Рішення

від 12.06.2015 по справі 910/7521/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2015Справа №910/7521/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "І ЕЛ СІ ГРУП"

до відповідача 1: Київської міської ради

до відповідача 2: Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради

про: стягнення 4 375 234,51 грн. за вилучені приміщення у примусовому порядку.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

Від позивача: Кішинець В.А. - пред.по дов.

Шифрук А.О. - пред.по дов.

Від відповідача 1: Дорошенко О.С. - пред.по дов.

Семенюк Н.М. - пред.по дов.

Від відповідача 2: Семенюк Н.М. - пред.по дов.

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "І ЕЛ СІ ГРУП" до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління з питань комунального майна , приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, про стягнення 4 375 234,51 грн., з яких 2 327 252,40 грн - сума відшкодування ціни вилученого приміщення та 2 047 982,11 грн - сума інфляційних втрат.

Відповідачі 1 та 2 заперечують проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідач 2 не був стягувачем при примусовому виконанні постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі № 5011-19/11326-2012, а також відповідач 2 не набув повноважень власника щодо спірного майна.

15.04.2015 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме доказів прийняття у власність територіальної громади вилучених приміщень та докази на підтвердження здійснення даного вилучення ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві. Враховуючи те, що сторонами надані докази на підтвердження заявлених обставин, обов'язок сторін щодо самостійного доказування заявлених ними вимог і заперечень, суд не вбачає підстав для витребування додаткових доказів, до того ж неконкретизованих.

У судових засіданнях 22.05.15р., 02.06.15р. оголошувалися перерви.

У судовому засіданні 12.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2007 року позивачем було придбано нежилі приміщення № 1-28, № 31-43 по пров. Михайлівському, 9 (літера Б) у м. Києві, загальною площею 405,10 кв.м. на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного із Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві Ради (ідентифікаційний код 21532540) та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим № 1725.

Згідно платіжного доручення №30 від 11 липня 2007 року позивачем перераховано грошові кошти в розмірі 2 327 252,40 грн. в оплату за придбане нежитлового приміщення на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення на рахунок Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві Ради.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у справі №5011-19/11326-2012 визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.06.2007р., укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві та ТОВ «І Ел Сі Груп», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. щодо продажу нежилих приміщень № 1-28, № 31-43 по провулку Михайлівському,9 (літера Б) у м. Києві, загальною площею 405,10кв.м. та зобов'язано ТОВ «І Ел Сі Груп» повернути у власність територіальної громади м. Києва нежилі приміщення по провулку Михайлівському,9 (літера Б) у м. Києві, загальною площею 405,10кв.м.

02 грудня 2013 року господарським судом м. Києва у справі № 5011-19/11326-2012 видано наказ про передачу нежилих приміщень Київській міській раді.

13 листопада 2014 року згідно Акту державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 13.11.2014 року відбулось виконання судового рішення шляхом передачі від ТОВ «І Ел Сі Груп» у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежитлових приміщень по пров. Михайлівському, 9 (літера Б) у м. Києві, загальною площею 405,10 кв.м.

Предметом купівлі-продажу нежитлового приміщення було відчуження нежилих приміщень з №1 по №28, з №31 по №43 (групи приміщень №2а) загальною площею 405,10 кв.м. згідно з технічною документацією Київського міського бюро технічної інвентаризації.

Однак, як встановлено Київським апеляційним господарським судом договір є таким, що суперечить чинному законодавству, а також порушує майнові права та законні інтереси дійсного власника (територіальної громади) і, як наслідок, визнано недійсним в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено ст. 203 ЦК України.

Підставами, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних правових наслідків, є невідповідність угоди за змістом, формою, дієздатністю та волевиявленням сторін вимогам закону, а також порушення через укладення цієї угоди законних прав або охоронюваних законом інтересів особи, яка її оспорює.

Згідно з ч. 1ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, якщо спірний договір буде визнаний в судовому порядку недійсним, покупець зобов'язаний повернути у комунальну власність отриманий за договором об'єкт, в той час як продавець має повернути отримані за майно грошові кошти.

Відповідно до статті 6 Закону України від 15 січня 1999 року "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Рішенням Київської міської ради від 9 вересня 2010 року N 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві" прийнято не утворювати районні у місті Києві ради та припинити з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні в місті Києві ради, зокрема Шевченківську районну у місті Києві раду.

При цьому пунктом 4 зазначеного рішення припинено з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації виконавчих органів районних в місті Києві рад, зокрема: Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію.

Пунктом 8 зазначеного рішення Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) протягом місяця з дня набрання чинності цим рішенням подати на розгляд Київської міської ради пропозиції щодо прийняття у власність територіальної громади міста Києва нерухомого та рухомого майна, коштів, підприємств, установ, організацій та іншого майна районних у місті Києві рад та їх органів.

Рішенням Київської міської ради від від 14 жовтня 2010 року N 79/4891 Про внесення змін до рішення Київради від 14.05.2010 N 793/4231 "Про бюджет міста Києва на 2010 рік" внесено до рішення Київради від 14.05.2010 N 793/4231 "Про бюджет міста Києва на 2010 рік" (із змінами та доповненнями) такі зміни: "78. Взяти до відома, що повноваження районних в місті Києві рад, передбачені Бюджетним кодексом України та рішеннями Київської міської ради, в тому числі щодо внесення змін до районних бюджетів, переходять до Київської міської ради.

Рішенням Київської міської ради від 2 грудня 2010 року N 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» Київська міська рада вирішила: затвердити переліки об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатками 1 - 10 до цього рішення.

Додатком № 10 до рішення Київради від 02.12.2010р. № 284/5096 у складі переліку за порядковим № 1460 жилий будинок який розташовано у м. Києві по пуов. Михайлівський, буд. 9-6 за інвентарним № 6274 визначено як об'єкт комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до пп.4 п. 4 Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2012 № 2383, одним з основних завдань Департаменту є здійснення повноважень власника щодо майна, що належить територіальній громаді міста Києва, та майнових прав, які приватизуються та відчужуються згідно з прийнятими Київською міською радою рішеннями.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Оскільки Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.06.2007р. визнано судом недійсним підстави для утримання сплачених за Договором грошових коштів в розмірі 2 327 252,40 грн. на час розгляду справи відсутні.

Таким чином, враховуючи те, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.06.2007р. визнано судом недійсним, зобов'язано позивача повернути у власність територіальної громади м. Києва нежилі приміщення провулку Михайлівському,9 (літера Б) у м. Києві, загальною площею 405,10кв.м. та на підставі Акту державного виконавця приміщення були передані у власність територіальної громади та те, що з ліквідацією районних рад всі повноваження з приводу володіння комунальним майном перейшли до Київської міської ради, яка в свою чергу делегувала свої повноваження Департаменту комунальної власності міста Києва, враховуючи те, що ч.2 ст.216 ЦК України передбачено, що кожна із сторін недійсного правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, однак доказів повернення сплачених позивачем за Договором грошових коштів в розмірі 2 327 252,40 грн. суду не надано, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2, який здійснює повноваження власника майна територіальної громади міста Києва, 2 327 252,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 047 982,11 грн суд зазначає наступне.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, інфляційні втрати нараховуються у випадку порушення виконання грошового зобов'язання з суми боргу.

Зобов'язання, які виникають внаслідок одержання майна на підставі, яка згодом відпала виключають можливість їх прострочення до набуття рішенням суду про повернення грошових коштів законної сили, оскільки саме суд встановлює факт безпідставного отримання коштів.

За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення 2 047 982,11 грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, буд.10, код ЄДРПОУ 19020407) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "І ЕЛ СІ ГРУП" (01001, м.Київ, провулок Михайлівський, буд.9, літера Б, код ЄДРПОУ 32212597) 2 327 252 (два мільйона триста двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят дві) грн 40 коп - суми боргу та 38 872 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 34 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повний текст рішення складено: 30.06.2015