Постанова

від 11.10.2011 по справі 2а-2869/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2869/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Спільного українсько-канадського підприємства "Коломийська нафтогазова компанія "Дельта"

до відповідача: Коломийської об'єднананої державної податкової інспекції

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-канадське підприємство «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2011 року за №0000742310 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 468 234,50 грн., №0000752310, №0000762310. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість», та наявність належним чином оформлених документів бухгалтерського та податкового обліку за господарськими операціям, пов'язаними з діяльністю підприємства, що підтверджує правильність формування валових витрат та податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві. Крім того, суду пояснив, що доводи податкового органу про те, що позивач укладаючи договір про отримання інформаційно-консультаційних послуг отримував послуги, які фактично могли бути виконані штатними працівниками підприємства, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не обмежений законом у замовленні будь-яких послуг, в тому числі й консультаційних.

Зазначив, що вказані послуги були пов'язані виключно із веденням господарської діяльності підприємства, тому валові витрати, про які йде мова в Акті перевірки є в повному обсязі компенсацією підприємства вартості інформаційно-консультаційних послуг, які були пов'язані із веденням господарської діяльності. Дані послуги були придбані для використання у господарській діяльності, тому податковий кредит у відповідній частині було сформовано правомірно, на підставі отриманих податкових накладних.

Звернув увагу суду на те, що Коломийська оДПІ всупереч чинному законодавству, вийшла за межі своєї компетенції шляхом хибного трактування нормативно-правових актів, дійшла протиправних висновків щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Суду пояснили, що всі обставини висвітлені в Акті перевірки є встановленими, а висновки податкового органу обґрунтованими. Оскаржувані рішення прийняті в межах наданих повноважень. Крім того, зазначили, що права позивача під час проведення перевірки не порушували. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази судом встановлено наступне.

Спільне українсько-канадське підприємство «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 20568045, перебуває на податковому обліку в Коломийській оДПІ, є платником податку на додану вартість, свідоцтво №100332214.

З 15.07 по 04.08.2011 року відповідачем була здійснена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, результати якої викладені в акті перевірки від 11.08.2011 року за №1563/231/20568045 (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що позивачем за перевірений період задекларовано валові витрати у сумі 23956226 грн. та встановлено їх завищення на 1634364 грн., а саме: 4 квартал 2009 року - 375000 грн.; 1 квартал 2010 року - 250000 грн.; 2 квартал 2010 року - 775000 грн.; 4 квартал 2010 року - 125000 грн.; 1 квартал 2011 року - 109364 грн., чим порушено п.6.1 ст.6, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2 ст.5 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств» та в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 381250 грн.

Також, перевіркою встановлено, що підприємством за перевірений період до податкового кредиту віднесено 305000 грн., по отриманих інформаційно-консультаційних послугах, чим порушено пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 168968 грн. та зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на 136032 грн.

Як вбачається з акту перевірки, вказані порушення позивачем допущені у зв'язку із віднесенням ним до складу валових витрат, витрати по отриманим інформаційно-консультаційним послугам, які не пов'язані із господарською діяльністю позивача, зокрема отримання прибутку.

В зв'язку з виявленими порушеннями податковим органом 25.08.2011 року винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення за №0000742310, №0000752310, №0000762310.

Що стосується податкового повідомлення-рішення за №0000742310, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні санкції, то позивач погодився з донарахуванням податку на прибуток за 3 квартал 2009 року в сумі 1195 грн. та застосованими штрафними санкціями в розмірі 298,75 грн. та сплатив вказану суму. Тому дане рішення просить скасувати в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 468 234,50 грн.

Судом встановлено, що між позивачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадоган Україна» як виконавцем 02.11.2009 року укладено договір про надання послуг, згідно з яким виконавець надає замовнику послуги, які пов'язані з підготовкою організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), придбанням матеріалів (робіт, послуг), охороною праці та інших послуг, необхідних для забезпечення виробничої діяльності Замовника.

За період, що перевірявся, між сторонами договору підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в графі проведених робіт, яких зазначено «за інформаційно-консультаційні послуги» й зазначено за який період (а.с. 106-115 т.1); вказані послуги оплачено позивачем згідно платіжних доручень, копії, яких містяться в матеріалах справи (а.с.1-9 т.2); ТОВ «Кадоган Україна» виписані податкові накладні (а.с. 12-24 т.2).

Як зазначено в акті перевірки, всього за перевірений період отримано послуг на суму 1525000 грн.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід є загальною сумою доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 вищезазначеного ОСОБА_5, відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті.

Пунктом 1.32. ст.1 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Тобто, визначальною ознакою валових витрат є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, господарська діяльність платника податку являє собою сукупність господарських операцій, які відповідно до ст. 1 ОСОБА_5 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Частиною 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного ОСОБА_5 передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення i зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

ОСОБА_5 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до статті 1 даного ОСОБА_5 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 вказаного ОСОБА_5 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 ОСОБА_5 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, первинні документи, в даному випадку акти здачі-приймання робіт, повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з веденням виробництва позивачем, оскільки до складу валових витрат можуть бути віднесені тільки витрати, які вказані у п.5.2.1 п.5.2 ст.5 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Крім того, відповідно до преамбули ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість», зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Стаття 7 зазначеного ОСОБА_5 визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість», норми якого підлягають застосуванню до спірних відносин, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього ОСОБА_5, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З вищевикладеного вбачається, що необхідною умовою для включення витрат до валових витрат, а податку на додану вартість - до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності.

Однак, слід зазначити, що з наданих позивачем актів здачі-приймання робіт неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача, тому що вони містять загальні вказівки про надані послуги, а саме: лише інформацію про період за який надавались послуги.

Надані позивачем копії звітів про надані послуги за перевірений період не можуть прийматись судом, як належні та допустимі докази, оскільки саме в актах здачі-приймання робіт повинна міститись детальна інформація про вид, обсяг та характер отриманих послуг.

Крім того, суд не може прийняти як належні докази, подані позивачем документи, які на його думку підтверджують факт реальності надання інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Кадоган України», а саме по таких напрямках: геологія (а.с. 72-96 т.2), реалізація готової продукції (а.с. 97-143 т.2), послуги фінансового моніторингу та фінансового консультування (а.с. 144-160 т.2), юриспруденція (а.с. 161-224 т.2), оскільки з вказаних документів не можливо встановити, що саме ТОВ «Кадоган Україна» є їх виконавцем та відповідно яким чином вказана документація направлена позивачу.

Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. Однак, до документів, які засвідчують факт придбання робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання результатів робіт, послуг.

ОСОБА_5 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» також передбачають обов'язкову наявність змісту господарської операції.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З досліджених судом актів здачі-приймання виконаних робіт вбачається, що змістом господарських операцій є отримання позивачем інформаційно-консультаційних послуг, однак в них відсутні посилання на наявність будь-яких аналізів, досліджень чи проектів у письмовому вигляді.

Позивачем суду не доведений зв'язок між придбанням консультаційних послуг та отриманням економічної вигоди від цього придбання, а також та обставина, що саме отримання позивачем консультаційних послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадоган Україна» призвело в тому числі й до укладення договорів з контрагентами.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведена правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, з огляду на відсутність доказів як фактичного отримання позивачем консультаційних послуг, так і наміру отримати або отримання економічної вигоди позивачем як наслідку придбання таких послуг, щоб підтвердило зв'язок отриманих послуг із господарською діяльністю підприємства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: (підпис) ОСОБА_6

Постанова складена в повному обсязі 17.10.2011 року.