Постанова

від 15.11.2011 по справі 2а-3299/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 2a-3299/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Солід"

до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.06.2011 р.,-

ВСТАНОВИВ:

12.10.2011 року приватне акціонерне товариство «Солід» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську за №0000462303 від 01.06.2011 року. Позовні вимоги мотивує тим, що зроблені ДПІ в м. Івано-Франківську висновки при проведенні перевірки за результатами якої було винесено спірне рішення суперечать вимогам ст. 200 Податкового кодексу України. На думку позивача, несплата контрагентами податку на додану вартість до бюджету не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності. Крім того, зазначає, що ПрАТ «Солід» правомірно включено до бюджетного відшкодування по податку на додану вартість кошти в розмірі 2612 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, посилаючись при цьому на Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з мотивів, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Суду пояснили, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято в межах наданих повноважень, на підставі норм чинного законодавства та обставин встановлених під час перевірки. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

04.04.2010 року, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Солід» з питань підтвердження законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт за №1800/23-3/32360621 від 04.04.2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення за НОМЕР_2 від 15.04.2011 року, за порушення п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України та згідно якого ПрАТ «Солід» зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 33640 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8410 грн.

За наслідками поданої скарги ПрАТ «Солід», рішенням про результати розгляду скарги ДПА в Івано-Франківській області, податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011 року скасоване в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8410 грн. та як наслідок ДПІ в м. Івано-Франківську винесено нове податкове повідомлення-рішення за №0000462303 від 01.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 33640 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Так, перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті №1800/23-3/32360621 від 04.04.2011 року, що ПрАТ «Солід» зайво задекларовано до відшкодування податок на додану вартість по декларації: за січень 2011 року в розмірі 33 640 грн.

Перевіркою по сумах, які формували податковий кредит та від'ємне значення у грудні 2010 року не включено в бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 31 028 грн., яка оплачена в грудні 2010 року по наступних постачальниках:

По ПП «ОСОБА_4 Україна» на суму ПДВ 1 807, 51 грн. (згідно бази даних ДПІ - сумнівний контрагент). Відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та при побудові схеми руху сум ПДВ за грудень 2010 року по ПП «ОСОБА_4 Україна» досліджено, що підприємство придбаває товар у таких постачальників у 2-ій ланці ланцюга постачання, які не сплачують до бюджету податкові зобов'язання, а саме: ТОВ «Рибпродукт 97» - стан платника - 3; ТОВ «Інтер Трейдінг» - занижена сума податкових зобов'язань - 58 333,33 грн.; ПП «Гермес-Еліт» - занижена сума податкових зобов'язань - 8800 грн., стан платника - 9; ТОВ «Саугаро» - занижена сума податкових зобов'язань - 9000 грн.; ТОВ «ТГ «Велес-Груп» - стан платника - 8.

По ПП «Екоенергобуд» на суму ПДВ 29 220,93 грн. (згідно бази даних ДПІ сумнівний контрагент). Відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та при побудові схеми руху сум ПДВ за грудень 2010 року по ПП «Екоенергобуд» досліджено, що підприємство придбаває товар у таких постачальників у 2-ій ланці ланцюга постачання, які не сплачують до бюджету податкові зобов'язання, а саме: ТОВ «П-во «ОСОБА_5 Україна» - занижена сума податкових зобов'язань -6167,50 грн.;; ПП «ІнтерСантехБуд» - занижена сума податкових зобов'язань - 6826,24 грн.; ПП «Фірма «Західпостачторг» - занижена сума податкових зобов'язань - 1 600 876,05 грн.; ТОВ «Західспецпостач» - занижена сума податкових зобов'язань - 5506,79 грн.

Згідно отриманої відповіді ДПІ у Шевченківському районі м. Києва стосовно взаєморозрахунків ПП «Екоенргобуд» та ПрАТ «Солід», повідомлено, що провести перевірку ПП «Екоенргобуд» не має можливості, у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною та фактичною адресою.

Крім того, перевіркою встановлено, що сума ПДВ 2 612 грн., не могла бути включена до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в зв'язку з тим, що згідно акта документальної виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2010 року, в додатку 5 до акта перевірки за серпень 2010 року не числилось залишків від'ємного значення .

Суд зазначає, що висновок податкового органу щодо отримання позивачем податкової вигоди внаслідок заявлення до відшкодування суми ПДВ, яка фактично до бюджету не сплачена, не є обгрунтованим, оскільки є непідтвердженим жодними засобами доказування та спростовується наступним.

Із наданих відповідачем в обґрунтування заперечень на адміністративний позов документальних доказів, не вбачається факту несплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками продукції.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в контексті ст.527 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (в спірному випадку - сплата податку на додану вартість) покладається на боржника (постачальника).

Аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін дає підстави для висновку суду про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено механізм визначення суми та порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому бюджетним відшкодуванням згідно із пп.14.1.18 ст.14 Податкового кодексу України є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.7 статті 7 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналіз вищенаведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку суду про те, що підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані податкової декларації за звітний період.

Крім того, відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 цього Кодексу).

Перевіркою встановлено, що факт придбання позивачем товарів/послуг підтверджується податковими накладними. Дані обставини відображено в акті перевірки №1800/23-3/32360621 від 04.04.2011 року та підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних.

Системний аналіз вищенаведеного, дає суду підстави для висновку про те, що ПрАТ «Солід» правомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 31 028 грн..

При цьому суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що ПрАТ «Солід» порушено приписи Податкового кодексу України, оскільки податковим органом не встановлено включення до податкових зобов'язань та сплату підприємствами - постачальниками у 2-ій ланці ланцюга постачання звітному періоді відповідних сум податку до бюджету у зв'язку із неможливістю проведення зустрічних перевірок постачальників та заниженням ними сум податкових зобов'язань, так як чинне законодавство не передбачає залежності відшкодування платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість від факту сплати цього податку контрагентом зазначеного платника.

Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Відповідачем не наведено жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак таких дій, а наведені податковою інспекцією доводи не є такими, що спростовують обставину щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій.

Крім того, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності заявлення до відшкодування у грудні 2010 року ПДВ у розмірі 2612 грн., виходячи з наступного.

Так, відповідно до висновку ДПІ в м. Івано-Франківську відображеному в Акті перевірки ЗАТ «Солід» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно поданої декларації за вересень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, за №21342/23-3/32360621 від 20.12.2010 року, у відповідності до п.5.12.4 статті 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року за №166, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування в сумі 2612 грн., переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком «-». Сам факт сплати позивачем ПДВ перевіркою не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.97-115).

Дані рядка 23.4 враховуються при розрахунку значення рядка 23 податкової декларації з податку на додану вартість, та при відсутності позитивного значення в рядку 20 повністю переносяться в рядок 24 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» та в рядок 1 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки ДПІ в м.Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення за №0002642303/0 від 27.12.2010 року, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 2612 грн.

З урахуванням висновків податкового органу ПрАТ «Солід» в рядок 23.4 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року включено податок на додану вартість в розмірі 2612 грн., однак оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню також була зменшена і на суму 2612 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковим органом не доведено суду достатніх підстав, які б свідчили, що позивачем недотримано наведених норм Податкового кодексу України при нарахуванні суми бюджетного відшкодування, тобто не доведено правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

В контексті викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 3,40 грн., підтверджується платіжним дорученням за №978 від 12.10.2011 року (а.с.2).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську за №0000462303 від 01.06.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: (підпис) ОСОБА_6

Постанова складена в повному обсязі 21.11.2011 року.