Ухвала

від 23.06.2015 по справі 815/6506/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6506/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, у справі позовом Приватного підприємства "ІМАКС-ВМВ" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство "ІМАКС-ВМВ" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003162202 від 29 жовтня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як проведені фінансові операції між позивачем та ТОВ "Доріус Груп" не підтверджені належними доказами, а вже надані докази жодним чином не спростовують висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Імакс-ВМВ" зареєстровано 28 жовтня 2005 року, ідентифікаційний код 33866010. Підприємство є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100152466 від 30 листопада 2008 року, індивідуальний податковий номер 338660115528 (а.с. 29-35).

Податковим органом, в період з 10 жовтня 2014 року по 16 жовтня 2014 року, згідно п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі наказу № 1467 від 09 жовтня 2014 року (а.с.79-80) та направлення на перевірку № 1463 від 09 жовтня 2014 року (а.с.13), виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, головним державним ревізором-інспектором відділу окремих перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, проведено документальну позапланову виїзну ПП "Імакс-ВМВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Доріус Груп" (код ЄДРПОУ 39012652), за період з 01 червня 2014 року по 30 червня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 97/22-214/33866010 від 17 жовтня 2014 року (а.с. 17-23).

В ході перевірки встановлено наступні порушення товариством: п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого ПП "Імакс-ВМВ" завищено податковий кредит з ПДВ у червні 2014 року, на суму 32 700,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними висновками Акту перевірки, ПП "Імакс-ВМВ" 20 жовтня 2014 року надало на них заперечення до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (а.с. 140-143). ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, за результатами розгляду вказаних заперечень, залишило висновки Акту перевірки без змін, а заперечення - без задоволення (а.с. 24-28).

За результатами перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси 29 жовтня 2014 року прийняло податкове повідомлення-рішення № 0003162202, яким ПП "Імакс-ВМВ" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, у розмірі 40875,00 грн., у тому числі за основним платежем, на суму 32700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями, на суму 8175,00 грн. (а.с.14).

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача, так як господарські операції між ним та його контрагентом носять реальний характер та підтверджені належними доказами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що на формування податкового кредиту у позивача, вплинули його господарські операції з контрагентом ТОВ "Доріус-Груп", за період з 01 червня 2014 року по 30 червня 2013 року.

Так, між ПП "Імакс-ВМВ" та ТОВ "Доріус-Груп" 03 липня 2013 року укладено договір купівлі-продажу №122, згідно п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті та кількості, встановлених договором, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього грошову суму (ціну). Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума операції визначаються в рахунках на оплату товару та видаткових накладних. Згідно п. 3.1.2. перевезення товару проводиться за рахунок покупця. Відповідно до п.3.2.1. покупець зобов'язаний забезпечити відвантаження і перевезення товару у покупця за місцем його знаходження (а.с.46-47).

На виконання умов вищезазначеного договору судом зібрано наступні докази: податкові та видаткові накладні; платіжні доручення (на користь ТОВ "Брайт Кристалл", згідно умов договору поступки боргу № п-14 між ТОВ "Доріус Груп» (первісним кредитором), ТОВ "Брайт Кристал" (новим кредитором), ПП «Імакс-ВМВ» (боржником)).

За наслідком господарських операцій суми податку на додану вартість внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних.

Факт перевезення товару автомобілем JAC HFC1020K д/н НОМЕР_1, який на праві власності належить позивачу, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, подорожніми листами вантажного автомобіля, штатним розписом ПП "Імакс-ВМВ" на 2014 рік, згідно якого у штаті Позивача передбачена посада водія, випискою з журналу обліку виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей водієм ПП "Імакс-ВМВ".

На підтвердження оприбуткування придбаного товару в матеріалах справи містяться копії оборотно-сальдових відомостей по рахункам бухгалтерського обліку № 201 та № 281, за червень 2014 року.

Із зібраних доказів вбачається, що факт надання послуг підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства та які вказують на товарність проведеної операції, а саме наявність операції, передача товарів та їх оплата, яка узгоджується з метою діяльності товариства.

В даному випадку при проведенні перевірки податковим органом не виявлено будь-яких порушень податкового законодавства, або іншого законодавства з питань оподаткування зі сторони позивача, а фактично встановлено порушення з боку контрагента.

Фактичною підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит став акт № 2128/26-59-22-08/39012652 від 15 вересня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Доріус Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 червня 2014 року по 30 червня 2014 року», складеного ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, яким встановлено відсутність у ТОВ "Доріус Груп" основних засобів, фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність кваліфікованого персоналу.

Колегія вважає, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства позивачем, що ґрунтуються на основі актів про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента, є безпідставним, так як фактично перевірки контрагента не проводились, а тому відсутні будь-які об'єктивні факти причинно-наслідкового зв'язку між порушенням контрагентів та позивачем.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку з ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем, належним чином, підтверджено реальність отримання товарів та послуг за вищевказаними операціями від свого контрагента, то оскаржуване рішення податкового органу є необґрунтованим та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло