ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2015 року Справа № 902/1021/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. (доповідач)- головуючого, Владимиренко С.В., Татькова В.І.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" на рішення та постанову господарського суду Вінницької області від 19 лютого 2015 року Рівненського апеляційного господарського суду від 25 червня 2015 року у справі№ 902/1021/14 господарського судуВінницької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" доПублічного акціонерного товариства "Транс-Легіон" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД, 2. ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників: від позивача: Звада Р.В., від відповідача: Гонтар В.А., від третьої особи-2 на стороні відповідача: ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Дельта Банк" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Транс-Легіон", в якому просило звернути стягнення на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ "Дельта Банк" за іпотечним договором №22/76-І-05 від 01.07.2005.
Позов мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 позивач став новим кредитором у зобов`язанні ТОВ "Скайтек" ЛТД, в тому числі набув право вимоги до ПАТ "Транс-Легіон" за іпотечним договором №22/76-І-05 від 01.07.2005.
08.05.2014 ПАТ "Дельта Банк" направило на адресу ПАТ "Транс-Легіон" вимогу про погашення заборгованості в сумі 25798472,25 грн. протягом 30 днів з моменту направлення повідомлення-вимоги. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.02.2015 (судді: Колбасов Ф.Ф. - головуючий, суддя Банасько О.О., суддя Яремчук Ю.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 (судді: Мельник О.В. - головуючий, Розізнана І.В., Дужич С.П.), в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано, зокрема тим, що право звернення стягнення на спірний об`єкт нерухомого майна до ПАТ "Дельта Банк" передано не було.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково в частині звернення стягнення на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ "Дельта Банк" за іпотечним договором №22/76-І-05 від 01.07.2005, а саме: нежилі приміщення, що знаходяться за адресою місто Вінниця, вул. Черняховського, 6, заг. пл. 4813,4 кв. м згідно переліку, з метою часткового погашення заборгованості за кредитним договором, шляхом продажу його на прилюдних торгах.
У касаційній скарзі стверджується, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано, яке саме майно входить до цілісного майнового комплексу.
Суди не дослідили питання, чи передане майно за договором іпотеки складає господарський об`єкт і є єдиним (цілісним) майновим комплексом та становить підприємство чи складається зі складових, які входять до даного комплексу. Судами не визначено обсяг прав, на які скаржник набув право вимоги, а саме: нежитловий фонд.
Скаржник стверджує, що він набув право вимоги на нерухомість (будівлі, споруди), яка входить до комплексу.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2015 касаційну скаргу у справі №902/1021/14 прийнято до провадження.
Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 19.10.2015 у зв`язку із перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці у справі №902/1021/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Владимиренко С.В., Татьков В.І.
Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, відповідача, третьої особи-2 на стороні відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2005 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", та ТОВ "Скайтек" ЛТД як позичальником укладено кредитний договір №22/43-КЛ-05.
Також встановлено, що на виконання умов кредитного договору та додаткових угод до нього ВАТ "Кредитпромбанк" надало ТОВ "Скайтек" ЛТД кредитні кошти.
З метою забезпечення належного виконання ТОВ "Скайтек" ЛТД зобов`язань за кредитним договором 01.07.2005 між ВАТ "Кредитпромбанк" як іпотекодержателем та ВАТ "Транс-Легіон" як іпотекодавцем укладено іпотечний договір №22/76-І-05.
Згідно умов договору іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку банку єдиний майновий комплекс підприємства в розумінні ст.191 ЦК України, до якого входять усі види майна, що належать йому на праві власності та призначені для його виробничої діяльності, включаючи будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, право вимоги, в тому числі: нежилі приміщення, що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вулиця Черняховського, будинок 6, загальною площею 4813,4 кв. м та належать іпотекодавцю на праві власності.
Пунктом 4.2 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмети іпотеки у випадку невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.
Судами встановлено, що в подальшому 27.09.2013 між ПАТ "Кредитпромбанк" як продавцем та ПАТ "Дельта Банк" як покупцем укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого продавець продає (відступає) права вимоги та передає їх покупцю, а покупець купує права вимоги, приймає їх і сплачує загальну купівельну ціну.
Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу передбачено, що права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов`язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання акту приймання-передачі прав вимоги .
На підставі акта приймання-передачі прав вимоги та додатку до нього до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором №22/43-КЛ-05 від 01.07.2005, додатковими угодами №22/43-КЛ-05 ДУ 09 від 23.10.2009, №22/43-КЛ-05 ДУ22/08 від 31.08.2011, №22/43-КЛ-05 ДУ22/06 від 31.08.2011 та договором іпотеки №22/76-І-05 в частині нерухомості - нежитлового фонду, крім ЦМК.
За ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом .
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги за договором іпотеки №22/76-І-05 на нерухомість - нежитловий фонд, крім ЦМК.
Суди встановили, що позивач не має права на звернення стягнення на належний ПАТ "Транс-Легіон" цілісний майновий комплекс, що є предметом договору іпотеки від 01.07.2005.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" реалізували своє право та визначили на власний розсуд його умови.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів переходу права вимоги саме на спірний цілісний майновий комплекс за адресою місто Вінниця, вулиця Черняховського, будинок 6 позивач судам попередніх інстанцій не надав.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.
Також апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, вказавши на помилкове посилання місцевим господарським судом на порушення вимог ст.ст.19, 23, 24 Закону України "Про іпотеку", ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та застосування Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 з підстав, викладених у постанові.
За ч.2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки судом апеляційної інстанцій прийнято рішення з дотриманням положень законодавства та доводи скаржника про порушення норм права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 у справі №902/1021/14 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: С. Владимиренко
В. Татьков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2015 |
Оприлюднено | 27.10.2015 |
Номер документу | 52742908 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Самусенко C.C.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні