Ухвала

від 09.06.2015 по справі 811/3185/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № 811/3185/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року

у справі № 811/3185/13-а

за позовом приватного підприємства «Інтертрейд-Волинь»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інтертрейд-Волинь» звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просило визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 №0000202207 про сплату за платежем податок н додану вартість у розмірі 68 260,00грн. та за штрафними ми (фінансовими) санкціями (штрафами) 17 066грн., загальна сума 85 326,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом в порушення норм Податкового кодексу України та з недотриманням принципів проведення документальних перевірок використано документи (акти перевірок контрагентів позивача), які жодним чином не стосуються фінансово-господарської діяльності позивача, не можуть підтвердити або спростувати факт порушення законодавства підприємством та не можуть бути розцінені як первинні документи в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Використані в акті перевірки дані та посилання на автоматизовану систему співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не можуть бути ні підставою для змін у структурі податкових зобов'язань на достатнім доказом у податковому спорі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на висновках отриманих актів перевірки його контрагентів, тоді як чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Крім того, реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, досліджувалися в адміністративній справі №811/3184/13-а між тими ж сторонами про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000212207 від 06.09.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 72213,00 грн. за основним платежем та 18 054,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі №811/3184/13-а відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України підтверджує факт придбання позивачем у ТОВ «Приємна пропозиція», ТОВ «Вістан ЛТД», ТОВ «Браво СРЛ», ТОВ «ОСОБА_1 Груп» товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності, що вплинуло на врахування сплачених сум до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідач посилається на обставини, зафіксовані в акті перевірки від 27.08.2013, зазначає, що не підлягають включенню позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Приємна пропозиція», ТОВ «Вістан ЛТД», ТОВ «Браво СРЛ», ТОВ «ОСОБА_1 Груп» з надання експедиційних послуг та послуг з реконструкцій комплексу будівлі, оскільки ці операції проведені на підставі не підтвердженого правочину.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Інтертрейд-Волинь» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Браво СРЛ» за серпень - жовтень 2012 року, ТОВ «Приємна пропозиція» за липень - серпень 2012 року, ТОВ «ОСОБА_1 Груп» за листопад 2012 року, ТОВ «Вістан ЛТД» за січень 2012 року, за результатами якої складено акт №15/11-23-22-07/32748232 від 27.08.2013 (а.с. 20-53, т.1).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 68260 грн., у т.ч.: за січень 2012 року - 805 грн., за липень 2012 року - 3180 грн., за серпень 2012 року - 10343 грн., за вересень 2012 року - 8479 грн., за жовтень 2012 року - 6320 грн., за грудень 2012 року - 11434 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000202207 від 06.09.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 85326,00 грн., в тому числі за основним платежем - 68260,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17066,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Згідно з п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Приємна пропозиція» укладено договір від 30.07.2012 №16, предметом якого є виконання Підрядником поточного ремонту м'якої покрівлі Замовника - м.Луцьк, ПАТ «Луцький завод комунального обладнання», а саме компресорної, прибудови до складу - 16996,15 грн., в т. ч. ПДВ, складів - 2061,47 грн. в т. ч. ПДВ. Відповідно до п.3.1 договору загальна вартість робіт за договором становить 19057,62 грн., в т. ч. ПДВ.

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами: договірними цінами, локальними кошторисами, звідними кошторисними розрахунками вартості будівництва, актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012 року, рахунком-фактурою №1285 від 31.08.2012 на загальну суму 16996,15 грн., податковою накладною №1285 від 31.08.2012 на загальну суму 16996,15 грн., в т. ч. ПДВ 2832,69 грн., рахунком-фактурою №1284 від 31.08.2012 на загальну суму 2061,47 грн., податковою накладною №1284 від 31.08.2012 на загальну суму 2061,47 грн., в т. ч. ПДВ 343,58 грн., випискою з банківського рахунку за 10.09.2012.

Також, позивач мав господарські взаємовідносин з ТОВ «Вістан ЛТД», що підтверджується рахунком-фактурою №15 від 20.01.2012 на загальну суму 4829,96 грн., видатковою накладною №000000014 від 20.01.2012 на загальну суму 4829,96 грн., податковою накладною №49 від 20.01.2012 на загальну суму 4829,96 грн., в т. ч. ПДВ 804,99 грн.

25.10.2012 між позивачем (Замовник) та ТОВ «ОСОБА_1 Груп» (Підрядник) укладено договір №28, предметом якого є виконання Підрядником капітального ремонту м'якої покрівлі Замовника на об'єкті реконструкція комплексу будівель за адресою: м.Кіровоград, вул.Мурманська, 37 під складування та переробку масляних культур, цех екстракції (поз. Генплану4). Відповідно до п.3.1 договору загальна вартість робіт за договором становить 166196,40 грн., в т. ч. ПДВ.

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами: договірною ціною, локальним кошторисом, звітною відомістю ресурсів до локального кошторису, розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актом приймання-виконаних будівельних робіт, звітною відомістю ресурсів, рахунком-фактурою №Г-0000118 від 27.11.2012 на загальну суму 166196,40 грн., податковою накладною №118 від 27.11.2012 на загальну суму 166196,40 грн., в т. ч. ПДВ 27699,40 грн.

02.11.2012 між позивачем (Клієнт) та ТОВ «ОСОБА_1 Груп» (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №29, за умовами якого Експедитор бере на себе зобов'язання за плату та за рахунок Клієнта надати Клієнту комплекс експедиторських послуг, пов'язаних з організацією перевезень, зберіганням, доставкою вантажів. Відповідно до п.3.1 договору загальна вартість послуг Експедитора складає 43 557,00 грн., в т. ч. ПДВ 7259,50 грн.

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою №Г-0000108 від 02.11.2012 на загальну суму 7470,00 грн., податковою накладною №108 від 02.11.2012 на загальну суму 7470,00 грн., в т. ч. ПДВ 1245,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №Г-00000108 від 02.11.2012; рахунком-фактурою №Г-0000109 від 07.11.2012 на загальну суму 4257,00 грн., податковою накладною №109 від 07.11.2012 на загальну суму 4257,00 грн., в т. ч. ПДВ 709,50 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №Г-00000109 від 07.11.2012; рахунком-фактурою №Г-0000110 від 08.11.2012 на загальну суму 11140,00 грн., податковою накладною №110 від 08.11.2012 на загальну суму 11140,00 грн., в т. ч. ПДВ 1856,67 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №Г-00000110 від 08.11.2012; рахунком-фактурою №Г-0000111 від 13.11.2012 на загальну суму 13400,00 грн., податковою накладною №111 від 13.11.2012 на загальну суму 13400,00 грн., в т. ч. ПДВ 2233,33 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №Г-00000112 від 20.11.2012; рахунком-фактурою №Г-0000108 від 02.11.2012 на загальну суму 7290,00 грн., податковою накладною №112 від 20.11.2012 на загальну суму 7290,00 грн., в т. ч. ПДВ 1215,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №Г-00000112 від 20.11.2012; виписками з банківського рахунку.

15.08.2012 між позивачем (Клієнт) та ТОВ «Браво СРЛ» (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №29, за умовами якого Експедитор бере на себе зобов'язання за плату та за рахунок Клієнта надати Клієнту комплекс експедиторських послуг, пов'язаних з організацією перевезень, зберіганням, доставкою вантажів. Відповідно до п.3.1 договору загальна вартість послуг Експедитора складає 80000,00 грн., в т. ч. ПДВ.

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою №67 від 15.08.2012 р. на загальну суму 13800,00 грн., податковою накладною №67 від 15.08.2012 р. на загальну суму 13800,00 грн., в т. ч. ПДВ 2300,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №67 від 15.08.2012 р.; рахунком-фактурою №68 від 15.08.2012 р. на загальну суму 13400,00 грн., податковою накладною №68 від 15.08.2012 р. на загальну суму 13400,00 грн., в т. ч. ПДВ 2233,33 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №68 від 15.08.2012 р.; рахунком-фактурою №69 від 15.08.2012 р. на загальну суму 7400,00 грн., податковою накладною №69 від 15.08.2012 р. на загальну суму 7400,00 грн., в т. ч. ПДВ 1233,33 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №69 від 15.08.2012 р.; рахунком-фактурою №70 від 22.08.2012 р. на загальну суму 4200,00 грн., податковою накладною №70 від 22.08.2012 р. на загальну суму 4200,00 грн., в т. ч. ПДВ 700,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №70 від 22.08.2012 р.; рахунком-фактурою №71 від 27.08.2012 р. на загальну суму 4200,00 грн., податковою накладною №71 від 27.08.2012 р. на загальну суму 4200,00 грн., в т. ч. ПДВ 700,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №71 від 27.08.2012 р.; банківською випискою за 10.09.2012 р.

03.09.2012 між позивачем (Клієнт) та ТОВ «Браво СРЛ» (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №23, за умовами якого Експедитор бере на себе зобов'язання за плату та за рахунок Клієнта надати Клієнту комплекс експедиторських послуг, пов'язаних з організацією перевезень, зберіганням, доставкою вантажів. Відповідно до п.3.1 договору загальна вартість послуг Експедитора складає 55000,00 грн., в т. ч. ПДВ.

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою №164 від 03.09.2012 на загальну суму 7473,00 грн., податковою накладною №164 від 03.09.2012 на загальну суму 7473,00 грн., в т. ч. ПДВ 1245,50 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №Б-00000001 від 03.09.2012; рахунком-фактурою №165 від 03.09.2012 на загальну суму 10716,00 грн., податковою накладною №165 від 03.09.2012 на загальну суму 10716,00 грн., в т. ч. ПДВ 1786,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №Б-00000002 від 03.09.2012; рахунком-фактурою №166 від 13.09.2012 на загальну суму 8010,00 грн., податковою накладною №166 від 13.09.2012 на загальну суму 8010,00 грн., в т. ч. ПДВ 1335,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послу) №Б-00000003 від 13.09.2012.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, виконання робіт, надання послуг, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені вказаними контрагентами у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Використання позивачем придбаних товарів, наданих послуг, виконаних робіт у власній господарській діяльності відповідачем не заперечувалось, наявними в матеріалах справи доказами не спростовано.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали перевірки та матеріали справи також не містять.

До того ж, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі №811/3184/13-а між тими ж сторонами, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014, встановлено, що контрагенти позивача за вказаними вище договорами та під час виконання сторонами своїх зобов'язань були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та платників податків, у тому числі податку на додану вартість, первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, є у наявності позивача та свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами, а саме: постачання продавцем товарів покупцю, виконання підрядником робіт та оплату покупцем вартості поставлених послуг та виконаних підрядником робіт з урахуванням ПДВ, та подальше використання отриманих позивачем за цим договорами товару та послуг у власній господарській діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи первинним документами підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Браво СРЛ», ТОВ «Приємна пропозиція», ТОВ «ОСОБА_1 Груп» та ТОВ «Вістан ЛТД».

Стосовно посилань податкового органу на акти перевірок контрагентів позивача по взаємовідносинах з іншими суб'єктами господарювання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так відповідач посилається на:

акт Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №132/1520/37867458 від 08.02.2013 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Вістан ЛТД» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2011 року - вересень 2012 року»,

акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №556/22-8/37264435 від 08.02.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Приємна пропозиція» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.12 по 30.09.12»,

акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №3796/22-9/37264435 від 20.09.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Приємна пропозиція» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2012 року»,

акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №1792/22-1/34527595 від 24.05.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Браво СРЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «РА «Далі буде» та ТОВ «Аріозо» за період з 01.10.12 по 30.11.12»,

акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №568/22-1/34527595 від 11.02.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Браво СРЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Еля Агроекспорт», ТОВ «Гелеадор», ТОВ «Респект-Сервіс» за період з 01.08.12 по 30.09.12»,

акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №1631/22-8/36677021 від 14.05.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОСОБА_1 Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.12 по 31.03.13».

Разом з тим, відповідачем в акті перевірки позивача від 27.08.2013 не встановлено і не доведено суду, що на господарські операції товариства з ТОВ «Вістан ЛТД» мали вплив взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів, тобто що предметом господарських операцій між позивачем та ТОВ «Вістан ЛТД» був той же предмет, який був предметом господарських операцій, досліджених під час перевірки ТОВ «Вістан ЛТД».

З цього приводу апеляційний суд вважає за доцільне враховувати роз'яснення, наведені у ОСОБА_2 адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Так, згідно даного ОСОБА_2 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Позиція податкового органу, яка базується на виявлених податковим органом порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності зазначеним вище контрагентом позивача, суперечить вимогам чинного законодавства.

Із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування витрат та податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку до бюджету.

Отже посилання відповідача на акт позапланової перевірки ТОВ «Вістан ЛТД», як підставу для висновків щодо порушення податкового законодавства позивачем, є неправомірними.

Також неправомірними є посилання відповідача про порушення податкового законодавства позивачем з огляду на дані актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Приємна пропозиція», ТОВ «Браво СРЛ», ТОВ «ОСОБА_1 Груп».

Такі висновки мали місце, зокрема, в зв'язку з відсутністю вказаних контрагентів позивача за місцезнаходженням, що обумовлює відсутність первинних документів, які засвідчують здійснення господарських операцій.

При цьому, колегія суддів зауважує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, що фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, наслідком відсутності платника податків за юридичною адресою на час проведення податковим органом перевірки згідно податкового законодавства не може бути застосування штрафних санкцій та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для контрагента такого платника податків.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на акт перевірки іншого платника податків, яким встановлено порушення податкового законодавства, а також іншу інформацію щодо контрагентів позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Таким чином, зазначені відповідачем обставини щодо контрагентів позивача не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій поставки товару, надання послуг, виконання робіт.

Відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені докази, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки товару, надання послуг, виконання робіт меті та задачам діяльності платників податків, збитковості таких операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність фактів поставки, послуг, робіт, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Таким чином факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України відповідачем не доведений, внаслідок чого у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 811/3185/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко