Постанова

від 30.06.2015 по справі 826/7826/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2015 року № 826/7826/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Країни» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клімат Країни» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексу - відповідач) в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 17 грудня 2014 року № 0000792208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/7826/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 червня 2015 року.

У судовому засіданні 08 червня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі направлення від 19 листопада 2014 року № 3/22-08, наказу від 19 листопада 2014 року № 31, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Країни» (код ЄДРПОУ 38603873) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року.

За результатами перевірки складно Акт від 04 грудня 2014 року № 34/1-22-08-38603873 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем вимог:

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 170045,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 04 грудня 2014 року № 34/1-22-08-38603873 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесла податкове повідомлення - рішення:

- № 0000792208, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 212556,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 170045,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 42511,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням від 27 листопада 2014 року № 0005942201, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатами розгляду скарг платника податків листами Головного управління ДФС у м. Києві від 19 лютого 2015 року № 2882/10/26-15-10-05-35 та ДФС України від 24 квітня 2015 року № 8349/6/99-99-10-01-04-25 у їх задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення - рішення від 17 грудня 2014 року № 0000792208 залишено без змін.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Брокбудкепітал».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 04 грудня 2014 року № 34/1-22-08-38603873.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Брокбудкепітал», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із контрагентами -виконавцями судом встановлено наступне.

ТОВ «Клімат Країни» зареєстровано як юридична особа Головним управлінням юстиції у місті Києві 01 березня 2013 року № 10681020000031757, ідентифікаційний код юридичної особи 38603873, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Основним видом господарської діяльності позивача є оптова торгівля побутовими електроприборами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення (КВЕД 46.43).

Згідно договору поставки від 01 квітня 2014 року № 0101/01 укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «Брокбудкепітал» (постачальник), останній зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти сказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання умов названого договору, ТОВ «Клімат Країни» надало копії договору поставки від 01 квітня 2014 року № 0101/01, додатку № 1 від 01 квітня 2014 року до договору поставки від 01 квітня 2014 року № 0101/01, податкові накладні від 01 липня 2014 року № 150 на суму 371688,00 грн. в т.ч. ПДВ 61948,00 грн., від 02 липня 2014 року № 198 на суму 30035,10 грн. в т.ч. ПДВ 5005,85 грн., від 10 липня 2014 року № 249 на суму 27825,79 грн. в т.ч. ПДВ 4637,63 грн., від 11 липня 2014 року № 250 на суму 41917,46 грн. в т.ч. ПДВ 6986,24 грн., від 17 липня 2014 року № 251 на суму 112495,80 грн. в т.ч. ПДВ 18749,30 грн., від 21 липня 2014 року № 678 на суму 105786,70 грн. в т.ч. ПДВ 17631,12 грн., від 24 липня 2014 року № 757 на суму 29475,16 грн. в т.ч. ПДВ 4912,53 грн., від 28 липня 2014 року № 758 на суму 77101,92 грн. в т.ч. ПДВ 12850,32 грн., від 30 липня 2014 року № 759 на суму 51942,60 грн. в т.ч. ПДВ 8657,10 грн., від 31 липня 2014 року № 1840 на суму 172000,00 грн. в т.ч. ПДВ 28666,67 грн., видаткові накладні від 01 липня 2014 року № РН-150, від 02 липня 2014 року № РН-198, від 10 липня 2014 року № РН-249, від 11 липня 2014 року № РН-250, від 17 липня 2014 року № РН-251, від 21 липня 2014 року № РН-678, від 24 липня 2014 року № РН-757, від 28 липня 2014 року № РН-758, від 30 липня 2014 року № РН-759, від 31 липня 2014 року № РН-1840, рахунки-фактури від 01 липня 2014 року № СФ-150, від 02 липня 2014 року № СФ -198, від 10 липня 2014 року № СФ -249, від 11 липня 2014 року № СФ -250, від 17 липня 2014 року № СФ -251, від 21 липня 2014 року № СФ -678, від 24 липня 2014 року № СФ -757, від 28 липня 2014 року № СФ -758, від 30 липня 2014 року № СФ -759, від 31 липня 2014 року № СФ -1840, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за липень 2014 року.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що не спростовується висновками акту перевірки.

Разом з тим, будь-які докази на підтвердження доставки товару відсутні в матеріалах справи, як і відсутні копії довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних, тощо.

Відповідно до пункту 1 затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 червня1996 року № 293/1318 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно з пункту 5 вказаної Інструкції довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Приписи пункту 9 Інструкції визначають, що особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Позивачем не надані копії довіреностей та журналу реєстрації довіреностей на підтвердження отримання товару.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження способу поставки товару від Постачальника Покупцю.

Також, не надано копії сертифікатів якості, сертифікатів відповідності, тощо.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених товарі, не вбачається можливим встановити, яким чином останні використовувались позивачем у власній господарській діяльності та не можливо встановити доцільність їх придбання.

Відповідно до частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року зобов'язано ТОВ «Клімат Країни» надати суду: ліцензії (дозволи тощо), якщо передбачають види діяльності; укладені договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з підприємствами-контрагентами; податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт, сертифікати, довіреності; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); інформацію про перевізників товарно-матеріальних цінностей на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, та здійснених розрахунків за надані послуги з транспортування та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо); форми розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік), стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату проведення перевірки, платіжні доручення; інформацію про наявність відповідних складських приміщень, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, документального оформлення їх руху, проведення інвентаризації та опитування матеріально-відповідальних осіб; доказ відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку проведених операцій; реєстр виданих податкових накладних з підсумками податкового зобов'язання з ПДВ за відповідні податкові періоди; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 63, 37, 36, 68, 31; дані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства; письмові пояснення щодо укладених договорів між позивачем із контрагентами-постачальниками (продавцями) із детальним зазначенням первинних документів, складених у результаті взаємовідносин, та мети придбання товарів (послуг); інші документи, що підтверджують взаємовідносини з підприємствами-контрагентами.

Проте, інших первинних документів, на підтвердження реальності придбання товарів та їх подальшого використання позивачем не надано.

Таким чином, за відсутності достатніх та допустимих доказів, позивачем не доведено реальність та мету придбання послуг, не надано доказів подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних послуг у ТОВ «Брокбудкепітал».

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення та акту перевірки з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Клімат Країни» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4251,12 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 425,12 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 3826,00 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Клімат Країни» відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою «Клімат Країни» (код ЄДРПОУ 38603873) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 3826,00 грн. (три тисячі вісімсот двадцять шість гривень).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник