Постанова

від 26.06.2015 по справі 815/3382/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3382/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо встановлення ознак нікчемності правочину з виконання в грудні 2011 року будівельних робіт контрагентом ТОВ «Ліга-Груп» у будівлі нежитлового будинку - інженерно-лабораторного корпусу по вул. Струтинського Сергія, 6 в м.Києві, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 15 листопада 2012 року №0001882250 та №0001892250.

Позов обґрунтовував тим, що під час проведення перевірки ТОВ «Біла Акація» було надано всі необхідні первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Ліга-Груп», зауважень щодо яких у податкового органу не було. Акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не містить фактів виявлення порушень саме позивачем норм податкового законодавства, а в ньому лише міститься аналіз діяльності контрагента ТОВ «Ліга-Груп», відповідальність за дії якого позивач не може нести. Висновки ДПІ про відсутність фактичного виконання ТОВ «Ліга-Груп» робіт за договором підряду №10/11 від 10.11.2011р. є лише припущеннями перевіряючих, які не підтверджені жодним доказом.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 09 липня 2013 року ухвалено постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Біла Акація».

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що оскільки засновник та директор ТОВ «Ліга-Груп» ОСОБА_2 заперечує підписання ним договору від 10.11.2011р., актів прийняття виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та податкових накладних, за якими позивач відніс суми до складу валових витрат та до складу податкового кредиту з ПДВ, тому вказані документи не фіксували зміст фактично проведеної господарської операції, а були підроблені, що робить податкові накладні недійсними в силу п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. №195. Суд, також, взяв до уваги факт порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Ліга-Груп» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а також відомості акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 31.08.2012р. №304/22-2/36449011 про результати документальної позапланової виїзної перевірки контрагента позивача, яким встановлено, що ТОВ «Ліга-Груп» задіяне у схемах по незаконному формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань, підприємство відсутнє як за податковою, так і фактичною адресами, а також у нього відсутні засоби для ведення фінансово-господарської діяльності.

В апеляційній скарзі ТОВ «Біла Акація», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення його позову у повному обсязі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не взято до уваги, що порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податків, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки відповідальною за сплату цього податку до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку, а не контрагент такої особи. На час здійснення господарських операцій в грудні 2011 року ТОВ «Ліга-Груп» та відомості про нього, в тому числі відомості про керівника, було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу відповідача від 15.10.2012р. №2290 та повідомлення про перевірку від 15.10.2012р. №680, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 26.10.2012р. по 30.10.2012р. посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Біла Акація» (код ЄДРПОУ 30495324) щодо підтвердження взаємовідносин із платником податків ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) за період грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №6614/22-5/30495324 від 31.10.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем: п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за період грудень 2011 року на суму ПДВ 31540,84 грн., чим занижено сплату податку на додану вартість за відповідний звітний період на 31541 грн.; п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено сплату податку на прибуток на ІV квартал 2011 року на 36272 грн.

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства зводиться до безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Ліга-Груп». На підтвердження вказаних обставин відповідач посилається на акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 31.08.2012р. №304/22-2/36449011 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період травень 2011 року - січень 2012 року», в якому зазначається, зокрема, про таке: ТОВ «Ліга-Груп» за місцем реєстрації: с.Чабани, вул.Машинобудівників, 1, не знаходиться; гр. ОСОБА_1 - директор ТОВ «Техномеблі», є власником приміщення за вищевказаною адресою, надала пояснення стосовно того, що підприємство ТОВ «Ліга-Груп» їй не відомо, договорів оренди з ним не укладала; ОСОБА_2, який значиться директором ТОВ «Ліга-Груп», пояснив, що він не реєстрував дане підприємство, документів фінансово-господарської діяльності (податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт) не підписував, звітності до податкового органу не складав та не подавав, нікому не доручав здійснювати зазначені дії; згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві №1641 від 29.09.2011р., податкову звітність за липень 2011 року та серпень 2011 року громадянин ОСОБА_2 не підписував; постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Київській області підполковником міліції ОСОБА_3 від 16.01.2012р. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України відносно громадянина ОСОБА_2 За наведених підстав, в акті ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 31.08.2012р. №304/22-2/36449011 зазначається, що ТОВ «Ліга-Груп» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

З урахуванням вищезазначеного, відповідач встановив, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Ліга-Груп» реально не здійснювалися, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вказаних операціях, що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2011 року та неправомірності віднесення до складу валових, витрат по операціях з даним контрагентом.

15 листопада 2012 року, на підставі акту перевірки №6614/22-5/30495324 від 31.10.2012р., Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0001882250, яким позивачу збільшила грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 39426,25 грн. (в т.ч. за основним платежем - 31541 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7885,25 грн.);

- №0001892250, яким позивачу збільшила грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 45340 грн. (в т.ч. за основним платежем - 36272 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9086 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Біла Акація» про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №6614/22-5/30495324 від 31.10.2012р., у зв'язку з чим визначення позивачу на підставі такого акту до сплати грошових зобов'язань є законним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов'язкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Біла Акація» належить на праві власності будівля нежитлового будинку - інженерно-лабораторного корпусу (літ.А), розташованого за адресою: м.Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27207989 від 03.09.2010р., договором купівлі-продажу від 27.08.2010р. Зазначене нерухоме майно використовується в господарській діяльності ТОВ «Біла Акація».

10.11.2011р. між ТОВ «Біла Акація» (Замовник) та ТОВ «Ліга-Груп» (Підрядник) було укладено договір №10/11, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного договору загальні будівельні роботи у будівлі нежитлового будинку - інженерно-лабораторного корпусу (літ.А), розташованого за адресою: м.Київ, вул. Струтинського Сергія, 6.

На виконання умов вказаного договору в грудні 2011 року ТОВ «Ліга-Груп» були виконані та передані ТОВ «Біла Акація» підрядні роботи на загальну суму 189248,08 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується:

- актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року: виконані ремонтні роботи в офісному приміщенні №100 в будівлі нежитлового будинку - інженерно-лабораторного корпусу (літ.А), розташованого за адресою: м.Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, загальною вартістю 24806,08 грн. (в т.ч. ПДВ 4134,35 грн.);

- актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року: виконані ремонтні роботи в офісному приміщенні №305 в будівлі нежитлового будинку - інженерно-лабораторного корпусу (літ.А), розташованого за адресою: м.Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, загальною вартістю 37718 грн. (в т.ч. ПДВ 6286,33 грн.);

- актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року: виконані ремонтні роботи в офісному приміщенні №301 в будівлі нежитлового будинку - інженерно-лабораторного корпусу (літ.А), розташованого за адресою: м.Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, загальною вартістю 55266 грн. (в т.ч. ПДВ 9211 грн.);

- актом №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року: виконані ремонтні роботи в офісному приміщенні №310 в будівлі нежитлового будинку - інженерно-лабораторного корпусу (літ.А), розташованого за адресою: м.Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, загальною вартістю 34805 грн. (в т.ч. ПДВ 5800,83 грн.);

- актом №5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року: виконані ремонтні роботи в приміщенні «Зеленого офісу» в будівлі нежитлового будинку - інженерно-лабораторного корпусу (літ.А), розташованого за адресою: м.Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, загальною вартістю 36653 грн. (в т.ч. ПДВ 6108,83 грн.).

З урахуванням положень ст.ст. 187, 198, 201 Податкового кодексу України, ТОВ «Біла Акація» в грудні 2011 року було віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку із придбанням підрядних робіт у ТОВ «Ліга-Груп» з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності товариства, що підтверджені податковими накладними, оформленими ТОВ «Ліга-Груп»: №2 від 01.12.2011р. на загальну суму 55266 грн. (в т.ч. ПДВ 9211 грн.), №3 від 01.12.2011р. на загальну суму 37718 грн. (в т.ч. ПДВ 6286,33 грн.), №4 від 01.12.2011р. на загальну суму 24806,08 грн. (в т.ч. ПДВ 4134,35 грн.), №29 від 19.12.2011р. на загальну суму 34805 грн. (в т.ч. ПДВ 5800,83 грн.), №30 від 19.12.2011р. на загальну суму 36653 грн. (в т.ч. ПДВ 6108,33 грн.).

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1401/18696 від 29.12.2010р., стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

В підтвердження використання ТОВ «Біла Акація» будівлі нежитлового будинку - інженерно-лабораторного корпусу (літ.А), розташованого за адресою: м.Київ, вул. Струтинського Сергія, 6, у власній господарській діяльності підприємства в матеріалах справи містяться договори оренди відремонтованих не житлових приміщень з фізичним особами-підприємцями та акти приймання-передачі цих приміщень.

Правомірність формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ «Ліга-Груп» є предметом даного судового спору.

З акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 31.08.2012р. №304/22-2/36449011 документальної виїзної перевірки ТОВ «Ліга-Груп» вбачається, що на момент складання податкових накладних ТОВ «Ліга-Груп» було зареєстровано як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва №100220096 від 02.04.2009р.

В акті перевірки №6614/22-5/30495324 від 31.10.2012р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси, серед іншого, посилається на анулювання реєстрації ТОВ «Ліга-Груп» як платника податку на додану вартість. Однак, колегією суддів встановлено, що свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Ліга-Груп» як платника податку на додану вартість №100220096 від 31.07.2009р. було анульовано 07.02.2012р., тобто на момент здійснення господарських операцій - грудень 2011 року - вказане свідоцтво було чинним і ТОВ «Ліга-Груп» мало право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів та виконання робіт. Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Ліга-Груп» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Позивачем доведено, що на час здійснення господарських операцій з ТОВ «Ліга-Груп» останнє було зареєстроване як юридична особа Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, а також було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на те, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було встановлено відсутність ТОВ «Ліга-Груп» за його місцезнаходженням, оскільки як вбачається з акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 31.08.2012р. №304/22-2/36449011 документальної виїзної перевірки ТОВ «Ліга-Груп» виїзд за юридичною адресою ТОВ «Ліга-Груп», в результаті якого було встановлено відсутність ТОВ «Ліга-Груп» за юридичною адресою, здійснювався працівниками податкової 13.01.2012р., тобто після здійснення господарських операцій з позивачем. Відсутність ТОВ «Ліга-Груп» за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт (постачальником товарів) за укладеними договорами.

З матеріалів справи вбачається, що до основних видів діяльності ТОВ «Ліга-Груп» належать: «Будівництво будівель» (45.21.1), «Інші роботи з завершення будівництва» (45.45.0), «Оптова торгівля будівельними матеріалами» (51.53.2), «Організація перевезення вантажів» (63.40.0), «Діяльність у сфері інжинірингу» (74.20.1), «Інші монтажні роботи» (45.34.0). Колегією суддів встановлено, що у ТОВ «Ліга-Груп» наявна ліцензія на право на здійснення будівельних робіт, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві терміном дії з 11.10.2011р. по 11.10.2014р., що свідчить про наявність у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності, що необхідна для здійснення певного виду господарської діяльності - виконання будівельних робіт.

Тобто, виконання будівельних робіт є звичайною господарською діяльністю ТОВ «Ліга-Груп», що відноситься до його основних видів діяльності. З вказаного слідує, що господарські операції позивача з ТОВ «Ліга-Груп» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи у вказаного підприємства придбавалися позивачем з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

В оскаржуваній постанові Одеський окружний адміністративний суд, як на одну з підстав для відмови в задоволенні позову ТОВ «Біла Акація», посилався на постанову старшого слідчого УСБ України в Київській області Московченка О.С. від 16.01.2012р. про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Ліга-Груп» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Однак, колегія суддів вважає, що сам факт порушення кримінальної підстави не є підставою для висновків про нікчемність укладеного договору між ТОВ «Біла-Акація» та ТОВ «Ліга-Груп», оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду. Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій ДПІ у Приморському районі м.Одеси не надано вироку суду, яким би було встановлено, що ТОВ «Ліга-Груп» зареєстроване в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що між позивачем і вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, підроблялись первинні документи або що послуги від вказаного контрагента позивачу фактично не надавались.

З приводу пояснень ОСОБА_2 - керівника ТОВ «Ліга-Груп» щодо його непричетності до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, які були надані в межах кримінальної справи, то вказані пояснення не стосувались безпосередньо обставин взаємовідносин між ТОВ «Біла Акація» та ТОВ «Ліга-Груп» та самі по собі не можуть бути доказом відсутності реального виконання укладених правочинів. Оскільки розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом створення фіктивного підприємства - створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ «Ліга-Груп», на даний час не закінчене, тому встановлені під час її розслідування обставини, в тому числі ті, що отримані під час допиту свідків, згідно ч.1 ст.71 КАС України , підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку. Доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі допиту ОСОБА_2, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України , надано не було.

Посилання відповідача на висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві №1641 від 29.09.2011р. не може бути взято до уваги, оскільки вказаний висновок стосується податкової звітності ТОВ «Ліга-Груп» за липень-серпень 2011 року, в той час коли правовідносини між позивачем та ТОВ «Ліга-Груп» існували в грудні 2011 року.

Більше того, порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. У справі, що розглядається, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагент діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентом постачальником товарів (робіт, послуг). На думку суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування валових витрат та податкового кредиту, яке б позбавляло його права на їх формування по взаємовідносинах з ТОВ «Ліга-Груп».

Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України , не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

Такі факти як відсутність контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідних сум податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентом.

Також, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

За наведених обставин, враховуючи, що валові витрати позивача за договором з ТОВ «Ліга-Груп» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача встановлена в ході судового розгляду, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність віднесення ТОВ «Біла Акація» вказаних витрат до складу валових, а сум ПДВ - до складу податкового кредиту відповідного періоду. А відтак, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 15 листопада 2012 року №0001882250 та №0001892250 є незаконними та підлягають скасуванню.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, взято до уваги доводи ДПІ, частина з яких підлягає доказуванню, а інша - не має значення для розгляду даної справи у зв'язку з виникненням їх у часі після здійснення господарських операцій ТОВ «Ліга-Груп» з ТОВ «Біла Акація» у грудні 2011 року, не надано належної правової оцінки наявним первинним документам позивача, а також порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, постановлене судове рішення, на підставі ст.202 КАС України , підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Біла Акація».

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріалами справи документально підтверджено понесені ТОВ «Біла Акація» судові витрати по справі в сумі 1135,47 грн., а тому на підставі ст.94 КАС України , з Державного бюджету України вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 185 , 195 , 196, 198 , 202 , 205 , 207 , 254 КАС України , апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 15 листопада 2012 року №0001882250 та №0001892250.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» (код ЄДРПОУ 30495324) понесені ним судові витрати в сумі 1135,47 грн. (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 47 копійок).

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: ОСОБА_4

Судді: Романішин В.Л.

ОСОБА_5