Постанова

від 30.06.2015 по справі 826/7836/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2015 року № 826/7836/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідністю «Вірра» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідністю «Вірра» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Вірра») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-1, ДПІ у Дарницькому р-ні ГУ ДФС у м. Києві), Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2, ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві) в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30 січня 2015 року № 0000512201;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо изнання в Акті № 1217/26-55-22-01/39035360 від 11 грудня 2014 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Вірра» з ТОВ «Логан Груп» та ТОВ «Енкі Констракт» за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/7836/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 червня 2015 року.

У судовому засіданні 10 червня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що у період з 28 листопада 2014 року по 04 грудня 2014 року на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 79 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідністю «Вірра» (код ЄДРПОУ 39035360) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Логан Груп» (код за ЄДРПОУ 39171636) та ТОВ «Енкі Констракт» (код за ЄДРПОУ 39035926) за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 11 грудня 2014 року № 1217/26-55-22-01/39035360.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 171139,00 грн., в тому числі за липень 2014 року - суму 171139,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30 січня 2015 року № 0000512201 Товариству з обмеженою відповідністю «Вірра» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 213923,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 171139,00 грн., за штрафними санкціями - 42784,75 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Енкі Констракт».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 11 грудня 2014 року № 1217/26-55-22-01/39035360.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Енкі Констракт» обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із контрагентами -виконавцями судом встановлено наступне.

01 серпня 2014 року між TOB «Вірра» та TOB «Енкі Констракт» був укладений договір поставки № 01-08/П на поставку анкерів М12 по бетону, на виконання умов якого TOB «Вірра» придбано анкери М12 по бетону на підставі видаткової накладної № 267 від 04 серпня 2014 року на суму 58 550,40 грн. Доставка здійснювалась шляхом само вивозу, на підтвердження надано товарно-транспортну накладну. TOB «Енкі Констракт» була виписана податкова накладна від 04 серпня 2014 року № 267, яка відображена в податковій декларації з ПДВ TOB «Вірра» за відповідний податковий період. За поставлений товар TOB «Вірра» перераховано грошові кошти на рахунок TOB «Енкі Констракт» платіжним дорученням № 135 від 12 серпня 20014 року на суму 349 934,40 грн. Придбаний товар був використаний у процесі здійснення монтажних робіт ліфтового обладнання.

Між TOB «Вірра» та TOB «Логан Груп» були укладені наступні договори підряду: № 02-07/П від 02 липня 2014 року на виконання комплексу підготовчих будівельних робіт на об'єкті: житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вулиці Радунській 28-32 у Деснянському районі м.Києва; № 04-07/П від 04 липня 2014 року на виконання комплексу підготовчих будівельних робіт на об'єкті: будівництво житлово-офісного комплексу по вул. Возз'єднання, 21-В секції №1, №2 у Дніпровському районі м.Києва; № 04-08/П від 04 серпня 2014 року на виконання комплексу підготовчих будівельних робіт на об'єкті : будівництво житлово-офісного комплексу 4-а мкрн житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва (житловий будинок № 3 секція «Д», II черга будівництва, 1-й пусковий комплекс); № 06-08/П від 06 серпня 2014 року на виконання комплексу підготовчих будівельних робіт на об'єкті : будівництво житлово-офісного комплексу 4-а мкрн житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва (житловий будинок № 3 секція «Д», II черга будівництва, 1-й пусковий комплекс); № 07-08/П від 07 серпня 2014 року на виконання комплексу підготовчих будівельних робіт на об'єкті : будівництво житлово-офісного комплексу 4-а мкрн житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м.Києва (житловий будинок №3 секція «Д», II черга будівництва, 1-й пусковий комплекс); № 28-08/П від 28 серпня 2014 року на виконання комплексу підготовчих будівельних робіт на об'єкті : будівництво житлового будинку по вул. Гмирі Бориса, 17 у Дарницькому районі м.Києва; № 29-08/П від 29 серпня 2014 року на виконання комплексу підготовчих будівельних робіт на об'єкті: будівництво житлового будинку по вул. Гмирі Бориса, 17 у Дарницькому районі м.Києва.

На виконання умов вище зазначених договорів TOB «Логан Груп» був проведений комплекс підготовчих будівельних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт, за які перераховано грошові кошти на рахунок TOB «Логан Груп» платіжними дорученнями № 159 від 10 вересня 2014 року на суму 59 830,00 грн., №160 від 10 вересня 2014 року на суму 59 830,00 грн., №161 від 10 вересня 2014 року на суму 59 830,00 грн., №157 від 10 вересня 2014 року на суму 135 750,00 грн., № 158 від 10 вересня 2014 року на суму 182 910,00 грн., №162 від 11 вересня 2014 року на суму 270 000,00 грн., № 173 від 1+ вересня 2014 року на суму 42 780,00 грн., № 245 від 29 жовтня 2014 року на суму 37 695,00 грн., № 252 від 29 жовтня 2014 року на суму 59 830,00 грн., № 242 від 29 жовтня 2014 року на суму 59 830,00 грн.

На адресу TOB «Вірра» від TOB «Логан Груп» надійшли зареєстровані податкові накладні, які в подальшому були відображені в податковій декларації з ПДВ за відповідний податковий період, а саме : №1 38 від 04 серпня 2014 року на суму 59 830,00 грн., податкова накладна № 139 від 06 серпня 2014 року на суму 59 830,00 грн., податкова накладна №140 від 07.08.2014 р. на суму 59 830,00 грн., № 137 від 28 серпня 2014 року на суму 135750,00 грн., № 135 від 28 серпня 2014 року на суму 533385,00 грн., № 148 від 28 серпня 2014 року на суму 59830,00 грн., № 149 від 29 серпня 2014 року на суму 59830,00 грн.

Обґрунтовуючи доцільність придбання підрядних робіт у ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Енкі Констракшн» представником позивача зазначено, що комплекс підготовчих будівельних робіт здійснювався для забезпечення виконання монтажних робіт ліфтового обладнання на об'єктах, зазначених у договорах. В свою чергу ТОВ «Вірра» були виконані монтажні роботи ліфтового обладнання на даних об'єктах, чим підтверджено актами виконаних робіт з замовниками.

Проте, із вказаних вище документів суд не вбачає, що придбані у ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Енкі Констракшн» будівельні послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і Замовників (клієнтів).

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Матеріали справи також місять первинні документи щодо господарських відносин позивача та контрагентів - Замовників. Проте, зазначені документи підтверджують реальність взаємовідносин позивача та контрагентів - замовників, які не є предметом доказування в даному провадженні та не ставляться під сумнів контролюючим органом.

З наданих документів не можливо встановити та підтвердити участь ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Енкі Констракшн» у виконанні будівельних та монтажних робіт на об'єктах замовників позивача.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву - комплекс будівельних робіт, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених будівельних послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином останні використовувались позивачем у власній господарській діяльності та не можливо встановити доцільність придбання будівельно-монтажних послуг у ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Енкі Констракт», оскільки позивач здійснює аналогічну діяльність, зокрема, матеріали справи свідчать, що Товариства з обмеженою відповідністю «Вірра» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, інших будівельно-монтажних робіт, установлення та монтаж машин і устатковання, електромонтажні роботи, будівництво інших споруд, н.в.і.у. Позивач має дозвіл № 56.15.32 на виконання монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: - ліфти ( пасажирські, вантажні, лікарняні і мало вантажні в.п. до 5000 кг та швидкістю руху до 5.0. м/с), ескалатори; роботи з перекриття або робочого настилу) та ліцензію серії АЕ № 525829, дійсну до 17 січня 2017 року, на ведення господарської діяльності, пов'язаної із сторженням об'єктів архітектури.

Відповідно до Договорів підряду, укладених із ТОВ «Логан Груп» виконання робіт по договорам здійснюється у два етапи: 1-й етап - виконання допоміжних робіт; 2-й етап - підписання відповідного акту виконаних робіт.

Позивачем не надано копії актів виконання проміжних робіт, копії робочої документації. Також, позивачем не надано копій перепусток працівників ТОВ «Логан Груп» на об'єкти, на яких згідно Договорів виконувались роботи.

Матеріали справи також не містять копій замовлень, в момент отримання яких, згідно пункту 2.2 Договору поставки від 01 серпня 2014 року № 01-08/П (договір із ТОВ «Енкі Констракт»), фактична кількість, асортимент та розфасування Товару, що підлягає поставці Покупцеві, вважається узгодженим.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів наявності у ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Енкі Констракшн» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Матеріали справи не місять інформації про наявність дозволів та ліцензій, спеціалістів (працівників) організаційних структур у ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Енкі Констракт» для виконання монтажно-будівельних робіт, що передбачені пунктами 2, 3, 4 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 вересня 2001 року № 112/182, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2001 року за № 939/6130 "Про затвердження ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж).

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд не приймає посилання відповідача інформацію з приводу порушення контрагентами ТОВ «Логан Груп», ТОВ «Енкі Констракт» податкового законодавства, які досліджувались по ланцюгу постачання, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Таким чином, адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30 січня 2015 року № 0000512201 не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо визнання в Акті № 1217/26-55-22-01/39035360 від 11 грудня 2014 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Вірра» з ТОВ «Логан Груп» та ТОВ «Енкі Констракт» за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року суд зазначає наступне.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України).

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, висновки ревізора, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Як стверджує позивач, останній не оскаржує безпосередньо сам Акт перевірки, а вважає неправомірними дії відповідача щодо визнання в Акті № 1217/26-55-22-01/39035360 від 11 грудня 2014 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Вірра» з ТОВ «Логан Груп» та ТОВ «Енкі Констракт» за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року.

Проте, такі висновки не узгоджуються з доводами позивача, оскільки останній не вказує на протиправність активної поведінки відповідача, а вказує лише на помилковість його висновків, викладених в акті.

Акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків.

При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З огляду на викладене, адміністративний позов в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо изнання в Акті № 1217/26-55-22-01/39035360 від 11 грудня 2014 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Вірра» з ТОВ «Логан Груп» та ТОВ «Енкі Констракт» за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року задоволенню не підлягає.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення та акту перевірки з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Вірра» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4278,47 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 342,28 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 3936,19 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірра» відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою «Вірра» (код ЄДРПОУ 39035360) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 3936,19 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень дев'ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник