 р., виписка по особовому рахунку №20627030070301.980.04); 320000,00 грн. (меморіальний ордер №ТК.34146.1.268 від 28.02.2008 р., виписка по особовому рахунку №20627030070301.980.05); 4125000,00 грн. (меморіальний ордер №268 22 від 17.11.2008 р., виписка по особовому рахунку №20627030070301.980.06); 320000,00 грн. (меморіальний ордер №236 2828 від 31.03.2009 р., виписка по особовому рахунку №20627030070301.980.07); 320000,00 грн. (меморіальний ордер №ТК.43822.1.268 від 23.10.2009 р., виписка по особовому рахунку №20627030070301.980.08); 4022798,00 грн. (меморіальний ордер №ТК.43823.1.268 від 23.10.2009 р., виписка по особовому рахунку №206343007033001.980.09).

За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З метою забезпечення належного виконання ТОВ "Скайтек" ЛТД зобов'язань за кредитним договором, 01.07.2005 р. ВАТ "Кредитпромбанк" (іпотекодержатель) та ВАТ "Транс-Легіон" (іпотекодавець) уклали іпотечний договір №22/76-І-05, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №2387.

Згідно умов договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку банку єдиний майновий комплекс підприємства в розумінні ст. 191 ЦК України, до якого входять усі види майна, що належать йому на праві власності та призначені для його виробничої діяльності, включаючи будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, право вимоги, в тому числі: нежилі приміщення, що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вулиця Черняховського, будинок 6, загальною площею 4813,4 кв.м. та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі наказів регіонального відділення Фонду державного майна по Вінницькій області №143-П від 07.08.1995 року, №986-П від 30.01.1997 року, перелік нерухомого майна, що передається у власність, виданого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області від 26.09.2001 року за №1-16/2936 та зареєстрована у КП "Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації" 01.10.2001 року в реєстраційній книзі №6 за реєстраційним №381. До складу нежилих приміщень входять будівлі та споруди, а саме: будівлі літ. "А", "А 1 "- контрольно-технічний пункт, загальною площею 577,6 кв.м.; будівля літ. "Б" - виробничий корпус, загальною площею 1859,3 кв.м.; будівлі літ. "Б 1 ", "Б 2 " - адміністративно побутовий корпус, загальною площею 1290,1 кв.м.; будівля літ. "В" - приміщення котельні з підвалом, загальною площею 157,1 кв.м.; будівлі літ. "Г", "Г 1 ", "Е" - приміщення мийки, загальною площею 559,8 кв.м.; будівля літ. "Д" - пристрій АУРА-6, загальною площею 23,8 кв.м.; будівлі літ. "Ж", "Ж", "Ж 2 " - естокада, загальною площею 345,7 кв.м.; споруда №1,2- паркан; споруда № 3 - майданчик асфальтований, в т.ч. "К" - вбиральня; споруда №4, 5 - бензоколонки; споруда № 6,7,8 - ємності; споруди № 9,10,11,12 - ворота.

Пунктом 1.4. іпотечного договору в редакції угоди про внесення змін від 07.11.2007 року сторони визначили, що заставна вартість майна складає 8248670,0грн.

У відповідності до договору іпотеки заставна не випускалась (п. 2.5 іпотечного договору).

Відповідно до п. 4.1 договору іпотеки за рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги у повному обсязі, які визначаються на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентами, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, що виникли у зв'язку із простроченням виконання зобов'язань за кредитним договором, витратами, пов'язаними із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна та іншими витратами, обумовленими виконанням умов договору іпотеки.

Пунктом 4.2. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмети іпотеки у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

При цьому, за умовами п. 1.3 іпотечного договору в редакції угоди про внесення змін від 07.11.2007 р., розмір забезпеченого основного зобов'язання становить в національній валюті України або в іноземних валютах з повною/частковою конвертацією у гривню в межах загальної суми, еквівалентної 1500000.00 євро за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення кожної додаткової угоди до цього договору про надання кредиту, що є невід'ємною частиною кредитного договору.

Іпотечний договір №22/76-І-05 від 01.07.2005р. та зміни до нього від 07.11.2007р., 23.10.2009р. були внесені за заявами ВАТ "Кредитпромбанк" до державного реєстру іпотек та єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору. Заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).

Ст. 517 ЦК України передбачено, що укладаючи між собою правочин про заміну кредитора у зобов'язанні первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що при укладенні договору про заміну кредитора в зобов'язанні сторони в будь-якому разі повинні погодити умови переходу прав та обсяг таких прав, що передаються від первісного до нового кредитора, що у свою чергу підтверджують правове становище останнього перед третіми особами.

Апеляційним судом встановлено, що 27.09.2013 р. ПАТ "Кредитпромбанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець) уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого продавець продає (відступає) права вимоги та передає їх покупцю, а покупець купує права вимоги, приймає їх і сплачує загальну купівельну ціну.

Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу передбачено, що права вимоги переходять від продавця до покупця (далі - відступлення), та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги.

На підставі акту приймання-передачі прав вимоги та додатку до акту приймання-передачі прав вимоги до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги за кредитним договором №22/43-КЛ-05 від 01.07.2005р. та додатковими угодами №22/43-КЛ-05 ДУ 09 від 23.10.2009р., №22/43-КЛ-05 ДУ22/08 від 31.08.2011р., №22/43-КЛ-05 ДУ22/06 від 31.08.2011р. , що забезпечені, у тому числі, договором іпотеки №22/76-І-05 в частині нерухомості - нежитлового фонду, крім ЦМК.

При цьому, додатком №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. зафіксовано фактичний розмір невиконаного ТОВ "Скайтек" ЛТД на момент укладення цього договору грошового зобов'язання за кредитним договором №22/43-КЛ-05 від 01.07.2005р. в сумі 10686997,61 грн., за додатковими угодами №22/43-КЛ-05 ДУ 09 від 23.10.2009р. в сумі 6888783,62 грн., №22/43-КЛ-05 ДУ22/08 від 31.08.2011р. в сумі 522806,19 грн., №22/43-КЛ-05 ДУ22/06 від 31.08.2011р. в сумі 4935315,18 грн.

Враховуючи, що у строки, визначені договором та додатковими угодами до нього, свої зобов'язання ТОВ "Скайтек" ЛТД належним чином не виконало, за приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України позивач набув права стягнення заборгованості в судовому порядку.

За приписами ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

08.05.2014 р. ПАТ "Дельта Банк" направило на адресу ПАТ "Транс-Легіон" вимогу про погашення заборгованості в сумі 25798472,25грн. протягом 30 днів з моменту направлення повідомлення-вимоги.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Відмовляючи у зверненні стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Дельта Банк" порушено вимоги ст.ст.19, 23, 24 Закону України "Про іпотеку", ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 62,67, та п.72 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013р. та умови іпотечного договору №22/76-І-05 від 01.07.2005 року.

Колегія суддів не погоджується із вказаними правовими підставами відмови у позові, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Як вбачається, умови кредитного договору, додаткових угод до нього, так само як і іпотечного договору та додаткових угод до нього не містять застереження про погодження із боржником чи іпотекодавцем здійснення відступлення права вимоги новому кредитору, відтак за приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" ПАТ "Кредитпромбанк" мало право на укладення відповідного договору із ПАТ "Дельта Банк" без отримання погодження ТОВ "Скайтек" ЛТД чи ПАТ "Транс-Легіон".

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

Згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У матеріалах справи наявне повідомлення адресоване ТОВ "Скайтек" ЛТД про відступлення права вимоги, однак доказів вручення такого повідомлення матеріали справи не містять.

Тобто, колегією суддів встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" не надали доказів вручення відповідачу та третій особі-1 повідомлення про відступлення прав вимоги за основним зобов'язанням та за іпотечним договором.

Поряд з тим, враховуючи, що Законом України "Про іпотеку" не передбачено наслідків не повідомлення іпотекодавця про відступлення права вимоги, а у відповідності до ч. 2 ст. 516 ЦК України усі ризики та негативні наслідки не повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні покладаються лише на нового кредитора, відтак несвоєчасне повідомлення відповідача про укладення договору від 27.09.2013 р. не має своїм наслідком порушення прав останнього.

Апеляційний суд звертає увагу також на те, що ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено обов'язковість державної реєстрації іпотеки.

Разом з тим, відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Отже, наявність або відсутність державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою впливає на черговість задоволення вимог на таке нерухоме майно та надає пріоритету зареєстрованому обтяженню перед будь-яким іншим, забезпеченим предметом іпотеки, зобов'язанням, однак не має наслідком виникнення чи припинення права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог.

Відтак, відсутність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна змін щодо нового іпотекодержателя - ПАТ "Дельта Банк" не впливає на право останнього на звернення до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, колегія суддів не погоджується із посиланням суду першої інстанції на Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013р., оскільки договір купівлі-продажу прав вимоги укладено до набрання чинності Порядком (27.09.2013 р.).

Поряд з тим, місцевий господарський суд правильно встановив, що в додатку до акту приймання-передачі прав вимоги, який визначає обсяг переданих від ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк" прав зазначено про перехід права вимоги за договором іпотеки №22/76-І-05 на нерухомість - нежитловий фонд, крім ЦМК.

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

На виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. позивач подав письмові пояснення, в яких навів законодавче визначення поняття "цілісний майновий комплекс", однак свою правову позицію щодо обсягу прав, що перейшли від ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк" з посиланням на положення договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. не обґрунтував, так само як і інших доказів переходу права вимоги саме на спірний цілісний майновий комплекс за адресою місто Вінниця, вулиця Черняховського, будинок 6, не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що укладаючи договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" реалізували своє право визначити на власний розсуд його умови, що не суперечить ч. 1 ст. 514 ЦК України. Відтак, в акті приймання-передачі прав вимоги та додатку до акту приймання-передачі прав вимоги погодили, що обсяг переданих позивачу прав обмежується правом стягнення грошових коштів у зв'язку із неналежним виконанням позичальником (ТОВ "Скайтек" ЛТД) зобов'язань за кредитним договором №22/43-КЛ-05 від 01.07.2005р. та за додатковими угодами №22/43-КЛ-05 ДУ 09 від 23.10.2009р., №22/43-КЛ-05 ДУ22/08 від 31.08.2011р., №22/43-КЛ-05 ДУ22/ від 31.08.2011р. та правом звернення стягнення на інше нерухоме майно - нежитловий фонд (що не входить в межі заявлених позовних вимог), однак не надає права звернення стягнення на належний ПАТ "Транс-Легіон" цілісний майновий комплекс, що є предметом договору іпотеки від 01.07.2005 р.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив в позові, з вказаної підстави.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.2015 р. у справі №902/1021/14 залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №902/1021/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Дужич С.П.