Рішення

від 30.06.2015 по справі 904/3511/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.15 Справа № 904/3511/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬТАІР", м. Київ

до приватного підприємства "АВІТЕКС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 580 486,83 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Булій Т.В., довіреність від 01 вересня 2014 року, представник

Від відповідача: Яцюта О.Я., спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.07.2014, керівник

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з приватного підприємства "Авітекс" заборгованості в сумі 492 864, 90грн., пені у сумі 23 522,48грн., штрафу у сумі 49 286,49грн., втрати від інфляції у сумі 17 417,45грн., три відсотки річних у сумі 5 428,17грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Новікова Р.Г.) від 04 серпня 2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" задоволено частково.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 січня 2015 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2014 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01 квітня 2015 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 січня 2015 року скасовано, а справу № 904/3511/14 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 28 квітня 2015 року справу № 904/3511/14 (вх. №4-3669/15) передано на розгляд судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2015 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні 19.05.2015.

22 червня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" подало до господарського суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просить стягнути з приватного підприємства "Авітекс" заборгованість у розмірі 580 486,83 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 492 864,90 грн.,

- пеня у розмірі 19 133,96 грн.,

- штраф у розмірі 49 286,49 грн.,

- інфляційні втрати 14 785,95 грн.

- 3% річних у розмірі 4 415,53 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов генерального договору №01/07/13-45Г від 01.07.2013р. (зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 27.11.2013р.) щодо своєчасної та повної оплати товару. Позивач зазначає, що на виконання умов генерального договору №01/07/13-45Г від 01.07.2013р. (зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 27.11.2013р.) ним було поставлено відповідачу тканину: бязь вибивну (арт. БН 146*150/ арт. БН 146*140) та тканину вафельну вибілену (РВ 220*150) на суму 6611299грн.20коп. Поставка здійснювалась на умовах міжнародних правил "Інкотермс-2010": EXW (франко-склад ВАТ "Текстерно", м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18), оформлювалась видатковими накладними та актами приймання-передачі. Відповідно до змін, внесених додатковою угодою №1 від 27.11.2013р., сторонами був встановлений графік здійснення платежів. Також було визначено, що останній платіж згідно графіка (до 02.12.2013р. в розмірі 492 864,90грн.) здійснюється з коштів, які надійшли від ДП "Укрзалізничпостач" на адресу ПП "Авітекс" протягом 2 банківських днів з моменту їх надходження.

Відповідачем протягом 08.07.2013 - 28.10.2013 було перераховано частину коштів в сумі 6 118 434,30грн., тому позивач вважає, що з 03.12.2013 відбулось порушення відповідачем умов договору та додаткової угоди щодо несплати решти суми в розмірі 492 864,90 грн.

На підставі пункту 6.2 договору №01/07/13-45Г від 01.07.2013 позивачем була нарахована пеня в сумі 19 133,96грн. за період з 28.12.2013 по 15.04.2014.

Відповідно до пункту 6.3 договору №01/07/13-45Г від 01.07.2013 був нарахований штраф в розмірі 10% від несплаченої суми, а саме - 49 286,49грн.

Крім того, згідно статті 625 Цивільного кодексу України за період з січня 2014 року по березень 2014року була вирахувана інфляційна складова в розмірі 14 785,95грн. та 3% річних в сумі 4 415,53грн. за період з 28.12.2013 по 15.04.2014.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що на виконання умов договору за період з 08.07.2013 по 28.10.2013 здійснив попередню оплату продукції в розмірі 6 135 810,90грн. Позивач протягом періоду з 11.07.2013 по 30.10.2013 відвантажив товар на суму 4 466 289,32грн. Пунктом 2.3 договору поставки №ЦХП-02-05213-01 від 28.08.2013 передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання розхідної накладної.

27.11.2013 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору, якою збільшили ціну товару та змінили графік оплати. Останній платіж в розмірі 492 864,90грн. відповідач мав здійснити до 02.12.2013 з коштів, які надійшли від ДП "Укрзалізничпостач". Позивач поставив товар в кількості 123 478,70м.п на суму 1 778 093,28грн. Між сторонами відбулось часткове виконання умов договору поставки. При цьому відповідач посилається на положення ст. 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Право власності на товар поставлений до підписання додаткової угоди від 27.11.2013 в сумі 4 466 289,32грн. перейшло до відповідача з моменту підписання видаткових накладних, тобто по 30.10.2013 включно.

Таким чином, на момент складання відзиву відповідач має здійснити оплату (після надходження коштів від ДП "Укрзалізничпостач") товару, поставленого з моменту підписання додаткової угоди від 27.11.2013, в сумі 108 571,70грн. Разом з тим, ДП "Укрзалізничпостач" не розрахувалось з відповідачем в повному обсязі. На думку відповідача, термін виконання зобов'язання щодо оплати товару відповідно до пункту 5 додаткової угоди від 27.11.2013 не настав. З огляду на викладене, відсутні також підстави для стягнення сум пені, штрафу, втрат від інфляції та 3% річних. Також відповідач посилається на те, що не підписував акт прийому-передачі товару від 27.11.2013 на заміну актів №1-5 від 11.07.2013, 29.08.2013, 24.09.2013, 21.10.2013, 30.10.2013 до договору від 01.07.2013.

У судовому засіданні відповідач заявив усне клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Розгляд справи було відкладено з 19.05.2015 на 03.06.2015, з 03.06.2015 на 22.06.2015, з 22.06.2015 на 30.06.2015.

У судовому засідання 30.06.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" (постачальник) та приватним підприємством "Авітекс" (покупець) був укладений генеральний договір №01/07/13-45Г (договір), згідно якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити тканину виробництва ВАТ "Текстерно", згідно переліку:

- бязь набивна БН 146*150/БН 146*140 - ціна за одиницю (з ПДВ) 13,38грн. - загальна кількість, що підлягає поставці 880215м.п. ± 5%;

- тканина вафельна вибілена РВ 220*150 - ціна за одиницю (з ПДВ) 16,02грн. - загальна кількість, що підлягає поставці 26478,48 ± 5%.

Також в пункті 1.1 договору від 01.07.2013 зазначено, що товар поставляється окремими партіями. Кількість та вартість кожної партії товару визначається у розхідній накладній.

В розділі 2 договору від 01.07.2013 сторони визначили умови поставки, а саме - базис та умови поставки товару згідно "Інкотремс-2010": EXW (франко-склад ВАТ "Текстерно", м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18). Поставка товару оформлюється розхідною накладною та актом прийому-передачі. Відвантаження товару покупцю здійснюється на суму, що не перевищує суми коштів, зарахованих на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 2.6 договору від 01.07.2013р. для отримання товару представник покупця зобов'язаний надати довіреність затвердженої форми виключно в оригіналі. У разі ненадання доручення покупцем постачальник має право не здійснювати відвантаження товарів. Передача товару здійснюється постачальником у місці поставки за супровідними документами представнику покупця. Зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцеві товару, товаророзпорядчих документів та документів, що підтверджують якість товару.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання розхідної накладної (п. 2.3 договору).

Згідно розділу 5 договору від 01.07.2013р., покупець має здійснити 100% передплату товару. На момент підписання договору, його орієнтована загальна вартість становить до 12 900 000 грн.

В пункті 5.3 договору від 01.07.2013 передбачено, що покупець здійснює попередню оплату за товар на підставі договору шляхом переказу грошових коштів на рахунок постачальника наступним чином:

- до 11.07.2013 включно - 2 000 000грн.;

- до 16.07.2013 включно - 500 000грн.;

- з 22.07.2013 по 26.07.2013 включно - 500 000грн.;

- з 29.07.2013 по 02.08.2013 включно - 500 000грн.;

- з 05.08.2013 по 09.08.2013 включно - 500 000грн.;

- з 12.08.2013 по 16.08.2013 включно - 1 025 000грн.;

- з 19.08.2013 по 23.08.2013 включно - 1 025 000грн.;

- з 26.08.2013 по 30.08.2013 включно - 1 025 000грн.;

- з 02.09.2013 по 06.09.2013 включно - 1025000грн.;

- з 09.09.2013 по 13.09.2013 включно - 1025000грн.;

- з 16.09.2013 по 20.09.2013 включно - 1025000грн.;

- з 23.09.2013 по 27.09.2013 включно - 1025000грн.;

- 30.09.2013 - суму, необхідну для повного погашення грошових зобов'язань за договором.

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до повного їх завершення (пункт 8.1 договору).

Відповідно до пунктів 10.1, 10.8, 10.9 та 10.10 договору від 01.07.2013 усі зміни та доповнення до даного договору здійснюються в письмовій формі і підписуються повноважними представниками сторін. Всі додатки до даного договору, викладені в письмовій формі, складають його невід'ємну частину. Будь-які зміни та доповнення набувають чинності після їх підписання обома сторонами. Всі документи, що утворюються при виконанні даного договору, передані факсимільним зв'язком, мають юридичну силу з обов'язковим обміном оригіналами.

27.11.2013 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору від 01.07.2013, в якій виклали в новій редакції пункти 1.1, 5.3, 6.3 договору від 01.07.2013.

Сторонами були змінені ціна за одиницю та загальна кількість товару, що мав поставлятись, а саме -

- бязь набивна БН 146*150/БН 146*140 - ціна за одиницю (без ПДВ) 12грн. або 14,40грн. (з ПДВ) - загальна кількість, що підлягає поставці 441122м.п. ± 5%;

- тканина вафельна вибілена РВ 220*150 - ціна за одиницю (без ПДВ) 16грн. або 19,20грн. (з ПДВ)- загальна кількість, що підлягає поставці 13487м.п.± 5%.

Також був змінений графік платежів та суми, які мають сплачуватись покупцем:

- до 11.07.2013 включно - 2 000 000грн.;

- до 16.07.2013 включно - 500 000грн.;

- до 23.07.2013 включно - 500 000грн.;

- до 23.08.2013 включно - 380 000грн.;

- до 27.08.2013 включно - 120 000грн.;

- до 20.09.2013 включно - 300 000грн.;

- до 27.09.2013 включно - 1 550 000грн.;

- до 30.09.2013 включно - 150 000грн.;

- до 18.10.2013 включно - 190 000грн.;

- до 25.10.2013 включно - 180 000грн.;

- до 28.10.2013 включно - 248 434,30 грн.;

- до 02.12.2013 включно - 492 864,90 грн.

Відповідно до пункту 6.3 договору від 01.07.2013, викладеного сторонами в новій редакції, сторони передбачили сплату покупцем штрафу в розмірі 10% від несплаченої суми згідно пункту 5.3 договору, якщо після надходження на розрахунковий рахунок ПП "Авітекс" коштів від ДП "Укрзалізничпостач", покупець не сплачує заборгованість перед постачальником.

Враховуючи зміну кількості товару та його ціну, була змінена загальна орієнтована вартість договору від 01.07.2013р., яка дорівнювала 6 744 000 грн.

Пунктом 5 додаткової угоди №1 від 27.11.2013 сторони узгодили, що останній платіж згідно графіка, визначеного в пункті 5.3 договору, в сумі не менше 492 864,90грн. здійснюється з коштів, які надійшли від ДП "Укрзалізничпостач" на адресу ПП "Авітекс" протягом 2 банківських днів з моменту їх надходження до ПП "Авітекс". У випадку порушення термінів остаточного розрахунку, покупець сплачує штраф згідно пункту 6.3 договору від 01.07.2013.

У разі несвоєчасного надходження коштів від ДП "Укрзалізничпостач" в необхідному для сплати постачальником остаточного розрахунку, постачальник зобов'язується здійснити відвантаження згідно пункту 6 додаткової угоди №1, а саме - в строк до 04.12.2013 включно постачальник зобов'язується відвантажити на користь покупця товар - тканину "бязь набивна БН 146*150/БН 146*140" в кількості 123500м.п. ± 2% з логотипом УЗ для остаточного виконання замовлення ДП "Укрзалізничпостач" при умові повного виконання умов пункту 5 додаткової угоди.

На виконання умов договору поставки за період з липня по грудень 2013року позивачем було поставлено на адресу відповідача товару "бязь набивна БН 146*150/БН 146*140" - 441122п.м; "тканина вафельна вибілена РВ 220*150" - 13497м.п., що підтверджується розхідними накладними:

№ТН-000959 від 10.07.2013, №ТН-001174 від 29.08.2013, №ТН-001295 від 24.09.2013, №ТН-001496 від 21.10.2013, №ТН-001508 від 30.10.2013, №ТН-001678 від 28.11.2013, №ТН-001697 від 03.12.2013.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, позивачем в повному обсязі виконані зобов'язання за генеральним договором №01/07/13-45Г від 01.07.2013 (зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 27.11.2013).

Відповідач на виконання зобов'язань за договором з оплати вартості поставленого товару в період з липня по жовтень 2013року перерахував на адресу позивача платіжними дорученнями 6 118 434,30грн. (довідка ПАТ "ОТП Банк" №70-1-1/605 від 07.04.2014р.).

Причиною виникнення спору є зміна вартості отриманого відповідачем товару з липня по жовтень 2013 року на підставі положень додаткової угоди №1 від 27.11.2013, якою змінювалась ціна.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище видатковими накладними, є таким, що настав.

Згідно зі статтею 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому, статтею чітко встановлено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 6 Цивільного кодексу передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В договорі від 01.07.2013 сторони визначили, що товар поставляється окремими партіями, а право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання розхідної накладної. Таким чином, виконання договору від 01.07.2013 відбувалось шляхом поставки окремих партій товару.

На виконання умов договору за період з липня 2013року по жовтень 2013року позивачем було поставлено товару на суму 4 466 289,29грн. (з урахуванням ціни, визначеної в договорі від 01.07.2013). Відповідачем за цей період було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 6 118 434,30грн.

Розхідними накладними від 28.11.2013 та від 03.12.2013 позивачем було поставлено товар на суму 1 778 093,28 грн. (за ціною, визначеною в додатковій угоді №1 від 27.11.2013), який не сплачений відповідачем в повному обсязі.

За наведених обставин, зміна ціни на товар вже поставлений та оплачений відповідачем є неправомірною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

За змістом статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Додаткова угода №1 від 27.11.2013 до договору від 01.07.2013 не містить в собі інших термінів набуття дії її окремими положеннями. Тому суд дійшов висновку, що за загальним правилом вказана угода починає діяти з моменту її підписання сторонами.

Зважаючи на наведені положення чинного законодавства, встановлені обставини справи, заборгованість, яка залишилась несплаченою складає 125 948,27грн.

В додатковій угоді №1 від 27.11.2013 до договору від 01.07.2013 сторони визначили кінцевий термін оплати вартості товару 02.12.2013. Вказаний платіж відповідач має здійснити з коштів, які надійшли від ДП "Укрзалізничпостач" на його адресу, протягом 2 (двох) банківських днів з моменту їх надходження до ПП "Авітекс".

Суд відхиляє доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву щодо ненастання строку виконання зобов'язання, у зв'язку з тим, що ДП "Укрзалізничпостач" не в повному обсязі розрахувалось за товар, поставлений згідно договору поставки №ЦХП-02-05213-01 від 28.08.2013. Положення пункту 5 додаткової угоди №1 від 27.11.2013 до договору від 01.07.2013 не пов'язує настання обов'язку відповідача сплатити останній платіж з фактом повного розрахунку ДП "Укрзалізничпостач" за договором поставки №ЦХП-02-05213-01 від 28.08.2013.

Згідно з витягом з "Журналу реєстрації господарських операцій, наданим на адресу суду Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", за період з 25.12.2013 по 20.01.2014 на адресу ПП "Авітекс" перераховані грошові кошти в сумі 5 719 351,68грн. на виконання договору №ЦХП-02-05213-01 від 28.08.2013. Зокрема, 25.12.2013 Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на рахунок ПП "Авітекс" було перераховано 500 000грн.

Враховуючи зарахування 25.12.2013 коштів в розмірі 500 000грн. достатніх для перерахування ПП "Авітекс" решти суми боргу за отриманий товар, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно ухилився від виконання зобов'язання. Останнім днем для виконання зобов'язання було 27.12.2013.

Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 125 948,27грн. у встановленому порядку не спростував.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 125 948,27грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Отже вимога позивача в частині стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню у сумі 125 948,27грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за просторочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При укладенні договору поставки сторони домовились, що у разі порушення умов оплати згідно пункту 5.3 покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від вартості товару, що поставляється за даним договором, за кожний день прострочення (п.6.2. договору).

На підставі положень 6.2 договору від 01.07.2013 позивачем нараховано пеню у сумі 19 133,96грн. за період з 28.12.2013 по 15.04.2014 (заява про зменшення розміру позовних вимог, а.с.155, т.1).

Оскільки вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню у сумі 125 948,27грн., пеня підлягає стягненню у сумі 4 910,26грн. за період з 28.12.2013 по 15.04.2014.

Також позивачем відповідно до пункту 6.3 договору №01/07/13-45Г від 01.07.2013 був нарахований штраф в розмірі 10% від несплаченої суми, а саме - 49 286,49грн.

Оскільки вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню у сумі 125 948,27грн., обґрунтований розмір штрафу становитиме 12 594,83грн., решта суми штрафу не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути втрати від інфляції у сумі 14 785,95грн. за період з січня 2014 року по березень 2014 року та три відсотки річних у сумі 4 415,53грн. за період з 28.12.2013 по 15.04.2014.

Вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

125 948,27грн. х 3%х109дн.=1 128,36грн.

Також частково підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції у сумі 3 802,16грн.: 125 948,27грн. х 103,0188264% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2014 року по березень 2014 року).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 148 383,88грн. (заборгованість за поставлену продукцію у сумі 125 948,27грн. + пеня у сумі 4 910,26грн. + штраф у сумі 12 594,83грн. + три відсотки річних у сумі 1 128,36грн. + втрати від інфляції у сумі 3 802,16грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2 967,68грн. (148 383,88грн. х 2%).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №290 від 17.04.2014 у сумі 11 770,39грн. (588 519,49грн. х2%). В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог (заява від 22.06.2015) та просив стягнути суму 580 486,83грн., розмір судового збору з цієї суми складає - 11 609,74грн. Отже, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем зайво сплачено судовий збір в розмірі 160,65грн., зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1,33,43,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Авітекс" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 18, кв.4, ідентифікаційний код 32688134) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" (01033, м. Київ, вул. Володимірська, 99, Ідентифікаційний код 31811808) заборгованість за поставлену продукцію у сумі 125 948,27грн., пеню у сумі 4 910,26грн., штраф у сумі 12 594,83грн., три відсотки річних у сумі 1 128,36грн., втрати від інфляції у сумі 3 802,16грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2 967,68грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" (01033, м. Київ, вул. Володимірська, 99, Ідентифікаційний код 31811808) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 65коп., перерахований згідно платіжного доручення №290 від 17.04.2014 оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, -30.06.2015.