Рішення

від 17.12.2007 по справі 2-292/2007

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-292/2007р

Справа №2-292/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17

грудня 2007р.                                                                                           М.Бердянськ

Бердянський

міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого

судді Прінь І.П.,

при

секретарі     Бевз О.А.

За

участю позивача - третьої особи - ОСОБА_1; представника позивача - адвоката

ОСОБА_2; відповідача - ОСОБА_3; третьої особи - позивача - представника

територіальної громади м. Бердянська -  

ОСОБА_4

розглянувши

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа

-територіальна громада м. Бердянська про усунення порушень, пов'язаних з правом

власності на житловий будинок, знесення самовільної забудови, переносі

господарських будівель, та за позовом Бердянської міської ради до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_1 про

зобов'язання здійснити знесення самовільно збудованих будівель,

ВСТАНОВИВ:

У

березні 2006 року ОСОБА_1

звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3

про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом надання

розпорядження на припинення розпочатої самовільної забудови, зобов'язання

знесення самовільних будов, зведених на загальній межі з порушенням норм,

зобов'язання зробити відтік, який запобігатиме стіканню атмосферних опадів з

покрівлі та карнизів будинку на територію її земельної ділянки.

В травні

2007 року позивач уточнила свої позовні вимоги ( а.с.48-49) і просила суд

усунути перешкоди прав власника, зобов'язавши ОСОБА_3 знести самовільно зведений фундамент розміром 6, 0м х

4.5м , розташований в південній частині земельної АДРЕСА_1 на межі із земельною

АДРЕСА_2. Зобов'язати ОСОБА_3

перенести розташовані на земельній АДРЕСА_1 душ літ. «И» на відстань не

менше 1 м. від границь, які розділяють земельні АДРЕСА_2, обладнавши його

герметичною зливною ямою; вбиральну літ. «Е» на відстань не менше 1 м. від

границіь, які розділяють земельні АДРЕСА_2 і не менше 16 м. від житлового

АДРЕСА_2, обладнавши його водонепроникним вигребом.

В своєму

позові позивач посилається на те, що власник домоволодіння №100 ОСОБА_3 самовільно, без

відповідного дозволу та проекту, почала

будівництво

господарської будівлі розміром 6, 0м. на 4, 5м. і звела фундамент цієї будівлі.

Будівництво здійснюється із порушенням будівельних норм ДБН 36-92

«Містобудування, планування та забудова міст та сільських поселень», а саме на

відстані менше їм. від границь її земельної ділянки. Зведення відповідачем

фундаменту з порушенням норм і правил ущемляє її права та інтереси у теперішній

час, а подальше зведення двоповерхової господарчої будівлі на межі їхніх

земельних ділянок призведе до порушення її інтересів в майбутньому, оскільки

відповідач позбавить її можливості належним чином підтримувати стан забору,

зведеного на межі їхніх земельних ділянок. Крім того зведення цієї будівлі

дасть відповідачу в майбутньому право на встановлення земельного сервітуту по

обмеженому користуванню її земельною ділянкою для обслуговування своєї

господарчої будівлі.

Також в

позові позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем на відстані 0, 5 м.

від межі земельних ділянок розміщені вбиральня літ «Е» і душ літ. «И», що є

порушенням норм п.3.25 ДБН 360-92. Крім того вбиральня розташована менше ніж 16

м. від її будинку, що є порушенням санітарних правил «Утримання територій

населених пунктів». Вигріб вбиральні не облаштовано необхідною герметизацією і

фекальні води проникають на її земельну ділянку, внаслідок чого в пробах ґрунту

її земельної ділянки виявлено підвищений вміст ентерококів. Крім того душ літ

«И», який, в порушення норм, розміщений ближче ніж за 1 м. від границь її

земельної ділянки, не облаштований приймачем використаної води, що призводить

до порчі огорожі і підвищеної вологи частки її городу.

В

судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просять його

задовольнити.

Третя

особа за позовом - представник територіальної громади м. Бердянська ОСОБА_4 (

за довіреністю) позовні вимоги ОСОБА_5

підтримує.

У квітні

2007 року Бердянська міська Рада звернулася до суду з позовом (а.с.59) до ОСОБА_3, який підтримала

в судовому засіданні представник ОСОБА_4 ( за довіреністю), про зобов'язання

здійснити знесення самовільно збудованої господарчої споруди, душу «И» та

вбиральні «Е», в якому посилаються на те, що міжвідомчою комісією Бердянської

міської Ради ( протокол №10/06 від 10.07.2006р.) встановлено, що на території

домоволодіння №100, власником якої є ОСОБА_3 виявлено будівництво

залізобетонного фундаменту на межі зАДРЕСА_2, що є порушенням вимог п.3.25 ДБН

360-90 щодо відстані до межі сусідньої ділянки. Крім того на межі зазначених

домоволодінь знаходяться вбиральня «Е» і душ «И», які збудовані з порушенням

вимог п.3.25 ДБН 360-90 щодо відстані до межі сусідньої ділянки. Самовільне

будівництво господарчої споруди ведеться з порушенням вимог ст. 28 ЗУ «Про

архітектурну діяльність», п. 1.1 «Положення про порядок надання дозволу на

виконання будівельних робіт», а саме дозвіл на виконання будівельних робіт з

будівництва господарчої будівлі, душу і вбиральні ОСОБА_3 не одержувала.

Третя

особа за позовом ОСОБА_1

позовні вимоги Бердянської міської ради підтримує.

Ухвалою

суду від 09.04.2007р. (а.с.44) вимоги за вказаними вище позовами об'єднані в

одне провадження.

Відповідач

ОСОБА_3 позовні

вимоги ОСОБА_1 та

Бердянської міської ради не визнала, просить суд відмовити у їх задоволенні.

Суду

пояснила, що вона є власником АДРЕСА_1. У 2006 році вона хотіла побудувати

літню кухню. Для цього отримала висновок про технічну можливість будівництва

літньої кухні та дозвіл на проектування. Будівельні роботи розпочала без

проекту та дозволу на будівництво, звела фундамент. Від межі відступила

приблизно 75 см. Розбирати фундамент вона не буде, бо збирається на цім місті

його піднімати та будувати літню кухню, оскільки їй зараз ніде жити.

Будівництво ведеться на її земельній ділянці в кінці городу, тому вважає що

воно нікому не заважає. Душ і вбиральня були збудовані ще її батьком у 1973

році, вони зареєстровані, тому не являються самовільними спорудами. Вбиральню

вона чистить один раз на три роки, у цьому році теж чистила. Вважає, що

позивачка не має права пред'являти вимоги щодо знесення цих споруд, оскільки

цього може вимагати тільки власник, якщо ці споруди знаходяться на його

земельній ділянці.

Вислухавши

сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги

ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги Бердянської

міської ради підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У

відповідності до п. „є" ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі

зобов'язані дотримуватись правил добросусідства. Згідно ч. 1 ст. 103 ЗК

України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі

способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення,

при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається

найменше незручностей.

Відповідно

до ст. 104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть

вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої

може призвести до шкідливого впливу на здоров"я людей, тварин, на повітря,

земельні ділянки та інше.

Як

встановлено судом позивач у справі ОСОБА_1

є власником земельної ділянки площею 0, 1000 га. поАДРЕСА_2, що

підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим

07.03.2006р.( а.с.35).

Власником

сусідньої земельної ділянки площею 0, 0319 га. по АДРЕСА_1 є відповідач у

справі ОСОБА_3, що

підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим

25.10.2005р.( а.с.37).

Між

сторонами, які є власниками сусідніх земельних ділянок, протягом певного

періоду часу склались неприязні стосунки з приводу розпочатого будівництва

господарчої будівлі на земельній ділянці ОСОБА_3,

а також розміщення на цій ділянці вбиральні та душу.

22.05.2006р.

відповідач отримала висновок КП «Архітектурно планувальне бюро» про технічну

можливість будівництва на її земельній ділянці літньої кухні 6, 0м. х 3, 0м.

Рішенням виконкому Бердянської міської ради №295 від 30.05.2006р. (а.с.36)

надано дозвіл на проектування будівництва літньої кухні.

Проте як

вбачається з пояснень   сторін та

матеріалів справи, відповідач на

своїй земельній

ділянці самовільно розпочала будівництво літньої кухні - заклала фундамент.

Будівництво розпочато нею без розроблення проекту та без отримання дозволу на

проведення будівельних робіт.

Згідно з

протоколом №10/06 від 10.07.2006р. виїзного засідання постійно діючої

міжвідомчої комісії (а.с.60) встановлено, що на території домоволодіння по

АДРЕСА_1 ОСОБА_3 проводяться

самовільні будівельні роботи по будівництву господарчої будівлі- виявлений

улаштований залізобетонний фундамент на межі зАДРЕСА_2, що є порушенням вимог

п.3.25* ДБН 360-92* щодо відставні до межі сусідньої ділянки. Самовільні

будівельні роботи порушують ст. 28 Закону України «Про архітектурну

діяльність», п. 1.1 «Положення про порядок надання дозволу на виконання

будівельних робіт», також на межі АДРЕСА_1 ОСОБА_3 збудовано душ і туалет.

Означені господарчі споруди порушують вимоги п.3.25* ДЮН 360-92* щодо відставні

до межі сусідньої ділянки ( менше їм.).

З

висновку судово-технічної експертизи від 02.03.2007р. ( а.с.52-57)

випливає,

що відповідач ОСОБА_3 на належній їй земельній ділянці, в

південній

її частині, звела фундамент розміром 6, 0x4, 5м. на межі земельної

ділянки

№98, яка належить ОСОБА_1, що є порушенням будівельних норм і

правил -          ДБН 360-92, п.3.25* - «Містобудування.

Планування і забудова міських і сільських поселень», відповідно до яких

мінімальна відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої

конструкції стіни повинна бути не менше 1 метра. З огляду на те, що проект на

будівництв відсутній, висновок щодо можливого способу усунення порушень

будівництва іншим шляхом ніж знесення самовільно   зведеного фундаменту, експерт дати не може.

Також, з

висновку експерта вбачається, що вбиральня літ «Е» та літній душ літ «И», які

знаходяться на земельній ділянці відповідача, розташовані на відстані 0, 5м.

від межі із земельною ділянкою №98, що також є порушенням вимог ДБН 360-92,

п.3.25*. Крім того, вигріб вбиральні літ. «Е» виконаний без необхідної

герметизації, що є порушенням санітарних норм та принципів добросусідства.

Відповідач

у судовому засіданні визнала факт того, що зазначені споруди дійсно розміщені

на відстані 0, 5м. від межі сусідньої ділянки, і душ не облаштований

герметичною зливною ямою.

З листа

головного державного санітарного лікаря м. Бердянська від 19.04.2007р. №02-1938

( а.с.51) вбачається, що за результатами лабораторних досліджень ґрунту на

території АДРЕСА_2 виявлено підвищений, вище допустимих норм, вміст

ентерококів, що свідчить про свіже фекальне забруднення ґрунту.

Також з

листа головного державного санітарного лікаря м. Бердянська від 13.04.2007р.

№0129-5/1497-1849 ( а.с.51) видно, що перевіркою санітарного стану території

домоволодіння Колесник 10.04.2007р.

було виявлено, що надвірна вбиральня, яка знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_3, встановлена на

відстані не більше 16м. Від жилого будинку Колесник, що є порушенням п. 2.3.2 санітарних правил «Утримання

територій населених місць» № 4690-88 від 05.08.88р.

Пунктом

2.3.2. санітарних правил «Утримання територій населених місць»

передбачено, що

дворові вбиральні повинні бути віддалені від житлових будинків, дитячих установ

шкіл, площадок для ігор дітей і відпочинку населення на відстань не менше 20 і

не більше 100 м. На території приватних домоволодінь відстань від дворових

вбиралень до домоволодінь встановлюється самими домоволодільцями і може бути

скорочена до 8 - 10 метрів.

Пунктом

2.3.3. цих же правил передбачено, що вигріб вбиральні повинен бути

водонепроникним, а п. 2.3.4 також передбачено, що вигріб слід очищувати по мірі

заповнення, але не рідше одного разу на півроку.

З огляду

на вищевикладене суд дійшов висновку про те, що відповідачем ОСОБА_3 зведено

фундамент літньої кухні розміром 6, 0х4, 5м.з порушенням будівельних норм і

правил - ДБН 360-92, п.3.25* - «Містобудування. Планування і забудова міських і

сільських поселень», відповідно до яких мінімальна відстань до межі сусідньої

ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни повинна бути не менше їм.

Зазначене будівництво є самовільним, оскільки ведеться без належним чином

затвердженого проекту та без отримання дозволу на проведення будівельних робіт.

Відповідач у добровільному порядку перенести фундамент від межі домоволодіння

№98 на відстань 1 м. категорично не бажає.

Відповідно

до ч.1 ст. 376 ЦК України

«житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним

будівництвом, якщо вони збудовані або будуються.... без належного дозволу чи

належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм та

правил».

Ч.7

ст.376 ЦК України

передбачено, що у разі істотного порушення будівельних норм і правил суд за

позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування

може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснює будівництво

провести відповідну перебудову. А якщо проведення такої перебудови є

неможливим, або особа, яка здійснює будівництво, відмовляється від її

проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок

особи, яка здійснює будівництво.

Відповідно

до ч.2 ст.3 86 ЦК України,

власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права

власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про вчинення нею

певних дій для запобігання такому порушенню.

А

відповідно до ст.391 ЦК України,

власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права

користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи

те, що самочинне будівництво літньої кухні на межі земельних ділянок в

майбутньому може призвести до порушення прав та інтересів позивача ОСОБА_1 шляхом

позбавлення її можливості належним чином підтримувати стан забору, а також може

дати відповідачу в майбутньому право на встановлення земельного сервітуту по

обмеженому користуванню земельною ділянкою позивача для обслуговування своєї

господарчої будівлі, суд вважає, що вимоги позивача про усунення з боку

відповідача перешкод у здійсненні ним прав власника шляхом знесення самовільно

зведеного фундаменту є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Позовні

вимоги Бердянської міської ради щодо зобовязання ОСОБА_3

здійснити

знесення господарчої будівлі ( фундаменту), як самовільно збудованої, також

підлягають задоволенню.

Що

стосується позовних вимог ОСОБА_1

щодо перенесення душ літ. «И» на відстань не менше 1 м. від границь її

земельної ділянки, обладнання його герметичною зливною ямою; переносу вбиральні

літ. «Е» на відстань не менше 1 м. від від границь її земельної ділянки, і не

менше 16 м. від її житлового будинку, обладнання його водонепроникним вигребом,

то вони теж підлягають задоволенню, оскільки зведені з порушенням вимог

санітарних правил «Утримання територій населених місць» № 4690-88 від

05.08.88р. та ДБН 360-92, п.3.25* - «Містобудування. Планування і забудова

міських і сільських поселень», що призвело до зараження земельної ділянки

позивача ентерококами та до її підвищеної вологості.

Обговорюючи

питання позовної давності за цими вимогами, суд дійшов висновку, що позивачем

позовна давність за цими позовними вимогами не порушена.

Відповідно

до ст. 257 ЦК України

загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А ст. 261 ЦК України

встановлює, що початок перебігу позовної давності починається від дня, коли

особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу,

яка його порушила.

Як

вбачається з матеріалів справи, позивач набула права власності на зазначене

домоволодіння 16.07.2003р., з моменту реєстрації договору дарування житлового

будинку від 03.06.2003р., що підтверджується копією договору та витягом з

реєстру прав власності на нерухоме майно ( а.с.84-85). Про те, що її земля

забруднена ентерококами вона дізналася після проведення лабораторних досліджень

ґрунту 10.04.2007р.. Тому суд вважає, що посилання відповідача на те, що

вбиральня та душ збудовані ще у 1973р., а тому позивач не має права звертатись

до суду з позовом, є необгрунтованими і такими, що не відповідають обставинам

справи та вимогам закону.

В

задоволенні позовних вимог Бердянської міської ради щодо знесення зазначених

вище споруд як самовільних необхідно відмовити, оскільки відповідно до копії

технічного паспорту (а.с.86-87), виготовленого станом на 13.01.2000г. на

АДРЕСА_1, вбиральня літ «Е» та душ літ «И» зареєстровані і до самочинно

збудованих споруд не внесені.

Відповідно

до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 необхідно

стягнути документально підтверджені судові витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду судової справи у розмірі 7.50 грн., а також на користь

держави судовий збір 8, 50 грн., всього стягнути 16 грн.

На

користь позивача Бердянської міської ради стягнути з відповідача документально

підтверджені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

судової справи у розмірі 7.50 грн., надмірно сплачена позивачем сума коштів на

оплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі

22, 50 грн., ухвалою суду може бути повернута позивачу за його письмовою

заявою.

На

підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 209-218 ЦПК України, ст.ст.

376, 386, 391, 257, 261 ЦК

України, ст.ст. 96, 104 ЗК України

ВИРІШИВ:

Позовні

вимоги ОСОБА_1

задовольнити повністю. Позовні вимоги Бердянської міської ради задовольнити

частково.

Усунути

порушення прав власника ОСОБА_1,

зобов'язавши ОСОБА_3 знести

самовільно зведений фундамент розміром 6, 0м х 4.5м , розташований в південній

частині земельної АДРЕСА_1 на межі із земельною АДРЕСА_2.

Зобов'язати

ОСОБА_3

перенести розташовані на земельній АДРЕСА_1:

•           душ літ. «И» на відстань не менше 1

м. від границіь, які розділяють земельні

АДРЕСА_2,

обладнавши його герметичною зливною

ямою;

•           туалет літ. «Е» на відстань не менше

1 м. від границіь, які розділяють земельні

АДРЕСА_2

і не менше 16 м. від житлового будинку

№ 98 по

вул.  Свердлова, обладнавши його

водонепроникним вигребом.

Стягнути

з ОСОБА_3 на

користь ОСОБА_1,

понесені нею судові витрати у зв'язку з подачею позовної заяви, у розмірі 16

грн.

Стягнути

з ОСОБА_3 на

користь Бердянської міської ради, понесені ними судові витрати на інформаційно

- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7, 50 грн.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької

області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з

дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги.