Ухвала

від 23.06.2015 по справі 826/18577/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18577/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Селянко А.О. та представника відповідача Безручко В.В., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвента Лоу" та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвента Лоу" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкове повідомлення-рішення №0007462213 від 28.05.2014 р. у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвента ЛОУ» суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 293 532 (двісті дев'яносто три тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 00 коп; визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкове повідомлення-рішення №0007472213 від 28.05.2014 р. у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвента ЛОУ» суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 262 315 (двісті шістдесят дві тисячі триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвента Лоу" в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та задовольнити позов повністю, оскільки вважає, що рішення прийняте при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, судом порушено норми матеріального права.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та відмовити у позові повністю, оскільки вважає, що суд порушив норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Едвента ЛОУ» (код ЄДРПОУ 34356549) зареєстроване 23.05.2006 р. Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, з 24.05.2006 р. взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Основним видом діяльності Позивача відповідно до даних довідки з ЄДРПОУ серії АА №613719 є рекламні агентства.

Поряд із цим, у період з 22.04.2014 р. по 28.04.2014 р. на підставі направлення №1065/2213 від 22.04.2014 р. та наказу №124 від 18.04.2014 р., виданих ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а також у зв'язку із отриманням постанови від 31.03.2014 р. слідчого СУФР ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Едвента ЛОУ» по взаємовідносинам із ТОВ «Старксервіс» за період 2012-2014 рр. щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість (надалі - ПДВ), податку на прибуток та інших обов'язкових платежів, за результатами якої складений акт №1042/22-13/34356549 від 07.05.2014 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Едвента ЛОУ» (код ЄДРПОУ 34356549) по взаємовідносинам із ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період 2012-2014 рр. щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України ПДВ, податку на прибуток та інших обов'язкових платежів» (надалі - Акт перевірки №1042), в якому зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, зокрема:

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 049 260,00 грн., у т.ч.: за ІІ кв. 2013 р. - на суму 245 176,00 грн.; за ІІІ кв. 2013 р. - на суму 323 228,00 грн.; за ІV кв. 2013 р. - на суму 480 856,00 грн.

- п.198.6 ст.198 та п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 1 174 123,00 грн., в т.ч.: за травень 2013 р. - на суму 133 503,00 грн.; за червень 2013 р. - на суму 124 578,00 грн.; за липень 2013 р. - на суму 113 769,00 грн.; за серпень 2013 р. - на суму 113 236,00 грн.; за вересень 2013 р. - на суму 113 236,00 грн.; за жовтень 2013 р. - на суму 128 721,00 грн.; за листопад 2013 р. - на суму 188 721,00 грн.; за грудень 2013 р. - на суму 188 721,00 грн.; за січень 2014 р. - на суму 69 638,00 грн.

Не погоджуючись із викладеними вище висновками податкового органу, ТОВ «Едвента ЛОУ» звернулось до Відповідача із запереченнями, за результатами розгляду якого рішенням ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №51410/10/26-59-22-13 від 27.05.2014 р. «Про результати розгляду заперечення до Акту перевірки №1042» залишене без задоволення подане Позивачем заперечення, а висновки Акту перевірки №1042 - без змін.

Згідно із зазначеним, на підставі Акту перевірки №1042 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були прийняті 28.05.2014 р. податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0007462213, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 1 761 187,00 грн. (з яких 1 174 123,00 грн. - за основним платежем та 587 064,00 грн. - за штрафними санкціями);

- №0007472213, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств на загальну суму 1 573 890,00 грн. (з яких 1 049 260,00 грн. - за основним платежем та 524 630,00 грн. - за штрафними санкціями).

За результатами адміністративного оскарження, рішеннями ГУ Міндоходів у м. Києві №6971/10/26-15-10-06-15 від 01.08.2014 р. «Про результати розгляду первинної скарги» та ДФС України №4667/6/99-99-10-01-15 від 08.10.2014 р. «Про результати розгляду скарг» були залишені без змін прийняті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкові повідомлення-рішення №0007462213 та №0007472213 від 28.05.2014 р., а скарги Позивача - без задоволення.

Позивач, вважаючи неправомірними прийняті рішення відповідача, звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Згідно з матеріалами справи, позивач здійснював господарські операції із ТОВ «Старксервіс» на підставі укладеного між ними договору №0705АЛ від 07.05.2013 р. про надання послуг (надалі - Договір №0705АЛ), згідно із яким ТОВ «Старксервіс» (Виконавець) в період дії цього Договору бере на себе зобов'язання надавати ТОВ «Едвента ЛОУ» (Замовник) послуги з проведення рекламних компаній Замовника та/або клієнта Замовника, відповідно до погоджених і затверджених сторонами Додатків до цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги, на умовах визначених цим Договором та Додатками до нього, зокрема, Додатками №1-№10.

На підтвердження виконання вимог укладеного Договору №0705АЛ суду надані підписані сторонами акти прийому-передачі рекламного відеоматеріалу, згідно із якими Замовник передав, а Виконавець прийняв, потім повернув Замовникові, рекламний відеоматеріал. Водночас позивач надав суду узгоджені сторонами медіа-плани проведення рекламної компанії на відео-бордах України.

Окрім того, на підтвердження розміщення Виконавцем відео ролика «Рекламні послуги «ТОВ «Едвента ЛОУ» на відео-бордах України Позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень-грудень 2013 р. та січень 2014 р. (том І, а.с.98-106).

Розрахунки ТОВ «Едвента ЛОУ» із ТОВ «Старксервіс» проведено у безготівковій формі, про що свідчать надані до суду платіжні доручення (том І, а.с.130-53).

При проведенні податковим органом аналізу податкової звітності ТОВ «Едвента ЛОУ» встановлено відображення Позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних суму ПДВ розміром 1 174 123,00 грн. та включення її до складу податкового кредиту у період травень-грудень 2013 р. та січень 2014 р. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Старксервіс» (том І, а.с.107-129).

Водночас як вбачається з Акту перевірки №1042, перевіркою визначення ТОВ «Едвента ЛОУ» податкового кредиту з ПДВ за період травень-грудень 2013 р. та січень 2014 р. за господарськими взаємовідносинами із ТОВ «Старксервіс» Відповідачем встановлено його завищення на загальну суму 1 174 123,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ на 1 174 123,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Едвента ЛОУ» включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та відображено в деклараціях з податку на прибуток підприємств відповідних періодів, витрати на загальну суму 5 522 420,00 грн., понесені від ТОВ «Старксервіс».

Згідно з матеріалами справи, ухвалою від 01.12.2014 р. судом витребовувались від Позивача документи по справі, які мають засвідчувати мету здійснення господарських операцій та зв'язок між фактом придбання у ТОВ «Старксервіс» рекламних послуг із господарською діяльністю ТОВ «Едвента ЛОУ», зокрема: документи, які, на думку Позивача, мають значення для вирішення справи по суті та підтверджують реальність господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язковим критерієм, що підлягає перевірці, є наявність при укладенні правочинів «ділової мети», - прагнення отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Як вбачається зі змісту укладеного між ТОВ «Едвента ЛОУ» та ТОВ «Старксервіс» Договору №0705АЛ, розміщення рекламних матеріалів Замовника здійснюється відповідно до затверджених сторонами медіа-планів, які містять адресну програму, вартість проведення рекламної компанії, її термін, опис рекламного сюжету, а також інші умови, за якими сторони досягли згоди. При цьому, адресна програма містить, зокрема: місце розташування рекламоносіїв, їх тип і кількість об'єктів трансляції.

Закон України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 р. (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Закон №270/96) передбачає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно зі ст.16 Закону №270/96 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Згідно зі ст.1 Закону №270/96 зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з матеріалами справи, Додатки №1-№10 до Договору №0705АЛ, видом рекламоносія, який використовувався для розміщення рекламних матеріалів ТОВ «Едвента ЛОУ», є відео-борди України, що розташовані по всій території України (м. Київ, м. Донецьк, м. Одеса, м. Харків) за багатьма адресами місцезнаходження, зокрема: готелів, вокзалів, торгівельних центів, станцій метрополітенів, вулиць та площ.

Однак, під час розгляду справи в суді першої інстанції, на підтвердження наявності у Позивача прав на розміщення свого рекламного ролика на відповідних відео-бордах у зазначений в Додатках до Договору №0705АЛ період суду не надано жодного дозволу або згоди контролюючого органу та власників готелів, торгівельних центрів, як і не надано будь-якого документально підтверджуючого доказу укладення договорів оренди або інших договорів безпосередньо із власниками таких відео-бордів, які б підтверджували право їх використання для розміщення реклами. Також в матеріалах справи відсутні докази прийому-передачі вказаних та обов'язкових для розміщення дозвільних документів від Позивача до ТОВ «Старксервіс».

Не дивлячись на таке застереження, позивач не додав до апеляційної скарги зазначених документів.

Згідно з матеріалами справи, у розділі 6 Договору №0705АЛ сторонами визначено та погоджено порядок проведення розрахунків та оплати рекламних послуг, згідно із якими вартість послуг Виконавця з проведення рекламної компанії вказується в медіа-планах, Додатках і визначається виходячи з кількості і типу рекламоносіїв, хронометражу рекламного матеріалу, терміну і періодичності його трансляції. Оплата здійснюється на підставі виставлених Виконавцем рахунків.

Як зазначено судом першої інстанції, у зв'язку із ненаданням Позивачем жодного передбаченого Договором №0705АЛ рахунку Виконавця, а також підтверджуючих доказів фактичного розміщення ТОВ «Старксервіс» рекламного ролика Позивача на відео-бордах у тій кількості та типах, що вказано у медіа-планах, суд був позбавлений можливості встановити дійсний порядок визначення Виконавцем вартості наданих послуг. Апелянт щодо зазначеного твердження жодних пояснень та доказів не зазначив та не додав до апеляційної скарги.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає необхідним узяти до уваги посилання представника Відповідача на отримані матеріали щодо контрагентів Позивача (постанова від 31.03.2014 р. слідчого СУФР ГУ Міндоходів у м. Києві про призначення позапланової документальної перевірки; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1066/26-55-22-08/38292311 від 03.04.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Старксервіс»; протокол від 22.03.2014 р. допиту свідка ОСОБА_1 (директор ТОВ «Старксервіс»)), якими встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності директора контрагента, відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, які викладені в ухвалі від 15.10.2014 у справі К/800/28847/14, що, виходячи з пункту 4.4 Методичних рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236, оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

А тому, не зважаючи на те, що акт зустрічної звірки №1066/26-55-22-08/38292311 від 03.04.2014 не створює юридичних наслідків для позивача, його висновки, у сукупності з іншими доказами, можуть бути враховані при дослідженні господарської діяльності підприємства, а посилання позивача на його протиправність, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2014 по справі № 826/5015/14, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014, є необгрунтованими, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2014 у справі №К/800/28847/14 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 у справі № 826/5015/14 скасовано в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2012 по 28.02.2014, а також в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо оформлення результатів цієї зустрічної звірки актом від 03.04.2014 № 1066/26-55-22-08/38292311.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суд першої інстанції, що господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту є безпідставним і ПДВ не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у Позивача податкових накладних, а також доказів сплати Постачальнику вартості товару з ПДВ.

При цьому, дійсно, лише наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, оскільки наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована встановленими судом обставинами, в той час, як надані Позивачем документи та диск із записом рекламного ролика не підтверджують реальність існування господарських відносин між ТОВ «Едвента ЛОУ» та ТОВ «Старксервіс».

Позивач наведеного не спростував в апеляційній скарзі та не додав жодних доказів на спростування наведених висновків.

Окрім того, варто узяти до уваги вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. у справі №761/22932/13-к, що набрав законної сили 30.10.2013 р., яким встановлено здійснення реєстрації ТОВ «Старксервіс» в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю. При цьому, встановлено факт перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Старксервіс» від підприємств реального сектору економіки протягом 2012-2013 рр., як оплата за начебто виконані роботи (послуги), хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, які пов'язують виникнення у Позивача права включення спірної суми ПДВ розміром 1 174 123,00 грн. до складу податкового кредиту за період травень-грудень 2013 р. та січень 2014 р., що призвело до заниження ТОВ «Едвента ЛОУ» ПДВ на 1 174 123,00 грн., а також спірну суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у розмірі 5 522 420,00 грн. що, в свою чергу, призвело до заниження податку на прибуток на 1 049 260,00 грн.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірне застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Підставою для такого висновку був той факт, що податковий орган не навів обґрунтованих підстав застосування саме 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, що передбачає вчинення платником податків повторного податкового правопорушення такого самого виду.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки податковий орган не надав будь-яких обґрунтувань щодо повторності вчинення ТОВ «Едвента ЛОУ» протиправних діянь за обставин, передбачених п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПК України, то неправомірним є застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50%, а тому необхідним є скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.05.2014 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25%, що складають суми грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями, зокрема: за податковим повідомленням-рішенням №0007462213 - у розмірі 293 532,00 грн.; за податковим повідомленням-рішенням №0007472213 - у розмірі 262 315,00 грн.

Слід додати, що податковим органом жодних правових обґрунтувань щодо підстав застосування саме 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, не наведено в апеляційній скарзі.

Таким чином, оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвента Лоу" та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Ухвала складена в повному обсязі 30.06.2015 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.