Постанова

від 25.06.2015 по справі 909/204/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. Справа № 909/204/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Креатив» від 06.05.2015р., №528-10

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2015р.

у справі № 909/204/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Летро Союз», м. Київ

до відповідача-1 приватного акціонерного товариства «Креатив», м. Кіровоград

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова комерційна фірма «Ватра», м. Яремче, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості в сумі 821151,45 грн.

за участю представників сторін:

- від позивача - Шалінська І.В.;

- від відповідача 1- Щербак Г.М.;

- від відповідача 2- не з'явилися.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2015р. у справі № 909/204/15 (суддя Цюх Г.З.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Летро Союз» (надалі ТзОВ «Летро Союз») задоволено. З приватного акціонерного товариства «Креатив» (надалі ПрАТ «Креатив») та товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова комерційна фірма «Ватра» (надалі ТзОВ «ТКФ «Ватра») на користь позивача солідарно стягнуто 683045,30грн. основного боргу, 11059,72 грн. - 3% річних, 57375,81 грн. інфляційних втрат та судовий збір. З ПрАТ «Креатив» в доход Державного бюджету України стягнуто 1700,00 грн. штрафу.

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване, зокрема тим, що між ТзОВ «Летро Союз» та ПрАТ «Креатив» було укладено договір поставки №С14-00087, на виконання умов якого позивачем (ТзОВ «Летро Союз») відповідачу1 (ПрАТ «Креатив») було поставлено товар в кількості 194,72 тонни на загальну суму 819654,37 грн. В ході судового розгляду даного спору позивач подав на розгляд суду заяву про зменшення позовних вимог на суму ПДВ 136609,306грн., оскільки ним було втрачено статус платника ПДВ на момент здійснення поставок відповідачу 1. ПрАТ «Креатив» свої зобов'язання по договору поставки належним чином не виконав, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 683045,30 грн. За невиконання зобов'язань по договору поставки № С14-00087 позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу1 11059,72 грн. 3% річних та 57375,81 грн. інфляційних втрат, з врахуванням зменшеної на суму ПДВ, суми основного боргу. Разом з тим, між ТзОВ «Летро Союз» та ТзОВ «ТКФ «Ватра» було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель (ТзОВ «ТКФ «Ватра») зобов'язується відповідати перед кредитором (ТзОВ «Летро Союз») за виконання всіх зобов'язань ПрАТ «Креатив» по договору поставки № С14-00087. Умовами договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і боржник, а у випадку невиконання боржником зобов'язань боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. З врахуванням викладеного, суд першої інстанції вирішив, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Дане рішення господарського суду Івано-Франківської області оскаржив відповідач1, звернувшись із апеляційною скаргою, в якій зазначає, що у період з 15.08.2014р. по 22.08.2014р. позивач не мав статусу платника податку на додану вартість, внаслідок чого здійснені протягом вказаного періоду операції з поставки насіння соняшника за договором поставки № С14-00087 від 22.08.2014р. не підлягали оподаткуванню. З огляду на наведену обставину, на переконання скаржника, продавець зобов'язаний був повторно направити нові розрахункові та первинні документи покупцю. Отже, на думку апелянта, ціна, як одна з істотних умов договору, на момент поставки товару не узгоджена. Відтак, відповідач1 вважає неправомірним стягнення суми основного боргу і нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, а також покликається на безпідставне застосування судом першої інстанції норми п.5 ст.83 ГПК України.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015р. позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТзОВ «Летро Союз» дізналося лише в судовому процесі, після чого ним негайно було подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення ПДВ, та новий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач2 - ТзОВ «ТВК «Ватра» вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015р. в частині подання відзиву на апеляційну скаргу не виконав, участі уповноваженого представника в дане судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41 т.ІІ). З врахуванням строків розгляду спору, передбачених ч.1ст. 102 ГПК України, судова колегія вирішила розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача 2.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

22.08.14 між приватним акціонерним товариством «Креатив» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Летро Союз» (продавець) було укладено договір поставки №С14-00087 (надалі договір поставки), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (товар) на умовах даного договору (п.п. 1.1., 1.2. договору поставки).

Довіреністю №1347-12/Кр від 05.09.13р. за підписом генерального директора Бойка О.М. уповноважено Бугеру Констянтина Вікторовича від імені ПрАТ "Креатив" підписувати договори, контракти, угоди специфікації на поставку, купівлю-продаж, зберігання насіння соняшнику, та/або інших олійних, технічних чи зернових культур на суму, що не перевищує 5 000 000 грн., тощо (а.с. 26 -27 т. ІІ).

Відповідно до п. 3.1. договору поставки, товар поставляється на умовах DAP склад покупця (Правила Інкотермс 2010), за винятком застережень, прямо встановлених умовами договору, за адресою просп. Промисловий, 14/а, просп. Інженерів, 10а, м. Кіровоград, Кіровоградська область.

Пунктом 4.1 договору поставки визначено орієнтовну суму договору, з ПДВ, що складає 853600 грн. Остаточна ціна партії товару вказується у видаткових накладних (п.4.2.13).

Термін поставки товару - протягом 4 днів після підписання договору, але не пізніше 28.08.2014 року. Продавець зобов'язаний у письмовій формі за 1 (один) календарний день повідомити покупця про готовність до поставки товару із зазначенням дати поставки. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання товару у випадку порушення терміну поставки продавцем (п. 3.2 договору поставки).

На виконання умов вказаного договору, ТзОВ «Летро Союз» поставив ПрАТ «Креатив» товар (насіння соняшнику) в кількості 194,72 тонни на загальну суму 819654,37 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (а.с.21-29), видатковими накладними №549 від 22.08.14 на суму 799580,41 грн. (а.с.34), №550 від 22.08.14 на суму 20073,96 грн. (а.с.35), які підписані представником ПрАТ «Креатив» - Рудою О.В., яка діяла на підставі довіреності № №6127 від 22.08.14 на отримання від ТзОВ "Летро Союз" насіння соняшнику в кількості 195 тонн та актами приймання-передачі №1 та №2 від 22.08.14 (а.с.30-31), які підписані представником ПрАТ «Креатив» Давидовим Ю.Г. на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 20.11.13 (а.с. 24-25 т. ІІ).

Аналізом довіреності №6127 від 22.08.14, виданої представнику ПрАТ «Креатив» встановлено, що Рудій О.В. надано право на отримання від ТзОВ «Летро Союз» насіння соняшнику в кількості 195 тонн. Згідно видаткових накладних №549 від 22.08.14 на суму 799580,41 грн. та №550 від 22.08.14 на суму 20073,96 грн., кількість отриманого товару становить 194,72 тонни, що свідчить про те, що представником відповідача 1 - Рудою О.В. не перевищено повноважень (стосовно кількості отриманого товару) згідно довіреності №6127 від 22.08.14.

22.08.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Летро Союз» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова комерційна фірма «Ватра» (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ПрАТ «Креатив» (боржник) по оплаті кредитору будь-яких сум, що виникають або можуть виникнути згідно з положеннями договору поставки №С14-00087 від 22.08.14, в тому числі, але не обмежуючись, штрафних санкцій та інших платежів (а.с. 19 т.І).

Відповідно до п. 2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і боржник. У випадку невиконання боржником зобов'язань боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому, у випадку забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за договором іншими поруками всі поручителі виступають солідарними боржниками перед кредитором (п. 4 договору поруки).

З метою досудового врегулювання спору позивачем 30.09.2014р. на адресу відповідачів було надіслано вимоги про погашення заборгованості №30/09-2014-0087 та №30/09-2014-0087-1, однак вказані вимоги були залишені відповідачами без відповіді та задоволення (а.с. 12,13 т.І).

У зв'язку із неналежним виконанням умов договору у відповідачів перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 819654,37 грн., а за невиконання умов договору позивачем нараховано 10040,07 грн. 3% річних та 83604,75 грн. інфляційних втрат, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом. Однак, з врахуванням того, що позивач в ході судового розгляду дізнався про втрату статусу платника ПДВ, останнім було подано заяву про зменшення суми позову на суму ПДВ - 136609,06 грн., відтак реальна заборгованість відповідачів перед позивачем станом на день звернення до суду становила 683045,3 грн.

Судова колегія, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.712 ЦК України, що кореспондує із ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондує із ст. 193 ГК України відповідно до ч. 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (п. 2 ст.614 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що позивач поставив відповідачу1 насіння соняшнику урожаю 2014 року згідно видаткових накладних № 549 від 22.08.2014р. на суму 799580,41 грн. та № 550 від 22.08.2014р. на суму 20073,96 грн., разом з тим в актах приймання-передачі №1 та №2 від 22.08.14 покупець (відповідач 1) підтвердив, що постачальником (позивачем) виконані всі його зобов'язання згідно з п.3.7., п.3.8., п.3.10 та п.5.1. договору, а також, що дослідження товару на відповідність вимогам п.2.1 проведено, зауваження до якості/кількості поставленого товару відсутні. З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оплати поставленого товару відповідачем1, а також з врахуванням умов договору поруки від 22.08.2014р., судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність солідарного стягнення з відповідачів 683045,30 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з врахуванням зменшеної суми основного боргу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність стягнення з відповідачів 11059,72грн. 3% річних та 57375,81 грн. інфляційних.

Щодо покликання скаржника на те, що позивач на момент поставки товару був позбавлений статусу платника ПДВ, відтак ціна товару, як істотна ознака договору, не була узгоджена, а тому кредитором було прострочено виконання зобов'язання і стягнення суми заборгованості з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат є неправомірним, слід зазначити наступне. Відповідно до актів приймання-передачі №1 та №2 від 22.08.14 покупець підтвердив, що постачальником виконано всі його зобов'язання згідно з п.3.7., п.3.8., п.3.10 та п.5.1. договору, а також, що дослідження товару на відповідність вимогам п.2.1 проведено, зауваження до якості/кількості поставленого товару відсутні. Разом з тим, з наявних в матеріалах справи рахунків на оплату № 22 від 22.08.2014р. та № 23 від 22.08.2014р. та видаткових накладних вбачається, що сума оплати поставленого товару зазначена без врахування ПДВ, а податок на додану вартість визначений окремою сумою. Тобто, відсутні підстави вважати неузгодженою ціну товару, яка у відповідності із п. 4.2.13 договору, вказується у видаткових накладних. Крім того, позивачем в ході судового розгляду спору було подано заяву про зменшення позовних вимог на суму ПДВ - 136609,06 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України , слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2015р. у справі № 909/204/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Креатив» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 30.06.2015р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Данко Л.С.