ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв
ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.09
Справа № 4/228пн
Розглянувши
матеріали справи за позовом
Стаханово
-Алчевської міжрайонної природоохоронної
прокуратури в інтересах держави в особі Стахановської міської ради , м.
Стаханов Луганської області
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.
Стаханов Луганської області
про звільнення земельної
ділянки
Суддя: Батюк Г.М.
За участю секретаря судового
засідання: Чех.Т.М.
в
присутності представників сторін:
від позивача -Коряковцева О.О.,
дов. № 01-28/1363 від 17.04.08;
від відповідача -не прибув;
від заявника -Кострицька М.В.,
посв.№ 167 від 20.12.06.
Суть спору:
заявлені вимоги про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити
земельну ділянку площею 0,0008га по вулиці Стаханова (район ж.б.№ 5) м.
Стаханова, яка використовується для
обслуговування торгівельного
кіоску-трейлеру та привести її у належний для використання стан.
Учасників
судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення
судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі
необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності
учасників процесу перед законом.
Неприбуття
повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений
про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по
суті згідно положень ст. 75 Господарського
процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських
суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або
місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих
чи інших процесуальних дій.
Тому,
направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що
міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом
обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом
певних процесуальних дій.
Відповідач у
судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав.
Розглянувши
документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення
представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини
справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд -
в с т а н о в и в :
В обґрунтування
позовних вимог заявник зазначив, що перевіркою додержання вимог земельного
законодавства ( акт перевірки від 30.01.08 державного інспектора з контролю за
використанням та охороною земель) встановлений факт використання земельної
ділянки у відсутність правовстановлюючих документів на неї приватним підприємцем
ОСОБА_1 (відповідачем у справі) площею 0,008га по вулиці Стаханова (район ж.б.№
5) м. Стаханова, яка використовується для
обслуговування торгівельного
кіоску - трейлеру, без додержання документів, що свідчать право користування
земельною ділянкою та державної їх реєстрації (а.с.5,6).
Заявник
зазначив, що 30.01.08 приватному підприємцю ОСОБА_1(відповідачу у справі)
виданий припис щодо усунення порушення земельного законодавства № 5437 від
30.01.08 (а.с.7).
За вказане
правопорушення,
постановою службової особи про накладання штрафу за порушення земельного
законодавства № 3 від 06.02.08 ПП
ОСОБА_1 (відповідач у справі) притягнута до адміністративної
відповідальності за ст.53-1 КУпАП та
складений протокол про адміністративне правопорушення № 3943 від 30.01.08
(а.с.8,9).
Заявник також
зазначив, що актом повторної перевірки додержання вимог земельного
законодавства та виконання припису від 05.03.08 встановлено, що відповідач продовжує використовувати вказану земельну
ділянку .
Відповідачу
05.03.08 виданий припис про усунення
порушень земельного законодавства № 328, за невиконання законного припису
державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель відповідач
притягнута до адміністративної відповідальності за постановою №10 від
12.03.08р. за ст. 188-5 КУпАП- протокол про адміністративне правопорушення від
05.03.08 № 341 (а.с.12).
Заявник також
зазначив, що актами перевірок додержання
вимог земельного законодавства
від 02.07.08, 05.09.08 встановлено, що
відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку без
правовстановлюючих документів на неї (а.с.14,15).
Таким чином,
відповідач використовує земельну ділянку в порушення вимог ст.125 Земельного
Кодексу України щодо необхідності наявності правовстановлюючих документів на
користування нею.
Заявник вказує
на те, що відповідачем були порушені інтереси держави в особі Стахановської
міської ради, оскільки згідно ст. 13 Конституції України, земельні ресурси є
об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власності
здійснюють органи місцевого самоврядування. Згідно ст.5 Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні", до системи місцевого
самоврядування входять міські, сільські, селищні ради, в зв'язку з чим заявлений
позов в інтересах держави в особі Стахановської міської ради.
Керуючись п.2
ст.121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про
прокуратуру", органи прокуратури здійснюють представництво інтересів
держави у суді.
Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав,
викладених у відзиві.
Оцінивши доводи
представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким,
що підлягає до задоволення, з огляну наступного.
Позивач
звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про зобов'язання
приватного підприємця ОСОБА_1звільнити земельну ділянку площею 0,0008га по
вулиці Стаханова (район ж.б.№ 5) м. Стаханова,
яка використовується для
обслуговування торгівельного
кіоску-трейлеру та привести її у належний для використання стан.
Згідно ст.14
Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним
національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.
Розпорядження
землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних,
міських рад ( пункт „а” частини 1 ст.12 Земельного кодексу України).
Землі, які
належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є
комунальною власністю (ч. 1 ст.83 Земельного кодексу України).
Згідно ст. 3
Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України,
цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно -правовими
актами.
Згідно ст. 9
Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною
земель”державний контроль за використанням
та охороною земель у
системі
центрального органу виконавчої влади
з питань земельних ресурсів здійснює
Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її
територіальні органи.
Державний контроль за використанням
та охороною земель, дотриманням вимог законодавства
України про охорону
земель і моніторинг ґрунтів
здійснюються шляхом: проведення перевірок;
розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у
роботі комісій при
прийнятті в експлуатацію меліоративних систем
і рекультивованих земель,
захисних лісонасаджень,
протиерозійних
гідротехнічних споруд та
інших
об'єктів, які споруджуються з метою підвищення
родючості ґрунтів та забезпечення
охорони земель; розгляду документації
із землеустрою, пов'язаної
з використанням та охороною земель, тощо.
Відповідно до “Порядку планування
та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за
використанням та охороною земель”, затвердженого наказом Державного комітету
України по земельним ресурсам від 12.12.03 № 312 держземінспекція та її
територіальні органи проводять планові, позапланові та оперативні
перевірки.
Пунктом 4.1.
Порядку встановлено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання
земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок
чи
землекористувачів або уповноважених ними осіб,
а також осіб, які вчинили порушення земельного
законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача
або уповноважених ними осіб перевірка
проводиться за наявності двох свідків.
Згідно розділу
5 Порядку при проведенні всіх видів перевірок складається акт у двох
примірниках. Перший примірник акта
залишається у державного
інспектора, який проводить перевірку, другий
- вручається або
надсилається керівнику
юридичної особи чи
фізичній особі, які
перевірялись.
При врученні акта
юридичній чи фізичній
особі особисто в примірнику акта,
який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату
вручення акта та
ставиться підпис особи,
яка його отримує. У разі
надсилання акта поштою на примірнику
акта, який залишається в
інспектора, робиться відповідна
відмітка. Акт надсилається з
повідомленням про вручення.
В акті державний інспектор
зазначає: дату та місце складання
акта; посаду та прізвище
інспектора (інспекторів), який
(які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були
залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище
фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи
фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної
ділянки, її площу
згідно із земельно-кадастровою
документацією та фактичну
площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан
використання (освоєння) земельної ділянки;
наявність
документів, які посвідчують
право власності чи право користування земельною
ділянкою; обставини порушення земельного
законодавства; суть порушення з
посиланням на акти чинного
законодавства, вимоги яких порушені.
Акт
підписується державним
інспектором (інспекторами), який (які) проводить
(проводять) перевірку, представником юридичної особи
чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності). В акті
наводиться план-схема місця
розташування земельної ділянки (схематичний абрис
чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної
ділянки з прив'язкою до місцевості
та зазначенням суміжних
землекористувачів). На
плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на
якій виявлено порушення
(забруднення, самовільне зайняття тощо).
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу
України право власності та право постійного користування на земельну ділянку
виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує
таке право, та його державної реєстрації.
Приступати до
використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),
одержання документа, що посвідчує право на неї, на державної реєстрації
забороняється.
Відповідно до
ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України приступати до використання до
використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),
одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації
забороняється.
Право власності
на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою
посвідчується державними актами, а право оренди оформляється договором оренди
земельної ділянки.
Як свідчать
матеріали справи, фізична особа- підприємиць
ОСОБА_1 відповідач у справі) використовує земельну ділянку площею 0,0008га
по вулиці Стаханова (район ж.б.№ 5) с. Стаханова, яка
використовується для обслуговування торгівельного кіоску-трейлеру, без
додержання документів, що свідчать право користування земельною ділянкою та
державної їх реєстрації. Але, державний акт
на право власності на зазначену земельну ділянку відповідачем не отриманий, договір оренди
землі з Стахановською міською радою
не укладений, тобто
зайняття земельної ділянки
є самовільним.
Частиною 3 ст.
125 Земельного кодексу України, передбачено загальне правило заборони
використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі ( на
місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної
реєстрації.
Порушення даної
норми тягне за собою відповідальність, яка визначена ч.3 ст. 212 Земельного
кодексу України - повернення самовільно занятих земельних ділянок, яке
провадиться за рішенням суду .
Відповідно до
пункту б частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні
особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність
відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Стаття 212
Земельного кодексу України передбачає, що самовільно зайняті земельні ділянки
підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування
затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних
ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків,
будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які
самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних
ділянок провадиться за рішенням суду.
Як вбачаться з
матеріалів справи, що 30.01.08 також був складений акт перевірки дотримання
вимог земельного законодавства щодо відповідача, складено протокол про адміністративне
правопорушення від 30.01.08 №3943, внесено припис про усунення порушень та
винесено постанову від 06.02.08 № 3 про
накладення на ОСОБА_1адміністративного штрафу. З вказаними документами
відповідач був ознайомлений.
Також, актом
повторної перевірки додержання вимог земельного законодавства та виконання
припису від 05.03.08 встановлено, що відповідач
продовжує використовувати вказану земельну ділянку .Відповідачу 05.03.08 виданий припис про усунення порушень земельного
законодавства № 328, за невиконання законного припису державного інспектора з
контролю за використанням та охороною земель відповідач притягнута до
адміністративної відповідальності за постановою №10 від 12.03.08р. за ст. 188-5
КУпАП- протокол про адміністративне правопорушення від 05.03.08 № 341 (а.с.12).
Як вбачається,
актами перевірок додержання
вимог земельного законодавства
від 02.07.08, 05.09.08 встановлено, що
відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку без правовстановлюючих
документів на неї (а.с.14,15).
Відповідно до
статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на
засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом
і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на
вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги
поданими суду доказами, а відповідач -спростувати доводи позивача. Тобто,
виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав
надати суду певні докази допущення відповідачем порушень. У разі ж надання
позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на
останнього покладається обов'язок їх спростування.
В той же
час, відповідачем до суду не надано
будь-яких доказів оформлення у
встановленому законом порядку документів, що посвідчують право
користування та володіння спірною земельною ділянкою.
Навпаки, із матеріалів справи
вбачається, що відповідач продовжує самовільно використовувати земельну ділянку
без наявності на цей відповідних правовстановлюючих документів.
За таких
обставин, позовні вимоги про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1
звільнити земельну ділянку площею 0,0008га по вулиці Стаханова (район ж.б.№ 5)
м. Стаханова, яка використовується для
обслуговування торгівельного
кіоску-трейлеру та привести її у належний для використання стан є
обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають до
задоволення повністю.
У судовому
засіданні 19.02.09 за згодою представників заявника та позивача була
оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Відповідно до
ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача .
На підставі
викладеного, керуючись ст. ст.
1,3,12,83,116,125,126,211,212 Земельного кодексу України, ст. ст.
33,42,43,44,49,77, 82, 84, 85 ГПК
України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати
фізичну особу- підприємця ОСОБА_1, м.Стаханов Луганської області,
АДРЕСА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, ідентифікаційний код НОМЕР_1, звільнити земельну ділянку площею 0,0008га по
вулиці Стаханова (район ж.б.№ 5) м. Стаханова, яка використовується для
обслуговування торгівельного
кіоску-трейлеру та привести її у належний для використання стан, видати на
виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;
3. Стягнути з
фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м.Стаханов Луганської області, АДРЕСА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Державного бюджету України:
- державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. на п/р 31118095700006, банк:
ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській
області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ
звітності банку 095, видати наказ ДПІ у м. Стаханов Луганської області
після набрання рішенням законної сили;
- витрати на
інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 118
грн. 00 коп. на п/р 31211259700006, банк: ГУДКУ у Луганській області,
одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО 24046582, код бюджетної
класифікації 22050000, символ звітності банку 259, видати наказ ДПІ у м. Стаханов
Луганської області після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає
законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання,
оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -23.02.09
Суддя
Г.М.Батюк
Пом. судді
Ю.А.Зайцева
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2009 |
Оприлюднено | 16.09.2009 |
Номер документу | 4601358 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Батюк Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні