Ухвала

від 23.06.2015 по справі 813/1064/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 р. Справа № 876/5634/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю позивача : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Держземагентства у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення ГУ Держземагентства у Львівській області, викладене в листі №31-13-0.5-816/2-14 від 12.09.2014 року, про відмову в наданні дозволу на розробку документації зі землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, на території земельної ділянки з інвентаризаційним номером 4621810200:06:000:0051, що розташована у Золочівському районі на території Глинянської міської ради за межами населеного пункту, зобов'язання ГУ Держземагентства у Львівській області повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку документації зі землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, на території земельної ділянки з інвентаризаційним номером 4621810200:06:000:0051, що розташована у Золочівському районі на території Глинянської міської ради за межами населеного пункту, з врахуванням висновків суду.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що він 21.08.2014 року звернувся до ГУ Держземагентства у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації зі землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, на території земельної ділянки з інвентаризаційним номером 4621810200:06:000:0051, що розташована у Золочівському районі на території Глинянської міської ради за межами населеного пункту. Проте, відповідач відмовив у задоволенні клопотання, а відповідне рішення відповідача було викладене в листі №31-13-0.5-816/2-14 від 12.09.2014 року. Своє рішення він мотивував тим, що земельна ділянка, яка вказана у клопотанні, знаходиться в межах масиву, який включений в перелік земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах (аукціоні) та для цього виготовлено відповідну технічну документацію. Позивач вважає відмову ГУ Держземагентства у Львівській області в наданні дозволу на розробку документації зі землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність безпідставною, наданою всупереч нормам чинного законодавства, відповідно, таке рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держземагентства у Львівській області, викладене в листі №31-13-0.5-816/2-14 від 12.09.2014 року, про відмову в наданні дозволу на розробку документації зі землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, на території земельної ділянки з інвентаризаційним номером 4621810200:06:000:0051, що розташована у Золочівському районі на території Глинянської міської ради за межами населеного пункту. Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 21.08.2014 року про надання дозволу на розробку документації зі землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, на території земельної ділянки з інвентаризаційним номером 4621810200:06:000:0051, що розташована у Золочівському районі на території Глинянської міської ради за межами населеного пункту.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Головне управління Держземагентства у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2014 року ОСОБА_3, яка, як засвідчено свідоцтвом про народження І СГ №155770, є матір'ю ОСОБА_2 (01.08.1997 р.н.) та, відповідно до ст.242 ЦК України, його (своєї неповнолітньої дитини) законним представником, звернулася до ГУ Держземагентства у Львівській області зі запитом про отримання публічної інформації щодо наявності вільних земельних ділянок розміром 2 га на південь від м.Глиняни Золочівського району за межами населеного пункту, придатних для ведення особистого селянського господарства. На зазначений запит Відділ Держземагентства у Золочівському районі Львівської області, якому він був скерований на розгляд, за листом №01-08/1615 від 29.07.2014 року надав інформацію щодо вільних ділянок, серед яких, зокрема, зазначена земельна ділянка площею 16,7288 га з кадастровим номером 4621810200:06:000:0051 із земель державної власності, яка не надана у власність та користування.

Разом з тим, 21.08.2014 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держземагентства у Львівській області з клопотанням про відведення земельної ділянки під ОСГ. У такому клопотанні запитувач просить для ведення особистого селянського господарства надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га зі земель державної власності, не наданих у власність та користування, у Золочівському районі на території Глинянської міської ради за межами населеного пункту на південь від м.Глиняни на території з кадастровим номером 4621810200:06:000:0051. Зазначене клопотання було отримано відповідачем 21.08.2014 року.

Проте листом від 12.09.2014 року за №31-13-0.5-816/2-14 заявнику було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Зазначена відмова аргументована тим, що згідно з інформацією Відділу Держземагентства у Золочівському районі Львівської області запропонована до відведення земельна ділянка знаходиться в межах масиву, який включений в перелік земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах (аукціоні) та виготовлено технічну документацію зі землеустрою щодо складання документів для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах (аукціоні), затверджену розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації №342 від 13.08.2009 року. Відмовляючи в наданні дозволу на розроблення проекту відведення, відповідач у рішенні-відмові посилається на норму п.7 ст.118 Земельного кодексу України, як на правову підставу такої відмови.

Відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

В даному випадку позивач був зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки поза межами населеного пункту зі земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, то, відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, клопотання для вирішення питання щодо надання ділянки у власність подається центральному орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам. Згідно з п.4.32 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 року, Головне управління Держземагентства в області передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Згідно абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 Земельного кодексу України, у місячний строк розглядає клопотання громадян, зацікавлених в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи зі змісту ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, початковим етапом надання земельної ділянки у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації є розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, дозвіл на розроблення якого приймається відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування (у даному випадку - ГУ Держземагентства у Львівській області). При цьому, в абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України встановлено конкретний і вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні відповідного клопотання громадянина та, відповідно, для ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що відмовляючи позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач у листі №31-13-0.5-816/2-14 від 12.09.2014 року посилається лише на норми ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України, які самі по собі не містять заборон чи обмежень у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а лише регламентують підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Таким чином, зазначене посилання відповідача на окремі норми чинного законодавства не можна вважати належним мотивуванням відмови з підстав невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, позаяк, із наведених ГУ Держземагентства у Львівській області норм закону не вбачається така невідповідність запитуваної позивачем ділянки.

Поряд з тим, технічна документація зі землеустрою щодо складання документів для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах (аукціоні), яка затверджена розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації №342 від 13.08.2009 року, на яку відповідач також посилається у листі №31-13-0.5-816/2-14 від 12.09.2014 року, за своєю природою не відноситься ані до генеральних планів населених пунктів чи іншої містобудівної документації, ані до схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, ані до проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, факт розроблення і затвердження вказаної технічної документації не може свідчити про невідповідність місця розташування об'єкта переліченій в абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України містобудівній і землевпорядній документації.

Апеляційний суд вважає необґрунтованим і мотивування відмови за листом №31-13-0.5-816/2-14 від 12.09.2014 року тією обставиною, що земельна ділянка, про надання якої у власність звертався позивач, знаходиться в межах масиву, який включений в перелік земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах (аукціоні). Так, хоча згідно з ч.3 ст.136 Земельного кодексу України, земельні ділянки, що включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, однак, у даному випадку підставність застосування цієї норми відповідачем належним чином доведена не була.

Відповідно до норм п. «а» ч.4 ст.135, ч.1 ст.136 Земельного кодексу України, перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, визначає організатор торгів своїм рішенням.

Проте, відповідач в листі-відмові №31-13-0.5-816/2-14 від 12.09.2014 року, не вказав на обставини, які би свідчили про дійсне включення земельної ділянки, для набуття якої у власність звертався відповідач, до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, а також відповідач не надав жодного належного й допустимого доказу, котрий би підтверджував прийняття організатором торгів такого рішення (про включення ділянки до такого переліку) та факту існування самого переліку з указаною ділянкою.

Більш того, як передбачено п.4.33 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 року, організатором земельних торгів щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області виступає власне Головне управління Держземагентства в області.

Відтак, належне рішення про включення земельної ділянки, за якою звертався позивач, до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, повинно би було прийматися відповідачем у даній справі, тобто ГУ Держземагентства у Львівській області, про що він очевидно повинен би був знати та міг би надати відповідні підтверджуючі документи, чого однак не зробив.

Поряд з тим, судова колегія звертає увагу на те, що конструкція норми ч.3ст.136 Земельного кодексу України передбачає заборону відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, до завершення відповідних торгів.

Відтак, ГУ Держземагентства у Львівській області не було доведено обґрунтованість застосування ч.3 ст.136 Земельного кодексу України як засобу відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що в свою чергу робить таку відмову недопустимою.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року у справі №813/1064/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: В. Затолочний

ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.06.2015 року