Ухвала

від 30.06.2015 по справі 804/11865/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2015 рокусправа № 804/11865/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі № 804/11865/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ТОВ «СПАРТА» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.07.2014 року № 0001762201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 492525 грн., № 0001732201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток нас суму 1044545 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Криворізька центральна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкти господарювання такі як ТОВ «Март», ТОВ «Парк-Рек Ком», ТОВ «Форган ГМБХ», ТОВ НВФ «Обрій», у своїй діяльності не створюють реальних дій по купівлі-продажу товарів, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, які не пов'язані з господарською діяльністю товариств, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товарів. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, зокрема податкові накладні не містять обов'язкових реквізитів, тобто не можуть вважатись чинними та такими, що можуть підтвердити дійсність проведення товарної операції. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, не призводить до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт вказував на наявні акти податкових перевірок ТОВ НВФ «Обрій», ТОВ «Форган ГМБХ», ТОВ «Март», вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відносно керівника ТОВ «Март», які створюють певні наслідки щодо трактування відносин з ТОВ «СПАРТА».

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача ТОВ «Март», ТОВ «Парк-Рек Ком», ТОВ «Форган ГМБХ», ТОВ НВФ «Обрій» є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів з продажу піску позивачу. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагентів товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, обробки та використання піску у власній господарській діяльності ТОВ «СПАРТА» наявні.

Матеріалами справи встановлено, що Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «СПАРТА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки 27.06.2014 року складено акт № 816/22-01/25533393. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ТОВ «СПАРТА» порушено п. 44.1 ст. 44, пп. 135.5.12 п. 135.5 ст. 135, пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.1. 2.2, 2.4, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 987680 грн.; порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.1., 2.2., 2.4, 2.16, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено ПДВ у сумі 435554 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Март», ТОВ «Парк-Рек Ком», ТОВ «Форган ГМБХ», ТОВ НВФ «Обрій», відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 25.07.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001732201, яким ТОВ «СПАРТА» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1044545 грн., з яких за основним платежем - 987680 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 56865 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001762201, яким ТОВ «СПАРТА» збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 492525 грн., з яких за основним платежем - 328350 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 164175 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Март» (продавець) 01.04.2011 року було укладено договір купівлі-продажу № 31/03-11, згідно якого ТОВ «Март» продав товар (пісок-пульпа) який передав згідно вантажних документів, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Март» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Март» видало ТОВ «СПАРТА» податкові накладні № 459 від 29.04.2011 року, № 458 від 20.04.2011 року, № 608 від 19.05.2011 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «СПАРТА» сплатило за отриманий пісок-пульпу відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «СПАРТА» (покупець) та ТОВ «Парк-Рек Ком» (продавець) 01.06.2011 року було укладено договір купівлі-продажу № 01/07, згідно якого ТОВ «Парк-Рек Ком» продав товар (пісок-пульпа) який передав згідно вантажних документів, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Парк-Рек Ком» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Парк-Рек Ком» видало ТОВ «СПАРТА» податкові накладні № 105 від 10.06.2011 року, № 175 від 17.06.2011 року, № 252 від 25.06.2011 року, № 211 від 21.07.2011 року, № 43 від 04.08.2011 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «СПАРТА» сплатило за отриманий пісок-пульпу відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень.

Також встановлено, що між ТОВ «СПАРТА» (покупець) та ТОВ НВФ «Обрій» (продавець) 15.08.2011 року було укладено договір купівлі-продажу № 75, 11.11.2011 року укладено договір № 75/1. Згідно договорів ТОВ НВФ «Обрій» продав товар (пісок-пульпа), який передав згідно вантажних документів, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ НВФ «Обрій» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ НВФ «Обрій» видало позивачу податкові накладні № 23 від 05.09.2011 року, № 104 від 16.09.2011 року, № 135 від 22.09.2011 року, № 192 від 30.09.2011 року, № 112 від 18.10.2011 року, № 212 від 31.10.2011 року, б/н від 16.11.2011 року, та від 30.11.2011 року, № 52 від 07.12.2011 року, № 77 від 09.12.2011 року, № 116 від 16.12.2011 року, № 177 від 17.01.2012 року, № 107 від 10.01.2012 року, № 54 від 04.01.2012 року, № 244 від 23.01.2012 року, № 297 від 26.03.2012 року, б/н від 30.04.2012 року, № 71 від 10.05.2012 року, № 39 від 07.05.2012 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України, з накладних можливо ідентифікувати товар який поставлявся та суб'єктів, який продавав товар та який його прийняв та у подальшому оплатив. ТОВ «СПАРТА» виконало сплату за отриманий товар згідно договорів відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень.

Встановлено, що між ТОВ «СПАРТА» (покупець) та ТОВ «Форган ГМБХ» (продавець) було укладено усний договір на поставку бетону. За результатами виконання договору ТОВ «Форган ГМБХ» видало ТОВ «СПАРТА» податкові накладні № 47 від 10.11.2011 року та № 5 від 01.08.2011 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «СПАРТА» сплатило за отриманий товар (бетон) відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень.

В матеріалах справи наявна угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.05.2011 року, укладена між ТОВ «СПАРТА» - ТОВ «Март» та ТОВ «Парк-Рек Ком», угодою передбачено зарахування частини однорідних вимог з зміною боржників та платників. Також наявна угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.05.2011 року, укладеною між ТОВ «СПАРТА» - ТОВ «Март» та ТОВ НВФ «Обрій», предметом якого є перенаправлення сплати боргу. Угоди відносяться до питання сплати ТОВ «СПАРТА» отриманого товару та свідчать про її дійсність.

Основними видами діяльності ТОВ «СПАРТА» відповідно до виписки з ЄДРПОУ є виготовлення виробів із бетону для будівництва. ТОВ «СПАРТА» в подальшому було використано придбані у ТОВ «Март», ТОВ «Парк-Рек Ком», ТОВ «Форган ГМБХ», ТОВ НВФ «Обрій» матеріали такі як пісок-пульпу, пульпу, бетон у власній господарській виробничий діяльності. Матеріали справи містять копії сертифікатів на оцінку якості піску для будівництва та паспорти на перевірку будівельних матеріалів видані органами СЕС.

Криворізька центральна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області у своїх доводах щодо трактування господарських відносин між ТОВ «СПАРТА» та його контрагентами посилається на наявні акти перевірок Дніпропетровської ОДПІ відносно ТОВ НВФ «Обрій», ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя відносно ТОВ «Форган ГМБХ», ДПІ у Бабушкінському районі відносно ТОВ «Март».

В матеріалах справи наявна копія вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2012 року по справі № 403/21/12, якоим керівника ТОВ «Март» визнано винним у вчиненні злочину по ч. 3 ст. 212 та по ч. 2 ст. 366 КК України.

Як вбачається з вироку у кримінальній справі досліджувались фіктивні господарські відносини ТОВ «Март» з іншими контрагентами, а саме ТОВ «Компанія Елітмаркет» за період з 2010 року по лютий 2011 року. Вироком не встановлено, що ТОВ «Март» здійснювало фіктивну господарську діяльність весь період. Виходячи з того, що господарські відносини позивача з ТОВ «Март» відбувались (поставка піску-пульпи) у квітні - травні 2011 року, колегія суддів вважає, що вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2012 року по справі № 403/21/12 не може бути належним доказом фіктивності господарських відносин позивача з ТОВ «Март» у квітні, травні 2011 року по поставці піску-пульпи.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2., 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «СПАРТА» з ТОВ «Март», ТОВ «Парк-Рек Ком», ТОВ «Форган ГМБХ», ТОВ НВФ «Обрій» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій з даними контрагентами. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договора, які були кладені та діяли між позивачем з ТОВ «Март», ТОВ «Парк-Рек Ком», ТОВ «Форган ГМБХ», ТОВ НВФ «Обрій» на предмет продажу товарів - визнані судом недійсними. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Колегія суддів вважає, що Криворізька центральна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області необґрунтувала невизнання господарських операцій з придбання піску-пульпи, пульпи між ТОВ «СПАРТА» з ТОВ НВФ «Обрій», ТОВ «Форган ГМБХ», ТОВ «Март» лише з підстав наявності актів перевірок відносно суб'єктів господарювання, (Дніпропетровська ОДПІ складаючи акт відносно ТОВ НВФ «Обрій», ДПІ в Комунарівському районі м. Запоріжжя складаючи акт відносно ТОВ «Форган ГМБХ», ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складаючи акт відносно ТОВ «Март»), оскільки перевірками не досліджувались взаємовідносини з ТОВ «СПАРТА». Первинні документи спростовують висновки податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ТОВ «СПАРТА» правомірно віднесено суми сплачені при отримані товарів (піску-пульпи, піску, бетону) до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі № 804/11865/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук